Навчально-науковий інститут бізнес-технологій «УАБС» (ННІ БТ) (1980-2021)

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48923

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 21
  • Item
    Удосконалення системи фінансового моніторингу: автоматизація процесу верифікації клієнтів банку
    (Видавничий дім «Гельветика», 2021) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych
    Розвиток інформаційних технологій та активізація процесів залучення фінансових посередників до схем легалізації кримі- нальних доходів вимагає від банків систематично удосконалювати внутрішню систему фінансового моніторингу та концен- трації увагу саме на клієнтах. Одним із найбільш простих, проте одним з найбільш актуальних із погляду протидії легалізації кримінальних доходів є процес оцінювання рівня недійсності клієнта. Проте це не стільки його фінансова спроможність, скільки репутація та рівень ймовірності причетності до легалізації кримінальних доходів. В останні часи особливо актуаль- ною є оцінка приналежності клієнта банку до політично значущої особи. Тому процес ідентифікації та верифікації клієнтів є дуже важливим, а його раціональна автоматизація може вивільнити час спеціалістам банку на здійснення процесу перевірки клієнта, який неможливо провести онлайн.
  • Item
    Легалізація кримінальних доходів у банку на основі моделі бізнес-процесу автоматизованого моніторингу фінансових операцій
    (Sheffield. Science and education LTD, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna
    У дослідженні розроблено загальну архітектуру автоматизованої інформаційної системи фінансового моніторингу, що складається з 4 рівнів: внутрішній фінансовий моніторинг економічних агентів, банківський фінансовий моніторинг, державний фінансовий моніторинг, правоохоронні й розвідувальні органи. Модель розроблено із застосуванням програмного продукту Bizagi Studio та сучасної нотації BPMN 2.0 автоматизованого моніторингу бізнес-процесу фінансових операцій через систему «Клієнт-Банк». Релевантні критерії перевірки змісту фінансових операцій складають 10 факторів, що є уніфікованими для різних економічних агентів та 13 перевірочних критеріїв, реалізованих безпосередньо на другому рівні перевірки у системі «Клієнт-Банк».
  • Item
    Gravitational and intellectual data analysis to assess the money laundering risk of financial institutions
    (Journal of International Studies, 2020) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna
    Велика різноманітність схем щодо використання компаній з метою відмивання нелегальних доходів, таких як контрабанда нафтопродуктів, незаконний продаж газу, привласнення рефінансування Центробанків, привласнення коштів банків, привласнення державних підприємств зумовила проблематику дослідження. Об’єктом дослідження є 102 країни світу, які ретельно контролюються Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмивання грошей (FATF), мають різний рівень соціально-політичного та економічного розвитку. Науково-методичний підхід до оцінювання ризику питань фінансового моніторингу у розрізі використання фінансових установ країн для легалізації кримінальних доходів ґрунтується на застосуванні методів багатовимірного статичного аналізу, дескриптивного, кластерного та дисперсійного аналізу даних, теорії гравітації, нелінійного економетричного моделювання, диференціального та біфуркаційного аналізу динамічних нелінійних систем. Результатом дослідження є розроблена модель комплексної оцінки ризику фінансових установ країн для легалізації кримінальних доходів, що враховує: групування країн світу за рівнем ризику легалізації кримінальних доходів, ідентифікацію кластеру належності досліджуваної країни; формування інтегрального показника як рейтингової оцінки рівня ризику використання фінансових установ для легалізації кримінальних доходів, так і оцінку ризику на основі гравітаційної моделі; побудову фазового портрету динамічної системи ризикованості використання фінансових установ країн на основі нелінійної економетричної моделі.
  • Item
    Розроблення моделі бізнес-процесу автоматизованого моніторингу фінансових операцій банком для протидії легалізації кримінальних доходів
    (Сумський державний університет, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych
    Реабілітація банківського сектору безпосередньо залежить від загального рівня довіри до них, через фінансові та нефінансові аспекти. Проте за останні 5 років значно розширилася кількість та типологія шахрайських дій, що наразі включають крадіжку персональних даних та встановлення контролю за рахунками жертв, кібератаки, шахрайство з безкартковими операціями та схеми з авторизацією пуш-платежів. Системи управління ризиками шахрайства нового покоління повинні бути спроможні працювати в умовах постійної цифрової трансформації, виявляти нові, досі невідомі ризики шахрайських дій, використовувати переваги технологій та зменшувати витрати на забезпечення дотримання законодавства. У статті розроблено загальну архітектуру автоматизованої інформаційної системи фінансового моніторингу, що складається з 4 рівнів: внутрішній фінансовий моніторинг економічних агентів (рівень 1), банківський фінансовим моніторингом (Клієнт-банк – рівень 2), державний фінансовим моніторингом (рівень 3), правоохоронні й розвідувальні органи ( рівень 4). Крім того, розроблено модель із застосуванням програмного продукту Bizagi Studio та сучасної нотації BPMN 2.0 автоматизованого моніторингу бізнес-процесу фінансових операцій через систему «Клієнт-Банк», що розкриває мету та тематику дослідження. Релевантні критерії перевірки змісту фінансових операцій складають 10 факторів, що є уніфікованими для різних економічних агентів та 13 перевірочних критеріїв, реалізованих безпосередньо на другому рівні перевірки у системі «Клієнт-Банк».
  • Item
    Удосконалення системи державного регулювання економічної безпеки національної економіки
    (Бізнес Інформ, 2020) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna
    Метою статті є дослідження методики вдосконалення системи державного регулювання економічної безпеки національної економіки. Обґрунтовано актуальність розробки новітньої системи регулювання державою її економічної безпеки. Запропоновано застосовувати інструментарій «теорія ігор» для формалізації системи заходів державного регулювання економічної безпеки національної економіки. Сформульовано постановку задачі «теорії ігор»: ідентифіковано існуючу конфліктну ситуацію; створено платіжну матрицю, що показує кількісні результати функціонування учасників; визначено правила гри, що спричиняють наслідки використання кожного серед учасників своїх власних «чистих стратегій». Залежність узагальнюючої оцінки ризику використання банків для легалізації кримінальних доходів від рівня загрози національній економіці та рівня використання банків для легалізації злочинних доходів формалізовано у вигляді побудови лінійного багатофакторного регресійного рівняння. Проведено формалізацію стратегій поведінки з боку держави та з боку економічних агентів. Для визначення кількісної відповідності значень рівня використання банків для легалізації кримінальних доходів якісній характеристиці здійснено перевірку вхідних даних нормальному закону розподілу, побудовано гістограму розподілу значень і за допомогою критерію Chi-Square перевірено відповідність нормальному закону розподілу. Здійснено шкалювання інтервалів значень відповідних досліджуваних показників. Розглянуто методику вирішення поставленої задачі із застосуванням критерію: мінімаксу та максиміну відповідно, з їх математичним відображенням; візуалізовано та проаналізовано механізм впровадження максимінної та мінімаксної стратегій гри «державного регулювання економічної безпеки національної економіки».
  • Item
    Гравітаційне моделювання ризику використання банків з метою легалізації кримінальних доходів
    (Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2020) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych
    Протягом останніх років міжнародне співтовариство у економіці багато уваги та дій проводить у частині дослідження та аналізу взаємовідносин політики та злочинного світу. Відмивання нелегальних коштів, «тінізація» економіки, фінансування тероризму вкрай руйнівно позначаються на економічній безпеці країни, викликають суспільний дисбаланс, погіршують економічний устрій. У світовій економічній науковій літературі науковцями та дослідниками висвітлюються відповідні намагання зробити кількісний вимір процесів і дій, що стосуються відмивання нелегальних коштів. Але через те, що процеси відмивання грошей здійснюються доволі приховано, непомітно, таємно, то оцінити ефективність, достатність, результативність, адекватність таких моделей дуже складно і проблематично.
  • Item
    Forecasting the risk of money laundering through financial intermediaries
    (Університет банківської справи, 2020) Турсалон, М.М.; Зейналов, З.Г.; Гусейнова, А.Т.; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna
    Основною метою проведеного дослідження є побудова прогнозної нейромережевої моделі для визначення динаміки ризику використання банківських установ для легалізації кримінальних коштів. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи експоненційного згладжування (з використанням експоненційного тренду, лінійної моделі Хольта та затухаючого тренду), моделі штучної нейронної мережі (багатошаровий персептрону MLP-архітектури з використанням алгоритму BFGS, радіальна базисна функція RBF-архітектури з використанням алгоритму RBFT). Об’єктом дослідження обрано 20 банків України. Побудова прогнозної моделі в статті здійснено в наступній логічній послідовності: визначено прогнозні значення релевантних факторів впливу на ризик залучення фінансової установи в тіньові операції; навчання нейронних мереж за сформованою вибіркою показників; прогнозування ризику використання фінансових посередників України для легалізації кримінальних доходів на період 2020-2025 рр. на основі побудованих нейронних мереж. Проведені розрахунки засвідчили, що до 2025 року лише 40% аналізованих банків України зможуть зменшити їх участь в легалізації незаконно отриманих коштів.
  • Item
    Financial, economic, environmental and social determinants for Ukrainian regions differentiation by the vulnerability level to COVID-19
    (Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики, 2020) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna
    Як свідчить перебіг пандемії COVID-19, регіони України суттєво відрізняються за рівнем вразливості населення до цієї інфекції. Причини регіональної диференціації захворюваності та смертності населення від COVID-19 ідентифікуються певними патернами (комбінаціями) факторів, які кумулятивно накопичуючись протягом тривалого періоду часу, сформували так звані «ретроспективних портретів вразливості регіону до COVID-19» для кожного регіону. Основною метою дослідження є визначення таких комбінацій фінансових, економічних, екологічних та соціальних факторів, які обумовили різну кількість летальних випадків та захворюваності серед населення різних регіонів України від COVID-19. Дослідження здійснено на основі побудованої просторової нелінійної моделі, в якій за ступінчастим алгоритмом окремі факторні змінні додавалися / вилучалися зі специфікацій моделі покроково методом Ейткена залежно від їх кореляції із показниками захворюваності та смертності від COVID-19 в регіоні, до тих пір, поки не була сформована специфікацію моделі з найвищим рівнем адекватності за p-значенням та t-статистикою. Для побудови індивідуальних «ретроспективних портретів вразливості регіону до COVID-19» для кожного регіону побудовані нелінійні багатофакторні регресійні рівняння залежності між результативною ознакою (рівень захворюваності та смертності населення регіону від COVID-19) від змінних – 23 індикаторів соціального, економічного, екологічного та фінансового розвитку кожного регіону України та міста Київ, сформовані кореляційні матриці та побудовано кореляційні плеяди. Перевірка на мутиколінеарність здійснена на основі кореляційної матриці з використанням алгоритму Фаррара-Глобера, перевірка залишків на наявність автокореляції здійснена методом Дарбіна-Уотсона, перевірка на гетероскедастичність здійснена за допомогою тесту рангової кореляції Спирмена. Результати емпіричного аналізу засвідчили, що на рівень захворюваності від COVID-19 та кількість смертельних випадків найбільше впливає показники міграційного руху, кількісний склад населення та екологічна ситуація в регіоні, але також суттєвим є індикатор готовності медичних закладів до якісного обслуговування хворих в період пандемії та динаміка доходів населення. Використання ретроспективних результатів дослідження можуть бути корисними при створенні дорожніх карт окремих регіонів, для подолання наслідків епідеміологічних впливів у майбутньому.
  • Item
    Розробка інтерфейсів автоматизованого модулю фінансового моніторингу
    (Інвестиції: практика та досвід, 2020) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych
    Статтю присвячено актуальному питанню боротьби з відмиванням коштів, отриманих нелегальним шляхом або в результаті фінансування тероризму. Дієвим інструментом боротьби виступає фінансовий моніторинг, який забезпечується на рівні економічного агента та на державному рівні. Авторами було зазначено, що для підвищення ефективності системи фінансового моніторингу є нагальна потреба в його автоматизації. З цією метою було розроблено UML-діаграми, які моделюють процес комунікації між користувачами системи та автоматизованою інформаційною системою. В роботі представлено діаграму взаємодії користувачів через інтерфейс системи у процесі здійснення внутрішнього фінансового моніторингу економічними агентами та діаграму взаємодії користувачів через інтерфейс системи у процесі здійснення фінансового моніторингу банком. Це дозволило розробити з використанням програмного забезпечення Bizagi Studio прототип користувацького інтерфейсу, який автоматично на основі бізнес-правил виводить результати фінансового моніторингу для працівника, що здійснює внутрішній моніторинг економічного агенту, та користувацький інтерфейс із результатами фінансового моніторингу для банківського працівника. Діаграми також показують, як відбуватиметься взаємодія між економічним агентом та Державним фінансовим моніторингом, що враховано в користувацькому інтерфейсі. Представлені в роботі розробки враховують можливості перевірки операцій за багатьма критеріями, інтеграції з різними інформаційними системами, здійснення постійних перевірок, урахування норм законодавства, використання бізнес-правил та бізнес-логіки. Їх практична реалізація сприятиме незалежності процесу моніторингу від дій користувача та більш ефективному виявленню операцій, за якими існує ризик відмивання грошей.
  • Item
    Оцінка взаємозв’язку між електронним урядуванням та детінізацією економіки
    (Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, 2020) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Золковер, А.О.
    Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання детінізації національної економіки шляхом удосконалення державного управління за рахунок використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Основною метою проведеного дослідження є визначення критично необхідного рівня запровадження сервісів електронного урядування, що дасть змогу мінімізувати масштаби тіньових операцій в Україні. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи кореляційного аналізу та гребеневої регресії. У роботі встановлено наявність оберненої залежності між рівнями електронного урядування та тінізації економіки. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що в наступні роки Україні необхідно вжити заходів, спрямованих на стимулювання інвестицій у вдосконалення телекомунікаційної інфраструктури, підвищення рівня цифрової грамотності громадян та представників бізнесу.