Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
311 results
Search Results
Item Комерціалізація нового продукту на ринку: система факторів впливу(Національна академія управління, 2023) Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Небаба, Н.О.; Куценко, В.І.Комерціалізація інновацій сприяє розвитку ринкових відносин та відображає їх реальний стан. Не дивлячись на велику кількість публікацій щодо комерціалізації інновацій, майже відсутні роботи щодо факторів, що позитивно впливають на комерціалізації інновацій. Метою роботи є систематизація факторів, що сприяють комерціалізації інновацій. Систематизовано фактори, що впливають на інтенсифікацію комерціалізації інновацій та виділено декілька груп: культурні (традиційні та місцеві знання, відношення до інновацій, існуючі тенденції в суспільстві); ринкові (низький рівень конкуренції в галузі, готовність ринку до сприйняття інновації, наявність аналогів / схожих розробок тощо); соціально-економічні (дохідність, висока рентабельність інноваційної діяльності тощо); політичні (державні стимули, сприяння держави науково-технічному та інноваційному розвитку компаній, низький рівень корупції тощо); нормативно-правові (зміни в законодавстві, у податковій чи бюджетній системах, патентування новоствореного продукту, сертифікація, відкритість інновацій тощо); фактори екосистеми (наявність та доступність ресурсів тощо); партнерські (зв'язки з існуючими зовнішніми партнерами; придбання нових бізнес-моделей, академічні стартапи, наявність кластерів та «технологічних переливів» тощо); внутрішні (наявність фінансових та матеріальних ресурсів для комерціалізації інновації, рівень автоматизації та розвиненості бізнеспроцесів тощо); маркетингові (маркетингові можливості, ефективна маркетингова діяльність при просуванні на ринок тощо). Результати дослідження можуть бути використані при формуванні технологічної політики в розвинутих країнах, а також у країнах, що розвиваються, де необхідність заохочення співпраці між державними та приватними технологічними підприємствами є основою для зростання та процвітання.Item FinTech in economic growth: cross-country analysis(Varazdin Development and Entrepreneurship Agency; University North; Azerbaijan State University of Economics; Faculty of Management University of Warsaw; Faculty of Law, Economics and Social Sciences Sale - Mohammed V University in Rabat; Polytechnic of Medimurje in Cakovec, 2020) Sadigov, S.; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Рубанов, Павло Миколайович; Рубанов, Павел Николаевич; Rubanov, Pavlo MykolaiovychУ статті обґрунтовано, що найсуттєвіший трансформаційний вплив сегменту FinTech на ринок фінансових послуг стосується банківських послуг, а саме платежів та переказів. Тому показниками, обраними в якості випереджальних індексів розвитку сектору FinTech, є показники діджиталізації банківських послуг. Це частка населення, що використовує мобільний телефон або Інтернет для доступу до рахунку у фінансовій установі, частка населення які користуються інтернетом для оплати рахунків або купівлі чогось онлайн, відсоток осіб, які здійснили або отримали цифрові платежі. Темпи економічного зростання оцінюються за темпами зростання ВВП та ВВП на душу населення. Результати кореляційного аналізу дозволили підтвердити наявність прямої кореляції між ВВП на душу населення та окремими показниками діджиталізації банківського сектору. Розвиток FinTech сприяє економічному зростанню через збільшення ВВП, що генерується у фінансовому секторі, та опосередковано через збільшення товарообігу електронної комерції та фінансування реального сектору, зокрема через створення більш сприятливих умов кредитування для малого та середнього бізнесу.Item Оцінка впливу системних ризиків на стан економічного та соціального розвитку країни(Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia VolodymyrivnaКількісне оцінювання ступеня впливу системних ризиків на динаміку макроекономічних показників та індикаторів соціального розвитку країни шляхом побудови векторної авторегресійної моделі (VAR).Item Changes in the system of country’s population health care depending on the level of providing affordable housing(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2022) Kuzior, A.; Жученко, Світлана Василівна; Жученко, Светлана Васильевна; Zhuchenko, Svitlana Vasylivna; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Brożek, P.Ця стаття присвячена забезпеченню доступним житлом як важливому фактору управління охороною здоров’я, інклюзивного зростання та ЦСР. Мета – емпірично обґрунтувати зміни системи охорони здоров’я населення країни в залежності від рівня забезпеченості доступним житлом. Емпірична база включає часові ряди та панельні дані для 27 країн ЄС протягом 2011–2019 років. Завдяки кореляційному аналізу (тестування Шапіро-Вілка, кореляція Спірмена чи Пірсона, часові лаги), регресійному аналізу, побудові динамічної моделі оцінки панельних даних та за допомогою тестування Саргана в STATA дослідження емпірично підтвердило та формалізувало вплив фінансування доступного житла на зміни в системі охорони здоров'я населення країни. Зокрема, дослідження виявило залежність між рівнем перенаселеності та часткою власників житла з іпотекою (зменшення рівня перенаселеності в середньому на 0,61% з часовим лагом у 2 роки за рахунок зростання на 1%); частка орендарів на пільгових/безкоштовних умовах (0,41% з часовим лагом 3 роки); та частка державних витрат на розвиток ЖКГ (0,25% з часовим лагом 3 роки). Також виявлено прямий зв'язок між перенаселеністю та смертністю від небезпечних захворювань (туберкульоз, СНІД, вірусні гепатити, розлади психіки та поведінки, цукровий діабет, пневмонія). Найменш ефективними виявилися державні витрати на житло за програмами соціального захисту (субсидії тощо). Перевагу слід віддавати розвитку доступного іпотечного кредитування (швидше та з більшим ефектом). Загалом це впливає на державні управлінські рішення в системі охорони здоров'я, соціальній та житлово-комунальній сферах.Item Науковий твір "Методологія оцінювання ризиків реалізації енергоефективних проєктів"(УКРНОІВІ, 2023) Білан, Юрій Валентинович; Билан, Юрий Валентинович; Bilan, Yurii Valentynovych; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia AnatoliivnaВ статті досліджено поняття та ознаки тіньової економіки в енергетиці, яке є мало дослідженим з точки зору забезпечення теоретико-методологічних засад формування та оцінювання та з урахуванням регіональних особливостей. Стаття є внеском у попередні дослідження, надаючи можливість емпірично перевірити масштаби тіньової економіки. Застосування методології дозволить відслідковувати зростання чи спад тіньової економіки, одночасно розробляючи відповідні рішення для покращення економічної ситуації в регіоні та країні. Метою статті є розробка методології оцінки ризиків тіньової економіки в секторі енергетики біомаси та застосування її до регіонів країн, що розвиваються. Це пов’язано з вивченням походження тіньової економіки, визначенням необхідних дослідницьких показників, застосуванням розробленого емпіричного рішення.Item Quality of education and socio-economic growth: The methods of Ishikawa, Deming and Pareto as tools for establishing cause-effect relationships(E3S Web of Conferences, 2021) Артюхов, Артем Євгенович; Артюхов, Артем Евгеньевич; Artiukhov, Artem Yevhenovych; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Polcyn, J.Статтю присвячено вибору методів пошуку причинно-наслідкових зв’язків при моделюванні системи «якісна освіта» та визначенню факторів впливу якості освіти на соціально-економічний розвиток як університету, так і стейкхолдерів освіти. Сформульовано обґрунтування вибору інструментарію дослідження причинно-наслідкових зв’язків при моделюванні системи. Показано, що для системи «якість освіти» можливе використання засобів аналізу, які раніше були притаманні лише технічним системам. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання з використанням методу Парето, Ісікави, циклу та принципів Демінга. Розглянуто кожен етап вивчення причинно-наслідкових зв'язків; показані зв’язки між етапами та використаними інструментами. Послідовне застосування цих інструментів для системи «Якість освіти» ще не реалізовано, що зумовлює новизну даної роботи. У результаті впровадження такого складного алгоритму система підходить до зовнішнього оцінювання якості в оптимальному стані з чітко виражений критерій оптимізації та способи його досягнення.Item Incentive system and motivation of employees to scientific activity: economic aspects at the university and state level(ДВНЗ "Український державний хіміко-технологічний університет", 2021) Артюхов, Артем Євгенович; Артюхов, Артем Евгеньевич; Artiukhov, Artem Yevhenovych; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Volk, I.I.; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii ViacheslavovychУ статті сформовано алгоритм стимулювання до наукової діяльності на місцевому та державному рівнях. Здійснено огляд досліджень стимулювання працівників у світовій науковій практиці, продемонстровано зв’язок між стимулюванням та інноваціями, що є результатом наукової діяльності. Питання академічної мотивації, складовою якої є мотивація наукової діяльності, а також бар’єри мотивації обміну науковими даними, що є особливо актуальним у науковому середовищі, яке перебуває на шляху переходу до відкритої науки. обговорено. Представлено розмежування понять стимулювання та мотивації в контексті заохочення до виконання наукових завдань. Окреслено проблему відсутності практики використання інструментів мотивації наукової діяльності на державному рівні. Наведено категорії джерел стимулювання наукової діяльності в Україні та досліджено актуальні проблеми залучення категорій стимулювання. Проаналізовано шляхи вирішення проблеми фінансування на рівні ВНЗ, наявні в рамках найнижчих категорій джерел стимулювання наукових проектів. Продемонстровано зв’язок економічних показників оцінки наукової діяльності з вимогами реальних конкурсів на отримання фінансування наукових досліджень. Обговорюються проблеми управління та реалізації наукових проектів, пов'язані з принципом Парето та ефектом Рінгельмана. Запропоновано передумови підвищення якості групової роботи в дослідницькому проекті.Для визначення точок впливу для реалізації запропонованих передумов представлені діаграми стану роботи над науковими проектами та публікаційної діяльності в рамках наукових груп. Продемонстровано успішний досвід СумДУ щодо стимулювання ефективності наукової діяльності та методику визначення рейтингу структурних підрозділів, що визначає показники впливу на рівень оцінки наукових результатів.Item Global Digital Convergence: Impact of Cybersecurity, Business Transparency, Economic Transformation, and AML Efficiency(Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 2022) Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Кужур, Олександра; Кужур, Александра; Kuzior, AlexandraВ статті обґрунтовано наявність конвергенційних процесів сфери цифровізації країн світу, враховуючи чисельність користувачів Інтернет, осіб, які мають передові навички, та показники інфраструктури (покриття мережі, населення, охоплене принаймні мобільною мережею 3G, населення, охоплене принаймні мобільною мережею 4G), доступу (доступ до інформаційно-комунікаційних технологій вдома, активні підписки на мобільний широкосмуговий доступ, підписки на фіксований широкосмуговий доступ), стимуляторів (фіксований широкосмуговий доступ зі швидкістю більше 10 Мбіт/с, кошик мобільного передавання даних і голосу, високе споживання) та бар’єрів (фіксований широкосмуговий доступ зі швидкістю від 256 кбіт/с до 2 Мбіт/с та від 2 Мбіт/с до 10 Мбіт/с кошик мобільного передавання даних і голосу, низьке споживання) цифрового розвитку. Методологічну основою визначення сігма-конвергенції процесів цифровізації складає коефіцієнт варіації. Значення коефіцієнту варіації підтвердили високий рівень конвергенції між досліджуваними країнами за ступенем використання мережі Інтернет для здійснення електронних операцій різного спрямування. Розроблена множинна лінійна економетрична модель, що описує вплив інтегральних показників рівня національної кібербезпеки, легкості ведення бізнесу та індексу протидії легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом на загальний рівень цифрового розвитку країни дозволила виявити середню тенденцію залежності рівня цифрового розвитку. Для аналізу розглядалися 104 країни світу.Таким чином, проведене дослідження впливу цифровізації соціально-економічних трансформацій на основі розроблених квантильних регресій дозволило проаналізувати, як саме рівень цифрового розвитку для країн з високим рівнем цифровізації та для країн з низьким рівнем цифрового розвитку залежить від значення показника національної кіберебезпеки та легкості ведення бізнесу, які групи країн мають найменшу стійкість до факторів-ризику їх залучення у шахрайські схеми з метою легалізації кримінальних доходів.Item Resilience of Smart Cities to the Consequences of the COVID-19 Pandemic in the Context of Sustainable Development(MDPI, 2022) Kuzior, A.; Krawczyk, D.; Brożek, P.; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii ViacheslavovychThe development of digital technologies is one of the factors influencing the cities’ readiness for the COVID-19 breakout. The purpose of this article is to assess cities’ resilience to the COVID-19 pandemic depending on the “smart” level criteria. The article uses the following research methods: (1) bibliometric analysis to identify the main directions of scientific research regarding “COVID-19” and “smart city” in Scopus publications for 2019–2022; (2) k-means clustering method to identify common patterns among smart cities regarding their readiness and responsiveness to COVID-19; (3) correlation analysis to identify the relationships between smart city performance indicators and COVID-19 severity in these cities. The Smart City Index 2021 was a key criterion for classifying a city as smart for this study. The correlation analysis included two stages: (1) correlation analysis of the Smart City Rank and indicators of COVID-19 readiness and responsiveness; (2) correlation analysis of the Smart City Rank and its health care components and COVID-19 severity indicators. According to the study results, smart cities demonstrated higher COVID-19 readiness and lower COVID-19 fatality rates. However, they lag behind in terms of resilience and sustainability of their health care systems.Item Проблеми формування інформаційної бази оцінювання ризику легалізації кримінальних доходів в сучасних умовах розвитку фінансової системи України(Сумський державний університет, 2020) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Скринька, Лілія Олегівна; Скрынька, Лилия Олеговна; Skrynka, Liliia OlehivnaПроцес легалізації кримінальних доходів в Україні набув таких масштабів, що може впливати як на внутрішньоекономічні процеси в державі, так й на її міжнародний рейтинг та імідж. Загалом обсяги операцій з легалізації кримінальних доходів оцінюються від 2 до 5 % світового ВВП (1-2 трлн. дол. США на рік). В реаліях вітчизняної фінансової системи загальний обсяг фінансових операцій, визнаних Державною службою фінансового моніторингу як ризиковані, в Україні становить від 10 до 15% ВВП. У той же час, тільки 1% світових нелегальних фінансових потоків повертаються державними органами контролю до бюджету. Ця проблема стоїть особливо гостро в умовах поточного погіршення макроекономічної ситуації та зростаючої економічної кризи, що спостерігається як у світі, так і в Україні.