Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
4 results
Search Results
Item Прозоре управління як умова сталого екологічного розвитку: взаємозв’язок корупції та «зеленої» економіки(Ужгородський національний університет, 2025) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Рєзнік, Олег Миколайович; Rieznik, Oleh MykolaiovychCтаття присвячена встановленню взаємозв’язку між рівнем прозорості державного управління, проявами корупції та ефективністю реалізації політики «зеленої економіки», визначенню правових та інституційних механізмів, здатних забезпечити сталий екологічний розвиток країни. З’ясовано, що «зелена» економіка є невід’ємною складовою стратегії сталого розвитку. Наведено доктринальний та нормативний зміст понять «зелена» економіка та корупція. Встановлено, що «зелена» економіка як модель екологічно збалансованого розвитку потребує ефективного, прозорого та доброчесного управління. Розкрито провідну роль держави у розвитку «зеленої» економіки через забезпечення розробки та реалізацію відповідної державної політики, координацію між інституціями та ефективний розподіл фінансових ресурсів. Зазначено, що корупція, незважаючи на зусилля держави щодо її мінімізації, залишається серйозним бар’єром, що істотно гальмує екологічні реформи, спотворює реалізацію кліматичних ініціатив, підриває довіру громадян до органів державної та місцевої влади і перешкоджає досягненню сталого зростання. Акцентовано увагу на крайніх дослідженнях результати яких свідчать про негативний вплив корупції на реалізацію державних програм, підвищення вартості проєктів, спотворення ринкових умов, зниження довіри до влади, гальмування розвитку відновлюваної енергетики тощо. Вказано на доцільність зміцнення прозорості, відкритості та підзвітності органів влади, разом із посиленням антикорупційної політики, як необхідних умов для досягнення сталого екологічного зростання та реалізації ефективної «зеленої» трансформації економіки країни. Запропоновано прийняти національну стратегію «зеленої» економіки України як першочергову умову для створення ефективної антикорупційної політики у цій сфері. Зроблено висновок, що «зелена» економіка та корупція взаємопов’язані між собою: корупція стримує впровадження «зелених» технологій, тоді як «зелена» економіка вимагає прозорості, відкритості та довіри, відповідно «зелена» трансформація зміцнює доброчесне управління.Item Corruptive incomings laundering in the medical sphere(ALUNA Publishing, 2021) Рєзнік, Олег Миколайович; Rieznik, Oleh Mykolaiovych; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Уткіна, Марина Сергіївна; Utkina, Maryna Serhiivna; Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia SerhiivnaThe aim: Characteristic of corruptive incomings laundering in the medical sphere and research of components for counteraction to this phenomenon. Materials and methods: Some methods were used to ensure the completeness and complexity of scientific research: dialectical, formal, legal, epistemological, and system-structural methods. Conclusions: It was concluded that corruptive incomings laundering in the medical sphere is becoming commonplace. New ways, means, and schemes for the commission of this crime are appearing. The authors analyze the main methods for corruptive incomings laundering in the medical sphere: during the purchase of medicines and medical equipment, during the procurements of medical preparations and medical equipment, building restoration and renovation, where health care facilities are located, price-fixing and gifting of chief medical officers. A comprehensive system of organizational, legal, and economic measures must be formed that will provide effective counteraction to the corruptive incomings laundering in the medical sphere.Item Корупційні ризики залучення та використання міжнародної допомоги у сфері безпеки й оборони України(ДВНЗ «Ужгородський національний університет», 2024) Рєзнік, Олег Миколайович; Rieznik, Oleh Mykolaiovych; Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена визначенню корупційних ризиків залучення та використання міжнародної допомоги у сфері безпеки й оборони України, а також можливих напрямків їх мінімізації. Розкри¬то зміст поняття «корупція» у розумінні міжна¬родних інституцій (ООН, ОЕСР). Наголошено на інституціональному, системному та латентному характері сучасної корупції, а також її впливі на розвиток військової сфери держави. З'ясовано типи корупції, які мають місце в сфері безпеки й оборони держави: дрібна, елітна, пірамідальна. Акцентовано, що протидія корупційним проявам і ризикам у секторі безпеки й оборони на ві¬домчому рівні є багатоаспектною та передбачає наявність відомчої нормотворчості антикорупційної діяльності, що відповідає стратегічним антикорупційним документам держави, а також діяльність спеціальних підрозділів (відділів, служб) уповноважених виявляти факти корупції в діяльності особового складу та управлінських ланок сектору безпеки й оборони. Визначено, що протидія корупції в сфері безпеки й оборо¬ни України має відповідне інституційне та нор¬мативне забезпечення. Зауважено, що одним із питань, що стримує повноцінну реалізацію ан- тикорупційної стратегії в сфері безпеки й обо¬рони України є відсутність визначеного законом порядку та каналів повідомлення викривачами інформації з обмеженим доступом. Розглянуто запропоновану НАКО класифікацію корупційних ризиків залучення та використання міжнародної допомоги у сфері безпеки та оборони. Зазначено, що саме корупційні ризики контролю за цільовим використанням міжнародної допомоги впливають на її обсяг для України. Зроблено висновок, що одними із напрямків мінімізації корупційних ризиків на всіх етапах залучення та використання міжнародної допомоги у сфері безпеки й оборони України є нормативне забезпечення цієї сфери, розроблення та запровадження відповідного програмного забезпечення для належного обліку і моніторингу використання міжнародної допомоги та прозорої звітності для країн партнерів. Реалізація зазначених напрямків імовірно позначиться на обсягах залученої від країн-партнерів міжнародної допомоги у сфері безпеки й оборони.Item Оцінка корупційних ризиків як форма оцінювання діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України(Видавничий дім «Гельветика», 2020) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Красилюк, М.О.У статті розглянуто особливості оцінки корупційних ризиків як форми оцінювання діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України. Розкрито зміст поняття «корупція», закріпленого на законодавчому рівні. Наголошено на причинах існування корупції в правоохоронних органах та негативних наслідках, зумовлених нею. Зазначено, що оцінка корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України, – це одна з форм оцінювання виконання ними завдань, яка дає їх керівникам можливість виявити недоліки в діяльності правоохоронних органів і вжити заходів для їх усунення. Визначено, що цілі прийняття антикорупційних програм Національної поліції, Служби безпеки, Національного антикорупційного бюро України є подібними. Розкрито етапи оцінки корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України. Розглянуто статистику скоєння співробітниками правоохоронних орга нів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України, корупційних право порушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією. Запропоновано доповнити процес оцінки корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку, контролем за виконанням складеного звіту, що дозволить закріпити заходи щодо мінімізації корупційних ризиків у ді яльності правоохоронного органу та спонукати керівництво до здійснення заходів з метою усунення (мінімізації) корупційних ризиків. Така пропозиція обґрунтована законодавчим положенням, відповідно до якого керівництво органу несе відпові дальність за реалізацію антикорупційної стратегії. Однак зауважено, що Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України не містять норм, що закріплюють відповідальність керівника державного органу за незабезпечення реалізації Антикорупційної стратегії. Тому в Законі України «Про запобігання корупції» мають бути конкретизовані види юридичної відповідальності керівника державного органу.