Інститут Шосткинський (ШІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45
Browse
8 results
Search Results
Item Математична модель статики адіабатичного процесу отримання стиролу(Сумський державний університет, 2025) Худолей, Георгій Михайлович; Khudolei, Heorhii Mykhailovych; Мацуй, М.О.; Яскевич, Б.С.В роботі [1], базуючись на аналізі технологічного процесу дегідрування етилбензолу до стиролу, нами була запропонована функціональна схема оптимального управління цим процесом в статичному режимі за критерієм мінімізації відхилення фактичних енергетичних витрат від теоретично необхідних.Item Постановка задачі оптимального управління процесом дегідрування етилбензолу до стиролу(Сумський державний університет, 2024) Худолей, Георгій Михайлович; Khudolei, Heorhii Mykhailovych; Яскевич, Б.С.Стирол являється однією з найважливіших речовин основного органічного синтезу, яка в значних кількостях використовується як сировина (мономер) для виробництва синтетичних каучуків та пластмас [1]. Так за даними [2] в 2024 році обсяг виробництва стиролу в світі оцінюється в 34,44 міліонів тон з середньорічним приростом приблизно 5,32% за рахунок збільшення попиту на нього в таких галузях промисловості як упаковка, будівництво, виробництво автомобілів та інше. За хімічним складом (С6Н5СН=СН2) стирол відноситься до групи ароматичних вуглеводнів. Близько 90% світового виробництва стирола отримується в результаті оборотної ендотермічної каталітичної реакції дегідрування етилбензолу, яка відбувається при 550-650 0С в присутності гетерогенного каталізатора (зазвичай це оксиди металів Fe, Mn та інше) за основною схемою С6Н5СН2СН3↔С6Н5СН=СН2 + Н2 - 124 кДж/моль. (1) Одночасно з основною протікає низка побічних реакцій деструкції (крекінгу) етилбензолу і взаємодії їх продуктів, що приводить до утворення бензолу, толуолу, а також метану, етану і оксиду вуглецю в відносно незначних кількостях.Item Математична модель процесу кальцинаціїї в виробництві соди(Сумський державний університет, 2024) Худолей, Георгій Михайлович; Khudolei, Heorhii Mykhailovych; Кушнірьов, В.І.Одним із основних промислових методів виробництва кальцинованої соди є метод кальцинації (прожарювання) бікарбонату натрію. В зв’язку з цим дослідження процесу термічного розкладання бікарбонату натрію має велике практичного значення. Одним з ключових конструктивних елементів такої технології є содова барабанна піч, що обертається. Термічна дисоціація бікарбонату натрію є достатньо складним процесом, і тому, незважаючи на значну кількість робіт [1-3], досі немає надійної математичної моделі, що описують його, яка б була придатною для цілей управління. По-перше, різні джерела мають суперечливий характер, по-друге, реальний експеримент пов'язаний з високою складністю його виконання. Виходячи з цього, є виправданим використання теоретичних методів математичного моделювання [4], які дозволяють на якісному рівні достовірно описувати реальні процеси, що відбуваються в барабанній печі, що обертається. Створювана модель може бути використана для виявлення факторів, що істотно впливають на процес кальцинації, спростити математичний опис для можливості його використання в задачах синтезу систем управління. Зважаючи на велику складність математично точного опису всіх процесів, що протікають у содовій печі, неможливо отримати повний кількісний розрахунок. Найбільша складність при створенні математичної моделі полягає в тому, щоб правильно вибрати припущення, що дозволяють, з одного боку, отримати замкнуту систему рівнянь, що описують роботу апарату, а з іншого боку – побудована модель повинна достатньо адекватно відображати основні фізико-хімічні процеси, що протікають у печі. Ця робота присвячена опису варіанту створення математичної моделі содової печі. Постановка задачі полягає в тому, щоб вибрати обґрунтовані припущення, які не спотворюють основний зміст реального процесу, і водночас дозволяють подати у вигляді математичних співвідношень ключові явища.Item Синтез системи управління процесом сушіння в камерній сушарці(Сумський державний університет, 2023) Худолей, Георгій Михайлович; Khudolei, Heorhii Mykhailovych; Захарченко, Д.І.В роботі [1] на основі конструктивно-технологічного аналізу об‘єкта управління (камерної сушарки періодичної дії) була розроблена математична модель динаміки процесу сушіння, а також надані результати дослідження, які дозволили зробити висновок щодо її адекватності реальному процесу.Item Математична модель сушіння цегли-сирцю в камерній сушарці(Сумський державний університет, 2023) Худолей, Георгій Михайлович; Худолей, Георгий Михайлович; Khudolei, Heorhii Mykhailovych; Захарченко, Д.І.; Васильцов, П.О.Процес сушіння цегли-сирця в технологічному циклі виробництва керамічної цегли, як відомо [3, 6], є енергоємним та таким, що суттєво впливає на якість продукту, що виготовляється. Завдання створення системи управління технологічним процесом сушіння, яка забезпечила б як підвищення економічної ефективності процесу, так і створила б умови для зменшення кількості браку, є наразі актуальним. Разом з тим відомо, що для створення високоякісної системи управління необхідна наявність адекватної математичної моделі динаміки. Однак, аналіз літературних джерел [2-5,7,10] показує, що математичної моделі, яка відповідала б поставленим вимогам, на даний час не існує. Отже створення адекватної математичної моделі сушіння цегли-сирцю в камерній сушарці періодичної дії є актуальною задачею.Item Блок моделювання параметрів стану вологого повітря у середовищі математичного пакету MatLab(Сумський державний університет, 2022) Худолей, Георгій Михайлович; Худолей, Георгий Михайлович; Khudolei, Heorhii Mykhailovych; Медведкова, Н.О.; Єврах, О.Важливе місце при дослідженні та проектуванні технологічних процесів, таких як сушіння, конденціювання, вентиляція, опалення, тощо займають теплотехнічні розрахунки, пов'язані з визначенням параметрів стану вологого повітря. Важливою особливістю цих розрахунків є те, що стан вологого повітря характеризується безліччю параметрів (відносна вологість, вміст вологи, температура, ентальпія та ін.), які є взаємопов'язаними і взаємозалежними, тобто зміна одного з параметрів призводить до зміни всіх інших. Спочатку, в історичному плані, для виконання термодинамічних розрахунків стану вологого повітря використовувалася Id-діаграма, запропонована професором М.К. Рамзіним ще в 1918 році [1]. Незважаючи на наявні недоліки, серед яких відносно невисока точність ручного визначення чисельних значень параметрів з діаграми (через неминучі помилки при виконанні інтерполяційних операцій), а також жорстка прив'язка діаграми до одного усередненого барометричного тиску 745 мм.рт.ст., вона і в даний час користується великою популярністю серед теплотехніків. З появою та розвитком обчислювальної техніки з'явилася можливість реалізувати зазначені вище термодинамічні розрахунки в автоматичному режимі, спираючись на співвідношення закладені в основу розробки Id-діаграми. Зрештою до тепер створено значну кількість спеціалізованих програм і навіть on-line калькуляторів (наприклад [2]), кожний з яких має певні переваги і недоліки. Разом з тим існує безліч задач, для вирішення яких доцільно використовувати методи імітаційного моделювання, тобто такі, що дозволяють будувати математичні моделі, що описують процеси так, як вони проходили б насправді, реалізовані в різних програмних оболонках, зокрема в середовищі математичного пакету MatLab (додаток Simulink).Item Робототехніка - досягнення та ризики(Сумський державний університет, 2016) Худолей, Георгій Михайлович; Худолей, Георгий Михайлович; Khudolei, Heorhii Mykhailovych; Ковтун, Є.С.Робототехніка в даний час є одним з напрямків автоматизації, що найбільш динамічно розвиваються. Так за результатами звіту Центру інноваційного консалтингу «Лазара» обсяг світового ринку робототехнічних пристроїв в 2015 році експерти оцінювали в діапазоні від 15 до 30 мільярдів доларів, в залежності від прийнятих до уваги меж цього ринку.Item Система управління технологічним процесом виробництва електродетонаторів(Сумський державний університет, 2016) Худолей, Георгій Михайлович; Худолей, Георгий Михайлович; Khudolei, Heorhii Mykhailovych; Марінєску, А.Ю.Електродетонатори - пристрої для створення початкового детонаційного імпульсу та ініціювання ланцюгової хімічної реакції в основній масі заряду вибухової речовини, які грають важливу роль в гірничорудній промисловості і військовій справі.