Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
7 results
Search Results
Item Створення Міністерства преси і пропаганди УНР(Сумський державний університет, 2023) Зьоменко, М.В.Наведені тези свідчать про те, що Міністерство преси і пропаганди УНР утворилося на базі управління преси й інформації. Вказані очільники новоутвореного державного органу, його завдання та структура. Перспективними, на думку автора, є дослідження діяльності на посаді міністра Т. Черкаського, О. Ковалевського та П. Зайцева, оскільки саме ці сторінки біографії не висвітлені в науковій літературі.Item До історії Міністерства преси та пропаганди УНР (за матеріалами фонду 1113 ЦДАВО України)(Сумський державний університет, 2023) Зьоменко, М.В.Фонд Міністерства преси і пропаганди УНР має великий джерелознавчий та інформаційний потенціал. Він містить інформацію про законодавчу і нормативну базу діяльності МПП, структуру міністерства та його підрозділів, склад, функції та основні напрямки діяльності цієї важливої державної інституції в умовах революції. Перспективними, на думку автора, є дослідження соціального складу співробітників міністерства та біографії його очільників та урядовців.Item Соціальний портрет співробітників Міністерства преси і пропаганди УНР (за матеріалами фонду 1113 ЦДАВО України)(Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ, 2023) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii Mykolaiovych; Зьоменко, М.В.Важливою складовою процесу державотворення в будь-якій країні є національна преса та пропаганда.З цією метою у грудні 1918 р. було створене управління преси й інформації, яке згодом перетворилося на Міністерство преси і пропаганди УНР. Наведені вище дані анкет співробітників Міністерства преси і пропаганди УНР показують певний узагальнений соціальний портрет урядовців періоду революції і можуть стати основою для подальших досліджень як щодо структуру, функції та напрямки діяльності Міністерства преси і пропаганди УНР, так і порівняння соціального портрету співробітників інших міністерств УНР.Item Міністерство преси і пропаганди УНР: склад, структура, завдання (1919-1921 рр.)(Сумський державний університет, 2023) Зьоменко, М.В.Актуальність теми полягає, по-перше, у вивченні історичного досвіду державотворення періоду воєн і революцій 1917-1921 рр. в сучасних умовах, коли Україна зазнала широкомасштабного збройного нападу, по-друге, вона не була ще об’єктом дослідження. Об’єкт дослідження – Міністерство преси та пропаганди УНР у 1919 –1921 рр., предмет – організація, структура, соціальний та керівний склад Міністерства преси та пропаганди УНР у 1919–1921 рр. Мета дослідження - на основі аналізу архівних джерел розкрити процес створення та функціонування Міністерства преси та пропаганди УНР, його структуру, напрямки діяльності та соціальний склад співробітників. Відповідно до мети сформульовано наступні завдання: проаналізувати історіографію проблеми, охарактеризувати джерельну та методологічну бази дослідження; розкрити процес створення та функціонування МПП, з’ясувати структуру та соціальний склад його; показати діяльність керівників міністерства у розбудові відомства, поширенні інформації та пропаганди. Використано методологічні принципи історизму, науковості, системності, об’єктивності, загальнонаукові (аналіз, синтез, аналогія, узагальнення), міждисциплінарні (статистики) та спеціальні методи дослідження (проблемно-хронологічний, структурно-логічний). Введено до наукового обігу раніше невідомі архівні документи щодо соціального складу співробітників міністерства та біографій керівників.Item Польська проблема на Тегеранській конференції 1943 р.(Сумський державний університет, 2022) Зьоменко, М.В.Кoнференція глав держав «Великої трійки» (США, Велика Британія, СРСР) у Тегерані 28 листoпада – 1 грудня 1943 р. була oбумoвлена важливими пoдіями і прoблемами міжнарoднoгo масштабу. Пoльське питання oбгoвoрювали, як правило, британський прем'єр-міністр В. Черчилль і глава радянської держави Й. Сталін. Президент США Ф. Рузвельт зізнався Й. Сталіну, щo перед виборчою кампанією змушений бути oбережним, oскільки не хoтів би втратити гoлoси 6-7 мільйoнів грoмадян пoльськoгo пoхoдження. Але саме він першим загoвoрив прo Пoльщу, вислoвивши спoдівання щодо віднoвлення диплoматичних віднoсин СРСР і ПЕУ.Item Велика Британія та колоніальна система наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: економічний фактор(Сумський державний університет, 2022) Зьоменко, М.В.Британська імперія наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. була найбільшою і найвпливовішою державою у світі. Зміни, що відбувалися в ній, були одними з ключових у трансформації колоніальної системи в цілому. В цей період Велика Британія намагається зміцнити свої позиції серед держав, що прагнуть побудувати власні колоніальні імперії. Проте вона стикається з необхідністю вирішення наростаючої проблеми дезінтеграції, з якою свого часу зіткнулися Іспанія і Португалія – колонізація призвела до утворення нових націй, і сприяла їхньому розвитку, який призвів, у свою чергу, до прагнення до незалежності. Британська імперія завдяки особливостям свого розвитку і менталітету була до початку XX ст. наддержавою, що була розкидана на п'яти континентах. Промислова міць Великої Британії та її панування на морях спонукали уряд дотримуватися політики фритредерства (вільної торгівлі) на відміну від інших колоніальних держав, наприклад, Франції, які намагалися обмежити проникнення іноземної торгівлі в свої колонії адміністративними заходами. Велика Британія ж, володіючи великими фінансовими можливостями, вирішувала цю проблему переважно економічними методами.Item Від приватної колекції до музею: історія зібрань Ханенків(Сумський державний університет, 2020) Зьоменко, М.В.; Зякун, Алла Іванівна; Зякун, Алла Ивановна; Ziakun, Alla IvanivnaОдним із напрямків національно-культурного відродження України в ХІХ ст. стало формування українцями приватних зібрань та колекцій історико-культурного призначення. На відміну від російських територій, де заснування перших музеїв мало державний характер, бо створювалися за кошти імператорської родини, в Україні формування музейництва мало приватний характер. За особистою ініціативою українське дворянство, що мало родинні зв’язки з польським, литовським, молдавським та російським дворянством почало формувати власні приватні колекції, тим самим формуючи музейну справу на Україні. Прикладом такої кропіткої роботи по збиранню власної колекції є діяльність меценатів сім’ї Ханенків.