Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій (ІФСК)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2
Browse
3 results
Search Results
Item Потреби жителів Сумської області в умовах воєнного стану (квітень 2022)(Сумський державний університет, 2022) Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Світайло, Ніна Дмитрівна; Свитайло, Нина Дмитриевна; Svitailo, Nina Dmytrivna; Купенко, Олена Володимирівна; Купенко, Елена Владимировна; Kupenko, Olena Volodymyrivna; Сахно, Крістіна Сергіївна; Сахно, Кристина Сергеевна; Sakhno, Kristina Serhiivna; Євсєєва, Ганна Володимирівна; Евсеева, Анна Владимировна; Yevsieieva, Hanna VolodymyrivnaЦентр соціальних досліджень Сумського державного університету провели дослідження "Оцінка потреб жителів Сумської області", яке проводилося протягом 4-17 квітня 2022 року. Дослідження спрямовано на проведення оперативної оцінки потреб населення Сумської області з подальшою розробкою рекомендацій до програм оперативного задоволення потреб вразливих груп населення через гуманітарну допомогу; до системи надання соціальних послуг, а також до локальних програм з відновлювання Сумської області. Зазначений звіт є першим етапом оцінки потреб жителів Сумської області. За результатами повного комплексу дослідницьких заходів Сумська ОВА та керівництво ТГ отримають оперативні дані щодо структури та потреб населення. Реалізація заходів дозволить посилити соціальну стійкість територіальних громад, оскільки передбачатиме партиципативний принцип розробки рекомендацій. Всього методом онлайн анкетування опитано 394 цивільного населення, із них 69% жінок та 31% чоловіків, які не залучені до військової служби та бойових дій. 70,4% опитаних наразі проживають в містах області та інших областях України; 20,4% – селах; 1,4% – у віддалених селах громади; 7,8% – виїхали за кордон. Дослідженням охоплено різні групи потреб (фізіологічні, потреби в безпеці та зайнятості), доступ до послуг (гуманітарна допомога, фінансова допомога, працевлаштування, навчання, медична і психологічна допомога, догляд вдома, догляд за дітьми, юридична та інформаційна підтримка), а також стан громадської активності після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Item Дорожня карта з профілактики онкологічних гінекологічних захворювань в Сумській області(Сумський державний університет, 2021) Світайло, Ніна Дмитрівна; Свитайло, Нина Дмитриевна; Svitailo, Nina Dmytrivna; Савельєва, Юлія Михайлівна; Савельева, Юлия Михайловна; Savelieva, Yuliia Mykhailivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Сумцов, Дмитро Георгійович; Сумцов, Дмитрий Георгиевич; Sumtsov, Dmytro Heorhiiovych; Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Півень, Світлана Миколаївна; Пивень, Светлана Николаевна; Piven, Svitlana Mykolaivna; Євсєєва, Ганна Володимирівна; Евсеева, Анна Владимировна; Yevsieieva, Hanna Volodymyrivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav AnatoliiovychДослідження бар’єрів у користуванні міськими і сільськими жінками послугами щодо профілактики та раннього виявлення онкогінекологічних захворювань у Сумській області здійснювалося Центром соціальних досліджень Сумського державного університету впродовж липня–жовтня 2021 року в межах «Ініціативи з розвитку університетських аналітичних центрів», яку впроваджує Міжнародний фонд "Відродження" в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) та за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Динаміка показників онкогінекологічних захворювань за останні 5 років свідчить про зменшення профілактичних оглядів жінок, що негативно впливає на зростання випадків як дорічної летальності, так і занедбаності випадків. Спостерігається зростання темпів приросту випадків дорічної летальності та занедбаності щодо раку шийки матки, а також занедбаності щодо захворюваності на рак яєчників. Показники захворюваності, смертності від онкогінекологічних захворювань у м. Суми нижчі порівняно із районами області, що свідчить про нижчий рівень доступності медичних послуг у сільській місцевості. Лише 60% опитаних жінок регулярно проходять профілактичні гінекологічні огляди. Більшість опитаних бувають на прийомах у гінеколога один раз на рік (46,8%). Чим старша жінка, тим рідше вона звертається до спеціалістів або ж взагалі не відвідує консультацій. Рідше бувають на профоглядах або взагалі їх не проходять жінки з сіл та селищ. Професійність та уважність є головними чинниками при виборі гінеколога, проте майже кожна п’ята жінка вимушена вибирати гінеколога, керуючись близькістю до місця проживання. Жінки, які проживають у селі, частіше звертаються за усною консультацією і не проходять огляд на гінекологічному кріслі. Також рівень доходу жінок прямо пов’язаний з кількістю процедур, які вони проходять під час гінекологічних оглядів.Item Звіт за результатами соціологічного опитування "Мотивація дотримання/недотримання населенням України карантинних обмежень"(Сумський державний університет, 2021) Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Світайло, Ніна Дмитрівна; Свитайло, Нина Дмитриевна; Svitailo, Nina Dmytrivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Назаров, Микола Сергiйович; Назаров, Николай Сергеевич; Nazarov, Mykola Serhiiovych; Купенко, Олена Володимирівна; Купенко, Елена Владимировна; Kupenko, Olena Volodymyrivna; Ясенок, Вікторія Олександрівна; Ясенок, Виктория Александровна; Yasenok, Viktoriia Oleksandrivna; Павленко, Володимир Петрович; Павленко, Владимир Петрович; Pavlenko, Volodymyr Petrovych; Сахно, Крістіна; Сахно, Кристина; Sakhno, Kristina; Євсєєва, Ганна Володимирівна; Евсеева, Анна Владимировна; Yevsieieva, Hanna Volodymyrivna; Таран, Н.Актуальність вивчення чинників формування мотивів дотримання/недотримання карантину диктується і визнаною фахівцями необхідністю тривалого застосування таких обмежень. Сьогодні вже є очевидним, що навіть розробка вакцини та масові щеплення навряд чи будуть здатні швидко й остаточно подолати пандемію та вивести ситуацію на «доковідний» рівень. В таких умовах особливої уваги потребують процеси формування мотивів поведінки населення у їх співвіднесенні до визнання масштабів загрози як для себе, так і для свого найближчого оточення, що суттєво впливає на готовність виконувати вимоги карантину. Саме вивчення чинників формування та зміни таких мотивів дозволить зробити певні прогнози як стосовно потенційної готовності населення і надалі дотримуватись карантинних обмежень, так і стосовно визнання/невизнання окремих заборон, у тому числі серед представників окремих соціальних груп, як вікових, так і гендерних. Мета дослідження Проаналізувати чинники, які зумовлюють поведінку людей в період пандемії, зокрема у частині дотримання/недотримання карантинних обмежень та розробити рекомендації щодо формування комунікаційної політики для зміни поведінки людей в більш тривалій перспективі в умовах пандемії Covid-19. Завдання дослідження: 1. Виявити страхи та побоювання українців, пов’язані із Covid-19 шляхом оцінки ризиків для себе та своїх рідних захворіти на Covid-19, отримати ускладнення чи померти. 2. Встановити причини страхів та побоювань для себе та своїх рідних щодо можливості захворіти на Covid-19, отримати ускладнення чи померти. 3. Відстежити динаміку тривоги щодо пандемії з березня по грудень 2020 р. 4. Визначити рівень поінформованості населення про Covid-19 та існуючі потреби в інформації. 5. Визначити рівень довіри населення як до офіційної інформації про Covid-19 так і до медичної системи в цілому. 6. Оцінити ставлення українців до карантинних заходів та обмежень. 7. Виявити причини та мотиви дотримання/недотримання респондентами карантинних заходів. 8. Чинники впливу на зміну моделей поведінки щодо збереження власного здоров’я та здоров’я рідних.