Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій (ІФСК)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2
Browse
5 results
Search Results
Item Використання фразеологічних зворотів у коронавірусних статтях на основі англомовної преси(Маріупольський державний університет, 2021) Лазарєва, І.О.; Чуланова, Галина Валеріївна; Чуланова, Галина Валериевна; Chulanova, Halyna ValeriivnaСтаття висвітлює функціонування фразеологічних зворотів в мові преси на основі статей про коронавірус, а також специфіку перекладу фразеологізмів на українську мову. Мова, яка вельми чутлива до процесів, що відбуваються в навколишньому світі, моментально й тонко реагує на зміни в житті суспільства і, як лакмусовий папірець, відбиває актуальні події, фіксуючи їх в першу чергу на лексичному, в тому числі й фразеологічному, рівні. Під час роботи були розглянуті теоретичні довідки про фразеологічні одиниці, які окреслили особливості словосполучень і, виходячи з цього, способи перекладу даних одиниць з найменшою ймовірністю втрати найхарактерніших ознак фразеологізмів. (я русский вариант изменила, а то странное предложение). Публіцистичний текст як платформа для фразеологізмів досить незвідана, і саме незначна кількість наукових робіт свідчить про це. Той факт, що фразеологізми, які використовуються у публіцистичних текстах, мають повні, або часткові, відповідники, підкреслює відмінності лексичних, граматичних та інших особливостей між англійською та українською мовами. Було з’ясовано, що застосований тип перекладу впливає на отриманий експресивний ефект та метафоричність фразеологізму у мові перекладу.Item Мас-медіа в системі боротьби з covid-19: проблемно-тематичні орієнтири та особливості висвітлення(Сумський державний університет, 2021) Ізотова, К.В.Магістерське дослідження присвячене цілісному аналізу проблемно-тематичних орієнтирів та особливостей висвітлення боротьби з COVID-19 в мас-медіа. У першому розділі розглянуто теоретико-методологічні основи дослідження, а саме проблему COVID-19 та історіографію її вивчення, а також методико-методологічні основи дослідження. У другому розділі розглянуто безпосередньо особливості висвітлення боротьби з COVID-19 в українських мас-медіа, а саме проблемно-тематичні орієнтири висвітлення боротьби з COVID-19 у перші три місяці та в останні три місяці пандемії, а також досліджено висвітлення питань, пов’язаних із COVID-19 як журналістську проблему. У ході дослідження простежено основні зміни у висвітленні питань, пов’язаних із COVID-19 у ЗМІ та виявлено, що головна зміна у висвітленні теми коронавірусу протягом останніх трьох місяців, порівняно із першими трьома місяцями полягає у тому, що додалася нова тема – вакцинація, яка супроводжує практично всю іншу інформацію, пов’язану з пандемією.Item Особливості перекладу фразеологічних одиниць в публіцистичних текстах коронавірусної тематики(Сумський державний університет, 2021) Лазарєва, І.О.Мета: полягає в аналізі специфіки перекладу фразеологізмів на прикладах коронавірусних публіцистичних текстів, у виявленні труднощів з якими стикаються перекладачі, та висвітленні фразеологізмів в COVID-тематиці у сьогоднішній періодиці, а також в створенні оптимального комплексу вправ, які допоможуть вдосконалити перекладацьку компетенцію студента-перекладача. Теоретичне значення: полягає у розгляді фразеологічних одиниць в коронавірусних текстах, аналізу способів перекладу фразеологізмів у публіцистичних текстах та розробленні комплексу вправ на базі публіцистичних текстів. Актуальність теми зумовлена нерозкритістю застосування фразеологічних зворотів у сфері публіцистики, та безпосередньо природою фразеологічних одиниць, яка і створює безліч труднощів не тільки для іноземного читача, але і для перекладача, що займається адаптацією іноземного вислову на мову перекладу. Також, у галузі перекладознавства відчуваються суттєві пробіли в дослідженнях щодо використання фразеологічних одиниць в публіцистиці, та специфіки відтворення фразеологізмів на українську мову. Під час написання роботи була застосована наступна методологічна база дослідження: 1. загально-наукові методи (критичний аналіз літературних джерел, спостереження, моделювання, і дедуктивний та індуктивний); 2. лінгвістичні методи (порівняння, зіставний та типологічний метод). Під час написання наукової роботи було здійснено теоретичне обґрунтування фразеологічних одиниць, відбувся розгляд використання фразеологізмів у публіцистичних текстах, а також був проведений аналіз особливостей використання фразеологічних зворотів на прикладах публіцистичних текстів коронавірусної тематики. Можна відмітити, що вид фразеологічної одиниці не впливав на обраний спосіб перекладу, велику роль грав контекст, наявність еквівалента чи аналога у мові перекладу, та культурна складова фразеологізму. Після критичного аналізу наукових джерел, можна зробити висновок, що врахування особливостей фразеологічних одиниць, дотримання етапів підготовки студентів, правильний розвиток компетенцій студентів-перекладачів стають базовими критеріями для створення комплексу вправ. Згідно з нашим дослідженням, навчання перекладу фразеологізмів на основі публіцистики допоможе сформувати знання студентів з лінгвокраїнознавчої сторони, поглибити знання з граматичних та лексичних особливостей, вдосконалити соціокультурну, перекладацьку та комунікативну компетенції студента.Item Analysis of quarantine effectiveness in Ukraine(Sumy State University, 2020) Lobatiuk, M.; Дунаєва, Марина Миколаївна; Дунаева, Марина Николаевна; Dunaieva, Maryna MykolaivnaNow one of the most pressing topics in the world is the disease caused by the coronavirus SARSCoV-2. The outbreak began in December 2019 in Wuhan, Hubei Province, China, but on March 11, 2020, WHO called the infection a pandemic. Now all people on the planet live in quarantine. On March 12, 2020, quarantine measures were introduced in Ukraine. We suggest looking at whether they produce results.Item SARS prevention(Sumy State University, 2014)Severe acute respiratory syndrome (SARS) is a viral respiratory disease of zoonotic origin by the SARS coronavirus. This is a serious form of pneumonia. It is caused by a virus that was first identified in 2003. Infection with the SARS virus caused acute respiratory distress (severe breathing difficulty) and sometimes death. SARS is a dramatic example of how quickly world travel spread a disease. Researches are working on several types of vaccines for SARS, but none has been tested in humans. If SARS infections resume, follow these safety guidelines if you’re caring for an infected person.