Навчально-науковий інститут бізнес-технологій «УАБС» (ННІ БТ) (1980-2021)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48923
Browse
88 results
Search Results
Item Алгоритм оцінювання ефективності державного регулювання за критерієм максимізації рівня суспільної довіри до фінансового сектору(2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna MykhailivnaРозроблено алгоритм оцінювання ефективності державного регулювання з точки зору реалізації грошово-кредитної політики на засадах концепції граничної ефективності з орієнтацією на максимізацію рівня суспільної довіри до фінансового сектору та врахуванням ієрархії цілей центральних банків шляхом побудови моделі лінійного програмування.Item Financial sector development: efficiency of the regulation and public trust(UNEC, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Ібрагімов, З.Розвиток фінансового сектору, забезпечений довірою до банківської системи, є важливою передумовою стійкого економічного та соціального зростання. Вищевикладений внесок у створення міцної та надійної основи економічного зростання значною мірою залежить від ефективності державного регулювання з точки зору стратегії монетарної політики, яка була прийнята. Вимірювання його ефективності є одним із складних питань дослідження та практики центральних банків. Метою статті є внесок у методологію показників, що дозволяють вимірювати переваги ефективної монетарної політики щодо спостережуваних змін довіри громадськості до фінансового сектору. Принципова позиція полягає в тому, щоб розглядати максимізацію довіри громадськості як необхідний (але недостатній) крок до досягнення цілей, на які були поставлені центральними банками в рамках своїх повноважень. Метод аналізу охоплення даних, орієнтованого на результати, який широко використовується для вимірювання ефективності в банківській галузі, був розроблений і застосований для вимірювання ефективності регулювання в контексті центрального банку. Для того, щоб отримати надійний, релевантний та інтерпретований результат, вхідні та вихідні змінні були обрані відповідно до основної стратегії та цілей центральних банків. Вхідні фактори представлені в балансах центральних банків, які відображають активи та зобов'язання, що виникають внаслідок використання інструментів грошово-кредитної політики. Тоді як індекс Heritage Foundation щодо грошової свободи та коефіцієнта монетизації економіки використовувався як результат у кількісному вимірі. Запропонований показник ефективності грошово-кредитної політики може бути використаний як допомога для виявлення так званих резервів невикористаних потужностей, а отже, для надання рекомендацій щодо нормативних актів та стимулів чи управлінських практик, що сприятиме підвищенню довіри до фінансового сектору, стабільності цін, які кожен центральний банк прагне максимізувати з огляду на його обмежену кількість ресурсів.Item Financial sector development: efficiency of the regulation and public trust(UNEC, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Ібрагімов, З.Розвиток фінансового сектору, забезпечений довірою до банківської системи, є важливою передумовою стійкого економічного та соціального зростання. Вищевикладений внесок у створення міцної та надійної основи економічного зростання значною мірою залежить від ефективності державного регулювання з точки зору стратегії монетарної політики, яка була прийнята. Вимірювання його ефективності є одним із складних питань дослідження та практики центральних банків. Метою статті є внесок у методологію показників, що дозволяють вимірювати переваги ефективної монетарної політики щодо спостережуваних змін довіри громадськості до фінансового сектору. Принципова позиція полягає в тому, щоб розглядати максимізацію довіри громадськості як необхідний (але недостатній) крок до досягнення цілей, на які були поставлені центральними банками в рамках своїх повноважень. Метод аналізу охоплення даних, орієнтованого на результати, який широко використовується для вимірювання ефективності в банківській галузі, був розроблений і застосований для вимірювання ефективності регулювання в контексті центрального банку. Для того, щоб отримати надійний, релевантний та інтерпретований результат, вхідні та вихідні змінні були обрані відповідно до основної стратегії та цілей центральних банків. Вхідні фактори представлені в балансах центральних банків, які відображають активи та зобов'язання, що виникають внаслідок інструментів грошово-кредитної політики. Тоді як індекс Heritage Foundation щодо грошової свободи та коефіцієнта монетизації економіки використовувався як результат у кількісному вимірі. Запропонований показник ефективності грошово-кредитної політики може бути використаний як допомога для виявлення так званих резервів невикористаних потужностей, а отже, для надання рекомендацій щодо нормативних актів та стимулів чи управлінських практик, що сприятиме підвищенню довіри до фінансового сектору, стабільності цін, яку кожен центральний банк прагне максимізувати з огляду на його обмеженість кількості вхідних ресурсів.Item Currency component of the competitiveness of exported products(Sumy State University, 2020) Haponets, A. D.У роботі досліджувався аналіз впливу валюти та курсу валюти на конкурентоспроможність експортної продукції українських виробників, закріплення теоретичних основ впровадження іноземних валют в експортну діяльність підприємства з метою підвищення конкурентоспроможності експортованої продукціїItem Formal and informal approaches to the central bank's relations with their governments(Сумський державний університет, 2020) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Шебеда, А.С.; Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii MykolaiovychМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Соціально-економічні виклики" присвячені пошуку системного вирішення мультидисциплінарних проблем в сфері сучасного розвитку, управління, адміністрування різних систем, корпоративної соціальної відповідальності, управління інноваціями в різних сферах навколишнього середовища управління. Для науковців, науковців, студентів, аспірантів, представників бізнесу громадські організації, вищих навчальних закладів та широкого кола читачів.Item Розвиток валютного регулювання і валютного контролю в Україні(Сумський державний університет, 2019) Шевчук, С.В.Валютний контроль - це процедура, за допомогою якої уряд втручається на валютний ринок, забороняючи або обмежуючи продажу та купівлю місцевих валют нерезидентами, а також купівлю та купівлю іноземної валюти резидентами. В Україні з лютого 2019р. розпочато процес валютної лібералізації після довгого періоду численних та жорстких валютних обмежень, як для операцій всередині країни, так і для транскордонних. Національна валюта, гривня, продовжує залишатися валютою, курс якої значно коливається, що негативно впливає на інвестиційний клімат, перспективи зовнішньоекономічної діяльності українських суб’єктів господарювання та ін. Зазначене і обумовлює актуальність обраної теми роботи. Мета кваліфікаційної роботи: дослідження досвіду валютного регулювання та валютного контролю та на цій основі характеристика перспектив подальшої валютної лібералізації в Україні. Основний результат роботи полягає у аналізі перспектив подальшої валютної лібералізації в Україні, виявленні ризиків та загроз для фінансової стабільності, а також у ролі центробанку у цьому процесі.Item Комунікаційна політика центрального банку країни у контексті відновлення суспільної довіри до фінансового сектору країни(ДВНЗ "Університет банківської справи", 2019) Кривич, Яна Миколаївна; Кривич, Яна Николаевна; Kryvych, Yana Mykolaivna; Сердюк, К.В.В умовах низької суспільної довіри до центрального банку країни актуалізується питання щодо поліпшення комунікаційної політики центрального банку, яка б допомогла моніторити очікуван- ня агентів фінансового сектору і пристосувати свою політику ближче до їхніх сподівань. Тому останнім часом все гостріше постає питання проведення якісної комунікаційної політики центральними бан- ками, яка б допомогла реалізувати всі аспекти своєї діяльності, виявити, на що націлені очікування суб’єктів фінансового ринку, і пристосувати свою політику якомога ближче до їхніх сподівань, насампе- ред для підвищення рівня довіри.Національний банк України є сучасним, відкритим і незалежним центральним банком, який інтегро- ваний до європейської спільноти центробанків і намагається підтримувати довіру суб’єктів економіки. Центральний банк України у своїй стратегії визнає комунікацію невід’ємною частиною своєї діяльності та запорукою ефективної реалізації своєї політики, спрямованої на досягнення поставлених цілей. Проаналізовано сутність поняття «комунікаційна політика» і досліджено її генезис. Визначено роль комунікацій у діяльності центрального банку. Обґрунтовано зв’язок суспільної довіри до центрального банку і його комунікаційної політики.Item Економічні очікування агентів фінансового сектору в контексті комунікаційної політики центрального банку(Житомирський державний технологічний університет, 2019) Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Кривич, Яна Миколаївна; Кривич, Яна Николаевна; Kryvych, Yana Mykolaivna; Сердюк, К.В.Оцінка економічних очікувань агентів фінансового сектору має неоціненний внесок до розвитку грошово-кредитної системи кожної країни. Важливість вивчення настроїв споживачів, домогосподарств та бізнесу відображена в сучасних напрямах діяльності центральних банків. Саме за допомогою комунікаційної політики центральні банки світу та України зокрема мають можливість проаналізувати поточний стан на фінансовому ринку та майбутні очікування стосовно ряду питань. Збір інформації є важливою частиною управління економічними очікуваннями агентів фінансового сектору. Для цього й використовуються різного роду канали та інструменти комунікації, що постійно вдосконалюються, щоб якомога ближче бути з агентами фінансового сектору. Складність дослідження економічних очікувань пояснюється їх залежністю від багатьох факторів, одним з яких є здатність респондентів оцінити зміни в економіці та надати відповіді, що не будуть залежати від їх імпульсивності та неупередженості думок, а навпаки матимуть економічне підґрунтя для подальшого аналізу всіх відповідей у сукупності. Прозорість і комунікація центрального банку відіграють важливу роль, насамперед, при управлінні інфляційними очікуваннями, оскільки вони можуть зменшити асиметричну інформацію між центральним банком і громадськістю. Оскільки економічні агенти використовують всю наявну інформацію для формування своїх очікувань, а отже, комунікації центрального банку відіграють ключову роль у процесі формування цих очікувань.Item Роль центрального банку країни у забезпеченні економічного зростання(Сумський державний університет, 2019)На основі огляду іноземних та вітчизняних джерел було досліджено роль центрального банку в економіці країни, визначено набір інструментів, за допомогою яких, прямо або опосередковано, здійснюється вплив на економічне зростання. За допомогою моделювання було визначено взаємозв’язок між діяльністю регулятора та станом економіки.Item Застосування ризик-орієнтованого банківського нагляду в Україні(Сумський державний університет, 2018) Готовцев, В.С.Роль банківського нагляду у сучасному світі швидко змінюється та ускладнюється. І саме для отримання належних результатів цієї діяльності нагляд повинен бути організований на ризик-орієнтованій основі, що постійно вдосконалюється. Отримані результати інтелектуального аналізу текстових даних Text Mining на основі інформації з сайтів центробанків, що дали можливість оцінити наявні сфери діяльності нагляду та ризики; узагальнені напрями розвитку ризик-орієнтованого банківського нагляду в Україні та Європі. Авторський підхід щодо аналізу текстових даних Text Mining на основі інформації з сайтів центробанків може бути використаний наглядовцями та комерційними банками для оцінки напрямів та ризиків розвитку нагляду.