Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій (ІФСК)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2
Browse
34 results
Search Results
Item Практичний інструментарій комунікативного супроводу соціокультурного заходу (кейс фестивалю «Культура на часі»)(Сумський державний університет, 2025) Прихожай, В.В.Метою кваліфікаційної роботи є оптимізація практичного інструментарію комунікативного супроводу фестивалю «Культура на часі». Відповідно до мети, завданнями даної роботи є: 1. Висвітлити стан наукових досліджень та розглянути сутнісні характеристики комунікативного супроводу соціокультурного заходу. 2. Дослідити особливості комунікативного супроводу фестивалів на прикладі українського та західного досвіду. 3. Описати концептуальні засади комунікативного супроводу фестивалю «Культура на часі». 4. Розкрити освітній та культурно-просвітницький компонент комунікативного супроводу фестивалю «Культура на часі». 5. Охарактеризувати інтерактивні формати взаємодії з аудиторією (подкаст) фестивалю «Культура на часі». 6. Представити результати комунікативного супроводу фестивалю «Культура на часі», включаючи його проблеми та перспективи. Об’єктом кваліфікаційного дослідження є сфера комунікативного супроводу соціокультурних заходів. Предмет кваліфікаційного дослідження – теоретичні й практичні складові комунікативного супроводу фестивалю «Культура на часі».Item Когнітивні аспекти інтерпретації мовної агресії у міжкультурному спілкуванні(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025) Таценко, Наталія Віталіївна; Tatsenko, Nataliia Vitaliivna; Бакай, Ю.І.Поняття агресії активно вивчається в багатьох дисциплі нах, включно з інтерпретацією з погляду когнітивної психології, нейро біології, антропології та лінгвістики. Менше уваги феномену агресії приділено в контексті міжкультурної комунікації. Безперечно, хоча інтерпретації поняття агресії охоплюють соціальні чинники для зрозуміння природи та викликів міжкультурної комунікації (контекст, спільну основу, шаблонне використання), роль агресії у формуванні людського сприйняття, інтерпретації, ставлення та її використання в міжкультурному контексті залишається поза увагою вчених. Мета пропонованого дослідження – дослідити когнітивні аспекти інтерпретації мовної агресії в межах міжкультурної комунікації. У роботі використано метод синтезу й аналізу, який передбачав систематичний огляд літератури. Результати роботи продемонстрували, що в сучасній лінгвістиці зростає усвідомлення важливості когнітивного підходу до опису мовленнєвого міжкультурного діалогу. Зокрема, в роботі наголошено на ролі вивчення взаємозв’язку між реальними мовленнєвими процесами та їхніми мовними виразами в контексті структур знань і процедур їхньої обробки. У процесі обміну або обробки інформації людина обробляє співвідношення основних структур них одиниць мовленнєвої поведінки (фрейми, сценарій, модель і жанр мовлення). З погляду міжкультурної комунікації сприйняття інформації вимагає більшого когнітивного навантаження, спрямованого на вивчення іншої національної мовної свідомості, її особливостей із метою визначення універсальних засад, які уможливлюють міжкультурну комунікацію зі збереженням національної культурної ідентичності. Експлуатація складних когнітивних схем потрібна, щоб ідентифікувати складні координати абстрактних понять, наприклад, агресії. Це відбувається у процесі розуміння мови, контексту і сприйняття повідомлення через структуру вання й організацію інформації. Вираження, керування і сприйняття агресії змінюються відповідно до культурних норм і ціннісних переконань. Висновок – для концептуалізації поняття мовної агресії важливо досліджувати та розуміти її роль у міжкультурному контексті саме з погляду міжкультурної комунікації. Дослідження мовної агресії у мультидисциплінарному контексті з погляду когнітивної психології, антропології та лінгвістики з акцентом на сфери її вживання у мові є перспективним новаторством.Item Інституційні стратегії розвитку культури та соціокультурної діяльності як інструмент реалізації ідеї сталого миру в Україні(Сумський державний університет, 2024) Данілова, М.Е.Дипломна робота присвячена дослідженню питання ролі інституційних стратегій культури та соціокультурної діяльності як інструмент реалізації сталого миру в Україні. Для досягнення мети дипломної роботи, у теоретичному розділі було розглянуто історію вивчення та концепцій ідей сталого миру, маніфест сталого миру «Світ після нашої перемоги» та культуру як м’яку силу миру. У практичному розділі здійснено аналіз заходу «Культурна промоція», вивчили інституційні стратегії розвитку культури та соціокультурної діяльності у просуванні заходу «Культурна промоція» та зроблена оцінка проведеного заходу. Результатом дипломної роботи стало те, що без інституційних стратегій у розвитку культури та соціокультурної діяльності неможливо досягти успіху у просуванні ідей сталого миру, було розкрито яким чином у майбутньому як можна просувати захід «Культурна промоція» не тільки на Сумщині, а по всій Україні, виявлено особливості організації заходу в онлайн-форматі.Item Political correctness as an object of investigation(Uniwersytet Warszawski, 2023) Mishchenko, D.; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Баранова, Світлана ВолодимирівнаThe terms political correctness or PC were not used until the late 1970s. According to James Wilson (1995), a judge in Georgia, in 1973 the US Supreme Court first mentioned the term “politically correct”. Thus, the doctrine of political correctness was based on the concept of “neutral language”. It is this language, free from expressions that offend the feelings and dignity of the person, violate his human rights, must oppose hate speech (Phumsiri N., 2018). The relevance of the work is due to the interest of studying the political correctness in the modern dimension, which is explained by the growing interest in society and spread in the media. Political correctness (PC) – a term that describes the style of behavior, speech, lifestyle, preferences, but at the same time does not violate the personal boundaries of people in religious, racial, political, cultural fields (Stephen Richer, Lorna Weir, 1995). Political correctness is a kind of voluntary social code of conduct, which provides for the inadmissibility of humiliating mentions of physical or mental disabilities of third parties, about their racial, religious or national affiliation, observance of gender equality in public and private life. The term “political correctness” began to be widely used only in the 80s of the 20th centuries. It was then that conservatives from American universities began to use it to denote social movements that advocated the establishment of codes of conduct that would exclude manifestations of racism, sexism, homophobia or other unacceptable forms of behavior. Politically correct terms are a special group of neologisms that are deliberately created by native speakers to replace lexical units that, for one or another political or social reason, begin to be perceived as derogatory. A number of researchers consider political correctness as one of the manifestations of euphemism, as an integral component of its linguistic aspect (Anna Monashnenko, Svitlana Amelina, Vasyl Shynkaruk, 2021). They consider euphemisms and politically correct units as identical concepts: euphemism is one of the most effective means of expressing politically correct vocabulary.Item Добірка журналістських матеріалів: культурно-мистецька тематика в умовах воєнного часу(Сумський державний університет, 2023) Козубиця, Є.О.У роботі представлений авторський продукт, написаний у форматі журналістських матеріалів. Інформаційний продукт призначений для розміщення на українських медіаплатформах.Item Структурно-семантичні особливості англійських прислів’їв і приказок та труднощі їх перекладу(Сумський державний університет, 2024) Лєбєдєва, А.С.Мета даної дипломної роботи полягає в систематизації та аналізі структурно-семантичних особливостей англійських прислів’їв і приказок з метою визначення складнощів, що виникають у процесі їх перекладу на українську мову. Теоретичне значення дослідження полягає в розкритті особливостей фразеологічних одиниць, що відображають культурні, історичні та соціальні аспекти англомовних спільнот. Дослідження охоплює комплексний аналіз 113 виразів із застосуванням різних підходів перекладу, таких як прямий переклад, еквівалентний переклад і культурна адаптація, проливаючи світло на багатогранну природу цих мовних і культурних артефактів. Дослідження визначає ключові семантичні групи, включаючи вирази, пов’язані з цінностями, перевагами, часом, можливостями, спостереженнями, порівняннями, універсальними істинами, рекомендаціями, застереженнями, принципами, правилами та аналогічні вирази. Ця класифікація забезпечує тонке розуміння семантичного багатства, вкладеного в ці мовні перлини. Дослідження труднощів перекладу показує, що прямий переклад, найпоширеніший підхід, часто не здатний передати повне значення та емоційні відтінки англійських прислів’їв та приказок українською мовою. Еквівалентний переклад зберігає основне значення, але може пожертвувати ідіоматичним виразом. Культурна адаптація та вільний переклад намагаються адаптувати ці вирази до українського контексту, наголошуючи на важливості ретельного підходу для збереження їх семантичної та емоційної сутності.Item Intercultural Communication Skills as an International Tool for the Development of English-Language Communicative Competencies(Sciedu Press, 2022) Козловська, Ганна Борисівна; Козловская, Анна Борисовна; Kozlovska, Hanna Borysivna; Kostyrya, I.; Biletska, O.; Shevchenko, M.; Lastovskyi, V.; Mishchenko, A.Мета цього експериментального дослідження полягала в тому, щоб з'ясувати, чи можна використовувати навички міжкультурного спілкування як інструмент розвитку комунікативних англомовних компетенцій. Для цього використовувався досвід трьох країн: Нідерландів, Сінгапуру та Бельгії. Населення цих країн має високий рівень володіння англійською як іноземною. У ході дослідження було проведено педагогічний експеримент. Проведено опитування 137 учасників експерименту. Результати обробляли математичними методами дисперсійного аналізу, коефіцієнту Коена та критерію Пірсона. Також використовувалося програмне забезпечення статистики. Виявлено, що використання таких методів навчання англійської мови як перегляд англомовних фільмів, читання англомовних художніх творів мовою оригіналу сприяє розвитку навичок міжкультурної комунікації. Ефективна участь у живому спілкуванні студентів з англомовними іноземними однокласниками та віртуальний обмін. Однак найкращих результатів можна досягти, послідовно застосовуючи ці три методи. Дослідження показало, що використовувані методи навчання, які сприяли розвитку навичок міжкультурного спілкування, також позитивно вплинули на розвиток англомовних комунікативних компетенцій. Встановлений зв'язок дає підстави стверджувати, що навички міжкультурної комунікації можна використовувати як інструмент розвитку англомовних комунікативних компетенцій. Подальші дослідження мають бути зосереджені на пошуку способів оптимізації навчальних програм, пошуку ефективних методів та орієнтації учасників на розвиток навичок міжкультурного спілкування.Item Культурні традиції Туркменістану(Сумський державний університет, 2022) Дядченко, Ганна Вікторівна; Дядченко, Анна Викторовна; Diadchenko, Hanna Viktorivna; Йолдашова, О.Статтю присвячено дослідженню культурних традицій Туркменістану. Зроблено спробу опису особливостей національної архітектури, танців і музики, а також національного одягу туркменів.Item Підготовка журналістських матеріалів на актуальну тему: авторська добірка(Сумський державний університет, 2022) Легуша, Ю.В.У роботі представлена авторська добірка журналістських матеріалів на актуальні теми. Медіапродукт призначений для розміщення в українських засобах масової інформації.Item Indigenous Languages Of Nigeria: Current State And Problems Of Conservation(Sumy State University, 2021) Угва, Чімаобі Прінс; Кисельова, Ганна Іванівна; Киселева, Анна Ивановна; Kyselova, Hanna IvanivnaThe problem of preserving indigenous languages – the languages of the country's indigenous peoples – is an urgent problem of modern mankind. About half of the languages existing today (about 6,000) are threatened with extinction. According to UNESCO, one language dies every week in the world, 50 years later, such a developed language as Igbo, which is spoken by tens of millions of people, may disappear.