Інститут Шосткинський (ШІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45
Browse
6 results
Search Results
Item Флотоекстракційне вилучення іонів міді з водних розчинів(Сумський державний університет, 2018) Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.; Баранюк, Н.В.Метою дослідження було визначення закономірностей флотоекстракційного вилучення іонів міді з водних розчинів в залежності від: мольного співвідношення метал: ПАР, рН, об’єму органічної фази, тривалості процесу; вибір збирача та екстрагенту.Item Флотоекстракція барвника бромкрезолового зеленого з водних розчинів(2018) Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.; Галась, М.А.Метою дослідження був вибір збирача і екстрагенту для флотоекстракції барвника бромкрезолового зеленого, дослідження процесу в залежності від молярного співвідношення барвник:ПАР, рН, тривалості процесу та вихідної концентрації барвника.Item Флотоекстракція іонів міді(Сумський державний університет, 2017) Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.; Костоглод, О.Б.Метою даної роботи було обрано дослідження процесу флотоекстракції іонів важких металів на прикладі іонів міді. Для утворення сублату використовували натрієві та калієві мила насичених карбонових кислот. Як відомо, насичені жирні кислоти відносяться до поверхнево-активних речовин (ПАР) та вже тривалий час використовуються як збирачі при флотації, дякуючи їхньому утворенню важкорозчинних сполук з іонами металів і поверхневій активності [1]. Експериментально було підібрано для більш ефективного видалення іонів міді збирачі– ПАР: каприлат натрію та лаурат калію, а в якості флотоекстрагенту – ізоаміловий спирт.Item Флотоекстракція метиленового блакитного з води(Сумський державний університет, 2016) Холмецька, Ю.М.; Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.Серед органічних забруднювачів чільне місце займають барвники, які широко застосовують у різних галузях промисловості та в побуті. Сучасні синтетичні барвники зі складною хімічною структурою не підлягають біохімічній деструкції у водних системах. Їх концентрація, наприклад, у стічних водах текстильних виробництв в залежності від типу барвника коливається в межах від 5 до 40 мг/дм3, що багаторазово перевищує гранично допустимі норми (0,05–0,5 мг/дм3) впливу на навколишнє середовище. На жаль, наявні технології очищення стічних вод від цих речовин досить часто недосконалі та неефективні.Item Видалення іонів хрому (VI) з води(Сумський державний університет, 2016) Галась, М.А.; Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.Хром (VI) є одним з найбільш токсичних компонентів стічних вод гальванічного виробництва. Найпоширенішим методом їх очищення є реагентний. При цьому технологічна схема очищення хромвмісних стічних вод від Cr (VI), як правило, включає стадію відновлення Cr (VI) до Cr (ІІI) обробкою стоків хімічними реагентами з подальшим осадженням Cr (ІІI) у вигляді гідроксиду та відстоюванням. Однак, цей метод має ряд вагомих недоліків, а саме утворення значної кількості вологого шламу, порівняно низький ступінь очищення, втрата коштовних компонентів разом із осадами водоочищення. Тому, з технологічної точки зору є доцільним видалення хрому в одну стадію і окремо від супутніх елементів.Item Флотоекстракційне видалення барвників із стічних вод(Видавництво СумДУ, 2011) Обушенко, Т.І.; Батюк, В.О.; Толстопалова, Н.М.; Астрелін, І.М.