Інститут Шосткинський (ШІ)

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Item
    Дослідження перспектив очищення стічних вод від іонів металів
    (Сумський державний університет, 2024) Марченко, М.В.; Потаскалов, В.А.; Власенко, Н.Є.; Коваленко, І.В.
    Забруднення стічних вод важкими металами є однією з найгостріших екологічних проблем сучасності. Ці речовини надзвичайно токсичні, накопичуються в організмах і довкіллі, спричиняючи серйозні захворювання та порушення екосистем. Тому розробка ефективних методів очищення стічних вод від важких металів є надзвичайно актуальним завданням. Сьогодні населення планети швидко зростає, і значна його частина зосереджена у великих містах. Це підвищує потребу у воді та збільшує обсяги стічних вод, які часто забруднюють річки, озера та підземні води [1, 2]. На жаль, підприємства скидають у водні об'єкти хімічні відходи, важкі метали та інші токсичні речовини, які спричиняють сильне забруднення та порушують природний баланс водних екосистем. Багато з цих речовин важко розкладаються, тому накопичуються у водоймах та отруюють не лише воду, але й флору та фауну. Окрім того глобальне потепління та інші кліматичні зміни змінюють режим опадів, що впливає на рівень води у водоймах і сприяє її забрудненню. Висока температура сприяє швидкому випаровуванню, через що концентрація забруднюючих речовин у воді підвищується. Через забруднення багато регіонів стикаються з проблемою дефіциту питної води. За даними ООН, понад 2 мільярди людей не мають постійного доступу до безпечної питної води [3]. Це не лише проблема гігієни та здоров'я, але й економічного розвитку країн. Метою роботи є оцінка перспектив очищення стічних вод від важких металів та впровадженні ефективних, екологічно безпечних та економічно вигідних технологій.
  • Item
    Флотоекстракційне вилучення іонів міді з водних розчинів
    (Сумський державний університет, 2018) Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.; Баранюк, Н.В.
    Метою дослідження було визначення закономірностей флотоекстракційного вилучення іонів міді з водних розчинів в залежності від: мольного співвідношення метал: ПАР, рН, об’єму органічної фази, тривалості процесу; вибір збирача та екстрагенту.
  • Item
    Флотоекстракція іонів міді
    (Сумський державний університет, 2017) Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.; Костоглод, О.Б.
    Метою даної роботи було обрано дослідження процесу флотоекстракції іонів важких металів на прикладі іонів міді. Для утворення сублату використовували натрієві та калієві мила насичених карбонових кислот. Як відомо, насичені жирні кислоти відносяться до поверхнево-активних речовин (ПАР) та вже тривалий час використовуються як збирачі при флотації, дякуючи їхньому утворенню важкорозчинних сполук з іонами металів і поверхневій активності [1]. Експериментально було підібрано для більш ефективного видалення іонів міді збирачі– ПАР: каприлат натрію та лаурат калію, а в якості флотоекстрагенту – ізоаміловий спирт.
  • Item
    Получение железо-марганцевых сорбентов методом окислительного осаждения
    (Сумський державний університет, 2016) Вазиева, А.Г.; Наумова, П.О.; Павленко, О.В.
    Проблема удаления тяжелых металлов из сточных вод сейчас особенно актуальная. Плохо очищенные сточные воды поступают в природные водоемы, где тяжелые металлы накапливаются в воде и донных отложениях, становясь, таким образом, источником вторичного загрязнения. Соединения тяжелых металлов сравнительно быстро распространяются по объему водного объекта. Частично они выпадают в осадок в виде карбонатов, сульфатов, частично адсорбируются на минеральных и органических осадках. Вследствие чего содержание тяжелых металлов в отложениях постоянно увеличивается, и когда адсорбционная способность осадков исчерпывается, тяжелые металлы поступают в воду, что и приводит к экологическому кризису. Штрафные санкции за сброс тяжелых металлов в воду становятся все жестче, но это не решает проблемы.