Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
4 results
Search Results
Item Транспарентність публічних фінансів як фактор забезпечення фінансової безпеки держави(Сумський державний університет, 2021) Захаркіна, Людмила Сергіївна; Захаркина, Людмила Сергеевна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Чухно, Р.Ю.; Веремієнко, Є.ВУвага до теми транспарентності публічних фінансів на сьогоднішній день зростає у всьому світі. Загальновизнано, що прозорість у сфері публічних фінансів є одним із ключових інструментів забезпечення добросовісного управління, що, в свою чергу, сприяє підвищенню фінансової безпеки держави. Загалом, під транспарентністю прийнято розуміти повне, достовірне, своєчасне та систематичне розкриття усієї важливої інформації та має на увазі під собою вільний доступ до неї, а також зрозумілість для всіх громадян держави. У даній статті було здійснено дослідження впливу транспарентності фінансових відносин на публічному рівні в умовах сучасного цифрового середовища на складові фінансової безпеки держави. У результаті чого було встановлено, що на державному рівні складовими фінансової безпеки є: банківська безпека, безпека небанківського фінансового сектору, боргова безпека, бюджетна безпека, валютна безпека, грошово-кредитна безпека. Провівши дослідження різних джерел інформації, було визначено, що центральні банки повинні бути належним чином підзвітними перед законодавцями та суспільством, адже прозорість є ключовим елементом соціальної відповідальності. У свою чергу, вплив транспарентності на фінансову безпеку небанківського фінансового сектору проявляється у збільшення довіри до установ небанківського ринку. Зі свого боку підтримання нормативного рівня державного боргу, і навіть максимально ефективне його витрачання є основними завданнями органів влади, тому виходячи з цього, необхідно постійно проводити моніторинг державного боргу, яке може забезпечуватись лише в умовах транспарентності. Значна роль в формуванні фінансової безпеки держави належить забезпеченню показників бюджетної безпеки, на які, в першу чергу, впливають саме принципи транспарентності бюджетних відносин. З цією метою були створені інформаційні портали: «Єдиний веб-портал використання публічних коштів» та «Державний веб-портал бюджету для громадян». Наступною складовою фінансової безпеки є валютна безпека, забезпечення публічності та прозорості якої входить до функцій НБУ. У сучасних умовах глобалізації та інформатизації суспільства з метою зниження небажаних синергетичних ефектів у валютній системі одним із напрямків удосконалення валютної політики Національного банку має стати підвищення транспарентності валютних операцій, що дозволяє підвищити фінансову безпеку держави. Отже, забезпечення транспарентності публічних фінансів повинно бути головною задачею органів влади, що сприятиме підвищенню фінансової безпеки держави та надасть змогу забезпечити отримання відкритих бюджетних даних для громадськості, а також дасть можливість їх активної участі у бюджетному процесі.Item Розрахунок інтегрального показника боргової безпеки України(Сумський державний університет, 2020) Філатова, Ганна Петрівна; Филатова, Анна Петровна; Filatova, Hanna Petrivna; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna OleksandrivnaНайболючішою проблемою фінансової системи України впродовж останніх років є критичний стан державного боргу, формування якого відбувалося безсистемно, під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що відобразилось у його структурі та динаміці. Забезпечення стійкості фінансової системи та втримання боргового навантаження в безпечних межах, або, принаймні, забезпечення його незмінності – є першорядними завданнями боргової політики України. При цьому, система індикаторів боргової безпеки є інструментом оцінки спроможності фінансової системи країни виконувати власні боргові зобов’язання. У статті надано перелік ключових індикаторів боргової безпеки, проведено порівняння їх граничних значень в Україні та в світовій практиці. Запропоновано науково-методичний підхід щодо визначення стану боргової безпеки держави на основі кількісного оцінювання релевантних показників, їх подальшого групування, що дозволяє проаналізувати основні потенційні загрози і джерела нестабільності, спрогнозувати їх майбутню динаміку та розрахувати інтегральний індекс боргової безпеки України. Основна суть методики оцінки інтегрального показника боргової безпеки полягає в тому, щоб оцінити рівень боргової безпеки країни в той чи інший період часу єдиним узагальнюючим показником. Дійсно, всі загрози і дестабілізуючі чинники, які вимірюються окремими індикаторами боргової безпеки, заслуговують окремого розгляду. Проте їх взаємопов’язаний вплив забезпечує загальний результат і дає змогу оцінити сумарний рівень боргової безпеки. Аналіз розрахованого інтегрального показника боргової безпеки дозволить своєчасно реагувати на потенційні загрози та нейтралізувати ризики, спричинені надмірним борговим навантаженням. Здійснено огляд методів нормування показників боргової безпеки, враховуючи переваги та недоліки кожного із зазначених методів – обрано найоптимальніший. Дослідження охоплює період з 2009 року по 2019 рік. Аналіз динаміки показників боргової безпеки та інтегрального індексу дозволив зробити висновок про нестабільну боргову ситуацію в Україні та доволі значне нарощення заборгованості протягом останніх 11 років. Незадовільні значення як окремо взятих індикаторів боргової безпеки так і інтегрального індексу свідчать про необхідність серйозної уваги органів державної влади та розроблення заходів з оптимізації управління борговою безпекою України в системі забезпечення економічної безпеки.Item Підходи до оцінки рівня боргової безпеки держави(Сумський державний університет, 2020) Педченко, Н.С.; Гусаковська, Т.О.В сьогоднішніх умовах економічної нестабільності та складної військово-політичної ситуації, в якій знаходиться Україна особливої актуальності набуває забезпечення боргової безпеки. Недостатньо збалансована боргова політика може призвести до звуження можливостей інвестиційної підтримки інноваційного розвитку економіки, втрати фінансової стійкості держави, макроекономічної нестабільності, створить загрозу державному суверенітету. Для ефективного управління борговою безпекою держави визначальне значення має вибір підходів та методів для її оцінювання. Метою дослідження є аналіз та систематизація існуючих підходів та методів до побудови системи показників оцінювання боргової безпеки держави, як важливої складової її економічної безпеки. Дослідження базується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема: аналізу і синтезу, порівняння та узагальнення, аналогії, систематизації, методи індукції та дедукції. В статті проведено аналіз та узагальнення існуючих підходів до формування системи індикаторів оцінки рівня боргової безпеки держави. Для оцінювання загальної платоспроможності у світовій практиці використовуються показники, які порівнюють обсяг зовнішнього боргу з основними індикаторами процесу відтворення. Натомість оцінка боргової безпеки держави (ліквідність) передбачає порівняння розмірів поточних (прогнозованих) платежів за зовнішнім боргом з наявними (прогнозованими) обсягами ліквідних ресурсів. Встановлено, що у вітчизняній та світовій практиці на сьогоднішній день не існує єдиного підходу до формування системи індикаторів та визначення їх граничних значень. При цьому відмінності порогових значень індикаторів для різних країн є обґрунтованими, оскільки потенційні ризики та загрози для різних економік мають свої особливості. Обґрунтовано необхідність врахування при визначенні порогових значень індикаторів оцінки боргової безпеки держави стану її економічного розвитку, та, насамперед, розвитку інституційного середовища. Визначено, що система індикаторів оцінки рівня боргової безпеки України потребує доповнення та постійного корегування граничних значень відповідно до змінних умов економічного середовища.Item Боргова безпека як важливий елемент системи забезпечення економічної безпеки України(Сумський державний університет, 2020) Гусаковська, Т.О.; Шимановська-Діанич, Л.М.; Рибалко-Рак, Л.А.Боргова безпека є важливим фактором впливу на національну економіку, за яким визначається здатність держави до сталого соціально-економічного розвитку. Боргова безпека має ключовий вплив на національну економічну безпеку, тобто на здатність країни витримати і скоротити боргове ярмо, зберегти фінансово-економічний суверенітет. Постійна трансформація і необхідна ідентифікація чинників розвитку національної економіки значною мірою актуалізує дослідження спрямовані на забезпечення економічної безпеки держави та, зокрема, її складової – боргової безпеки. Метою наукового дослідження є комплексний аналіз сутності поняття боргової безпеки як важливого елементу системи забезпечення економічної безпеки України та встановлення ключових ознак боргової безпеки держави за допомогою загальнонаукових прийомів і методів дослідження – аналізу і синтезу, індукції і дедукції, комплексного і системного підходу, історичного та наукової абстракції, логічного аналізу. У статті проаналізовано наукові підходи до категорії економічна безпека та доведено необхідність виокремлення такого її структурного елементу як боргова безпека держави, досліджено сутність категорії боргова безпека та визначено її ключові ознаки – комплексність і системність, відносність, стійкість, що дозволяє удосконалити методично-прикладне застосування методів управління при встановленні об’єктів управління в межах системи боргової безпеки держави. Охарактеризовано структуру державного та гарантованого державою боргу України станом на 31 січня 2021 року. Світова фінансова криза довела, що наявні зони вразливості, які викликані зростанням заборгованості необхідно усувати через формування ефективної системи управління боргом, враховуючи взаємозв’язок між борговою безпекою та фінансовою стабільністю. Проблеми боргової безпеки в умовах української економіки, пошук методів, інструментів та стратегій забезпечення стійкого економічного суверенітету України потребують подальших наукових розвідок у цій сфері досліджень.