Навчально-науковий інститут бізнес-технологій «УАБС» (ННІ БТ) (1980-2021)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48923
Browse
88 results
Search Results
Item Україна і Європейський банк реконструкції та розвитку: сучасна зміна вектору співробітництва(СумДУ, 2020) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo Illich; Віннік, Микола В'ячеславович; Винник, Николай Вячеславович; Vinnik, MykolaУ статті наведено результати аналізу поточного стану фінансово-кредитних відносин між Українськими суб’єктами господарювання і Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Наразі для України дане питання стає напрочуд актуальним, через дефіцит внутрішніх фінансових ресурсів, а отже виникає потреба у активному розвитку співробітництва з цією міжнародною фінансовою інституцією в контексті ресурсної підтримки вартісних національних проектів. Мета статті полягає у проведенні дослідження актуальних напрямків співпраці України з Європейським банком реконструкції та розвитку, їх поточного стану та можливих перспектив. Обґрунтовано провідні принципи організації взаємного співробітництва ЄБРР з приватними та державними господарськими суб’єктами в ході підтримки трансформаційних процесів в Україні. Проаналізовано перспективи подальшого розвитку співробітництва з Європейським банком реконструкції та розвитку. Для акцентування уваги на важливості ролі ЄБРР наведено конкретні приклади успішних проектів, які запроваджені за фінансової підтримки банку. Визначено галузі, до яких спрямовується переважна більшість фінансових ресурсів та проаналізовано динаміку надання кредитних коштів за останні 6 років. Відзначено переорієнтацію цільового спрямування кредитів на реалізацію інфраструктурних проектів порівняно з проектами інших галузей за останній період. Наведено приклади відмов у фінансуванні проектів та проаналізовано їх причини. Здійснено аналіз динаміки отримання кредитних ресурсів від Європейського банку реконструкції та розвитку в кількісному та вартісному вираженні. Виявлено напрямки впливу результатів співпраці ЄБРР з Україною на ключові сфери національної економіки та надана оцінка потенційним вигодам від реалізації запланованих проектів. Запропоновано створити дорадчо-експертну групу з числа висококваліфікованих фахівців банківської справи, що здійснювала б попередню оцінку проектів та надавала рекомендації щодо їх відповідності вимогам ЄБРР. На основі оцінки поточного стану співробітництва України з ЄБРР були сформовані очікування та прогнози щодо його потенційних можливостей для розвитку у найближчому майбутньому.Item Україна і Європейський банк реконструкції та розвитку: сучасна зміна вектору співробітництва(Сумський державний університет, 2020) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo Illich; Віннік, М.В.У статті наведено результати аналізу поточного стану фінансово-кредитних відносин між Українськими суб’єктами господарювання і Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Наразі для України дане питання стає напрочуд актуальним, через дефіцит внутрішніх фінансових ресурсів, а отже виникає потреба у активному розвитку співробітництва з цією міжнародною фінансовою інституцією в контексті ресурсної підтримки вартісних національних проектів. Мета статті полягає у проведенні дослідження актуальних напрямків співпраці України з Європейським банком реконструкції та розвитку, їх поточного стану та можливих перспектив. Обґрунтовано провідні принципи організації взаємного співробітництва ЄБРР з приватними та державними господарськими суб’єктами в ході підтримки трансформаційних процесів в Україні. Проаналізовано перспективи подальшого розвитку співробітництва з Європейським банком реконструкції та розвитку. Для акцентування уваги на важливості ролі ЄБРР наведено конкретні приклади успішних проектів, які запроваджені за фінансової підтримки банку. Визначено галузі, до яких спрямовується переважна більшість фінансових ресурсів та проаналізовано динаміку надання кредитних коштів за останні 6 років. Відзначено переорієнтацію цільового спрямування кредитів на реалізацію інфраструктурних проектів порівняно з проектами інших галузей за останній період. Наведено приклади відмов у фінансуванні проектів та проаналізовано їх причини. Здійснено аналіз динаміки отримання кредитних ресурсів від Європейського банку реконструкції та розвитку в кількісному та вартісному вираженні. Виявлено напрямки впливу результатів співпраці ЄБРР з Україною на ключові сфери національної економіки та надана оцінка потенційним вигодам від реалізації запланованих проектів. Запропоновано створити дорадчо-експертну групу з числа висококваліфікованих фахівців банківської справи, що здійснювала б попередню оцінку проектів та надавала рекомендації щодо їх відповідності вимогам ЄБРР. На основі оцінки поточного стану співробітництва України з ЄБРР були сформовані очікування та прогнози щодо його потенційних можливостей для розвитку у найближчому майбутньому.Item Impact of Politically Generated Shocks on Monetary Performance: a Cross-country Comparison(Business perspectimes, 2019) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo Illich; Журавка, Федір Олександрович; Журавка, Федор Александрович; Zhuravka, Fedir OleksandrovychУ період після Великої рецесії макроекономічна стабільність все частіше стала порушуватися потрясіннями соціально-економічного характеру, зумовленими зростанням невдоволення населення високим рівнем безробіття та бідності, активізацією радикальних партій і рухів та загостренням геополітичного протистояння у світі. Залежно від виду та глибини таких потрясінь вони набувають форми політично генерованих шоків і справляють своєрідну дію на монетарну сферу як складову макроекономічного середовища, яке, з одного боку, може абсорбувати виниклу турбулентність, а з іншого - навпаки, посилити її через збурення адаптивних очікувань господарських суб’єктів. У статті досліджено три види політично генерованих шоків та специфіка їх впливу на монетарну сферу. Встановлено, що шоки, породжені політичним популізмом, характеризуються фіскальним домінуванням в економіці, використанням монетарних заходів при фінансуванні бюджетного дефіциту на догоду політичній кон’юнктурі, а також тривалим періодом їх подолання через необхідність неухильної болісної зміни суспільних настроїв і очікувань. Шоки, що виникли з причини застосування міжнародних санкцій до певних країн, мають зовнішнє походження і виражаються насамперед у підвищенні волатильності національних валютних ринків. Макроекономічна і, зокрема, монетарна нестабільність через участь країни у військовому конфлікті є результатом найбільш важких для економіки шоків, глибина і тривалість яких зумовлюється характером кризових явищ. Зазначені види політично генерованих шоків проаналізовані на прикладах таких країн, як Аргентина, Туреччина та Україна, які свого часу запровадили режим інфляційного таргетування в грошово-кредитній політиці, але змушені були допустити його видозміну під впливом політико-економічної нестабільності.Item Аналіз інструментальної забезпеченості макропруденційної політики в Україні(Тернопільський нац. екон. ун-т, 2020) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo Illich; Смолова, Я.О.Питання захисту національної економіки від системних ризиків набуває все більшої актуальності в сучасному світі. За останні два десятиліття системні кризи, що періодично виникають на фінансових ринках, завдали значних втрат економікам багатьох країн. За їх частотою Україна належить до переліку країн-лідерів, а прямі втрати від останньої кризи 2014-2015 рр. склали близько 40% ВВП країни. Це виразилось у скороченні темпів економічного зростання та банківського кредитування. У результаті виникла необхідність включення до мандату НБУ функції із забезпечення фінансової стабільності та переходу до активних наглядових дій у фінансовій системі. У статті визначено головні цілі макропруденційної політики, відповідно до яких здійснюється впровадження регуляторних інструментів. Досліджено найбільш ефективні макропруденційні інструменти, що застосовуються в зарубіжній практиці, проаналізовано їх ступінь впровадження в Україні та ефективність функціонування. Розглянуті потенційні переваги інструментів, які доцільно запровадити в найближчій перспективі в рамках макропруденційного регулювання.Item Управління логістичними ризиками на підприємстві із зовнішньоекономічною діяльністю(Електронне фахове видання «Східна Європа: економіка, бізнес та управління», 2019) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichСтаттю присвячено питанню управління логістичними ризиками, що дає змогу знизити вірогідність їх настання та мінімізує вплив ризиків на діяльність підприємства. Визначено сутність логістичного ризику, що в практичному аспекті дає змогу ідентифікувати чинники впливу на діяльність логістичної системи підприємства. Виявлено основні причини виникнення ризиків та проведено їх класифікацію за основними критеріями. Охарактеризовано ризики, які можуть мати місце під час здійснення закупівельної, виробничої, транспортної, складської та збутової діяльності. У підсумку розроблено алгоритм управління логістичними ризиками та охарактеризовано кожен із його етапів, що дає змогу керівництву підприємства зменшити або повністю нівелювати вплив ризиків шляхом завчасної їх оцінки та розроблення системи заходів із мінімізації.Item Міжнародний досвід монетарної корекції політично генерованої нестабільності в економіці(Сумський державний університет, 2019) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichВід часу, коли світ вступив на шлях деглобалізації в міжнародних відносинах та неопротекціонізму в міжнародній торгівлі, на карті світу побільшало країн з політично неусталеною економікою, буянням політичного популізму в суспільстві і, як наслідок, підвищенням ризиків розгортання локальних, регіональних чи навіть глобальних криз під впливом політичних чинників. За таких умов грошово-кредитна політика центральних банків як засіб державного стабілізаційного регулювання часто використовується на догоду короткостроковим цілям, нехтуючи стратегічними інтересами макроекономічної стабільності та висхідного економічного зростання.Item Розширення експортного потенціалу українських підприємств з виробництва керамічної цегли(Полтавський університет економіки і торгівлі, 2015) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo Illich; Литвиненко, В.І.Аналіз використання вітчизняних будівельних матеріалів при будівництві об'єктів відображає підвищення довіри будівельників до українського виробника, тобто якщо у 2009 році відсоток використання будматеріалів складав 50 %, то у наступні роки він поступово підвищувався.Item Інфляційне таргетування в Україні: декларації НБУ та проблеми імплементації(Полтавський університет економіки і торгівлі, 2015) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichУ періоди реформаторської активності в українській економіці щоразу активується питання про запровадження режиму інфляційного таргетування (IT) в грошово-кредитну політику. Утім наукова громадськість обговорює потенційну можливість нового монетарного устрою з 90-х років минулого століття, виявляючи об'єктивні передумови та ступінь готовності вітчизняної монетарної сфери до функціонування в умовах націлювання політики безпосередньо на інфляційні орієнтири.Item Determining key determinants of demand for international reserves in ukraine: cointegration analysis(Харківський інститут Університету банківської справи, 2015) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo Illich; Гордєєва, Д.В.In this paper we searched for the most important determinants of reserve holdings in Ukraine using quarterly data from 2000 to 2013 years. We evaluated their importance using two econometric techniques: autoregressive distributed lag (ARDL) approach and Vector Error Correction model (VECM) approach. We find that the ratio of imports to GDP, the ratio of broad money to GDP, ratio of net foreign direct investment to GDP, the ratio of short term debt to GDP and GDP determine Ukraine’s long-run reserves demand function. Our empirical results show that shocks associated with the financial account is more dangerous for the Ukrainian economy than current account shocks. The low speed of adjustment coefficient of error correction model suggests that National Bank of Ukraine has to carry out more active reserve management policy. Results denied the precautionary motive of reserves accumulation over the long term.Item Оценка достаточности международных резервов Украины и возможных источников их пополнения(2015) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo Illich; Гордєєва, Д.В.Целью статьи является оценка уровня достаточности международных резервов Украины, анализ основных путей сохранения резервных активов и определения возможных источников их пополнения в кризисный период. Авторами предложено различать понятия «достаточности» международных резервов и их «оптимальности». В статье проанализированы основные преимущества и недостатки современных подходов к обоснованию достаточности и оптимальности резервных активов. Рассчитан уровень достаточности международных резервов Украины с помощью традиционных критериев (покрытия импорта, краткосрочного долга, денежной массы) и комбинированного критерия МВФ. Сделан вывод о том, что по состоянию на конец I кв. 2015 г. резервные активы являлись недостаточными по всем рассмотренным критериям, кроме критерия покрытия денежной массы, что вызвано не столько их ростом, сколько сокращением денежной массы в долларовом эквиваленте вследствие обесценивания гривны. Для нахождения возможных источников пополнения международных резервов проанализированы данные платежного баланса Украины, а также динамика резервных активов некоторых стран с переходной экономикой в период глобального кризиса. Сделан вывод о том, что на данный момент единственным источником притока внешних валютных ресурсов является финансовая помощь, предусмотренная программой сотрудничества с МВФ. Для сохранения резервов необходимо расширение связей со странами - импортерами украинской продукции для заключения своп-соглашений. Среди внутренних источников валютных ресурсов можно рассматривать валюту и депозиты небанковского сектора экономики, но использование этого ресурса осложняется недоверием к правительству и банковской системе, значительными девальвационными и инфляционными рисками.