Інститут Шосткинський (ШІ)

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Item
    Контроль рівня вуглекислого газу та аміаку в пташнику
    (Сумський державний університет, 2022) Андрусенко, Олександр Олександрович; Андрусенко, Александр Александрович; Andrusenko, Oleksandr Oleksandrovych; Пата, Павло Сергійович; Пата, Павел Сергеевич; Pata, Pavlo Serhiiovych
    Аналіз операцій сучасних технологічних процесів вирощування птахів, вивчення результатів досліджень та патентний пошук показує, що продуктивність птахів на 50-60% визначається якістю кормів, на 20% якістю догляду, на 20-30% – параметрами повітряного середовища [1]. У методичних рекомендаціях технологічного проектування птахівницьких підприємств зазначені такі норми: повітрообмін у пташнику - 0,7-1 м3/год на 1 кг живої маси (у холодний період), вміст вуглекислого газу - не вище 0,25%, аміаку - 15 мг/ м3, а сірководню - 5 мг/м3. Мікроклімат у пташниках залежить від хімічного складу повітря, особливо від концентрації таких газів, як вуглекислий (СО2), аміак (NH3) та сірководень (H2S). У закритих приміщеннях за недостатньої вентиляції вміст кисню може знизитися до 16–18%. Найбільш чутлива до його дефіциту чистого повітря – птах: у неї порушується дихання та з'являється задишка [2], [3]. Оскільки аміак легший за повітря, він не накопичується в нижній частині пташника, а циркулює по всьому приміщенню, що призводить до ослаблення стінок капілярів, зниження активності та здатності птиці видаляти кишкову паличку з легких і повітроносних мішків (Trampe D., 1986). На думку А. Сидорової та інших авторів, велика кількість NH3 — сприятливе середовище для розвитку стафілокока, а коефіцієнти кореляції вказують на те, що з усіх мікроорганізмів причиною падіння середньодобових приростів живої маси є саме стафілококи. Результати спостережень свідчать, що при підвищеному вмісті аміаку в повітрі (50-100 ppm) птиці споживають менше корму, отже, падають прирости живої маси (Charles D., 1996; Bendheira U., Berman E., Zadikov I., 1992). Доведено, що з підвищенням у повітрі пташників рівня NH3 несучість знижується на 0,65% (Бронфман Л., 1984; Deaton I., 1982). Якщо при концентрації аміаку 16 мг/м3 несучість і величину відмінка прийняти за 100%, то при рівні загазованості 30 мг/м3 продуктивність знижується на 21,8%, а відмінок зростає в 2,2 рази. При вмісті аміаку 40 мг/м3 несучість падає на 37,3%, а відмінок збільшується в 3 рази. Співробітники ВНИТИП А. Бахарєв, І. Салеєва, А. Іванов та інших. визначали продуктивні якості бройлерів, які у пташниках. Зроблено висновок, що СО2 в концентрації 0,15% (1500 ррm) при вирощуванні курчат у перехідний період сприяє підвищенню індексу ефективності на 41 од. на 0,64% та зменшення витрати корму на 1 кг приросту - на 4,9%. Таким чином, при розробці нових сучасних технологій вирощування та утримання дорослого птаха слід приділяти пильну увагу оптимізації умов та суворому дотриманню оптимальних параметрів довкілля птиці.
  • Item
    Ефективна абсорбція аміаку у виробництві кальцинованої соди
    (Сумський державний університет, 2016) Моїсєєв, В.Ф.; Манойло, Є.В.; Грубнік, А.О.
    У виробництві кальцинованої соди утворюється значна кількість відходів, що викидаються у навколишнє середовище. Головними джерелами газових викидів виробництва кальцинованої соди є процеси енергозабезпечення та процеси випалу вапняку. Після карбонізації амонізованого розсолу не досягаються санітарні норми очистки газових викидів від аміаку.
  • Item
    Альтернативний розрахунок окиснення аміаку виробництва aзотної кислоти
    (Cумський державний університет, 2016) Концевой, А.Л.; Концевой, С.А.; Банюк, К.М.
    Прикладом перебігу промислового гетерогенно-каталітичного процесу у зовнішньо-дифузійній області є окиснення аміаку на платиновому каталізаторі у виробництві нітратної (азотної) кислоти.