Навчально-науковий інститут бізнес-технологій «УАБС» (ННІ БТ) (1980-2021)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48923
Browse
Search Results
Item Impact of Politically Generated Shocks on Monetary Performance: a Cross-country Comparison(Business perspectimes, 2019) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo Illich; Журавка, Федір Олександрович; Журавка, Федор Александрович; Zhuravka, Fedir OleksandrovychУ період після Великої рецесії макроекономічна стабільність все частіше стала порушуватися потрясіннями соціально-економічного характеру, зумовленими зростанням невдоволення населення високим рівнем безробіття та бідності, активізацією радикальних партій і рухів та загостренням геополітичного протистояння у світі. Залежно від виду та глибини таких потрясінь вони набувають форми політично генерованих шоків і справляють своєрідну дію на монетарну сферу як складову макроекономічного середовища, яке, з одного боку, може абсорбувати виниклу турбулентність, а з іншого - навпаки, посилити її через збурення адаптивних очікувань господарських суб’єктів. У статті досліджено три види політично генерованих шоків та специфіка їх впливу на монетарну сферу. Встановлено, що шоки, породжені політичним популізмом, характеризуються фіскальним домінуванням в економіці, використанням монетарних заходів при фінансуванні бюджетного дефіциту на догоду політичній кон’юнктурі, а також тривалим періодом їх подолання через необхідність неухильної болісної зміни суспільних настроїв і очікувань. Шоки, що виникли з причини застосування міжнародних санкцій до певних країн, мають зовнішнє походження і виражаються насамперед у підвищенні волатильності національних валютних ринків. Макроекономічна і, зокрема, монетарна нестабільність через участь країни у військовому конфлікті є результатом найбільш важких для економіки шоків, глибина і тривалість яких зумовлюється характером кризових явищ. Зазначені види політично генерованих шоків проаналізовані на прикладах таких країн, як Аргентина, Туреччина та Україна, які свого часу запровадили режим інфляційного таргетування в грошово-кредитній політиці, але змушені були допустити його видозміну під впливом політико-економічної нестабільності.