Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій (ІФСК)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2
Browse
41 results
Search Results
Item Медіарепрезентація жінок-лідерок у локальній журналістиці: кейс-дослідження(Сумський державний університет, 2025) Гаврилюк, Інна Леонідівна; Havryliuk, Inna Leonidivna; Котляр, Т.У дослідженні розглянуто особливості висвітлення жінок-лідерок у інформаційному просторі Сумщини. Основна увага приділяється аналізу тенденцій, образів та тем, за допомогою яких місцеві медіа формують суспільне уявлення про жінок у лідерських ролях. Робота поєднує контент-аналіз журналістських публікацій, а також оцінює, наскільки ці репрезентації сприяють чи перешкоджають гендерній рівності. Результати дослідження демонструють наявність гендерних упереджень у медіадискурсі та окреслюють перспективи для більш збалансованого висвітлення жіночого лідерства в журналістиці.Item Міждисциплінарні підходи до розуміння суспільної динаміки у формуванні жіночого лідерства(Сумський державний університет, 2024) Давиденко, Оксана Вікторівна; Davydenko, Oksana ViktorivnaКурс України на євроінтеграцію, фактично взятий керівництвом країни у 1994 році, сприяв необхідності формування і практичної реалізації політики гендерної рівності, що стало основою для розвитку жіночого лідерства у всіх сферах суспільно-політичного життя (Верховна Рада України, 1994). Ґрунтовне вивчення і детальне осмислення суспільної динаміки поглядів українського суспільства на питання жіночого лідерства для глибокого та об’єктивного аналізу явища у наступні роки у перспективі необхідно здійснювати з використанням різних наукових методів та міждисциплінарних підходів. Міждисциплінарність передбачає взаємодію різних галузей наукового знання у вивченні одного й того ж об’єкта, при зосередженні на власному предметі. Міждисциплінарний підхід не обмежує знання, а створює умови для реалізації зв’язків між різними науками, що уможливлює отримання необхідних та достатніх знань при вивченні об’єкту дослідження; забезпечує інтеграцію наукових концепцій, теорій, інформації, фактів, методів, з метою отримання системного знання про реальні явища освіти; сприяє розв’язанню протиріччя між розрізненим засвоєнням знань та необхідністю їх синтезу задля цілісного та комплексного застосування у діяльності та житті людини (Желанова, 2021).Item Шляхи досягнення гендерної рівності в Україні в рамках Цілей сталого розвитку(Сумський державний університет, 2024) Ситник, А.Сучасний соціум характеризується складним мозаїчним образом, де різноманітні фактори формують комплексну сукупність, що впливає на життя людей. У даному контексті гендерна рівність постає суттєвим питанням, адже вона відображає ступінь збалансованості між чоловіками та жінками, що є вагомою складовою забезпечення рівноправності громадянського суспільства сьогодення. Гендерна рівність – це, перш за все, важливий чинник формування будь-якої суспільної системи, оскільки з її допомогою забезпечується соціальна справедливість. Актуальність даної теми також зумовлюється багатьма іншими умовами, що в загальному сенсі прагнуть гарантувати сталий соціокультурний розвиток для всіх громадян України. Метою даної статті є дослідження шляхів забезпечення гендерної рівності в різних галузях українського суспільства з огляду на Цілі сталого розвитку. Завдання доповіді полягають у аналізі розвідок з обраної теми та окресленні підходів щодо досягнення гендерної рівності в Україні.Item Роль Стамбульської конвенціїї в контексті цілей сталого розвику в питанні досягнення гендерної рівністі(Сумський державний університет, 2024) Кубишко, І.Актуальність даної теми полягає в тому, що на початку 2024 року в Україні було зареєстровано рекордну кількість справ щодо домашнього насильства. Домашнє насильство та насильство стосовно жінок є одним із найпоширеніших глобальних проблем у світі. Це порушення може стосуватися жінок, не залежно від їхньої віку, релігійного чи соціального статусу та в якій країні вони проживають. Насильство може трапитися в будь-якій сім’ї, і понести за собою негативні наслідки для фізичного та психологічного здоров’я жінки. Тому, аналізуючи ситуацію стосовно насильства на території нашої держави, Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію. Метою дослідження є роль Стамбульської конвенції на території України. Завданнями дослідження визначено наступне: розглянути поняття насильства як різновид застосування фізичного та психологічного тиску на особу в більш широкому значенні, проаналізувати мету Стамбульської конвенції в Україні та зрозуміти яким чином дана конвенція пов’язана із цілями сталого розвитку.Item Локалізація Національного плану дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року: нормативно-правовий аспект(Сумський державний університет, 2023) Даценко, К.Забезпечення гендерної рівності – одна з Цілей сталого розвитку ООН. Реалізація Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» (далі – Резолюція 1325) в Україні належить до пріоритетів державної гендерної політики на сучасному етапі. За останні роки прогалини у нормативних документах щодо забезпечення гендерної рівності у сфері безпеки України скоротились у рази. За цей час було не лише напрацьовано, але й внесено зміни до другого Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року (далі – НПД). Актуальність внесення змін наприкінці 2022 році була очікувано обумовлена суттєвою зміною контексту, а саме – повномасштабним вторгненням росії в Україну. Але ще з самого початку, від затвердження першого НПД у 2016 році, поступово розпочалась його локалізація – процес перенесення та адаптації на локальний (регіональний) рівень. Першочергово це пов’язано з децентралізаційною реформою в Україні та означає відповідальність органів місцевого самоврядування за імплементацію НПД на рівні територіальних громад. Водночас, попри відповідність українських доктрин у галузі гендерної рівності зразкам країн ЄС, необхідно констатувати, що силові структури у всьому світі будучи переважно патріархатними, зумовлюють недостатнє залучення жінок до процесів миротворчості. Для ефективної локалізації НПД необхідним є узгодження нормативно-правової бази у питаннях децентралізації, гендерної рівності та безпеки. Мета розвідки – з’ясувати нормативно-правові передумови для локалізації Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року в сучасних умовах України.Item A journey through the female gaze: media and art perspective(The Department of English Language and Literature, University of Timişoara, 2022) Tatsenko, P.; Таценко, Наталія Віталіївна; Таценко, Наталия Витальевна; Tatsenko, Nataliia VitaliivnaМетою цієї роботи є виявлення специфічної природи феномена "жіночий погляд" шляхом обговорення кількох тем зі сфери дослідження феміністичної естетики. Показано, що домінування чоловічої перспективи в ЗМІ робить сучасне суспільство менш толерантним до гендерної рівності, і, водночас, патріархальне суспільство нав'язує гендерно-стереотипні цінності. З одного боку, мас-медіа пропагують цінності завдяки своїй перформативності, але з іншого, вони можуть сприяти дестабілізації усталених соціальних стереотипів завдяки феномену ремедіації. Крім того, ЗМІ можуть взаємодіяти з суспільством, що спричиняє відновлення агентної реальності суспільства.Item Розширена ініціатива «Університет, дружній до сім’ї: досвід впровадження у Сумському державному університеті(Видавництво РА «Хорошие люди», 2014) Світайло, Ніна Дмитрівна; Свитайло, Нина Дмитриевна; Svitailo, Nina Dmytrivna; Боровик, Валентина Олександрівна; Боровик, Валентина Александровна; Borovyk, Valentyna Oleksandrivna; Колісник, Людмила Олексіївна; Колесник, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Liudmyla Oleksiivna; Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Савельєва, Юлія Михайлівна; Савельева, Юлия Михайловна; Savelieva, Yuliia Mykhailivna; Павленко, Ганна Володимирівна; Павленко, Анна Владимировна; Pavlenko, Hanna VolodymyrivnaУ навчальному посібнику «Розширена ініціатива «Університет, дружній до сім’ї: досвід впровадження у Сумському державному університеті» детально проаналізовані кроки по втіленню дружніх до сім’ї підходів у поєднанні їх наукової та практичної складових, а також базові принципи її впровадження. Особлива увага приділяється розробці комунікаційної структури ініціативи, налагодженню постійних зв’язків, комунікаційних каналів між зацікавленими сторонами, механізмів передачі інформації та зворотного зв’язку, зняттю комунікаційних бар’єрів, які створюють труднощі в сприйнятті та розумінні завдань, принципів ініціативи та переваг від її впровадження. Підкреслюється значення та описуються кроки по формуванню в університеті дружнього до дитини простору як умови для поєднання студентками навчання та материнства. На прикладі діяльності Центру підтримки сім’ї СумДУ аналізуються дружні до сім’ї підходи, що забезпечують досягнення реальної гендерної рівності, що є вирішальним для професійного зростання та забезпечення у майбутньому доступу жінок до гідної праці. Акцентується увага на важливості формування в університеті позитивної атмосфери, поширення дружніх до сім’ї принципів на всі рівні менеджменту і на всі форми роботи, а також на необхідності налагодження співпраці з громадськими об’єднаннями – профспілковими організаціями студентів та співробітників, студентським самоврядуванням, громадськими організаціями, які працюють у сфері підтримки сім’ї чи гендерних відносин, волонтерськими формуваннями тощо. Цей посібник адресований керівництву вишів, науковцям, широкому загалу. Здійснено Сумським державним університетом у рамках проекту «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Офіційні партнери проекту – Міністерство освіти і науки України та Міністерство соціальної політики України.Item Формування у молоді гендерно-відповідальної поведінки (на прикладі українських ВНЗ)(Видавництво РА «Хорошие люди», 2013) Світайло, Ніна Дмитрівна; Свитайло, Нина Дмитриевна; Svitailo, Nina Dmytrivna; Купенко, Олена Володимирівна; Купенко, Елена Владимировна; Kupenko, Olena Volodymyrivna; Савельєва, Юлія Михайлівна; Савельева, Юлия Михайловна; Savelieva, Yuliia Mykhailivna; Медвідь, Олена Миколаївна; Медведь, Елена Николаевна; Medvid, Olena Mykolaivna; Колісник, Людмила Олексіївна; Колесник, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Liudmyla Oleksiivna; Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Іванова, Тетяна Володимирівна; Иванова, Татьяна Владимировна; Ivanova, Tetiana VolodymyrivnaУ навчальному посібнику «Формування у молоді гендерно-відповідальної поведінки (на прикладі українських ВНЗ)» подані матеріали, що висвітлюють підходи до визначення гендерно відповідальної поведінки та особливостей її прояву у сучасному ВНЗ. Окрема увага приділяється аналізу можливостей та напрямів роботи ВНЗ з формування гендерно-чутливого середовища та гендерно-відповідальної поведінки. Висвітлюються досвід роботи окремих ВНЗ України у цьому напрямку. Цей посібник адресований представникам адміністрації вищих навчальних закладів, які працюють на різних рівнях прийняття рішень та роботи з молоддю, а також широкому викладацькому загалу, зокрема, науковцям, які вивчають гендерні аспекти суспільного життя. Матеріали будуть корисними студетам, журналістам та всім, хто цікавиться зазначеною проблематикою. Здійснено Сумським державним університетом у рамках проекту «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Офіційні партнери проекту – Міністерство освіти і науки України та Міністерство соціальної політики України.Item The global politics of motherhood and fatherhood(Sumy State University, 2017) Horbatko, Y.The global politics of motherhood and fatherhood due to the fact that throughout the twentieth century there was an important economic, social and cultural shifts that defined the changes of institutions, models and practices of fatherhood in contemporary society. Transformation in the sphere of marriage, types of the family affects both the sphere of marital/partner and international relations, and the sphere of relationships of mothers, fathers and children. In particular, fatherhood becomes a rationally planned, reflective, separate from marriage, poses the problem of biological and social fatherhood unity. Motherhood as a special sphere of activities and relationships related to the care and custody of children is included in the broader contexts of family, fatherhood, childhood and gender inequalities, it is a component of social, cultural and demographic processes.Item Гендерний аудит діяльності вищих навчальних закладів(Fridrich Ebert Stiftung, 2016) Світайло, Ніна Дмитрівна; Свитайло, Нина Дмитриевна; Svitailo, Nina Dmytrivna; Савельєва, Юлія Михайлівна; Савельева, Юлия Михайловна; Savelieva, Yuliia Mykhailivna; Давліканова, О.У збірці висвітлено теоретичні напрацювання та досвід проведення гендерного аудиту діяльності вищих навчальних закладів України, набутий в рамках спільної діяльності осередків - членів Всеукраїнської мережі осередків гендерної освіти ВНЗ.