Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій (ІФСК)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2
Browse
17 results
Search Results
Item Пантелеймон Куліш і кобзарське мистецтво(Сумський державний університет, 2024) Набок, Марина Миколаївна; Nabok, Maryna MykolaivnaСтавлення П. Куліша до кобзарського мистецтва у різні періоди його життя і творчості не завжди було однозначним, а часом навіть й суперечливим. Цінність зібраних ним матеріалів полягає в тому, що вони містять багатий фактичний матеріал для вивчення питань, пов’язаних зі світоглядом та психологією творчості кобзарів та лірників, впливу їх на становлення і розвиток фольклору, літератури, мистецтва. П. Куліш глибоко усвідомлював виняткову роль кобзарів та лірників у духовному житті народу, у формуванні його національної свідомості. Але в процесі творчих пошуків до розв’язання проблем національного буття, письменник у своїх художніх творах нерідко давав різко негативні оцінки суспільно-політичній ролі кобзарства.Item Національна стійкість в духовному просторі міжкультурного діалогу(Вища школа управління і адміністрації. Ополє, 2022) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna Mykolaivna; Зайцева, Станіслава Станіславівна; Зайцева, Станислава Станиславовна; Zaitseva, Stanislava StanislavivnaНаціональна стійкість є невіддільною частиною духовних цінностей, які є джерелом національних традицій, внутрішньопсихологічного досвіду людини сформованого впродовж життя. У філософії поняття «духовність» завжди відігравало чи не найпершу роль у ключових питаннях призначення людини, ролі, суті її буття. Адже духовне життя збагачувалося в процесі освоєння людиною навколишнього світу через мову, традиції, виховання, добро, красу, гармонію, а не через тілесні насолоди. Прагматичні, побутові складові поєднувалися з естетичними й були засновані не на злі, ненависті, а на щирості, ніжному, гармонійному поєднанні людини з навколишнім світом. У природі людина шукала співзвучне своєму внутрішньому прагненню, своїм настроям. Це формувало своєрідний «генетичний код», що обумовлювався особливостями світосприйняття і світорозуміння кожного окремого народу, народним світоглядом, що містить явища як естетичного, так і психологічного, соціального, філософського, національного характеру, мовою, яка є не лише інструментом спілкування між людьми, але й формує світогляд.Item Поняття "своє – чуже" в системі етнокультурних цінностей (на основі відгуків іноземних студентів)(Сумський державний університет, 2022) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna MykolaivnaДосліджували це питання М. Костомаров, П. Куліш, М. Драгоманов, І. Франко, на сучасному етапі – В. Топоров, Л. Дунаєвська, М. Наєнко, С. Козак, М. Гримич, Е. Касперський та ін. Зокрема, вчені говорили про особливе значення понять "своє" і "чуже" у міфологічній свідомості, де "чуже" визначалося як відмінне, не схоже на "своє", а поняття "своє" встановлювалось через відчуття взаємототожності, взаємозалежності різних людей до широкої спільноти. Відтак, способом розпізнання "чужої" людини у міфологічній свідомості стає ототожнення її з певним міфічним персонажем. З розвитком людської свідомості це поняття набуло ширшого значення. Поняття "своє – чуже" за А. Швецовою, має таку структуру: контактність, спільність уявлень, спільність реакцій, комплекс національної відрази" [8, с. 107]. Саме в цій структурі як складові характеру знаходять свій вияв честь, мудрість, шляхетність, мужність, свобода, почуття родинного обов’язку, відношення до землі, утверджуючи духовну й мілітарну стійкість особистості. На кафедрі мовної підготовки іноземних громадян Сумського державного університету, ми ознайомлюємо іноземних студентів з країн Африки, Близького Сходу з українськими народними думами та піснями, здійснюємо порівняльну характеристику з їх народною творчістю. Відтак, поняття "своє–чуже" ми розглядаємо на матеріалі української народної думи "Маруся Богуславка". У процесі такого ознайомлення відбувається взаємообмін національними культурними цінностями, з’ясовуються психологічні особливості народу, природа національного характеру, основи суспільного та особистісного ідеалу, що є важливими складовими у розумінні прикметних рис характеру кожного окремого народу. Таким чином, поняття "своє–чуже" в системі етнокультурних цінностей посідає чільне місце у розкритті міжетнічних світоглядних зв’язків, а це дає можливість у багатокультурному мовному середовищі краще зрозуміти один одного та входити в життя сучасного світу на своїх питомо національних духовних підставах.Item Архетипна основа поняття "рід" в українській та турецькій усній народній творчості(Сумський державний університет, 2021) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna Mykolaivna; Гьокальп, КаяпинарНаціональна свідомість відображає своєрідний генетичний код, в основі якого стародавні уявлення про людину і світ. Особливу увагу ми звертаємо на первні колективного підсвідомого, як важливого чинника світопізнання і світорозуміння нації, поняття «Рід», пізнання яких важливе передусім для збереження національної природи людини, народу, становлення і розвитку міжкультурного спілкування загалом. Саме «у процесі міжкультурного взаємообміну виявляємо своєрідність світосприйняття і світорозуміння кожного окремого народу».Item У пошуках сакральних мовних кодів загальнолюдських цінностей (на матеріалах запозичень російської, української та русинської лексики)("Русь", 2020) Бедлинский, О.І.; Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna MykolaivnaУ статті наголошується, що запозичена лексика, формуючи свідомість, може як збагачувати мову, так і збіднювати, «засмічувати» її, звужуючи свідоме відображення світу. Обґрунтовуються критерії поділу лексичних запозичень на такі, які збіднюють та збагачують мову. Відповідно до виокремлених критеріїв проаналізовано функціонування окремих українських, російських і русинських лексем у російській та українській мовах. Зазначається, що смисли слів збуджуються не окремими словами, а кластерами слів, тобто сім’ями слів, стійкими словосполученнями тощо, а окремі лексеми можуть опосередковано впливати на збудження смислів іншими словами без зміни їх значень. У різних мовах та діалектах збереглися окремі лексеми, запозичення, втрата яких у близькоспоріднених мовах впливає на динаміку формування загальних уявлень. Простежується існування мовних кодів, які у різних мовах збереглися і функціонують по-різному та можуть тривалий час існувати без усвідомлення їх смислів народом. Виокремлено особливості збудження образів (значень лексем) і образно-емоційних зв’язків (смислів слів) у близькоспоріднених мовах. З’ясовано, що однакові загальнолюдські цінності формуються на основі несвідомих мовних кодів і можуть передаватися нащадкам різними засобами у різних мовах: в одній мові – через етимологічні зв’язки сімей слів, в іншій – через стійкі словосполучення. Обґрунтовується можливість і необхідність запозичень окремих лексем як складових сакральних мовних кодів загальнолюдських цінностей, які могли б збагатити літературні мови не лише кількісно, але і якісно.Item Роль крос-культурних досліджень у вивченні української мови як іноземної(Сумський державний університет, 2017) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna MykolaivnaВажливою складовою у роботі з іноземними студентами є крос-культурні дослідження, завдяки яким з’ясовуються спільні та відмінні психологічні особливості національного характеру представників кожного окремого народу.Item Категорія "героїчне" у міжетнічному вимірі(Сумський державний університет, 2016) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna Mykolaivna; Саєб, АмлєхВ основу змісту ознаки «героїчне» покладено принцип співвідношення реальності та ідеалу. Українцям властиве мужнє сприйняття життя, що синтезувало у собі внутрішню гармонію і героїчний дух. Відчуття спільної волі, належності до окремої нації із спільними віруваннями, традиціями, думками виражено в ідеї патріотизму, вшанування предків, слави. Як зауважують 38 дослідники усної поетичної творчості, героїчне властиве саме жанру українських народних дум [1], адже герой у них − сповідувач ідей патріотизму, волі, слави тощо. Крім того, зміст ознаки «героїчне» засвідчує й ставлення суспільства до життєвих цінностей та ідеалів.Item Своєрідність викладання української мови як іноземної в умовах глобалізаційних процесів(Cумський державний університет, 2016) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna Mykolaivna; Саєб, АмлєхНавчаючи іноземних студентів української мови в умовах глобалізаційних процесів, важливо розкрити національну складову мови, що відображає всі глибині пласти духовного життя народу, його історичну пам’ять, культуру тощо.Item Своєрідне сприйняття іноземними студентами української народної пісенної творчості(Сумський державний університет, 2015) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna MykolaivnaНа сучасному етапі розвитку української мови, традиційної культури, мистецтва усе очевидніше постає потреба вияснити, проаналізувати сприйняття українських народних дум та пісень представниками інших народів світу. Неповторність української пісенної творчості настільки захоплено сприймалась у світі, що наші пісні, думи не лише перекладали англійською (саме з популярністю козацтва та козацької теми, вперше зроблено переклади українських народних дум у США та Великобританії), румунською, чеською, польською та іншими мовами, але й переходили в побут і фольклор іноземцівItem Психологізм епічних героїв українських народних дум(Сумський державний університет, 2015) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna MykolaivnaПсихологізм як джерело творення характеру епічного героя дум виявляється в особливому поєднанні душевного болю, страждань із високим прагненням свободи, радості перемоги.