Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій (ІФСК)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2
Browse
119 results
Search Results
Item Teaching English-Ukrainian poetry translation: insight into its stylistic specifics(Analele Universității „Ovidius” Constanța, 2025) Ємельянова, Олена Валеріанівна; Yemelianova, Olena Valerianivna; Баранова, Світлана Володимирівна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaМета статті — проаналізувати специфіку перекладу різних жанрів поезії з англійської мови на українську. Вона зосереджена на цьому питанні в психолінгвістичному та лінгвостилістичному аспектах. У дослідженні використовуються такі методи дослідження: порівняльно-типологічний, семантичний, структурний, імплікаційно-пресупозиционний аналіз, а також стилістичний аналіз. Матеріал дослідження представлений 21 перекладом поеми «Дорога до розуміння» Джо Воллеса та 23 перекладами поеми «Фантазія» Сари Тісдейл, виконаними студентами університету. Проведено порівняльний аналіз способів передачі специфічних рис поезії, описано методи англо-української інтерпретації поезій та визначено роль вихідного тексту в перекладі. Результати дослідження свідчать, що англійське та українське віршування суттєво відрізняється, хоча воно є силабо-наголосним в обох мовах. Доведено, що точна передача ритмічної структури поеми неможлива через специфіку двох мов. Під час перекладу з англійської мови на українську мову доцільно прагнути фонетичної кореляції, що передбачає пошук гарної відповідності потужним звуковим кластерам мови оригіналу. Виразні засоби та стилістичні прийоми на різних рівнях, а також жанрова специфіка поетичного тексту впливають як на структурні характеристики вірша, так і на вибір лексичних одиниць, що використовуються в ньому.Item Реалізація вивчення іноземних мов в умовах онлайн середовища. Переваги та виклики(Сумський державний університет, 2025) Баранова, Світлана Володимирівна; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Кравченко, В.У сучасному світі, що стрімко змінюється під впливом цифрової ери, глобалізації та непередбачуваних суспільних викликів, зокрема війни в Україні , освітні процеси зазнали суттєвих перетворень. Зокрема, вивчення іноземних мов перемістилося в онлайн-простір, що стало не просто вимушеним заходом в умовах кризи, але й перспективним напрямом розвитку освіти. Цей процес докорінно трансформував як методи викладання, так і ролі учасників освітнього процесу: викладач перетворився на фасилітатора та координатора самостійної роботи здобувача освіти, а здобувач освіти – на активного учасника навчального процесу, що самостійно визначає темп, форму та інструменти навчання. Онлайн- формати більше не сприймаються як тимчасове або допоміжне рішення, а стають невід’ємним елементом освітньої системи, що активно використовується у закладах освіти різного рівня (Ромашко, 2021; Фридрик, 2023).Item Theoretical and contrastive grammar in the subject area of philology(Sumy State University, 2024) Баранова, Світлана Володимирівна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaAccording to the Standards of Higher Education of Ukraine [2], philologists’ training presupposes the theoretical content of the subject area to be fundamental scientific theories, concepts, principles, categories, methods, and notions of philology. Theoretical and contrastive grammar cannot but be mentioned in this respect. The purpose of the research is to identify the place of theoretical and contrastive grammar in the study programme “Germanic Languages and Literatures (including Translation), primary – English”; its topicality is explained by the greater interest of scientists and teachers in the quality of education. Besides, this aspect correlates with qualitative education, which is ensured by the strategies spelled out in Sustainable Development Goals (Sustainable Development Goals [SDG], 2015) adopted by the United Nations [4]. The course of theoretical grammar solves the tasks of revealing the learning outcomes acquired by students and defining the basic terms and notions of grammar. The university course is based on knowledge through separate content modules that integrate with its other parts [1; с. 3]. The lectures are complemented by the tasks for the independent work that enables the students to apply theoretical knowledge in scientific work. The aim of the course is for students’ achievement of fundamental thinking and the system of specific knowledge in the sphere of philological science, its theoretical bases, and the ability to use the knowledge of the language as a system in scientific research, translation, and pedagogical activity.Item Political correctness as an object of investigation(Uniwersytet Warszawski, 2023) Mishchenko, D.; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Баранова, Світлана ВолодимирівнаThe terms political correctness or PC were not used until the late 1970s. According to James Wilson (1995), a judge in Georgia, in 1973 the US Supreme Court first mentioned the term “politically correct”. Thus, the doctrine of political correctness was based on the concept of “neutral language”. It is this language, free from expressions that offend the feelings and dignity of the person, violate his human rights, must oppose hate speech (Phumsiri N., 2018). The relevance of the work is due to the interest of studying the political correctness in the modern dimension, which is explained by the growing interest in society and spread in the media. Political correctness (PC) – a term that describes the style of behavior, speech, lifestyle, preferences, but at the same time does not violate the personal boundaries of people in religious, racial, political, cultural fields (Stephen Richer, Lorna Weir, 1995). Political correctness is a kind of voluntary social code of conduct, which provides for the inadmissibility of humiliating mentions of physical or mental disabilities of third parties, about their racial, religious or national affiliation, observance of gender equality in public and private life. The term “political correctness” began to be widely used only in the 80s of the 20th centuries. It was then that conservatives from American universities began to use it to denote social movements that advocated the establishment of codes of conduct that would exclude manifestations of racism, sexism, homophobia or other unacceptable forms of behavior. Politically correct terms are a special group of neologisms that are deliberately created by native speakers to replace lexical units that, for one or another political or social reason, begin to be perceived as derogatory. A number of researchers consider political correctness as one of the manifestations of euphemism, as an integral component of its linguistic aspect (Anna Monashnenko, Svitlana Amelina, Vasyl Shynkaruk, 2021). They consider euphemisms and politically correct units as identical concepts: euphemism is one of the most effective means of expressing politically correct vocabulary.Item Genre and stylistic markers of Ukrainian folk jokes(open-access journal, 2023) Ємельянова, Олена Валеріанівна; Yemelianova, Olena Valerianivna; Баранова, Світлана Володимирівна; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Кобякова, Ірина Карпівна; Kobiakova, Iryna KarpivnaСтаттю присвячено дослідженню українських суспільно-побутових жартів, які містять відомості про життя людей, їхні звички, звичаї, традиції та стосунки, висміюють слабкі сторони. Матеріалом дослідження є 311 народних жартів, які відносяться до другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Вони вибрані з колекції М.В. Нагорного (1940) та книги української народної сатири і гумору (1959). Мета дослідження – вивчити основні жанрово-стилістичні ознаки українських народних жартів. Зазначається, що українські народні жарти мають форму діалогу. Також згадується давня українська традиція самопринизливого гумору. Стилістичними ознаками текстів є добір лексики із зменшувально-пестливими суфіксами, широкий спектр експресивних засобів, стилістичних прийомів, які є основою для досягнення гумористичного ефекту. Доведено, що зменшувально-пестливі суфікси набули специфічних ознак у народних анекдотах, та дають позитивну чи негативну оцінку. Українські соціально-побутові жарти вирізняються точністю, дотепністю висловлювання, лаконічним і динамічно побудованим сюжетом.Item Розмовний клуб як дієвий інструмент удосконалення навичок говоріння студентів-перекладачів(International Center of Scientific Research, 2023) Ємельянова, Олена Валеріанівна; Yemelianova, Olena Valerianivna; Баранова, Світлана Володимирівна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaЗасвоєння іноземної мови потребує значних зусиль. Вільне, якісне спілкування іноземною мовою є пріоритетною метою будь-якої людини, яка зосереджена на вивченні мови. Вищі навчальні заклади, і безпосередньо Сумський державний університет, кафедра германської філології, що пропонують фахову філологічну підготовку з іноземних мов та перекладу, приділяють величезну увагу розвитку та удосконаленню навичок говоріння.Item Проблеми романо-германського мовознавства(Сумський державний університет, 2023) Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Москаленко, A.Романо-германське мовознавство є однією з головних галузей лінгвістики, що вивчає мови романської та германської груп. За своєю суттю ця галузь мовознавства займається дослідженням теоретичних та прикладних аспектів мов зазначених груп, в тому числі граматики, лексики, фонетики, морфології та синтаксису. Однак, як і у будь-якій науковій дисципліні, романо германське мовознавство має свої проблеми та труднощі. Мета даної роботи полягає в аналізі проблем романо-германського мовознавства та їх впливу на науку та практику. Зокрема, в роботі будуть розглянуті проблеми, як спільні корені слів, фонетичні й граматичні характеристики, лексичні та інші відмінності.Item Комунікація в соцмережах: мовний аспект(Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет", 2022) Авдієвська, К.О.; Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaСьогодні мережа Інтернет міцно закріпилася як універсальний засіб спілкування між людьми, який має свої закони та норми, в тому числі й мовні. Коли відправляємо листи електронною поштою, спілкуємося в чатах, відвідуємо різноманітні сайти, помічаємо, що у віртуальному просторі слова часто вживаються не за правилами. В основному це стосується соціальних мереж. Спілкування в соціальних мережах можна охарактеризувати як спілкування «на ходу» – без розділових знаків, без великих літер, з численними скороченнями, замінами та неологізмами. З появою Інтернету, нової сфери в процесі комунікації, утворився проміжний вид спілкування, який може бути як письмовим, так і усним. З’явилася нова форма мови – Інтернет-мова, або ж мова електронних носіїв. У статті було проведено аналіз специфіки мови соціальних мереж. Основними його особливостями є масовість, опосередкованість, збільшення кількості вимушених контактів, протиріччя між формою, засобами спілкування та його змістом, а також активне зростання квазіспілкування. Для більш повного та глибокого вивчення характеристик англійської мови в соціальних мережах були розглянуті зміни на морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях мови. Зі сторони морфології зміни торкнулися складу слова: користувачі соцмереж подовжують слова, повторюючи одну і ту саму букву в корені та суфіксах, або, навпаки, скорочують їх за допомогою абревіатур, а також віддають значну перевагу вигукам. З боку лексики, багато слів залишаються незмінними при написанні, але повністю змінюють свій зміст. Синтаксичні зміни виражаються у спрощенні правил написання речень, зневажанні пунктуації. Отримані результати дослідження можна використовувати на заняттях з іноземної мови. Грамотне та продумане використання соціальних мереж, інтегрованих у процес навчання іноземної мови, дозволяє викладачеві створити природне полікультурне мовне та інформаційне освітнє середовище.Item Засоби вираження маніпулятивної взаємодії в медіатекстах(Міжнародний економічний інститут (Чехія), 2022) Горобець, М.Б.; Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaСучасне суспільство живе в інформаційну еру, а думками мас та настроями цілих громад керують медіа. Більшість населення в розвинутих країнах перебувають у стані перманентного та постійного споживання інформації. Це дає нашій цивілізації можливість для неймовірно швидкого розвитку у мистецтві, гуманітарних та точних науках. Маючи доступ до глобальної мережі та безмежних просторів інформації прямо у себе в кишені, кожен індивід має змогу отримати найсвіжіші новини з усього світу. Проте, завдання виокремлення важливих даних, їх зберігання, аналіз та подача – це задача на яку не спроможний пересічний громадянин. Тому, це завдання на себе бере медіа. Зокрема, вони збирають та досліджують нові дані та надають прийнятного вигляду та форми інформації, щоб нічого не перешкоджало її споживанню. Медіа має безліч ресурсів та типів. Повідомлення може бути передане в аудіо- та відео- форматі чи як візуальне повідомлення. Проте, найбільш розповсюджена та впливова форма подання інформації у медіа – це текст. Це явище потребує вивчення, тому була започаткована наука медіалінгвістика, що досліджує питання тексту у ЗМІ детально. Медіатекст відрізняється від звичайного тексту тим, що інформаційне повідомлення подається через призму світосприйняття автора та його особистість. Сама мета медіатексту, це не лише вираження інформації шляхом мовлення, а ще й вплив та переконання. Єдиним способом вплинути на читача та переконати його у чомусь є маніпуляція, а у контексті медіатексту – лінгвістичні маніпуляції. Маніпуляція як явище розповсюджується на всі сфери життя сучасної людини. Без неї неможливе існування таких напрямів діяльності як маркетинг, політика, психологія, логістика, рекрутинг, дискурс та багато інших. У тексті маніпуляція має змогу виражати всі свої прояви: інформування, зараження, наслідування, переконання та навіювання, шляхом використання лінгвістичних засобів.Item Особливості перекладу спортивного дискурсу(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2022) Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Суворов, В.О.У статті проаналізовані особливості перекладу спортивного дискурсу на матеріалі англомовних інтернет-видань. Визначено, що спортивний дискурс є інституційним видом дискурсу, і визначається як мовленнєва діяльність в рамках сфери спорту. Крім того, уточнено, що сфера спортивної комунікації здебільшого детермінована сферою мас-медіа. Охарактеризовано основні функції текстів спортивної тематики. Проаналізована специфіка перекладу спортивного дискурсу: спортивної термінології та визначено основні способи перекладу.