Інститут Шосткинський (ШІ)

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45

Browse

Search Results

Now showing 1 - 9 of 9
  • Item
    Коагуляційно-флокуляційне очищення стічних вод шкіряних виробництв
    (Сумський державний університет, 2024) Шляхова, М.Є.; Толстопалова, Н.М.; Обушенко, Т.І.; Сангінова, О.В.
    Вода є незамінною та цінною речовиною для всіх живих істот на планеті, оскільки вона необхідна для різних видів побутової, сільськогосподарської та промислової діяльності. Однак у водних об'єктах по всьому світу виявлено тисячі забруднюючих речовин, що виникають через неналежне поводження з відходами, особливо зі стічними водами. Це призводить до серйозних екологічних проблем і, врешті-решт, погіршує здоров'я людей. Однією з галузей, яка має значний вплив на навколишнє середовище, є шкіряна промисловість, оскільки вона споживає велику кількість води, що веде до утворення значних обсягів стічних вод. Стічні води, що утворюються на шкіряних заводах, є одними з найнебезпечніших забруднювачів у промисловості. Стадія дублення є однією із ключових виробничих процесів, які викликають значне забруднення водних ресурсів. У цих галузях шкури тварин проходять через численні складні етапи переробки, що вимагає великої кількості води та використання різноманітних хімічних речовин, таких як вапно, сульфід натрію, сульфат амонію, хлорид натрію, бактерициди, рослинні таніни та хромові солі [1]. В процесі дублення утворюються стічні води, які зазвичай містять волосся, білки, кислоти, луги, хромові солі, сульфіди, хлориди, таніни, розчинники, барвники, допоміжні речовини та інші сполуки, які виникають внаслідок неповної хімічної іммобілізації в шкіряних виробах під час багатоступеневого процесу дублення, що перетворює сире хутро або шкіру тварин на комерційні продукти [2; 3]. Складність і широкий спектр забруднюючих речовин у стічних водах шкіряного заводу є екологічною проблемою для очищення, і, незважаючи на розробку та застосування різних методів очищення, залишається невирішеною [4]. Сучасні методи очищення стічних вод шкіряного заводу поділяються на традиційні, біологічні та новітні методи. До традиційих методів відносяться такі як коагуляція/флокуляція, адсорбція. До новітніх методів відносять електрохімічну обробку, мембрану фільтрацію та просунутий процес окиснення. Біологічні методи висувають жорсткі вимоги до складу подібних стічних вод. Основні недоліки та переваги методів очищення стічних вод шкіряної промисловості показано в таблиці 1 [2]. Метою досліджень було виявлення можливості використання як хімічних коагулянтів/флокулянтів, так і біологічного походження.
  • Item
    Досвід дистанційного викладання дисциплін освітньої програми «Хімічні технології неорганічних речовин та водоочищення»
    (Сумський державний університет, 2023) Сангінова, О.В.; Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.
    Забезпечення належної якості освітніх послуг в умовах воєнного стану в Україні є надзвичайно важливою проблемою для всіх заінтересованих сторін: здобувачів, науково-педагогічних працівників, адміністрації закладів вищої освіти та роботодавців. Ускладнення навчання та викладання через різні можливості доступу учасників освітнього процесу до навчальних ресурсів стало викликом для науково-педагогічних працівників університетів і обумовило удосконалення методів викладання, адаптацію вже розроблених дистанційних курсів, розширення цифрових інструментів навчання. Завдяки програмі «Цифрові інструменти Google для освіти» [1], започаткованій у липні 2022 року Міністерством освіти і науки України разом із Google Україна, автори мали можливість долучитись до навчання і застосувати нові знання та досвід у навчальному процесі. Тестування цифрових інструментів Google здійснювалось на платформі дистанційного навчання «Сікорський» [2], яка створена у КПІ ім. Ігоря Сікорського, і є потужним майданчиком для взаємодії викладачів зі студентами. Вебсервіси та вебпакети Google були задіяні при викладанні двох нормативних і однієї вибіркової дисциплін освітньої програми «Хімічні технології неорганічних речовин та водоочищення»: «Теоретичні основи хімії та технології води» (нормативна, 6 кредитів), «Технічний аналіз у виробництві неорганічних речовин та водоочищенні» (нормативна, 6 кредитів) та «Стандартизація, метрологія, сертифікація та управління якістю» (вибіркова, 4 кредити). Для кожної із зазначених дисциплін за допомогою сервісу Google Клас створено дистанційні курси. Наповнення курсів здійснювалось сумісно трьома викладачами - авторами роботи. Студенти долучались до курсу через код, наданий викладачем на початку семестру; матеріали курсу здобувачі отримували відповідно до графіку, запланованому через Google Календар. Дистанційний курс «Теоретичні основи хімії та технології води» отримав сертифікат відповідно до процедури сертифікації, діючої у КПІ ім. Ігоря Сікорського, два інші курси проходять апробацію у навчальному процесі і заплановані до сертифікації у 2024 році.
  • Item
    Дослідження ефективності очищення водних розчинів від фтору природними сорбентами та їх активованими зразками
    (Сумський державний університет, 2023) Куриленко, В.С.; Толстопалова, Н.М.; Сангінова, О.В.; Обушенко, Т.І.
    У даній роботі досліджено адсорбцію фторид-іонів (F– ) з використанням природних сорбентів, наприклад бентоніту і цеоліту, а також їх активованих аналогів. Експерименти з адсорбції проводили при різних початкових концентраціях F– та рівнях pH, з метою оцінки адсорбційної ефективності бентоніту та цеоліту, а також їх активованих версій в різних умовах.
  • Item
    Флотоекстракційне вилучення іонів міді з водних розчинів
    (Сумський державний університет, 2018) Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.; Баранюк, Н.В.
    Метою дослідження було визначення закономірностей флотоекстракційного вилучення іонів міді з водних розчинів в залежності від: мольного співвідношення метал: ПАР, рН, об’єму органічної фази, тривалості процесу; вибір збирача та екстрагенту.
  • Item
    Флотоекстракція барвника бромкрезолового зеленого з водних розчинів
    (2018) Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.; Галась, М.А.
    Метою дослідження був вибір збирача і екстрагенту для флотоекстракції барвника бромкрезолового зеленого, дослідження процесу в залежності від молярного співвідношення барвник:ПАР, рН, тривалості процесу та вихідної концентрації барвника.
  • Item
    Флотоекстракція іонів міді
    (Сумський державний університет, 2017) Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.; Костоглод, О.Б.
    Метою даної роботи було обрано дослідження процесу флотоекстракції іонів важких металів на прикладі іонів міді. Для утворення сублату використовували натрієві та калієві мила насичених карбонових кислот. Як відомо, насичені жирні кислоти відносяться до поверхнево-активних речовин (ПАР) та вже тривалий час використовуються як збирачі при флотації, дякуючи їхньому утворенню важкорозчинних сполук з іонами металів і поверхневій активності [1]. Експериментально було підібрано для більш ефективного видалення іонів міді збирачі– ПАР: каприлат натрію та лаурат калію, а в якості флотоекстрагенту – ізоаміловий спирт.
  • Item
    Флотоекстракція метиленового блакитного з води
    (Сумський державний університет, 2016) Холмецька, Ю.М.; Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.
    Серед органічних забруднювачів чільне місце займають барвники, які широко застосовують у різних галузях промисловості та в побуті. Сучасні синтетичні барвники зі складною хімічною структурою не підлягають біохімічній деструкції у водних системах. Їх концентрація, наприклад, у стічних водах текстильних виробництв в залежності від типу барвника коливається в межах від 5 до 40 мг/дм3, що багаторазово перевищує гранично допустимі норми (0,05–0,5 мг/дм3) впливу на навколишнє середовище. На жаль, наявні технології очищення стічних вод від цих речовин досить часто недосконалі та неефективні.
  • Item
    Видалення іонів хрому (VI) з води
    (Сумський державний університет, 2016) Галась, М.А.; Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.
    Хром (VI) є одним з найбільш токсичних компонентів стічних вод гальванічного виробництва. Найпоширенішим методом їх очищення є реагентний. При цьому технологічна схема очищення хромвмісних стічних вод від Cr (VI), як правило, включає стадію відновлення Cr (VI) до Cr (ІІI) обробкою стоків хімічними реагентами з подальшим осадженням Cr (ІІI) у вигляді гідроксиду та відстоюванням. Однак, цей метод має ряд вагомих недоліків, а саме утворення значної кількості вологого шламу, порівняно низький ступінь очищення, втрата коштовних компонентів разом із осадами водоочищення. Тому, з технологічної точки зору є доцільним видалення хрому в одну стадію і окремо від супутніх елементів.
  • Item
    Флотоекстракційне видалення барвників із стічних вод
    (Видавництво СумДУ, 2011) Обушенко, Т.І.; Батюк, В.О.; Толстопалова, Н.М.; Астрелін, І.М.