Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
60 results
Search Results
Item Зв'язок факторів дезадаптації з поширеністю симптомів та умов виникнення вегетативної дисфункції у спортсменів(Поліграфічне підприємство ФОП А.В. Румянцева, 2023) Олешко, Тетяна Миколаївна; Олешко, Татьяна Николаевна; Oleshko, Tetiana Mykolaivna; Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Старченко, Анастасія Юріївна; Старченко, Анастасия Юрьевна; Starchenko, Anastasiia Yuriivna; Петренко, Наталія Володимирівна; Петренко, Наталья Владимировна; Petrenko, Nataliia VolodymyrivnaМета − встановлення зв’язку симптомів вегетативної дисфункції з чинниками, що можуть збільшувати ймовірність її розвитку. Матеріали та методи. Всього було обстежено 150 спортсменів, які спеціалізуються в легкій атлетиці, при цьому кількість осіб жіночої статі склала 65 (43,3%), середній вік обстежених − 22,8±2,9 років. Під час збору анамнезу спортсменам окремо пропонувалося відповісти стосовно наявності таких симптомів, як недостатній результат виконання тренерського завдання, недостатня мотивація, незадоволеність побудовою тренувального заняття, відчуття відсутності прогресу, неготовності до змагань, відчуття перевтоми після тренувань, порушення емоційної сфери, складність виконання інших видів діяльності у позатренувальний час, відчуття м’язової слабкості, болю в м’язах, зниження толерантності до температурних впливів, періодичне головокружіння при вставанні, після виконання вправ, періодичні головні болі та задоволеність сном. Дизайн, мета, завдання і методи проведеного дослідження були обговорені на засіданні Комісії з питань біоетики Навчально-наукового медичного інституту СумДУ. Результати та висновки. Було встановлено суттєву різницю у частоті виявлених симптомів між дослідженими групами та виявлено, що практично у всіх випадках критерій статистичної значимості р був меншим 0,001. Це стосувалося всіх загальних, неврологічних та кардіальних симптомів, що мають пряме відношення до вегетативної дисфункції, несуттєві відмінності були встановлені лише при порівнянні частоти порушень емоційної сфери (р=0,176) та мотиваційної складової (р=0,273). Також було показано, що існує певний зв'язок між особливостями тренувальної діяльності та інших аспектів життя спортсменів з появою симптомів та умов для виникнення вегетативної дисфункції. Ці чинники можуть мати обмежене значення, на кшталт у жінок зростає виключно частота головних болів, а у спортсменів віком 20-24 роки переважають проблеми з мотиваційною складовою, останній симптом, разом з порушеннями емоційної сфери, також характерний для тих, хто переніс протягом останнього місяця суттєву травму. На вегетативну дисфункцію у спокої в основному не впливає перенапруження, хоча це може бути результатом методологічних проблем, які вимагають подальшого дослідження. Можна припустити, що прискорення частоти серцевих скорочень зменшується у відповідь на надмірне тренування, і, отже, це може бути потенційним показником втоми, спричиненої тренуванням.Item Long-term blood pressure variability in strength and endurance professional athletes with office prehypertension over annual training macrocycle(Tbilisi State Medical University, 2022) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Бріжата, Ірина Анатоліївна; Брижата, Ирина Анатольевна; Brizhata, Iryna Anatoliivna; Жаркова, Альбiна Володимирiвна; Жаркова, Альбина Владимировна; Zharkova, Albina Volodymyrivna; Моісеєнко, Ірина Олегівна; Моисеенко, Ирина Олеговна; Moiseyenko, Iryna Olehivna; Овечкін, Денис Вячеславович; Овечкин, Денис Вячеславович; Ovechkin, Denys ViacheslavovychConsidering the high spreading of arterial hypertension (AH) in professional athletes involved in different types of physical activities, as well as the high probability of its development in individuals with high normal blood pressure (BP), we aimed at investigating the daily profile of BP during three periods of annual training summer macrocycle: the preparation, competitive and transition ones. The investigation included 30 athletes having levels of systolic BP ≥130 and <140; as well as diastolic BP ≥ 85 and <90 mmHg during a thorough office examination in the preparation phase, who were divided into two groups without changes on age, sex, the duration of the sporting career depending on the type of a performed physical activity - strength (Str) and endurance (End). The athletes underwent office BP measurements and home BP monitoring (over the course of 3-7 days (M=5.2 (0.9) days), medical consultations, anthropometric and clinical examinations on each phase of the macrocycle. Although symptoms of chronic stress and autonomic dysfunction were quite common in athletes with prehypertension, still the emergence of the detected symptoms didn't differ significantly between two groups under investigation. When comparing the average values of office and home BP, the differences between Str-group and End-group regarding all indicators during the competitive phase have been identified. In particular, the levels of home diastolic BP differ the most - in Str-group they amounted to 91.1 (5.5) mm Hg, whereas in Endgroup to 83.7 (5.9) mm Hg (р=0.002). Nevertheless, the average maximum home systolic BP in Str-group has exceeded the high normal limit and accounted for 142.5 (10.2) mm Hg, in End-group the same parameter was 133.1 (7.6) mm Hg (р=0.019). The spreading of hypertension during preparation, competitive and transition periods in the Str-group has consecutively accounted for 20%, 53.3% and 13.3%.; in End-group the BP has accounted for 6.7%, 13.3% and 6.7% respectively, herewith during the competitive phase that indicator in Str-group was much higher (р=0.02), and the relative risk of developing hypertension during the competitive phase equaled 4 (р=0.048). Therefore, the increase of AH frequency and the level of BP in athletes involved in strength exercises isn't supported by an increase of autonomic symptoms development in comparison to the athletes performing endurance exercises, i.e. the frequency of asymptomatic, masked cases has a tendency to rise. To detect hypertension in time, we suggest performing home BP monitoring for athletes with high normal blood pressure during the competitive period.Item Oxidative stress as a factor in the deterioration of oxygen transfer during exercise(National Academy of Sciences of Ukraine, Bogomoletz Institute of Physiology, 2021) Gunina, L.M.; Rybina, I.L.; Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Voitenko, V.L.Blood oxygen transport regulation by physical activity increase within training dynamics is provided with different mechanisms: from the quantitative and qualitative erythron restructure (including endogenous erythropoietin rise and main erythrocyte index shifts) to change in haemoglobin affinity to oxygen, its heterogeneous structure and blood flow growth as a result of endothelium hyperpolarisation. However, the erythrocyte itself remains a key performer in blood velocity control, due to its structure and functions. This review summarizes the data of modern scientific literature on the characteristics of erythrocytes, which make these cells one of the key links in the oxygen transport system of the blood. The focus on this property of erythrocytes during physical activity is based on the fact that the athlete’s muscles must be supplied with enough oxygen to ensure high performance. Specific training and extra-training factors affecting the content of erythrocytes have been determined. The membrane structure is treated as a significant erythrocyte part in determining its deformation and microvascular blood transport. Enzymes associated with the erythrocyte membrane and affecting cell viability and performance are described. Besides, it is stressed on monitoring erythrocyte indices via modern equipment and assessing lipid peroxidation, which leads to disorders in erythrocyte membrane structure and functions.Item Зв'язок основних структурних характеристик міокарда та тривалості тренувань у професійних легкоатлетів(Сумський державний університет, 2018) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Колінько, Д.О.Item Structural and functional features of myocardial remodeling in professional athletes(Сумський державний університет, 2018) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Vorozhko, O.A.; Voloshin, O.S.Item K121Q Polymorphism of the ENPP1 gene is related to acute coronary syndrome in Ukrainian patients with normal but not enhanced body mass index(Science Publications, 2015) Розуменко, Інна Олександрівна; Розуменко, Инна Александровна; Rozumenko, Inna Oleksandrivna; Гарбузова, Вікторія Юріївна; Гарбузова, Виктория Юрьевна; Harbuzova, Viktoriia Yuriivna; Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Атаман, Олександр Васильович; Атаман, Александр Васильевич; Ataman, Oleksandr VasylovychEctonucleotide Pyrophosphatase Phosphodiesterase 1 (ENPP1) is a class II membrane glycoprotein with two unrelated properties: It can hydrolyze extracellular nucleotides and downregulate insulin receptor signaling. The present study was carried out to investigate whether common single-nucleotide polymorphism K121Q (rs1044498) of the ENPP1 gene is associated with Acute Coronary Syndrome (ACS) in the representatives of Ukrainian population and to assess if the risk depends on gender and Body Mass Index (BMI). A total 228 DNA samples (118 ACS patients and 110 control subjects) were genotyped for the polymorphism by PCR and restriction fragment length polymorphism method. No associations between the K121Q polymorphisms and ACS were found neither on the whole nor taking into account the gender. However, in the persons with BMI <25 kg/m2 but not with overweight, genotypes with the minor allele (KQ + QQ) were significantly associated with ACS (OR 3.939, 95% CI 1.148-13.524, P = 0.029). Genotypes with minor allele can be a possible genetic risk factor for ACS in persons with BMI <25 kg/m2. It is likely that these genotypes affect ACS not by the traditional risk factors (overweight/obesity, insulin resistance and type 2 diabetes) but by direct or undirect influence on pathologic processes in the wall of the coronary vessels (atherosclerosis and arterial calcification).Item Особливості інтерпретації ЕКГ-дослідження у спортсменів високої кваліфікації(Сумський державний університет, 2017) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii OleksandrovychВступ. Відомо, що заняття великим спортом можуть спричинюватися рядом наслідків для організму. Особливе значення мають перевантаження системи кровообігу при інтенсивних фізичних та навантаженнях під час навчальнотренувальних занять та виступів на змаганнях. Адаптивні зміни з боку серця мають ретельно контролюватися, саме з цією метою спортсмени проходять періодичний, етапний та постійний види лікарського контролю. Програма поглибленого обстеження пацієнтів включає проведення загальноклінічних лабораторних досліджень, обстеження щитоподібної залози, функціональні дослідження в спокої та при дозованому фізичному навантаженні, ультразвукову діагностику. Основним методом, що може вказувати на ураження серцевого м'язу залишається електрокардіографія. Особливо інформативним це дослідження є для виявлення ранніх ознак ушкодження міокарду, його ішемії та запалення. Все це є актуальним для спортсменів, оскільки перенапруження та перетренованість - основні чинники, що зумовлюють зсув адаптивних реакцій у бік патології. Проте, це дослідження має відомі обмеження у інформативності: не дає чіткого уявлення про розмір камер серця, стан клапанного апарату, наявність внутрішньопорожнинних утворень, у деяких пацієнтів можлива гіпердіагностика серцевих хвороб внаслідок невірної інтерпретації ЕКГ-симптомів. Метою нашої роботи було вивчення особливостей інтерпретації ЕКГ у категорії спортсменів високої кваліфікації.Item Поширеність вегетативних порушень у легкоатлетів-олімпійців(Сумський державний університет, 2017) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Мудренко, Ірина Григорівна; Мудренко, Ирина Григорьевна; Mudrenko, Iryna HryhorivnaВступ. Вегетативні порушення залишаються важливою проблемою спортивної медицини, оскільки їх прояви суттєво впливають на самопочуття та результативність атлетів. Ці зміни є досить поширеними, великим є і відсоток переходу таких порушень в церебральну та серцево-судинну патологію. Розвитку вегетативних порушень сприяють інтенсивні фізичні навантаження, що пацієнти виконують протягом тренувального періоду, а в середньому це більше 2 годин на день протягом шести днів на тиждень. Важливим чинником появи вегетативних змін є перевантаження та перетренованість, які є особливо актуальними в перехідному та передзмагальному періодах. Недостатня функціональна підготовка спортсменів, що супроводжується уповільненням відновлення показників гемодинаміки після динамічного фізичного навантаження також може лежати в основі прогресування вегетативних порушень. На перший план можуть виходити церебральні симптоми (головокружіння, головні болі, шум в голові, неадекватна пітливість, оніміння кінцівок, відчуття холоду чи жару тощо), кардіальні симптоми (серцебиття, неприємні відчуття та болі в ділянці серця, перебої в роботі серця, задишка, що не адекватною виконуваному фізичному навантаженню), судинні симптоми (запаморочення, почервоніння/блідість шкірних покривів, зміни артеріального тиску), проте дуже часто ці симптоми поєднуються, що значно погіршує якість життя пацієнтів.Item Лікування гіпертензивних кризів у осіб похилого віку за допомогою урапідилу(Сумський державний університет, 2016) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Корольчук, С.Д.Метою роботи була оцінка клінічної ефективності та безпечності блокатора альфаадреноцепторів уропідилу (ебрантилу) порівняно з 25% розчином магнію сульфатом у хворих похилого та старечого віку з неускладненим гіпертонічним кризом.Item Якість життя та рівень артеріального тиску у хворих з ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією(Сумський державний університет, 2016) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Єрмоленко, Т.С.; Перешивайло, О.І.; Рябоконь, О.А.Метою нашого дослідження було вивчення якості життя, як фактору прихильності до лікування хворих з ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. До дослідження було включено 66 пацієнтів похилого та старечого віку, середній вік склав 82,5±2,4 років. До дослідження було відібрано 22 хворих з нормальними значеннями артеріального тиску, а також 44 хворих на ІСАГ.