Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
Search Results
Item Риск развития избыточной массы тела в зависимости от полиморфизма Т393С гена альфа-субъединицы G белка(Кировская государственная медицинская академия, 2014) Дудченко, Ірина Олександрівна; Дудченко, Ирина Александровна; Dudchenko, Iryna OleksandrivnaДоведено, що один з основних факторів у патогенезі надлишкової маси тіла - гіперактивація симпатоадреналової системи, в роботі якої беруть участь G белоксвязанние рецептори, шляхом активації G білка. На нашу думку, вивчення ролі поліморфізму Т393С гена α субодиниці G білка (GNAS1) відіграє важливу роль при дослідженні проблем надмірної маси тіла у практично здорових ліц.Целью дослідження було визначити ризик розвитку надмірної маси тіла залежно від наявності генотипів Т393Т, Т393С, С393С гена GNAS1. Практично здорові особи з генотипом С393С гена GNAS1 мають достовірно вищий ризик розвитку надмірної маси тіла, ніж носії генотипів Т393Т, Т393С, тому дослідження поліморфізму Т393С гена GNAS1 відіграє важливу роль у проведенні ранньої профілактики ожиріння.Item Частота генотипів поліморфізму Arg389Glyгену β1 адренорецепторів у хворих на артеріальну гіпертензію та практично здорових осіб(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2014) Дудченко, Ірина Олександрівна; Дудченко, Ирина Александровна; Dudchenko, Iryna OleksandrivnaМетою дослідження було виявити частоту генотипів Arg389Arg, Arg389Gly, Gly389Gly поліморфізму гену ADRβ1 у пацієнтів хворих на АГ та практично здорових осіб. Розподіл за генотипами Arg389Arg, Arg389Gly, Gly389Gly поліморфізму гену ADRβ1у практично здорових осіб не відрізняється від розподілу у хворих на АГ. Тому у популяції українців він не має суттєвого значення при дослідженні ризику розвитку АГ.Item Частота генотипів поліморфізму Т393С гену α субодиниці G-білку у хворих на артеріальну гіпертензію та практично здорових осіб(Киев: Издательство Эксперт ЛТД, 2014) Дудченко, Ірина Олександрівна; Дудченко, Ирина Александровна; Dudchenko, Iryna OleksandrivnaУ роботі проведено аналіз генного поліморфізму T393С α субодиниці G білка (GNAS1) у зв'язку з можливим зв'язком з генетичними причинами гіпертонії. Було доведено, що розподіл генотипів T393T, T393С, С393С є однаковим для пацієнтів з артеріальною гіпертензією та здорових людей. Таким чином, T393С поліморфізм гена GNAS1 не впливає на ризик розвитку гіпертензіїItem Рівень індексу атерогенності у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від поліморфізму Т393С гену α субодиниці G-білку(Дніпропетровськ: «Salutem», 2014) Дудченко, Ірина Олександрівна; Дудченко, Ирина Александровна; Dudchenko, Iryna OleksandrivnaДослідження рівня індексу атерогенності (ІА) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) відіграє важливу роль у визначенні ризику розвитку супутньої ішемічної хвороби серця (ІХС) та, відповідно, виникненні серцево-судинних ускладнень. Метою дослідження було вивчити рівень ІА у хворих на АГ залежно від поліморфізму T393Cгену GNAS1.Встановлено, що пацієнти з АГ, що є носіями генотипу С393Сгену мають вищий показник ІА ніж носії генотипів Т393Т і Т393С. Визначення поліморфізму Т393С гену GNAS1необхіднедля проведення ранньої профілактики ІХС та серцево-судинних ускладнень у хворих на АГ.Item Зависимость развития гипертрофии левого желудочка от полиморфизма Т393С гена альфа-субъединицы G белка(Санкт-Петербургский государственный университет, 2014) Дудченко, Ірина Олександрівна; Дудченко, Ирина Александровна; Dudchenko, Iryna OleksandrivnaМетою роботи було провести аналіз залежності індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ), як одного з основних показників ГЛШ, від поліморфізму Т393С гена GNAS1. Середній показник ІММЛШ у пацієнтів основної групи статистично не залежав від генотипів GNAS1 (p> 0,05). У носіїв генотипу Т393Т склав 184,0 ± 8,47 г/м2, Т393С - 170,7 ± 6,48 г/м2, С393С - 178,5 ± 9,78 г/м2. У пацієнтів контрольної групи з генотипом Т393Т середній показник ІММЛШ склав 181,8 ± 13,25 г/м2, Т393С - 173,0 ± 9,33 г/м2, С393С - 169,4 ± 14,63 г/м2. У носіїв генотипу Т393Т спостерігалася тенденція до більш високого рівня середнього показника ІММЛШ, щодо пацієнтів з генотипом С393С, але статистичного достовірного розходження не спостерігалося (p> 0,05).