Інститут Шосткинський (ШІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45
Browse
7 results
Search Results
Item Штучний інтелект в системах автоматизованого виробництва(Сумський державний університет, 2025) Базиль, Сергій Михайлович; Bazyl, Serhii Mykhailovych; Базиль, Б.С.Сьогодні штучний інтелект (ШІ) виступає одним із головних рушіїв інновацій у різних сферах діяльності людини, зокрема сфері автоматизації, дозволяючи компаніям досягати вищого рівня ефективності. На відміну від класичних автоматизованих систем та комп’ютерно-інтегрованих технологій, що працюють за заздалегідь визначеними алгоритмами, рішення на базі ШІ здатні адаптуватися до швидких змін, навчатися на основі даних та приймати самостійні рішення. Такі технології активно впроваджуються глобальними лідерами виробництва, зокрема Siemens, Tesla, BASF та Amazon, і вже сьогодні трансформують виробничі процеси, логістику, енергетику та сферу обслуговування.Item Система автоматизованого проєктування – важливий засіб фахової діяльності(Сумський державний університет, 2025) Базиль, Сергій Михайлович; Bazyl, Serhii Mykhailovych; Гречаниченко, А.А.Сучасний світ динамічно змінюється, і разом із цим зростає потреба у висококваліфікованих фахівцях, що володіють різноманітними компетентностями, можуть використовувати знання та навички роботи з програмним забезпеченням, цифровими технологіями, сучасними системами проєктування для вирішення задач фахового спрямування. У будівництві, машинобудуванні, електроніці, промисловому дизайні та багатьох інших сферах, важливо мати ефективні засоби для створення креслень, моделей і технічної документації.Item Застосування симуляторів Arduino в освітньому процесі(Сумський державний університет, 2024) Базиль, Сергій Михайлович; Bazyl, Serhii MykhailovychСучасне інформаційне суспільство з кожним роком усе більше покладається на інновації, робототехніку та штучний інтелект. Сьогодні людина робить ставку на роботизацію та автоматизацію всіх сфер діяльності суспільства. Саме тому, актуальною й однією з основних проблем досягнення високого рівня життя в цифровому середовищі є підготовка сучасного конкурентоспроможного фахівця закладами освіти всіх рівнів, зокрема фахової передвищої освіти. Підготовка висококваліфікованого фахівця є ключовим напрямком діяльності освітньої сфери держави. Зміст освіти все більше збагачується новими педагогічними технологіями, методиками, інструментами, засобами, що відповідають сучасності. Однією з таких педагогічних технологій є комп’ютерна технологія навчання, що дає змогу підвищувати рівень цифрової компетентності майбутніх фахівців. Зважаючи на це, підвищення рівня фахових компетентностей майбутніх фахівців є однією з генеральних проблем закладів. На думку багатьох науковців, цифрова компетентність є однією з ключових компетентностей фахівця в сучасному інформаційному середовищі. Відповідно до Опису рамки цифрової компетентності для громадян України (DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens) цифрова компетентність є ключовою компетентністю в умовах четвертої промислової революції. Цей термін містить впевнене, критичне та відповідальне використання і взаємодію з цифровими технологіями для навчання, працевлаштування, роботи, дозвілля та участі в суспільному житті. Цифрова компетентність охоплює такі поняття: інформаційна грамотність; медіаграмотність; комунікація та співпраця; створення цифрового контенту (включаючи програмування); безпека (включаючи захист персональних даних та кібербезпеку); розв’язання різнопланових завдань; навчання впродовж життя [0]. Відповідно до цього, під час підготовки майбутніх фахівців у закладах освіти, інструментом для підвищення рівня його цифрової компетентності виступають симулятори Arduino.Item Інформаційно-освітнє середовище закладу освіти – важливий чинник якісної освіти(Сумський державний університет, 2023) Базиль, Сергій Михайлович; Базыль, Сергей Михайлович; Bazyl, Serhii MykhailovychКарантинні обмеження, військовий стан у державі, суттєво змінили життя та професійну діяльність людей. Практично всі сфери життєдіяльності, були змушені перейти в інший формат роботи – онлайн. Ці обмеження також вплинули на зміст і структуру освітньої діяльності педагога й закладів освіти загалом. Для забезпечення якісної навчання в таких умовах, будь-який заклад освіти повинен мати розвинене інформаційно-освітнє середовище. Над питаннями цифровізації освітнього процесу та створення інформаційно-освітнього середовища працювали такі науковці: Н. Гунько, І. Захарова, Л. Панченко, В. Рахманов, А. Стрюк, М. Шишкіна та інші. Засади формування інформаційного середовища дистанційного навчання розглядали: М. Жалдак, Ю. Ільїна, Ю. Машбиць, М. Смульсон та інші. Але недостатньо досліджень, пов’язаних із організацією та формуванням інформаційно-освітнього середовища у закладах освіти, а також опису інструментів для реалізації поставлених задач у межах їх освітньої діяльності. Аналіз науково-педагогічних джерел показав, що немає однозначного визначення поняття «інформаційно-освітнього середовище», а науковці тлумачать його, використовуючи різні підходи та методи аналізу. Щодо інструментарію думки досить різняться та постійно змінюються завдяки досвіду та стрімкій діджиталізації всіх галузей у державі, зокрема й освіти.Item Науковий досвід селекціонера-конопляра (Вировець В’ячеслав Гаврилович)(Сумський державний університет, 2023) Базиль, Сергій Михайлович; Базыль, Сергей Михайлович; Bazyl, Serhii Mykhailovych; Базиль, Б.С.У 20 – 30 роках ХХ століття тисячі гектарів посівних сільськогосподарських площ були заняті луб’яними культурами, основними серед яких вважалися коноплі і льон. Оскільки коноплі є однією із високорентабельних луб’яних культур, які довгі роки приносили золотовалютні дивіденди, рівнозначні з нафтодоларами, коноплесіючі господарства були зацікавлені в їх вирощуванні. Проте згадування про коноплі у багатьох пересічних громадян одразу асоціювалося з наркоманією і швидким та легким збагаченням. Саме тому для боротьби «з чумою ХХ століття» на створений ще у 1931 році в місті Глухові Всесоюзний науково-дослідний інститут конопель Урядом СРСР було покладено завдання дослідити властивості конопель, удосконалити методику селекції і створити високопродуктивні сорти з відсутністю наркотичної дії. У складі групи вчених установи, які працювали над виведенням нових безнаркотичних сортів конопель одну із провідних ролей відігравав Вировець В’ячеслав Гаврилович, доктор сільськогосподарських наук, професор, провідний селекціонер інституту. Обрана тема є актуальною сьогодні, враховуючи традиційно важливе значення використання в народному господарстві вирощування конопель щодо одержання волокна, соломки та насіння, вчені різних держав вишукують нові шляхи і можливості щодо поширення посівів цієї культури. Однак, через несподіваний спалах наркоманії, що охопив всі держави і континенти, передбачені перспективи поширення посівів конопель, одержали серйозні обмеження. Коноплі, завдяки таким властивостям, як тривкість та стійкість до гниття, знайшли широке застосування в народному господарстві головним чином щодо виготовлення канатів, шпагату, брезенту та інших виробів. Використання вторинних товарів, зокрема костриці, дозволяють віднести коноплі до числа безвідходних культур, а застосування олії з насіння в харчуванні забезпечувало в минулі роки потреби сільського населення в рослинних жирах. Досить високе накопичення целюлози відкриває нові можливості використання конопель в якості замінника деревини, що використовувалася для виробництва високоякісного паперу та меблевих плит. Новизна обраної теми полягає в спробі на основі матеріалів Державного архіву Сумської області, Відомчого архіву Інституту луб’яних культур НААН, інтерв’ю і спогадів, максимально об’єктивно й повно дослідити наукову діяльність відомого селекціонера-конопляра Вировця В’ячеслава Гавриловича.Item Наукова і дослідницька спадщина григорія Івановича Сенченка(Сумський державний університет, 2023) Базиль, Сергій Михайлович; Базыль, Сергей Михайлович; Bazyl, Serhii Mykhailovych; Шишньов, В.Д.Цьогоріч виповнився 91 рік із часу заснування на Глухівщині Всесоюзного науково-дослідного інституту конопель, який і сьогодні працює під егідою Національної академії аграрних наук України. Цей науково-дослідний заклад широко знаний не лише на Сумщині, а й у світі. Адже саме тут виведено рекордну кількість високопродуктивних сортів конопель – понад 30 і в тому числі безнаркотичних. За цим показником глухівчани беруть першість серед споріднених наукових закладів Європи. В ХХІ столітті вчені впритул наблизилися до практичного використання лляного та конопляного волокна в целюлозно-паперовій промисловості, автомобіле- та літакобудуванні, аби замінити звичні синтетичні матеріали. Серед відомих в усьому світі імен слід відзначити ім’я професора, доктора сільськогосподарських наук, заслужений директора ВНДІЛК – Григорія Івановича Сенченка. Саме ця людина віддала науковій установі більше півстоліття свого життя, а 27 з них – на посаді директора. Шлях до успіху у знаного вченого був доволі важким і насиченим видатними подіями, які вивели селекцію конопель на новий рівень і заклали міцний фундамент для подальших наукових досліджень.Item Didactic Principles Of Education Students 3D-printing(International Journal of Computer Science and Network Security, 2022) Lukianchuk, I.; Tulashvili, Y.; Podolyak, V.; Horbariuk, R.; Kovalchuk, V.; Базиль, Сергій Михайлович; Базыль, Сергей Михайлович; Bazyl, Serhii MykhailovychThe method of studying 3D-technologies abroad and in Ukraine is considered. The analysis of educational resources and experience of use of the equipment in branch is carried out. The didactic principles of the educational process for 3D-printing specialists are determined. The use of FDM technology and the ability to minimize the occurrence of defects in the future have been studied. An analysis of the international experience of the educational process of relevant specialists in the field. The content of training for 3D printing specialists has been developed. The experience of using 3D-technologies is described and the list of recommendations for elimination of defects during production of products by means of additive technologies is made. The recommendations will be useful not only for beginners, but also for experienced professionals in additive technologies. The need to study such experience is the main condition for the development of enterprises in Ukraine that plan to automate their own production. A 3D printing engineer must know the basics of economics and marketing, because his responsibilities include optimizing workflows to reduce the cost and speed up printing. Therefore, the knowledge gained from practical experience presented and in building for learning 3D printing engineers by the authors will be important.