Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій (ІФСК)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2
Browse
116 results
Search Results
Item Lexical and stylistic derivation in mass media discourse(Redfame Publishing, 2023) Баранова, Світлана Володимирівна; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Кобякова, Ірина Карпівна; Kobiakova, Iryna Karpivna; Бровкіна, Оксана Володимирівна; Brovkina, Oksana VolodymyrivnaThe article deals with the mass media discourse that covers different economic, social, and political aspects of everyday life and such global issues as sustainable development goals. The purpose of the research is to study cases of lexical and stylistic derivation in the mass media discourse. The latter is regarded as a written, monological, informative political discourse indicating society’s language culture. The article identifies the ways of word-building employed in the analyzed discourse and suggests the classification of derived units. Besides, the stylistic properties of the mass media discourse are pointed out. The meanings and functions of the secondary nomination units as units of stylistic derivation (metaphors, metonymies, periphrases, epithets, irony) in the context are described. Renomination by similarity, contiguity and contrast is mentioned. Figures of combination (oxymoron, antithesis, simile) are analyzed in the article. The stylistic potential of phraseology is also considered. The work relies on the recent linguistic research of discourse as a communicative-pragmatic pattern of speech behavior, a complex combination of the process and result, and a coherent text with pragmatic, sociocultural, psychological, and extralinguistic factors. The conclusions are based on English and Ukrainian media, their linguistic and expressive markers.Item Genre and stylistic markers of Ukrainian folk jokes(open-access journal, 2023) Ємельянова, Олена Валеріанівна; Yemelianova, Olena Valerianivna; Баранова, Світлана Володимирівна; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Кобякова, Ірина Карпівна; Kobiakova, Iryna KarpivnaСтаттю присвячено дослідженню українських суспільно-побутових жартів, які містять відомості про життя людей, їхні звички, звичаї, традиції та стосунки, висміюють слабкі сторони. Матеріалом дослідження є 311 народних жартів, які відносяться до другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Вони вибрані з колекції М.В. Нагорного (1940) та книги української народної сатири і гумору (1959). Мета дослідження – вивчити основні жанрово-стилістичні ознаки українських народних жартів. Зазначається, що українські народні жарти мають форму діалогу. Також згадується давня українська традиція самопринизливого гумору. Стилістичними ознаками текстів є добір лексики із зменшувально-пестливими суфіксами, широкий спектр експресивних засобів, стилістичних прийомів, які є основою для досягнення гумористичного ефекту. Доведено, що зменшувально-пестливі суфікси набули специфічних ознак у народних анекдотах, та дають позитивну чи негативну оцінку. Українські соціально-побутові жарти вирізняються точністю, дотепністю висловлювання, лаконічним і динамічно побудованим сюжетом.Item Розмовний клуб як дієвий інструмент удосконалення навичок говоріння студентів-перекладачів(International Center of Scientific Research, 2023) Ємельянова, Олена Валеріанівна; Yemelianova, Olena Valerianivna; Баранова, Світлана Володимирівна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaЗасвоєння іноземної мови потребує значних зусиль. Вільне, якісне спілкування іноземною мовою є пріоритетною метою будь-якої людини, яка зосереджена на вивченні мови. Вищі навчальні заклади, і безпосередньо Сумський державний університет, кафедра германської філології, що пропонують фахову філологічну підготовку з іноземних мов та перекладу, приділяють величезну увагу розвитку та удосконаленню навичок говоріння.Item Проблеми романо-германського мовознавства(Сумський державний університет, 2023) Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Москаленко, A.Романо-германське мовознавство є однією з головних галузей лінгвістики, що вивчає мови романської та германської груп. За своєю суттю ця галузь мовознавства займається дослідженням теоретичних та прикладних аспектів мов зазначених груп, в тому числі граматики, лексики, фонетики, морфології та синтаксису. Однак, як і у будь-якій науковій дисципліні, романо германське мовознавство має свої проблеми та труднощі. Мета даної роботи полягає в аналізі проблем романо-германського мовознавства та їх впливу на науку та практику. Зокрема, в роботі будуть розглянуті проблеми, як спільні корені слів, фонетичні й граматичні характеристики, лексичні та інші відмінності.Item Комунікація в соцмережах: мовний аспект(Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет", 2022) Авдієвська, К.О.; Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaСьогодні мережа Інтернет міцно закріпилася як універсальний засіб спілкування між людьми, який має свої закони та норми, в тому числі й мовні. Коли відправляємо листи електронною поштою, спілкуємося в чатах, відвідуємо різноманітні сайти, помічаємо, що у віртуальному просторі слова часто вживаються не за правилами. В основному це стосується соціальних мереж. Спілкування в соціальних мережах можна охарактеризувати як спілкування «на ходу» – без розділових знаків, без великих літер, з численними скороченнями, замінами та неологізмами. З появою Інтернету, нової сфери в процесі комунікації, утворився проміжний вид спілкування, який може бути як письмовим, так і усним. З’явилася нова форма мови – Інтернет-мова, або ж мова електронних носіїв. У статті було проведено аналіз специфіки мови соціальних мереж. Основними його особливостями є масовість, опосередкованість, збільшення кількості вимушених контактів, протиріччя між формою, засобами спілкування та його змістом, а також активне зростання квазіспілкування. Для більш повного та глибокого вивчення характеристик англійської мови в соціальних мережах були розглянуті зміни на морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях мови. Зі сторони морфології зміни торкнулися складу слова: користувачі соцмереж подовжують слова, повторюючи одну і ту саму букву в корені та суфіксах, або, навпаки, скорочують їх за допомогою абревіатур, а також віддають значну перевагу вигукам. З боку лексики, багато слів залишаються незмінними при написанні, але повністю змінюють свій зміст. Синтаксичні зміни виражаються у спрощенні правил написання речень, зневажанні пунктуації. Отримані результати дослідження можна використовувати на заняттях з іноземної мови. Грамотне та продумане використання соціальних мереж, інтегрованих у процес навчання іноземної мови, дозволяє викладачеві створити природне полікультурне мовне та інформаційне освітнє середовище.Item Засоби вираження маніпулятивної взаємодії в медіатекстах(Міжнародний економічний інститут (Чехія), 2022) Горобець, М.Б.; Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaСучасне суспільство живе в інформаційну еру, а думками мас та настроями цілих громад керують медіа. Більшість населення в розвинутих країнах перебувають у стані перманентного та постійного споживання інформації. Це дає нашій цивілізації можливість для неймовірно швидкого розвитку у мистецтві, гуманітарних та точних науках. Маючи доступ до глобальної мережі та безмежних просторів інформації прямо у себе в кишені, кожен індивід має змогу отримати найсвіжіші новини з усього світу. Проте, завдання виокремлення важливих даних, їх зберігання, аналіз та подача – це задача на яку не спроможний пересічний громадянин. Тому, це завдання на себе бере медіа. Зокрема, вони збирають та досліджують нові дані та надають прийнятного вигляду та форми інформації, щоб нічого не перешкоджало її споживанню. Медіа має безліч ресурсів та типів. Повідомлення може бути передане в аудіо- та відео- форматі чи як візуальне повідомлення. Проте, найбільш розповсюджена та впливова форма подання інформації у медіа – це текст. Це явище потребує вивчення, тому була започаткована наука медіалінгвістика, що досліджує питання тексту у ЗМІ детально. Медіатекст відрізняється від звичайного тексту тим, що інформаційне повідомлення подається через призму світосприйняття автора та його особистість. Сама мета медіатексту, це не лише вираження інформації шляхом мовлення, а ще й вплив та переконання. Єдиним способом вплинути на читача та переконати його у чомусь є маніпуляція, а у контексті медіатексту – лінгвістичні маніпуляції. Маніпуляція як явище розповсюджується на всі сфери життя сучасної людини. Без неї неможливе існування таких напрямів діяльності як маркетинг, політика, психологія, логістика, рекрутинг, дискурс та багато інших. У тексті маніпуляція має змогу виражати всі свої прояви: інформування, зараження, наслідування, переконання та навіювання, шляхом використання лінгвістичних засобів.Item Особливості перекладу спортивного дискурсу(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2022) Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Суворов, В.О.У статті проаналізовані особливості перекладу спортивного дискурсу на матеріалі англомовних інтернет-видань. Визначено, що спортивний дискурс є інституційним видом дискурсу, і визначається як мовленнєва діяльність в рамках сфери спорту. Крім того, уточнено, що сфера спортивної комунікації здебільшого детермінована сферою мас-медіа. Охарактеризовано основні функції текстів спортивної тематики. Проаналізована специфіка перекладу спортивного дискурсу: спортивної термінології та визначено основні способи перекладу.Item Стилістичні засоби позначення політкоректності в масмедійному дискурсі(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2022) Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Міщенко, Д.М.У статті йдеться про явище політичної коректності в масмедійному дискурсі. Зазначено, що політкоректність зустрічається в суспільній та політичній сферах. До основних її стратегій можна віднести запобігання виразів, які трактуються як упереджене ставлення до національностей, гендеру, сексуальних меншин, різного віку, ущемлення людей різних соціальних статусів, дискримінація вірувань різних релігій, тварин, природи, оточення, сприймаються як образливі для людей з обмеженими фізичними або розумовими можливостями, з вадами або нестандартною зовнішністю. Оскільки політична коректність має не мовний, а дискурсивний характер, релевантним аналізувати її в розрізі дискурсу. Показано, що мас-медійний дискурс має інформаційно-психологічний вплив на свідомість населення. За допомогою інформації, що поширюється через медіа, можна сформувати необхідну точку зору, думку щодо певної події. Досліджено експресивні засоби та стилістичні прийоми, що зустрічаються в медіадискурсі для вираження політичної коректності, зокрема, ті, що ґрунтуються на метафоричному та метонімічному переносах: метафори, перифрази, евфемізми. Особливу увагу приділено евфемізмам, які відповідають правилам соціального етикету і слугують у мові політиків та засобів масової інформації як засіб маніпуляції. Правильний підбір слів є вирішальним для іміджу, репрезентації партії, збереження підтримки виборців та впливу на їхні думки. Установлено, що повторення «ввічливо» маркованих одиниць сприяє несвідомому запам'ятовуванню інформації і впливає на рішення і дії мас. Доведено, що головне завдання вживання політкоректних експресивних засобів у масмедійному дискурсі полягає в уникненні негативних конотацій, прямих, категоричних оцінок та завуальовування інформації. У дослідженні залучені загальнонаукові методи, методи лінгвістичного спостереження й опису.Item Лінгвістичні особливості скорочень(Запорізький національний університет, 2021) Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Юркова, А.М.Стаття присвячена дослідженню мовознавчого аспекту скорочених лексичних одиниць, що дає розуміння того, яким чином скорочення розвивається протягом часу, демонструє, якими особливостями наділена його структура. Протягом довгого періоду мовні скорочення є невід’ємною частиною людської комунікації. Сьогодні вони набули поширення як форма спілкування в соціальних мережах. За допомогою методу порівняння було встановлено різницю між такими поняттями як скорочення та абревіатура, яка полягає у тому, що абревіатури здебільшого утворюються завдяки поєднанню перших літер з різних слів, а скорочення – завдяки вилученню однієї з частин основи слова. Відповідно, метод зіставлення використано для виявлення спільної мети двох зазначених одиниць, яка представлена економним вираженням думок як на письмі, так і усно. У ході дослідження розглянуто види скорочень та особливості їхнього утворення: фонетичні, орфографічні, морфологічні, граматичні особливості. Доведено, що саме вони допомагають читачеві правильно зрозуміти матеріал, а також сформувати детальне уявлення про різні галузі людської діяльності. Як ілюстративний матеріал були наведені приклади англійських скорочень з розшифруванням та перекладом українською мовою. Метод спостереження допоміг виокремити риси, які притаманні групам скорочення – лексичній та графічній. Виявлено, що лексичні скорочення не потребують розшифрування і функціонують як самостійні мовні одиниці, а графічні, у свою чергу, навпаки, потребують тлумачення і не функціонують як самостійні. У статті продемонстровано, що складноскорочені слова розшифровуються за допомогою таких методів як аналіз контексту, робота зі словниками та іншими додатковими джерелами, аналіз структури скорочень. Зазначена важливість знань перекладача щодо правильного написання скорочення, урахування контекстуальних умов задля його розшифрування в процесі створення якісного перекладу. Підкреслено, що ознайомлення з цілим текстом є передумовою встановлення правильного значення скорочення.Item Особливості перекладу юридичної літератури(2021) Кострюкова, В.А.; Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaДосліджено способи перекладу юридичної термінології. Дослідження здійснювалися під час занять на основі англомовних матеріалів, судових промов, актів, протоколів тощо. Загальновизнано, що пошук відповідних еквівалентів юридичних термінів є постійною та трудомісткою проблемою, з якою стикаються юридичні перекладачі у своїй практиці. Дослідження даного матеріалу важливе для вдалого перекладу юридичної документації, а також для правильного тлумачення норм юридичного права та удосконалення юридичної термінології. Для вирішення поставлених завдань задіяно функціональні методи та виконано структурно-композиційний аналіз мовних структур на матеріалі судових промов, актів, протоколів тощо. Стаття розкриває лінгвістичні та ексталінгвістичні особливості, що впливають на переклад юридичного тексту. Насамперед, приділяється увага безеквівалентній лексиці, з якою виникає найбільше труднощів.