Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
117 results
Search Results
Item Машинне навчання та аналітика великих даних: трансформація сучасного суспільства(Сумський державний університет, 2025) Голда, А.; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychПеред Україною стоїть комплексне завдання – не лише освоїти передові технології, а й створити умови для їхнього гармонійного впровадження у всі сфери життя. Це вимагатиме консолідації зусиль держави, бізнесу, науки та громадянського суспільства. Тільки такий комплексний підхід дозволить реалізувати повний потенціал цифрової трансформації на благо суспільства та кожної окремої людини.Item Роль європейських проєктів підтримки України у зміцненні кіберзахисту критичної інфраструктури(Сумський державний університет, 2025) Лук’янова, В.; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychРоль європейських проєктів підтримки України у зміцненні кіберзахисту критичної інфраструктури є комплексною та багатогранною. Вони включають фінансові інвестиції у модернізацію обладнання, технічну допомогу, навчання фахівців, адаптацію законодавства та інтеграцію у європейські системи кіберстійкості. Ця співпраця не лише зміцнює обороноздатність України у кіберпросторі, а й посилює загальну безпеку Європи, враховуючи важливу роль України як цифрового щита Східної Європи.Item Штучний інтелект у STEAM-освіті: трансформація навчання крізь призму технологій і гуманізму(Сумський державний університет, 2025) Воробйов, О.; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychУ сучасному світі стрімкий розвиток технологій формує не лише економіку, а й глибоко трансформує освітні системи. Інтеграція штучного інтелекту (ШІ) у STEAM-освіту – це реальність, яка вимагає гнучкості, адаптації та осмислення. Платформи на базі ШІ, віртуальні лабораторії, інтелектуальні репетитори, персоналізовані траєкторії навчання – усі ці інструменти трансформують освітній ландшафт, відкриваючи нові можливості як для учнів, так і для викладачів.Item Штучний інтелект у сфері агробізнесу: українські ініціативи та інтеграція з європейськими цифровими платформами(Сумський державний університет, 2025) Воробйов, О.; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychЗастосування ШІ в агробізнесі демонструє не лише технологічний прорив, а й стратегічну інтеграцію України в цифрову європейську інфраструктуру. Українські аграрії – від агрохолдингів до сімейних ферм – стають активними учасниками нової цифрової економіки, де ШІ виступає не лише як інструмент підвищення ефективності, а як ключ до продовольчої безпеки, екологічної стабільності та конкурентоздатності на глобальному ринку.Item Машинне навчання та аналітика великих даних: досвід України та країн ЄС(Сумський державний університет, 2025) Лук’янова, В.; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychУ 2025 році машинне навчання (ML) та аналітика великих даних (Big Data Analytics) продовжують відігравати ключову роль у трансформації економік, систем державного управління, освіти та безпеки. Країни ЄС вже давно розглядають ці технології як рушійні сили цифрової трансформації, натомість Україна, попри виклики війни, активізує зусилля щодо впровадження ML-рішень на державному рівні, у бізнесі та науці.Item Порівняння сучасних ігрових рушіїв з власним ядром для нативної розробки ігор на платформі Android(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Яценко, Валерій Валерійович; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Пархоменко, Д.В.; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychСучасна ігрова індустрія дедалі більше орієнтується на мобільні платформи, зокрема пристрої з архітектурою ARM, яка є домінуючою у смартфонах і планшетах. Розробники активно адаптують свої рушії та інструменти під цю архітектуру, зважаючи на її енергоефективність та широке розповсюдження. У цьому контексті створення власного ігрового ядра, яке можна безпосередньо встановити на Android-пристрій без додаткових рушіїв, відкриває нові можливості для оптимізації, швидшого прототипування та повного контролю над продуктивністю на рівні пристрою. Такий підхід особливо актуальний на фоні зростання популярності незалежної розробки ігор та необхідності легких рішень без зайвих залежностей. У дослідженні представлено порівняльний аналіз сучасних ігрових рушіїв (Unity, Unreal Engine, Godot, Defold, Cocos2d-x) та власного ігрового ядра, орієнтованого на пряме встановлення і запуск на Android-пристроях з архітектурою ARM без проміжного рушія. У роботі розглянуто переваги архітектури ARM, включаючи енергоефективність, масштабованість і широку підтримку в мобільних пристроях, що робить її доцільною платформою для нативної розробки ігор. Особливу увагу приділено технічному порівнянню можливостей рушіїв, включно з вагою застосунків, швидкістю запуску, гнучкістю API, рівнем доступу до системних ресурсів і підтримкою низькорівневих мов. Виявлено, що хоча традиційні рушії забезпечують багатий функціонал і простоту розробки, вони обмежують контроль над апаратною частиною та призводять до збільшення розміру APK. Натомість власне ядро, створене спеціально для ARM-пристроїв, забезпечує мінімальний обсяг, миттєвий запуск і максимальну продуктивність завдяки прямому доступу до графічних API (OpenGL ES/Vulkan) і системних ресурсів Android. У роботі проаналізовано придатність мов програмування Java, Kotlin, C++ та Rust у контексті розробки ігор для Android, окреслено перспективи використання Vulkan як високопродуктивного графічного API, а також зроблено висновки щодо доцільності ядроцентричного підходу для створення легковагових, оптимізованих мобільних ігор і інструментів.Item Досвід ЄС щодо розроблення та впровадження стратегічних документів цифрової трансформації на національному рівні(Інститут цифровізації освіти НАПН України, 2024) Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Яценко, Валерій Валерійович; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Могильна, К.У статті представлено аналіз 23 національних цифрових стратегій у країнах ЄС, виокремлено ключові фактори цифрових стратегій: спрямованість, ініціатор і рік прийняття, джерела фінансування та горизонт планування. Проведене дослідження заповнює прогалину в комплексному вивченні національних цифрових стратегій європейського регіону. Актуальність дослідження підкреслюється глобальним прискоренням цифрової трансформації після пандемії COVID-19. Результати проведеного дослідження показують, що цифрові навички та цифрова трансформація бізнесу є найбільш поширеними напрямками цифрових стратегій країн ЄС, тоді як цифровізації державних послуг, включно з територіальним розвитком та державними фінансами, приділяється значно менше уваги. Виявлено, що профільні міністерства є головними ініціаторами прийняття цифрових стратегій у країнах ЄС, ухваленням яких також можуть займатися інші суб’єкти, такі як непрофільні міністерства, центральні уряди та інші державні установи. У статті розглянуто переваги та ризики, пов’язані з ініціюванням цифрової стратегії кожним із зазначених суб’єктів. Проаналізовано різні механізми фінансування національних цифрових стратегій, включно з державним бюджетом, надходженнями від фондів ЄС і приватних інвесторів, акцентовано увагу на перевагах і недоліках кожного підходу. Виконаний аналіз дат прийняття цифрових стратегій вказує на значне підвищення уваги урядів європейських країн до цифрової трансформації після 2020 року, що збігається з початком пандемії COVID-19. Розглянуто наслідки ухвалення короткострокового та довгострокового стратегічного планування для цифрової трансформації держави, їх переваги та недоліки. Практична цінність статті полягає в тому, що вона надає зацікавленим сторонам інформацію про особливості національних цифрових стратегій країн ЄС, сприяючи формулюванню більш ефективної та цілеспрямованої політики країн, що знаходяться в процесі розробки та впровадження національної цифрової стратегії, зокрема України. Це сприяє також обговоренню питань управління та формування політики цифровізації.Item Технологічні аспекти розвитку кіберспортивних дисциплін: тенденції та перспективи(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2025) Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina Yuriivna; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychКіберспорт – це феномен сучасного світу, який поєднує високі технології, інтерактивні розваги та глобальну аудиторію. Стрімкий розвиток індустрії значною мірою зумовлений прогресом у сфері апаратного і програмного забезпечення та мережевих технологій. Метою дослідження є визначення ключових технологічних аспектів розвитку кіберспортивних дисциплін, їх тенденцій та подальших перспектив інноваційних змін. У статті розглянуто технології та їх вплив на розвиток кіберспортивних дисциплін як базових елементів кіберспортивної галузі із врахуванням сучасних викликів. Особливу увагу приділено впровадженню інноваційних рішень, таких як спеціалізовані алгоритми штучного інтелекту, віртуальна та доповнена реальність, високопродуктивні обчислювальні платформи, хмарні платформи (Xbox Cloud Gaming, NVIDIA GeForce Now, Riot Games), мережі нового покоління (мережі 10 Гбіт/с та мережі з низькою затримкою) тощо. Під час аналізу та порівняння технологій кіберспортивних дисциплін Dota 2, League of Legends та CS:GO, які входять у Топ-5, визначено їх технологічну досконалість через застосування передових графічних двигунів (Source Engine, Unreal Engine 3 тощо), спеціалізованих серверів для оптимізації мережевого коду під час синхронізації дії гравців, штучного інтелекту, інструментарію віртуальної та доповненої реальності, оптимізованих мережевих протоколів, античит-систем (Valve Anti-Cheat), модулів масштабування, серверної синхронізації, мережевих кодів, мереж доставки контенту, власних серверів та дата-центрів. Окреслено роль хмарних технологій та сучасних засобів передачі даних у формуванні конкурентного середовища для гравців та організації турнірів. У результаті дослідження визначено основні технологічні напрямки, які потребують подальшого вдосконалення і розширення їх застосування у кіберспортивній галузі.Item Програмне забезпечення як каталізатор розвитку кіберспортивної індустрії(Український державний університет науки і технологій, 2025) Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina Yuriivna; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Яценко, Валерій Валерійович; Yatsenko, Valerii ValeriiovychВ умовах глобалізації та цифровізації суспільства кіберспортивні змагання стали не лише платформою для гравців і команд, а й потужним економічним драйвером, що охоплює стримінг, спонсорство та розробку ігор. Ключову роль у становленні кіберспортивної індустрії відіграє безпосередньо програмне забезпечення. Метою роботи є визначення ролі програмного забезпечення як каталізатору розвитку кіберспортивної індустрії. У статті виокремлено технологічні особливості сучасних графічних процесорів (GPU), що використовуються у кіберспортивній індустрії, а саме: кількість CUDA/Shader-ядер, типи інструкцій, підтримку нових технологій, пропускну здатність пам’яті та технології трасування променів, що у комплексі гарантує обробку та виведення високоякісної графіки. Запропоновано класифікацію функціональних видів програмного забезпечення, що становлять єдину систему взаємозв’язків. Серед спеціалізованого програмного забезпечення виділено платформи для управління турнірами (Toornament, Battlefy, Challonge, FACEIT), програмне забезпечення для стрімінгу та трансляцій (OBS Studio, Streamlabs, XSplit, Restream), програми для управління командами та гравцями (Discord, GameCoach), інструментарій для боротьби з шахрайством (Easy Anti-Cheat, BattleEye), програмні засоби віртуальної та доповненої реальності (VirZOOM, інструменти Oculus для VR-кіберспорту), а також сучасні технології блокчейн і NFT. Також розглянуто перспективи впровадження новітніх розробок на основі аналізу діяльності компаній-постачальників програмного забезпечення для кіберспортивної індустрії (Betfoc, INORU, Betinvest, BR Softech, Vinfotech) та кіберспортивних платформ (Battlefy, Toornament, Challonge, ESL Play та Mobalytics). Відповідно, програмне забезпечення для кіберспорту, у поєднанні з розвитком технологій та зростаючими вимогами до якості й інтерактивності ігор, продовжує еволюціонувати й потребує постійної адаптації до інноваційних змін.Item Використання штучного інтелекту для персоналізації освітнього досвіду(Сумський державний університет, 2024) Шрамко, Е.; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychСучасна освіта стикається з численними викликами, які вимагають інноваційних підходів до навчання та викладання. Зростаюча кількість учнів, різноманітність їхніх потреб й очікувань, а також швидкий розвиток технологій створюють нові вимоги до освітніх систем. У цьому контексті штучний інтелект (ШІ) стає надзвичайно важливим інструментом, який може суттєво підвищити ефективність освітнього процесу, зробити його більш персоналізованим та адаптивним до індивідуальних потреб учнів.Використання ШІ в освіті відкриває нові горизонти для персоналізації навчального досвіду. Завдяки ШІ можна створювати індивідуальні навчальні траєкторії, які відповідають потребам і здібностям кожного учня, що робить навчання більш ефективним і привабливим.