Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій (ІФСК)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2
Browse
26 results
Search Results
Item Робота з інформацією: майбутні журналісти вчаться розпізнавати фейки та правду(Сумський державний університет, 2024) Грона, Н.; Дмитренко, М.У статті визначено поняття „фейк”, наведено його класифікацію і методи виявлення. З’ясовано, що дезінформація має на меті ввести в оману, переконати аудиторію в достовірності представленої інформації та посіяти вагання. Обґрунтовано, що фейки є інструментом інформаційної війни проти українського народу, тому важливо вміти майбутнім журналістам виділяти їх серед іншої інформації та не поширювати через засоби масової інформації. У статті наведено способи протидії фейкам.Item Кросмедійність та конвергенція у мас-медіа: соціально-психологічний аспект(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Яненко, Ярослав Васильович; Yanenko, Yaroslav VasylovychУ статті визначено особливості кросмедійності та конвергенції в сучасних мас-медіа у соціально-психологічному аспекті, що дозволило трактувати кросмедійність як засіб додаткового привернення уваги до контенту конвергентних мас-медіа. Серед найважливіших особливостей відзначено зміни у аудиторії мас-медіа, яка бере участь у кросмедійному медіаспоживанні, але при цьому може свідомо обмежувати отримання інформації з певних медіа-каналів. В результаті дослідження визначено об’єктивні та суб’єктивні причини обмежень медіаспоживання, які можливі у двох основних варіантах: «зверху», коли влада з певних причин обмежує або взагалі закриває доступ аудиторії до визначеного переліку ЗМІ або нових медіа, та варіант обмеження «знизу», коли аудиторія свідомо обмежує свій доступ до певних ЗМІ або медіа-каналів і, відповідно, медіаспоживання інформації з них. З’ясовано, що сучасна аудиторія бере участь в кросмедійному медіаспоживанні та одночасно отримує інформацію з кількох медіа-каналів, що обумовлює процес трансформації редакцій ЗМІ, адже кросмедійний контент забезпечує додаткове привернення уваги до актуальної тематики, тож важливим чинником ефективної роботи редакції сучасного ЗМІ стає її кросмедійність. Уточнено, що соціально-психологічні особливості сучасних змін у медіаспоживанні полягають у збільшенні ролі соціальних мереж як каналу комунікацій та зменшенні кількість людей, які звикли отримувати інформацію з традиційних друкованих або електронних ЗМІ. Особливу увагу приділено визначенню соціально-психологічних характеристик аудиторії сучасних мас-медіа та ролі соціальних мереж у розповсюдженні кросмедійного медіа-контенту, що створюється редакціями конвергентних ЗМІ. Відзначено, що однією з соціально-психологічних характеристик споживання інформації у сучасних соціальних мережах є низький рівень верифікованості медіа-контенту, що може призводити до трансляції недостовірної інформації, фейків тощо.Item Лінгвопрагматичні засоби маніпуляції у ЗМІ(Сумський державний університет, 2023) Дойніков, К.В.Метою даного дослідження є виявлення засобів маніпуляції в медіатексті та аналіз засобів їх передачі при перекладі. Теоретичне значення: Результати роботи можуть бути використані для підвищення кваліфікації перекладачів в області медіалінгвістики. Виявлення синергетичного взаємозв'язку між відомими методами психологічної маніпуляції та медіатекстами, встановлення можливості їх застосування до текстового простору за рахунок використання лінгвопрагматичних засобів. Матеріал дослідження: Дослідження проводилося за матеріалами відомих англомовних медіаресурсів: New York Times, BBC, Mirror; і українського медіаресурсу TSN. Основні результати: Кожна стратегія може бути виражена як українськими, так і англійськими стилістичними засобами. Найбільш поширеними засобами вираження маніпулятивного впливу в медіатекстах є риторичні питання, безособові пропозиції, метафори, порівняння і експресивні одиниці. При перекладі медіатексту лінгвопрагматичні засоби мови оригіналу можуть бути замінені зовсім іншими засобами мови перекладу, щоб досягти головної мети – правильної передачі повідомлення і авторської інтенції. Проведені практичні перекладацькі дослідження дозволили нам прийти до висновку, що важливу частину техніки маніпулювання при перекладі медіа-тексту соціо-політичного дискурсу можна відтворити, використовуючи еквівалентні переклади. Це може свідчити як про можливість пошуку еквівалента цільовою мовою, так і про перекладацьку обізнаність перекладача.Item Соціально-чутлива тематика в інформаційному просторі України: специфіка висвітлення(Сумський державний університет, 2023) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Ковалева, Татьяна Викторовна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Ювко, З.Мета наукової роботи передбачала дослідження проявів мови ворожнечі та порушень етики у текстах українськомовних інтернет-ЗМІ, що висвітлюють теми, пов’язані з переселенцями та внутрішньо перемішеними особами. У науковій розвідці проаналізовано основні особливості репрезентації соціально-чутливої групи мігрантів та внутрішньо переміщених осіб в українських інтернет-медіа, зокрема на Еспресо. TV. На прикладі журналістських матеріалів визначено схильність журналістів до уникнення вживання конкретних термінів та, водночас, використання узагальнених фраз нейтрального характеру.Item Нескінченна модельна конфронтація, або об’єктивність у журналістиці у минулому і в наш час(Сумський державний університет, 2023) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna Rudolfivna; Родченко, К.Питання об’єктивності у журналістиці було і залишавється актуальним. Його вивчали Д. Гілмор (підкреслював зв’язок чесності й об’єктивності), Е. Денніс (зауважував на важливості докладання зусиль для досягнення неупередженості), В. Іванов (вказував причини недотримання принципу об’єктивності), В. Різун (вважав, що забезпечити об’єктивність можна, відокремивши оцінку від факту) та багато інших. Л. Пономаренко вважає, що «об’єктивність у журналістиці реальна, але це поняття не тотожне ідеалістичному його розумінню» [3]. Тривалий час журналістика фактично була неспроможною висвітлювати об’єктивну реальність та/або нейтральну позицію. Однак з розвитком теорій ЗМІ та становленням інформаційного суспільства ситуація почала поступово змінюватися. На це вказують деякі фактори. Мета роботи – з’ясувати певні вагомі причини, які вплинули на можливості журналістики подавати інформацію об’єктивно чи нейтрально. Для досягнення мети були поставлені завдання: окреслити історичні концепції «чотирьох теорій» преси; визначити основні етапи шляху до об’єктивності.Item Оптимальна практико-орієнтована модель навчання як ключовий елемент у системі підготовки медійників(Сумський державний університет, 2023) Чорна, Ксенія Сергіївна; Черная, Ксения Сергеевна; Chorna, Kseniia SerhiivnaДискурс щодо рівня підготовки майбутніх медійників точиться вже тривалий час. Яким же має бути випускник спеціалізованих кафедр, факультетів? Дискусія-суперечка час від часу загострюється як в освітньому середовищі, так і в медійній галузі зокрема. Практики дорікають університетам, що молоді фахівці недостатньо обізнані з сучасними інформаційними технологіями, цифровими інструментами, мають слабке уявлення про крос-медійну концепцію редакційної діяльності, позбавлені навичок збору, оброблення та структурування фактажу на різних платформах для різних медіа, фактчекінгу тощо. Теоретики ж передовсім скаржаться на брак матеріальної бази ЗВО, яка б дозволила максимально наблизити навчальний процес до реалій діяльності засобів масової інформації. Причин насправді чимало й вони різні. Але дійсно, не всі університети можуть похвалитися належним матеріальним оснащенням, наприклад, таким, як у Сумському державному університеті, де, окрім загальноуніверситетських ресурсів на кафедрі журналістики та філології, функціонують три комп’ютерних класи, дві навчальні студії: радійна й телевізійна. Водночас постає питання: йдеться про звичайні навчальні лабораторії, належним чином обладнанні, чи все ж про базову модель редакційно виробничого конвеєру, спробу відтворити повний доладний технологічний цикл виробництва контенту як для традиційних електронних медіа (радіо телемовлення), так і сучасних новітніх (онлайн-видання, контент для соцмереж, відеохостинг YouTube та інші). Які ж чинники забезпечать реальні польові умови, де діють засоби масової інформації та виконують свої обов’язки журналісти? Очевидно, що, окрім належного повноцінного технічного оснащення лабораторій, це ще й питання методики викладання, функцій викладачів, мотивації студентів, залучення практиків та налагодження тісних контактів з роботодавцями, прийняття необхідних нагальних рішень на рівні університету. Мета роботи – проаналізувати кафедральні (університетські) можливості задля побудови оптимальної практико-орієнтованої моделі ефективної підготовки медійників.Item Форми реалізації сугестії як засобу формування громадської думки у ЗМІ(Сумський державний університет, 2023) Руденко, Наталія Володимирівна; Руденко, Наталия Владимировна; Rudenko, Nataliia VolodymyrivnaСугестія є невід’ємною рисою медіамовлення, оскільки «нині функціонування ЗМІ спрямоване не лише на пізнання й відображення дійсності, але й на її перетворення шляхом впливу на свідомість та підсвідомість адресата» [2, с. 3]. Метою нашої розвідки є визначення особливостей та спільних рис сугестивних форм у сучасних ЗМІ. Завдання полягають у розгляді та аналізі прикладів використання форм сугестії як засобу формування громадської думки в контенті ЗМІ.Item Особливості сучасних рекламних текстів у соціальних мережах(Видавнича група «Наукові перспективи», 2023) Яненко, Ярослав Васильович; Яненко, Ярослав Васильевич; Yanenko, Yaroslav VasylovychВ статті визначено особливості сучасних рекламних текстів у соціальних мережах, що дозволило детально розглянути структуру текстів реклами та вплив на неї змін у сучасному медіа-середовищі. Серед найважливіших особливостей відзначено використання першої фрази рекламного тексту як засобу привернення уваги, неформальний стиль текстів реклами у соціальних мережах, використання цифр у заголовках.Item Особливості перекладу політичних евфемізмів (на основі матеріалів новинних статей ВВС)(Сумський державний університет, 2022) Федосова, Б.Д.Об'єктом дослідження в роботі є евфемізми у новинних текстах сучасної британської преси (BBC). Предмет дослідження – мовні особливості та засоби передачі евфемізмів під час перекладу з англійської мови на українську. Метою роботи є ввиявлення особливостей і труднощів перекладу евфемізмів у текстах новин сучасної британської преси. Мета передбачає вирішення таких завдань: 1) визначити поняття «евфемізм»; 2) розглянути наявні класифікації евфемізмів для глибшого розуміння природи явища евфемії; 3) виявити структурні особливості і основні способи утворення евфемізмів; 4) визначити функції евфемізмів у газетному тексті; 5) описати зібрані евфемізми і розглянути їх функціонування в текстах новин; 6) виявити способи передачі евфемізмів у пресі. Основними методами дослідження є аналіз словникових дефініцій, контекстуальний аналіз, метод лінгвістичного опису та елементи кількісного підрахунку.Item Використання фразеологізмів у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Кереченко, С.М.; Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaМетою статті є вивчення особливостей використання фразеологізмів у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі. Дослідження проведено із застосуванням таких методів, як спостереження, аналіз та описовий метод. У статті розглянуто особливості сучасного дискурсу англомовних засобів масової інформації як інструменту впливу на свідомість людей та маніпуляції поведінкою населення й «четвертої влади» ХХІ ст. Визначені мовні особливості публіцистичного стилю сучасного англомовного дискурсу мас-медіа, які стосуються використання фразеологічних одиниць. Уточнене класичне та сучасне розуміння фразеологізму як одиниці національної мови. Виявлений потенціал використання фразеологізмів у публіцистичному стилі сучасного англомовного мас-медійного дискурсу. Публікація надає актуальне уявлення про стан використання фразеологічних одиниць у мові англомовного мас-медійного дискурсу та торкається питання мовотворчості як шляху підвищення образності та ефективності фразеологічних одиниць як засобів мовленнєвого впливу та маніпуляції свідомістю, емоціями та реакціями читачів. У статті також з’ясовані основні прагматичні властивості фразеологізмів у мові ЗМІ, функції та стилістичні властивості. Визначено, що у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі використовуються як фразеологізми у їх класичній формі, так і видозмінені фразеологізми та повноцінні авторські фразеологічні новоутворення. Останні відзначаються відтворюваністю, неподільністю семантики, метафоричністю, незалежністю від контексту та відсутністю у лексикографічних джерелах. З’ясовано, що функціями фразеологічних одиниць мас-медійного дискурсу є інформативна, експресивна, емотивна, прагматична, оцінна та стилістична функції. Аналіз прикладів дозволив визначити, що фразеологізми є ефективним засобом лаконізації текстів засобів масової інформації та особливо часто використовуються у заголовках. Запропоновано варіанти передачі фразеологічних одиниць засобами цільової мови. Перспективи подальших досліджень у сфері використання фразеологізмів у мові ЗМІ полягають у вивченні фразеологічних новоутворень та аналізі особливостей перекладу таких одиниць засобами української мови.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »