Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
6 results
Search Results
Item Оптимізація енергетичної системи як невід'ємна складова побудови інклюзивної економіки України(Сумський державний університет, 2021) Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana IvanivnaСучасна енергетика України стоїть перед глобальними викликами, від здатності відповісти на які залежить майбутнє економіки країни, а відповідно і її соціального сектору. Висока енергоємність ВВП та все ще висока частка виробництв, які застосовують застарілі енергетичні технології та виробничі процеси, стримує економічний розвиток країни та вкрай негативно позначається на конкурентоспроможності економіки. Застосування сучасних енергоефективних технологій підвищує продуктивність енергомережі, а організаційно-економічні форми залучення споживачів енергоресурсів до енергосистеми сприяє швидкому їх поширенню. Розумні енергомережі поєднують обидві складові: енергоефективні технології та різноманітні форми залучення споживачів до участі в управлінні енергомережою. Саме тому розвиток розумних енергомереж є пріоритетним завданням в енергетиці України, яка потребує модернізації не лише енергетичної інфраструктури компаній енергетичного сектору економіки України, а також осучаснення обладнання та процесів на підприємствах усіх галузей економіки. Оптимізація енергомережі у науковій та науково-практичній літературі використовується для позначення діяльності із застосуванням техніко-технологічних заходів та інструментів для регулювання навантаження на мережу та приведення її до оптимальних технічних параметрів. Однак дана стаття фокусується на організаційно-економічних підходах для оптимізації енергомережі. Зокрема, механізмах та заходах підтримки відновлюваної енергетики як складової розумної енергомережі, яка сприяє оптимізаційним процесам в енергетичній системі, формує та підтримує ринкові механізми через які користувачі залучаються до більш активної участі в енергосистемі. У статті розглянуто показники, які характеризують сучасний прогрес у розвитку відновлюваної енергетики в Україні, а також наявні заходи, які реалізуються з цією метою у контексті технічнодосяжного потенціалу виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії, а також альтернативних видів палива.Item Аналіз результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами як елемент стабілізації безпеки здоров'я населення у світі(Сумський державний університет, 2021) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychАктуальність даного наукового дослідження є безперечною через необхідність підтримки системи світової безпеки здоров'я населення в умовах пандемічних загроз. Попередній 2020 рік показав нездатність світової системи охорони здоров'я ефективно протистояти пандемії COVID-19. До негативних чинників необхідно віднести наступні: затримка системи фінансування противоковідних заходів, відсутність вакцин в період піку захворювань в світі, низька система попередження ризиків системи охорони здоров'я, нерівномірність фінансування закупівлі вакцин серед держав світу з розвиненою і розвиваючої економікою, низька фінансова підтримка з боку розвинених країн світу фонду COVEX із закупівлі вакцин для країн з розвиваючою економікою. Однак, не в повному обсязі залишається досліджено систему моніторингу результативності противоковідних заходів країн світу, яка необхідна для повного обґрунтування проблематики пандемії COVID-19 і подальшої розробки інструментарію боротьби з нею. Тому дослідження моніторингу результативності системи впровадження противоковідних заходів країнами світу є необхідним для прийняття управлінських рішень їх керівництвом з метою стабілізації безпеки здоров'я населення. Метою наукового дослідження є удосконалення підходів до аналізу результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами як елемент стабілізації безпеки здоров'я населення в світі. Методологія та наукові підходи: SWOT - аналіз – при порівнянні сильних, слабких сторін, можливостей і загроз противоковідних заходів, які реалізовані урядами країн; метод синтезу – при обговоренні отриманих результатів аналізу противоковідних заходів країн світу, метод альтернатив – при виборі стратегі політики охорони здоров'я країн з розвинутою та розвиваючою економіки щодо проведення противоковідних заходів. Проведено аналіз наукових публікацій щодо досліджень проблематики системи попередження поширення пандемії COVID-19 у світі. Порівняно системи противоковідних заходів країнами з розвиненою і розвиваючої економікою. Проведено факторний аналіз впливу на результативність системи противоковідних заходів країн світу, який включає організаційні і трудові фактори. Удосконалено методичний підхід до стратегічної оцінки результативності системи противоковідних заходів країн світу, який на відміну від існуючих, враховує сформовані критеріальні показники SWOT-аналізу результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами, в тому числі підсистеми попередження ризиків повторного прояви пандемії COVID-19 в країнах світу, а також рекомендації щодо вибору стратегій політики охорони здоров'я країни, яка спрямована проти поширення пандемії COVID-19. Можливість використання результатів в подальших дослідженнях може стосуватися розробки організаційно-економічного забезпечення впровадження ефективних противоковідних заходів країнами світу. Практичне значення дослідження полягає в розробці дорожньої карти урядами країн світу протидії пандемічних викликів у майбутньому. Соціальні наслідки містять антисоціальні ефекти, які включають високу смертність населення країн світу внаслідок пандемії COVID-19, неспроможність медичної системи своєчасно справлятися з пандемічними викликами.Item Державне ругулювання масштабування інновацій на регіональному рівні для сталого розвитку України та ЄС(Сумський державний університет, 2020) Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Кучеренко, П.В.У статті досліджено питання впровадження інновацій на промислових підприємствах, а також їх джерела фінансування на українському та європейському простірах. Обґрунтовано роль інноваційної інфраструктури як драйвера економічного розвитку національної та регіональної економіки за рахунок формування цілісного цілепокаладання на мсштубування інновацій та взаємозв’язок різних стейкхолдерів, що залучені до інноваційної діяльності, формування інвестиційного середовища. У роботі визначено проблеми та напрями вдосконалення інноваційної діяльності в регіонах України та мотиви впровадження нових проектів. На основі аналізу статистичних даних щодо розвитку інноваційної діяльності в регіонах України та з метою ідентифікації стратегічних інструментів державного регулювання щодо розвитку та масштабування інновацій, визначено та описано недоліки й умови розбудови інноваційної інфраструктури. На основі вивчення статистичної звітності України та країн Європи, визначено, що вдосконалення інноваційної політики та конкурування підприємств можливе при реалізації новітніх технологій щодо виробництва та впровадження інноваційних послуг у різних регіонах країни. Встановлено, що показники розвитку та масштабування інновацій в регіонах України мають неусталену тенденцію, що впливає на деструктивні процесі в країні, а фінансування такої важливої складової інноваційного розвитку як наукові дослідження, спрямовані переважно на державний сектор, в той час як в країнах Європейського Союзу – на підприємницький сектор. При ефективному державному стимулюванні підприємницького сектору та забезпеченні позитивних державних, регіональних і місцевих умов, ситуація щодо економічних та інноваційних показників в Україні може мати позитивну динамуку в майбутньому. Встановлено, що при формуванні стратегій розвитку інноваційної інфраструктури, потрібно звертати увагу на зворотні звязки між підприємницьким сектором та інтересами країни та поетапно переходити до європейського досвіду розвитку інноваційної діяльності. Завдяки такій стратегії будуть створені прогресивні моделі щодо координації масштабування інновацій для сталого розвитку країни.Item Міжнародний досвід інституційної організації системи консолідованого регулювання та нагляду за фінансовими установами(Сумський державний університет, 2018) Д'яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna IvanivnaВ статті вивчається міжнародний досвід інституційної організації системи консолідованого регулювання та нагляду за фінансовими установами в період посткризового відновлення. Розгляд питання починається з огляду нормативного забезпечення регуляторних механізмів провідних країн світу, міжнародний фінансових організацій, країн Європейського Союзу. Також, важливе значення приділяється інституційній організації системи консолідованого регулювання та нагляду за фінансовими установами. Цього вимагає актуалізація зазначеного питання на рівні Національного банку України в процесі розробки та реалізації плану заходів щодо імплементації Комплексної стратегії реформування фінансового сектору. Світовий досвід консолідованого регулювання та нагляду за фінансовим установами відпрацював три найбільш вживані підходи до інституційного забезпечення: секторальну модель, модель двох вершин та модель єдиного регулятора. Тож, якщо десять років тому більшість розвинутих країн світу тяжіли до секторальної моделі регулювання,, то аналіз поточних даних провідних країн світу дає підстави робити висновки про подальшу імплементацію єдиних підходів до проведення регулярно-наглядових процедур по відношенню до фінансового ринку країни в цілому. Використання секторальної моделі характерне для недостатньо розвинутих фінансових ринків. При цьому, в разі концентрації регуляторних та наглядових функцій за фінансовими установами в межах центрального банку, загальна ефективність системи нагляду значно покращується за рахунок дієвого інструментарію центрального регулятора відносно нівелювання "епізодичних" дисбалансі на фінансовому ринку. Реформування фінансового ринку України в цілому та системи консолідованого регулювання та нагляду за фінансовими установами мають відбуватись на підставі реформування нормативного та інституційного забезпечення відповідно до міжнародних стандартів та передових практик провідних країн світу. Серед факторів, що є найбільш релевантними для формування дієвої методологічного базису для розробки нормативного забезпечення мають бути: модель фінансового ринку, його структура та розміри, зокрема, розмір сектору небанківських установ, історичні передумови формування інституційних систем регулювання та нагляду, рівень автономності центрального банку.Item Місце та роль інформаційної складової у системі державного регулювання соціального інвестування(Сумський державний університет, 2017) Багмет, К.В.; Скляр, Ірина Дмитрівна; Скляр, Ирина Дмитриевна; Skliar, Iryna DmytrivnaУ статті висвітлено процес розвитку інформаційної складової у механізмах соціального інвестування, визначено її місце та роль у системі взаємодії різних учасників процесів соціального інвестування, систематизовано вимоги до даних, що мають використовуватися у процесі оцінки соціального впливу, обґрунтовано етапність формування.Item Теоретические принципы и механизмы регулирования социально-экономических систем(Сумской государственный университет, 2014) Лук`янихін, Вадим Олександрович; Лукьянихин, Вадим Александрович; Luk`ianykhin, Vadym Oleksandrovych; Щербаков, В.Н.; Лукьянихина, Е. А; Ли, МинВ статье рассмотрены основные теоретические принципы и механизмы регулирования сложных динамических систем, в частности социально-экономических, сделаны выводы о необходимости использования с этой целью методологических подходов тектологии и кибернетики в части классификации систем и соответствующих механизмов их регулирования и управления. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36838