Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
7 results
Search Results
Item Вуглецевий нейтралітет України до 2050 року(Сумський державний університет, 2022) Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Шевченко, К.В.; Білан, Юрій Валентинович; Билан, Юрий Валентинович; Bilan, Yurii Valentynovych; Пономаренко, І.О.В роботі наведені результати дослідження деяких аспектів досягнення вуглецевого нейтралітету в Україні. Вуглецевий нейтралітет є викликом для всього світу. У 2020 році концентрація парникових газів в атмосфері досягла історичного максимуму. Метою роботи є дослідження особливостей досягнення вуглецевої нейтральності в Україні. Завданнями роботи є аналіз складових переходу до низьковуглецевого розвитку, аналіз споживання викопного палива та заходи, пов’язані зі збереженням лісів, природних степових і лучних екосистем. Інтерес до питань вуглецевої нейтральності зростає щороку, особливо в 2021-2022 роках. Статті про вуглецеву нейтральність переважно присвячені викидам вуглекислого газу, економічному зростанню, відновлюваній енергетиці, енергоспоживанню, фінансовому розвитку, коінтеграції, викидам діоксину тощо. Виявлено позитивні тенденції щодо досягнення вуглецевого нейтралітету: постачання природного газу, вугілля та торфу зменшилося, а відновлюваних джерел енергії – збільшилося; частка вугілля і торфу зменшилася 26,4%, а частка енергії, виробленої з відновлюваних джерел збільшилася до 6,6%; обсяги використання вугілля та торфу скоротилося на 8,5%, природного газу – на 5%, а біопалива – зросло на 16%; частка використання біопалива зросла до 5,8%. Витрати на охорону навколишнього середовища зросли на 88,5%, на збереження біорізноманіття і середовища існування – в 3,6 рази, витрати на охорону атмосферного повітря та проблеми зміни клімату - в 2,5 рази. Частка витрат на охорону збереження біорізноманіття і середовища існування збільшилася до 3,2%, а витрат на охорону атмосферного повітря та проблеми зміни клімату до 19,3%. Виявлено і негативні тенденції, що стримують перехід на вуглецево нейтральну економіку:низька частка відновлюваних джерел в структурі постачання та використання. Так, частка біопалива у сукупному використанні залишається низькою - лише 5,8% у 2020 році. Площа загибелі лісових насаджень зростає, а площа відтворення лісів зменшилася на 36%; площа лісовідновлення залишилася на тому ж рівні, а площа лісорозведення скоротилася протягом 2010-2020 років в 10 разів. Робота може бути корисною дослідникам, що вивчають питання вуглецевого нейтралітету.Item Сутнісно-змістовна основа інноваційної діяльності у контексті розвитку відновлювальної енергетики(Сумський державний університет, 2022) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Петрина, В.В.Погіршення екології, зміна клімату, парниковий ефект та інші негативні наслідки є ключовою проблемою людства і одним із способів боротьби з ними є розвиток відновлюваної енергетики на базі використання інноваційних технологій. Під час дослідження впливу параметрів інноваційного розвитку на відновлювальну енергетику у статті виконано бібліометричний аналіз з використанням таких програмних засобів як VOSviewer, Web of Science, Scopus Tools Analysis та Google Trends. Для аналізу була обрана вибірка робіт за 2000-2021 рр. бази даних Scopus®, що містить бібліографічні відомості про наукові публікації в рецензованих журналах, книгах та конференціях. Результати аналізу з використанням інструментів бази даних Scopus® підтвердили гіпотезу про зростаючу тенденцію публікацій, що вивчають питання інноваційної діяльності у контексті розвитку відновлювальної енергетики. За допомогою VOSviewer (версія 1.6.18), було виокремлено чотири кластери: "поновлювальні види ресурсів", "відновлювальна енергія", "сталий розвиток", "інновації". В другому кластері ("відновлювальна енергія") зосереджені поняття з найпотужнішою силою зв’язку. Встановлено, що дослідження в галузі інноваційної діяльності та розвитку відновлювальної енергетики здійснюються різними країнами, втім найбільш активно дані питання вивчаються у таких країнах: США, Китай та Велика Британія. Окрему динаміку кількості публікацій досліджено за 11 країнами, серед яких 10 країн є лідерами за кількістю публікацій. Також аналізуються данні України. Динаміка кількості публікацій кожної країни різниться. Так, наприклад в Китаї вона стрімко зростає у 2021 році. В США динаміка характеризується коливаннями. При цьому до 2021 року в країні спостерігається найбільша кількість праць серед усіх досліджуваних країн. У Великій Британії динаміка характеризується також коливаннями з суттєвим зниженням показника у 2021 році. За даними дослідження в Україні показники з’являються у 2013 році, але вже в 2021 їх кількість суттєво збільшується. За допомогою інструменту Google Trends було визначено громадській інтерес до тематики. Окремо розглянуто зацікавленість бізнесу та промисловості. Виявлено, що в першому випадку зацікавленість в більшій мірі проявляється до інновацій. бізнес та промисловість більшої уваги приділяє питанням розвитку поновлювальних джерел енергії.Item Оптимізація енергетичної системи як невід'ємна складова побудови інклюзивної економіки України(Сумський державний університет, 2021) Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana IvanivnaСучасна енергетика України стоїть перед глобальними викликами, від здатності відповісти на які залежить майбутнє економіки країни, а відповідно і її соціального сектору. Висока енергоємність ВВП та все ще висока частка виробництв, які застосовують застарілі енергетичні технології та виробничі процеси, стримує економічний розвиток країни та вкрай негативно позначається на конкурентоспроможності економіки. Застосування сучасних енергоефективних технологій підвищує продуктивність енергомережі, а організаційно-економічні форми залучення споживачів енергоресурсів до енергосистеми сприяє швидкому їх поширенню. Розумні енергомережі поєднують обидві складові: енергоефективні технології та різноманітні форми залучення споживачів до участі в управлінні енергомережою. Саме тому розвиток розумних енергомереж є пріоритетним завданням в енергетиці України, яка потребує модернізації не лише енергетичної інфраструктури компаній енергетичного сектору економіки України, а також осучаснення обладнання та процесів на підприємствах усіх галузей економіки. Оптимізація енергомережі у науковій та науково-практичній літературі використовується для позначення діяльності із застосуванням техніко-технологічних заходів та інструментів для регулювання навантаження на мережу та приведення її до оптимальних технічних параметрів. Однак дана стаття фокусується на організаційно-економічних підходах для оптимізації енергомережі. Зокрема, механізмах та заходах підтримки відновлюваної енергетики як складової розумної енергомережі, яка сприяє оптимізаційним процесам в енергетичній системі, формує та підтримує ринкові механізми через які користувачі залучаються до більш активної участі в енергосистемі. У статті розглянуто показники, які характеризують сучасний прогрес у розвитку відновлюваної енергетики в Україні, а також наявні заходи, які реалізуються з цією метою у контексті технічнодосяжного потенціалу виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії, а також альтернативних видів палива.Item Підходи до інтенсифікації впровадження розумних енергомереж(Сумський державний університет, 2021) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Сущенко, А.В.Розумна енергетика є еволюційним етапом розвитку енергетичного сектору економіки. Наявна інфраструктура енергетичного господарства багатьох країн по всьому світу базується на застарілих технологіях та принципах енергогенерації. Наявність прогресивних технологій, здатних більш ефективно виробляти та розподіляти енергію, мала стати запорукою швидкого розвитку галузі. Однак досвід реалізації енергетичних проектів та труднощів, з якими відбувається модернізація енергетичного сектору, свідчить про суттєві проблеми організаційного та фінансового характеру, які стримують інвестиції в галузь. Це справедливо як для державних та приватних інвестицій у значимі масштабні енергетичні проекти, так і для порівняно незначних капіталовкладень у локальні проекти, у тому числі інвестування домогосподарствами. На сьогодні очевидною є потреба у розробленні підходів, які зроблять новітні енергоефективні технології, зокрема в електроенергетиці, з якою асоціюють розумні енергомережі, доступними для широкого кола споживачів. Мова йде про створення фінансових механізмів та бізнесмоделей, які перетворять інвестиції у розумні енергомережі, не залежно від їх обсягу, у проекти із нетривалим періодом окупності та високою рентабельністю. Очевидно, що на перешкоді цьому стоять об’єктивні фактори техніко-технологічного характеру, однак, у той же час, зрозуміло, що наявні можливості комерціалізації та поширення новітніх енергетичних технологій застосовуються недостатньо. У статті проаналізовано наявний стан розвитку енергетичного сектору та перспективи застосування новітніх високоефективних інноваційних енергетичних технологій. Висвітлено організаційно-економічні аспекти поширення енергетичних інновацій, які відносять до сфери розумної енергетики, яку розглянуто у ширшому, ніж зазвичай у науковій літературі сенсі. Попри те, що стаття не пропонує чітко визначених механізмів трансферу енергоінновацій, здійснена аналітична робота може стати корисною для дослідників у даній сфері для розвитку власних ідей, спрямованих на пошук шляхів покращення стану вітчизняної та світової енергетики відповідно до наявних соціально-економічних та політичних викликів.Item Конкурентоспроможність підприємств: передумови екологізації(Сумський державний університет, 2020) Михайлов, А.М.; Михайлова, Л.І.; Стоянець, Н.В.; Буднік, Д.Ю.Важливою складовою зміцнення конкурентних позицій підприємств є зростання рівня екологізації всіх процесів господарської діяльності. Метою статті є визначення та систематизація передумов формування екологічно орієнтованих конкурентних засад. Автором визначено головні трансформаційні процеси, які будуть сприяти формуванню екологічно орієнтованої конкурентоспроможності: розвиток та впровадження зеленої енергетики, виробництво та просування зелених товарів та послуг, імплементація зелених процесів в господарських операціях. Обґрунтовано, що компанії, які сприяють екологізації конкурентних переваг, отримують довгострокові вигоди у вигляді формування зеленого бренду, зростання ринкової капіталізації компанії. В статті визначено фактори активізації зелених ініціатив підприємств, що пов’язані з впровадженням зеленої енергетики, екологічних інновацій, просування зеленого споживання, посилення регуляторного тиску на підприємства, посиленням конкурентної диференціації тощо. Досліджено та узагальнено досвід впровадження екологічних стандартів як драйверів активізації процесів екологізації конкурентних стратегій. В статті визначено та викладено базові складові системи просування екологічно орієнтованих конкурентних переваг підприємств в ринковому середовищі, що визначаються механізмами подолання перешкод при просуванні екологічно орієнтованої діяльності, формування стратегічних пріоритетів діяльності, рахування довгострокового характеру трансформаційних процесів. Обґрунтовується необхідність вдосконалення методичних підходів щодо оцінювання рівня екологізації конкурентних переваг підприємства. Управлінські рішення щодо необхідних витрат на енергозбереження / збереження ресурсів та впровадження зелених виробництв зумовлюють зміни в економічних показниках виробництва (собівартість, ефективність, якість товару). Знаходження компромісу між економічними показниками та екологічними перевагами чистого виробництва забезпечить формування зелених конкурентних переваг підприємства.Item Урахування геопросторових, фінансових, людських та часових факторів при дослідженні розвитку відновлювальної енергетики та розумних мереж(Сумський державний університет, 2020) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia Oleksandrivna; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Котюк, Р.В.Збалансований розвиток розумних мереж стає все більш важливим питанням успішного функціонування енергетичної галузі. У цій статті виконано бібліографічний огляд публікацій при дослідженні параметрів розгортання відновлювальної енергетики та розумних мереж. Для аналізу була обрана вибірка робіт за 2009-2020 рр. бази даних Scopus®, що містить бібліографічні відомості про наукові публікації в рецензованих журналах, книгах та конференціях. З допомогою VOSviewer (версія 1.6.15), було виокремлено три кластери досліджень у контексті впливу геопросторових параметрів на розвиток розумних мереж. У першому кластері визначено фінансову, людську та часову складову геопросторового фактору розгортання розумних мереж. Більше всього зав’язків в першому кластері знайдено за поняттям «витрати» (усього 29 зв’язків з середньою силою впливу, що дорівнює 9). У другому кластері згруповані поняття, що пов'язані з використанням геоінформаційних систем (GIS), цифрового зберігання, інформаційних систем та картографічної інформації. Дослідження з питань відновлюваної енергії також належать до другого кластеру публікацій. У третьому кластері виокремлено усі поняття розумних мереж за технічними їх видами та в контексті напрямів оптимізації. У третьому кластері зосереджені поняття з найпотужнішою силою зв’язку. Результати аналізу БД Scopus® дозволили визначити рівень та динаміку наукової зацікавленості до геопросторових факторів розвитку розумних мереж протягом останніх 10 років. Встановлено, що дослідження в галузі геопросторових факторів розвитку розумних мереж здійснюються різними країнами, втім найбільш активно аналізується вплив геопросторових параметрів на розвиток розумних мереж у таких країнах, як: США, Канада та Китай. З використанням даних бази даних Scopus®, у статті також були визначені інституції та організації, що фінансують дослідження геопросторових факторів та розумних мереж, та зробили вагомий вклад у розвиток даної тематики.Item Стан розвитку альтернативних джерел енергії та актуальність їх використання в Україні(Сумський державний університет, 2014) Павлик, А.В.У статті розглянуто перспективи та проблеми розвитку альтернативної енергетики в Україні. Звернено увагу на досягнення інших країн. Розкрите питання актуальності використання альтернативних джерел енергії в Україні та за її межами. Виявлено проблеми впровадження альтернативних джерел енергії в Україні, динаміку змін «зеленого» тарифу та відсоток «зеленої» енергії.