Навчально-науковий інститут бізнес-технологій «УАБС» (ННІ БТ) (1980-2021)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48923
Browse
10 results
Search Results
Item Економетрична динамічно-лагова модель суспільної довіри до фінансового сектору економіки(Український інститут інтелектуальної власності, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna MykhailivnaРозроблено економетричну динамічно-лагову модель суспільної довіри до фінансового сектору економіки, яка дозволяє врахувати лаговість споживчо-інвестиційних рішень економічних агентів на фінансовому ринку, сформованих під впливом соціально-економічних подій, та попередньо досягнуті значення рівня довіри до фінансового сектору.Item Алгоритм оцінювання ефективності державного регулювання за критерієм максимізації рівня суспільної довіри до фінансового сектору(2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna MykhailivnaРозроблено алгоритм оцінювання ефективності державного регулювання з точки зору реалізації грошово-кредитної політики на засадах концепції граничної ефективності з орієнтацією на максимізацію рівня суспільної довіри до фінансового сектору та врахуванням ієрархії цілей центральних банків шляхом побудови моделі лінійного програмування.Item Dynamic econometric model of public trust in the financial sector(UNEC, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna MykhailivnaДовіра вже давно викликає великий інтерес у широкому діапазоні галузей. Останнім часом значна частина літератури виросла навколо теми суспільної довіри до фінансового сектору завдяки його значущості для розвитку та зростання реального сектору. Різні соціально-економічні події спонукають економічних агентів здійснювати або припиняти кредитно-депозитні відносини з фінансовими корпораціями. Таким чином, стабільність економічного середовища протягом тривалого часу спонукає економічних агентів довіряти власні фінансові ресурси фінансовій системі. В протилежному крайньому випадку, несприятливі події поточного або попередніх періодів, зокрема, девальвація національної валюти, велика кількість банкрутських фінансових установ, високі судові витрати на повернення власних коштів з ліквідованих банків, призводить до функціонування коштів в національній або іноземній валюті поза централізованого фінансового сектору і, отже, демонструє ерозію суспільної довіри до нього. Метою даної роботи була розробка динамічної економетричної моделі суспільної довіри до фінансового сектору економіки, що дозволяє враховувати відставання споживчих інвестиційних рішень економічних агентів на фінансовому ринку, сформовану під впливом соціально-економічних подій та раніше досягнутого рівня довіри до фінансового сектору. Було показано, що рівень довіри громадськості до фінансового сектору економіки не є постійною категорією, а отже, залежить від величини несподіваних економічних та фінансових потрясінь економічних суб'єктів через несприятливі соціальні та економічні події. Таким чином, рівень суспільної довіри поточного періоду залежить від рівня суспільної довіри до фінансового сектору економіки попередніх періодів. Це означає, що сучасний рівень довіри громадськості до фінансового сектору економіки залежить від кількості фінансових втрат через негативний вплив глобальної фінансово-економічної несправедливості та дисбалансів, які зазнали економічні агенти на національному та міжнародному рівнях, що дозволило йому сформувати відповідний рівень довіри або недовіри до фінансового секторуItem Financial sector development: efficiency of the regulation and public trust(UNEC, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Ібрагімов, З.Розвиток фінансового сектору, забезпечений довірою до банківської системи, є важливою передумовою стійкого економічного та соціального зростання. Вищевикладений внесок у створення міцної та надійної основи економічного зростання значною мірою залежить від ефективності державного регулювання з точки зору стратегії монетарної політики, яка була прийнята. Вимірювання його ефективності є одним із складних питань дослідження та практики центральних банків. Метою статті є внесок у методологію показників, що дозволяють вимірювати переваги ефективної монетарної політики щодо спостережуваних змін довіри громадськості до фінансового сектору. Принципова позиція полягає в тому, щоб розглядати максимізацію довіри громадськості як необхідний (але недостатній) крок до досягнення цілей, на які були поставлені центральними банками в рамках своїх повноважень. Метод аналізу охоплення даних, орієнтованого на результати, який широко використовується для вимірювання ефективності в банківській галузі, був розроблений і застосований для вимірювання ефективності регулювання в контексті центрального банку. Для того, щоб отримати надійний, релевантний та інтерпретований результат, вхідні та вихідні змінні були обрані відповідно до основної стратегії та цілей центральних банків. Вхідні фактори представлені в балансах центральних банків, які відображають активи та зобов'язання, що виникають внаслідок використання інструментів грошово-кредитної політики. Тоді як індекс Heritage Foundation щодо грошової свободи та коефіцієнта монетизації економіки використовувався як результат у кількісному вимірі. Запропонований показник ефективності грошово-кредитної політики може бути використаний як допомога для виявлення так званих резервів невикористаних потужностей, а отже, для надання рекомендацій щодо нормативних актів та стимулів чи управлінських практик, що сприятиме підвищенню довіри до фінансового сектору, стабільності цін, які кожен центральний банк прагне максимізувати з огляду на його обмежену кількість ресурсів.Item Довіра як медіатор та модератор зв’язку фінансового та реального сектору економіки(Сумський державний університет, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna MykhailivnaВід чіткої взаємодії фінансового та реального секторів країни залежить ступінь досягнення макроекономічних цілей, зокрема фінансової стійкості та стабільності, економічного розвитку та зростання країни, а також визначає такі показники, як обсяг інвестицій, рівень розвитку людського капіталу, якості життя населення тощо. Такий взаємозв'язок обумовлений одним вектором інтересів та цілей їх суб’єктів, та метою держави, яка здійснює вплив на ці сектори використовуючи різні інструменти монетарної та фіскальної політики. Так, реальний сектор економіки відчуває постійну необхідність у ресурсах, які можливо залучити у фінансовому секторі, який в свою чергу впливає на підвищення доходів підприємств за рахунок його кредитування та фінансової підтримки. Встановлено, що при формалізації залежності між фінансовим та реальним секторами економіки в системі структурних взаємозв'язків суспільна довіра до фінансового сектору країни може виступати в якості модератора (Mo) та медіатора (Me).Item Financial sector development: efficiency of the regulation and public trust(UNEC, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Ібрагімов, З.Розвиток фінансового сектору, забезпечений довірою до банківської системи, є важливою передумовою стійкого економічного та соціального зростання. Вищевикладений внесок у створення міцної та надійної основи економічного зростання значною мірою залежить від ефективності державного регулювання з точки зору стратегії монетарної політики, яка була прийнята. Вимірювання його ефективності є одним із складних питань дослідження та практики центральних банків. Метою статті є внесок у методологію показників, що дозволяють вимірювати переваги ефективної монетарної політики щодо спостережуваних змін довіри громадськості до фінансового сектору. Принципова позиція полягає в тому, щоб розглядати максимізацію довіри громадськості як необхідний (але недостатній) крок до досягнення цілей, на які були поставлені центральними банками в рамках своїх повноважень. Метод аналізу охоплення даних, орієнтованого на результати, який широко використовується для вимірювання ефективності в банківській галузі, був розроблений і застосований для вимірювання ефективності регулювання в контексті центрального банку. Для того, щоб отримати надійний, релевантний та інтерпретований результат, вхідні та вихідні змінні були обрані відповідно до основної стратегії та цілей центральних банків. Вхідні фактори представлені в балансах центральних банків, які відображають активи та зобов'язання, що виникають внаслідок інструментів грошово-кредитної політики. Тоді як індекс Heritage Foundation щодо грошової свободи та коефіцієнта монетизації економіки використовувався як результат у кількісному вимірі. Запропонований показник ефективності грошово-кредитної політики може бути використаний як допомога для виявлення так званих резервів невикористаних потужностей, а отже, для надання рекомендацій щодо нормативних актів та стимулів чи управлінських практик, що сприятиме підвищенню довіри до фінансового сектору, стабільності цін, яку кожен центральний банк прагне максимізувати з огляду на його обмеженість кількості вхідних ресурсів.Item Суспільна недовіра як причина і наслідок фінансової нестабільності україни у 2008-2009 рр.(Сумський державний університет, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Літовцева, В.Є.Однією з ключових умов подолання макроекономічних дисбалансів є сприяння фінансовій стабільності, задля ефективної роботи економічних суб’єктів. Суспільна довіра відіграє надзвичайно важливу роль у взаємодії економічних суб’єктів, оскільки її зниження може привести до зменшення обсягів кредитів і депозитів банківських та інших фінансових установ, що, у свою чергу, може призвести до різкого падіння їхньої ліквідності. Такі негативні тенденції зумовлюють неможливість подальшої трансформації фінансових ресурсів у капітал національної економіки і, як наслідок, спричиняють зниження виробничої та інвестиційної активності реального сектору економіки. Такі явища породжують кардинальну зміну суспільної довіри на недовіру, що змінює якість економічної системи загалом. В роботе показано, що фінансова нестабільність, що мала місце в Україні в 2008-2009 роках, була спричинена суспільною недовірою.Item Ефективність державного регулювання за критерієм максимізації рівня суспільної довіри до фінансового сектору(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna MykhailivnaУ статті розроблено науково-методичний підхід до оцінювання ефективності державного регулювання на засадах концепції граничної ефективності шляхом побудови моделі лінійного програмування, яка відрізняється від існуючих орієнтацією на максимізацію рівня суспільної довіри до фінансового сектору та врахуванням як вихідних змінних ієрархії цілей центральних банків. Такий підхід дає змогу кількісно оцінити недоотриману банками України величину суспільної довіри внаслідок нераціональної (не зваженої) політики забезпечення стабільності фінансової/банківської системи інституційних регуляторів на грошово-кредитному ринку. Додатково запропонований алгоритм оцінювання ефективності державного регулювання може бути використаний для надання рекомендацій щодо регламентів, інструментів чи методів грошово-кредитної політики, які сприятимуть підвищенню довіри до фінансовий сектору економіки і, відповідно, цінової стабільності, стійкості та надійності банківської системи, яких прагне досягти кожен центральний банк, ураховуючи обмежений обсяг фінансових ресурсів та інструментів.Item Моделювання структурними рівняннями кризи довіри до фінансового сектору(Вид-во НАУ, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Дехтяр, Надія Анатоліївна; Дехтярь, Надежда Анатольевна; Dekhtiar, Nadiia Anatoliivna; Зеленкевич, Д.С.У статті запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання впливу кризи довіри до фінансового сектору на макроекономічний розвиток країни. Даний підхід передбачає групування вхідного масиву даних спостережуваних змінних на три класи латентних змінних, що характеризують розвиток фінансового сектору, кризи довіри та макроекономічний розвиток країни, формування та аналіз системи парних та множинних лінійних регресійних рівнянь, за допомогою яких можна оцінити та інтерпретувати характер, напрям та тісноту взаємозв’язку досліджуваних секторів економіки. На основі структурних рівнянь емпірично підтверджено деструктивний вплив кризи довіри фінансового сектору на макроекономічний розвиток країни. Також установлено, що розвиток фінансового сектору здатний нейтралізувати негативний вплив ерозії кризи довіри. Проте у разі коли криза довіри до фінансового сектору економіки буде зростати більшими темпами, ніж його розвиток, показники макроекономічного становища будуть погіршуватися.Item Взаємозв'язок фінансового та реального сектору економіки під час відновлення суспільної довіри до фінансового сектору країни(Економіка та держава, 2021) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Літовцева, В.Є.; Діденко, К.В.У статті проаналізовано напрями досліджень взаємозв'язків реального та фінансового секторів економіки. Розроблено науково-методичний підхід до формалізації залежності фінансового та реального сектору економіки під час відновлення суспільної довіри до фінансового сектору країни. Емпірично підтверджено медіаторний трансмісійний вплив регуляторної політики з відновлення суспільної довіри до фінансового сектору країни на взаємодію фінансового і реального секторів економіки. Результати моделювання структурними рівняннями доведено, що відсутність довіри до фінансового сектору економіки призводить до деформації каналів трансмісійного механізму монетарної політики. Відповідно встановлено, що рівень довіри до фінансового сектору є важливим вирішальним фактором стабільності і розвитку фінансового сектору, а тому визначає ступінь його взаємозв'язку з реальним. Визначено існування каналу суспільної довіри, який необхідно застосовувати з метою забезпечення розвитку фінансового сектору та підвищення ділової активності суб'єктів господарювання реального сектору економіки.