Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій (ІФСК)

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 21
  • Item
    Peculiarities of intercultural dialogue between different representatives of people in the world
    (Sumy State University, 2023) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna Mykolaivna; Akshar, S.
    Codes of culture correlate with the ancient ideas of a person and form a coordinate system that contains and reproduces standards of culture, traditions, customs, behavior and the whole life of a certain national-ethnic society. They are unique markers of consciousness and subconsciousness, by which they recognize belonging to a certain culture, identify it. One listening to the song is enough to guess which people – Eastern or Western, Southern or Northern – it belongs to. Without special education, it is possible to determine the belonging of peoples to general types of cultures – European, Eastern, Asian, African, based on their national clothes. Within the European Union’s documents, «intercultural dialogue is most often mentioned in the Commission’s communication entitled Multilingualism: an Asset for Europe and a Shared Commitment» [2, р. 39]. Language, which is the main component of communication, can also be considered as a self-sufficient cultural system, which led to the emergence of a separate science – linguculturalology, which studies the interaction of culture and language, summarizes all possible ways of preserving and transmitting information about the culture of the people with the help of language. The cultural code covers the entire range of material manifestations of the life and culture of peoples: artifacts, architecture, nationally determined symbols, music, songs, dances, rituals, folk customs, national cuisine, as well as various forms of leisure, relationships in the family and with friends, even the semantics of colors, smells and sounds with which the life of the nation is saturated. It is implemented in a cultural context. Cultural traditions are unshakable, therefore, during intercultural interaction, it is necessary to tolerantly perceive the peculiarities of life, art, beliefs, and traditions of other peoples.
  • Item
    The formation of European values
    (Sumy State University, 2023) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna Mykolaivna; Reshma, S.
    We use the word ‘values’ to describe those beliefs or ideal mental images used to maintain social customs or habits of interest to us or to introduce new ones. If some habits or customs have become obsolete, the values that surrounded and sustained them will also fade away. This could happen in Europe’s future. Today, the works of M. Nabok and other scientists are devoted to this issue. Values tend to be studied on the small or medium scale, no more. Analyzing them on a continental or planetary scale is not free from imprecision or even error. To do so, we need to be reminded, first of all, of a few key features of the history of the concept of Europe and to see whether we have any basis (more than merely speculative, at least) for talking about inherently ‘European’ values.
  • Item
    Національна стійкість в духовному просторі міжкультурного діалогу
    (Вища школа управління і адміністрації. Ополє, 2022) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna Mykolaivna; Зайцева, Станіслава Станіславівна; Зайцева, Станислава Станиславовна; Zaitseva, Stanislava Stanislavivna
    Національна стійкість є невіддільною частиною духовних цінностей, які є джерелом національних традицій, внутрішньопсихологічного досвіду людини сформованого впродовж життя. У філософії поняття «духовність» завжди відігравало чи не найпершу роль у ключових питаннях призначення людини, ролі, суті її буття. Адже духовне життя збагачувалося в процесі освоєння людиною навколишнього світу через мову, традиції, виховання, добро, красу, гармонію, а не через тілесні насолоди. Прагматичні, побутові складові поєднувалися з естетичними й були засновані не на злі, ненависті, а на щирості, ніжному, гармонійному поєднанні людини з навколишнім світом. У природі людина шукала співзвучне своєму внутрішньому прагненню, своїм настроям. Це формувало своєрідний «генетичний код», що обумовлювався особливостями світосприйняття і світорозуміння кожного окремого народу, народним світоглядом, що містить явища як естетичного, так і психологічного, соціального, філософського, національного характеру, мовою, яка є не лише інструментом спілкування між людьми, але й формує світогляд.
  • Item
    Поняття "своє – чуже" в системі етнокультурних цінностей (на основі відгуків іноземних студентів)
    (Сумський державний університет, 2022) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna Mykolaivna
    Досліджували це питання М. Костомаров, П. Куліш, М. Драгоманов, І. Франко, на сучасному етапі – В. Топоров, Л. Дунаєвська, М. Наєнко, С. Козак, М. Гримич, Е. Касперський та ін. Зокрема, вчені говорили про особливе значення понять "своє" і "чуже" у міфологічній свідомості, де "чуже" визначалося як відмінне, не схоже на "своє", а поняття "своє" встановлювалось через відчуття взаємототожності, взаємозалежності різних людей до широкої спільноти. Відтак, способом розпізнання "чужої" людини у міфологічній свідомості стає ототожнення її з певним міфічним персонажем. З розвитком людської свідомості це поняття набуло ширшого значення. Поняття "своє – чуже" за А. Швецовою, має таку структуру: контактність, спільність уявлень, спільність реакцій, комплекс національної відрази" [8, с. 107]. Саме в цій структурі як складові характеру знаходять свій вияв честь, мудрість, шляхетність, мужність, свобода, почуття родинного обов’язку, відношення до землі, утверджуючи духовну й мілітарну стійкість особистості. На кафедрі мовної підготовки іноземних громадян Сумського державного університету, ми ознайомлюємо іноземних студентів з країн Африки, Близького Сходу з українськими народними думами та піснями, здійснюємо порівняльну характеристику з їх народною творчістю. Відтак, поняття "своє–чуже" ми розглядаємо на матеріалі української народної думи "Маруся Богуславка". У процесі такого ознайомлення відбувається взаємообмін національними культурними цінностями, з’ясовуються психологічні особливості народу, природа національного характеру, основи суспільного та особистісного ідеалу, що є важливими складовими у розумінні прикметних рис характеру кожного окремого народу. Таким чином, поняття "своє–чуже" в системі етнокультурних цінностей посідає чільне місце у розкритті міжетнічних світоглядних зв’язків, а це дає можливість у багатокультурному мовному середовищі краще зрозуміти один одного та входити в життя сучасного світу на своїх питомо національних духовних підставах.
  • Item
    Use of Google services for organization of distance learning in Ukrainian as a foreign language
    (International Science Group, 2022) Зайцева, Станіслава Станіславівна; Зайцева, Станислава Станиславовна; Zaitseva, Stanislava Stanislavivna; Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna Mykolaivna
    На заняттях з української мови як іноземної важливо забезпечувати формування у студентів навичок чотирьох видів мовленнєвої діяльності: читання, говоріння, письма й аудіювання. Відповідно навчальним матеріалом й інструментом для забезпечення навичок слугують тексти, робочі зошити, відеоматеріали, аудіофайли із, наприклад, новими словами, короткі аудіофайли із домашнім читанням текстів, фото із письмовими вправами, онлайн-дошки тощо. Таким чином існує нагальна потреба у збереженні й обміну цими файлами між викладачем і студентами. Найпопулярнішим способом залишається використання електронної пошти, мобільних додатків. Проте, під час дистанційного навчання можуть виникнути питання через різницю у часі між країнами студентів-іноземців та викладачем з України.
  • Item
    Teaching Ukrainian folk dumas at university: analysis in context of intercultural communication
    (National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", 2020) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna Mykolaivna
    The article deals with the basic principles of teaching Ukrainian folk dumas in higher educational institutions of Ukraine. Based on the principles of teaching Ukrainian folk dumas in higher educational institutions of Ukraine, we conducted an experimental study with further comparative analysis of the perception of dumas by Ukrainian and foreign students. We used the method of interview (including written feedback from students). The research was conducted in groups of Ukrainian and international students (from Africa and the Middle East) who studied at Sumy State University (Ukraine). 100 respondents aged 19-22 were interviewed. Students listened to audio recordings of Ukrainian folk dumas, analysed texts and gave written feedback about the perception of epic heroes and dumas in general. The results we obtained showed that teaching Ukrainian folk dumas based on the principle of close connection of teaching with the modern life of society and the principle of family-centrism helps students from different countries and cultures to recognise themselves as successors of traditions that form their spiritual world, an active life position and national identity in the context of modern globalisation processes. The use of these principles in teaching dumas promotes the students’ individual perception of the learning content, reveals national specifics of the student’s world outlook, deeply rooted in the genetic memory of generations and national psychology.
  • Item
    The Principles Of Teaching Ukrainian Folk Dumas In Higher Educational Institutions Of Ukraine
    (Sumy State University, 2021) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna Mykolaivna; Mintah-Benyin, Kwesi Gyebi
    The article deals with the basic principles of teaching Ukrainian folk dumas in higher educational institutions of Ukraine. Cross-cultural education contributes to understanding and acceptance of cultural differences, ethnic tolerance, which is particularly important in the university environment with its close intercultural communication and interaction. The creative interaction between the teacher and the student allows «deeper study of Ukrainian dumas’ role in the formation of the national identity during intercultural communication» and is an integral part of the organization of creative education. The issues of the integration of art into the educational process in the United States are discussed in the works of Dowell and Goering et al.
  • Item
    Архетипна основа поняття "рід" в українській та турецькій усній народній творчості
    (Сумський державний університет, 2021) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna Mykolaivna; Гьокальп, Каяпинар
    Національна свідомість відображає своєрідний генетичний код, в основі якого стародавні уявлення про людину і світ. Особливу увагу ми звертаємо на первні колективного підсвідомого, як важливого чинника світопізнання і світорозуміння нації, поняття «Рід», пізнання яких важливе передусім для збереження національної природи людини, народу, становлення і розвитку міжкультурного спілкування загалом. Саме «у процесі міжкультурного взаємообміну виявляємо своєрідність світосприйняття і світорозуміння кожного окремого народу».
  • Item
    У пошуках сакральних мовних кодів загальнолюдських цінностей (на матеріалах запозичень російської, української та русинської лексики)
    ("Русь", 2020) Бедлинский, О.І.; Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna Mykolaivna
    У статті наголошується, що запозичена лексика, формуючи свідомість, може як збагачувати мову, так і збіднювати, «засмічувати» її, звужуючи свідоме відображення світу. Обґрунтовуються критерії поділу лексичних запозичень на такі, які збіднюють та збагачують мову. Відповідно до виокремлених критеріїв проаналізовано функціонування окремих українських, російських і русинських лексем у російській та українській мовах. Зазначається, що смисли слів збуджуються не окремими словами, а кластерами слів, тобто сім’ями слів, стійкими словосполученнями тощо, а окремі лексеми можуть опосередковано впливати на збудження смислів іншими словами без зміни їх значень. У різних мовах та діалектах збереглися окремі лексеми, запозичення, втрата яких у близькоспоріднених мовах впливає на динаміку формування загальних уявлень. Простежується існування мовних кодів, які у різних мовах збереглися і функціонують по-різному та можуть тривалий час існувати без усвідомлення їх смислів народом. Виокремлено особливості збудження образів (значень лексем) і образно-емоційних зв’язків (смислів слів) у близькоспоріднених мовах. З’ясовано, що однакові загальнолюдські цінності формуються на основі несвідомих мовних кодів і можуть передаватися нащадкам різними засобами у різних мовах: в одній мові – через етимологічні зв’язки сімей слів, в іншій – через стійкі словосполучення. Обґрунтовується можливість і необхідність запозичень окремих лексем як складових сакральних мовних кодів загальнолюдських цінностей, які могли б збагатити літературні мови не лише кількісно, але і якісно.
  • Item
    Роль крос-культурних досліджень у вивченні української мови як іноземної
    (Сумський державний університет, 2017) Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna Mykolaivna
    Важливою складовою у роботі з іноземними студентами є крос-культурні дослідження, завдяки яким з’ясовуються спільні та відмінні психологічні особливості національного характеру представників кожного окремого народу.