Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
7 results
Search Results
Item Health Risks and Country Sustainability: The Impact of the COVID-19 Pandemic with Determining Cause-and-Effect Relationships and Their Transformations(Sustainability, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Dluhopolskyi, O.; Артюхова, Надія Олександрівна; Артюхова, Надежда Александровна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Sak-Skowron, M.; Gąsior, M.Автори дослідили пандемію коронавірусу як фактор ризику для здоров’я та безпеки для сталого розвитку держави. Основна мета – визначити причинно-наслідкові зв’язки між ключовими сферами життя суспільства: економічною, фінансово-бюджетною, політико–інституційною. Автори припускають, що ці сфери впливають одна на одну і що цей вплив стає більш очевидним і важливим для розгляду під час значних змін, таких як загрози здоров’ю та трансформації в системі громадського здоров’я. У рамках розрахунків була використана методологія канонічного регресійного аналізу, що дало змогу оцінити вплив набору показників за допомогою побудови кореляційної матриці. Проведено агрегування комплексу показників розвитку за кожним напрямом та визначено їх взаємовплив та ступінь важливості в межах кожної групи показників. Виявлені взаємозалежності є цінними для прогнозування стану різних галузей у майбутньому. Зроблено висновок про відсутність суттєвих змін між показниками аналізованих складових розвитку країни в до- та постпандемічний період. Це дає змогу з високою вірогідністю стверджувати, що прогнозування розвитку країни в довгостроковій перспективі можливе за ступенем взаємозв’язку між показниками окремих сфер розвитку. Прогнозування також може ґрунтуватися на тенденціях, що відбуваються в певній суміжній сфері, щоб скорегувати висхідний або низхідний рух певного показника, а також змінити функціонування складної системи під впливом загроз здоров’ю населення.Item Public Health System Economic Efficiency and COVID-19 Resilience: Frontier DEA Analysis(International Journal of Environmental Research and Public Health, 2022) Kuzior, A.; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Brozek, P.У статті узагальнено аргументи та контраргументи в науковій дискусії щодо проблеми вибору моделі організації охорони здоров’я. Основною метою дослідження було визначення економічної ефективності системи громадського здоров’я та стійкості до COVID-19. Актуальність розгляду цього дослідницького питання полягає в тому, що епідеміологічні виклики, викликані пандемією в усьому світі, проявлялися по-різному в різних країнах. Тому доцільно розглянути ефективність моделей громадської охорони здоров’я та те, як вони спрацювали в боротьбі з COVID-19. Дослідження в роботі проводились у такій логічній послідовності: проведення наукометричного аналізу досліджень, створення бази статистичних досліджень для 22 країн світу; побудова інтегральних показників економічної ефективності системи охорони здоров'я; розрахунок стійкості системи громадського здоров’я до пандемії COVID-19; застосування граничного аналізу DEA для визначення ефективності системи; порівняння та аналіз результатів досліджень економічної ефективності систем охорони здоров'я, отриманих різними методами. У статті наведено результати порівняння економічної ефективності системи громадського здоров’я, які показали, що система, побудована за принципом Беверіджа, є найбільш стійкою до пандемії та, водночас, має найвищі показники економічної ефективності.Item Structural Modelling of the Relationship Between the Vulnerability of Ukrainian Regions to COVID-19, Environmental Status and Factors of Readiness of the Medical System(2021) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Марченко, Р.В.Розподіл областей України на «червону», «помаранчеву», «жовту» та «зелену» зони є наслідками диференційованого регіонального впливу пандемії, викликаної вірусом COVID-19, проте причини такої різної вразливості досі не з’ясовані. Основною метою проведеного дослідження є побудова системи регресійних рівнянь, що містять неявні змінні, що є загальними характеристиками галузей та допомагають проаналізувати взаємозв’язки у складній системі. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали: огляд сучасних наукових тенденцій за допомогою VOSViewerv.1.6.10, метод головних компонент, який дає змогу відібрати найбільш вагомі чинники та моделювання структурними рівняннями, що відображають взаємозв’язок між трьома сферами діяльності. Об’єктом дослідження обрані 25 регіонів України, оскільки саме вони мають різні рівні вразливості від пандемії та можуть стати зразком для дослідження регіональної диференціації будь-якої країни. У статті представлено результати емпіричного аналізу дослідження структури трьох сфер діяльності країни. Здійснено моделювання структурними рівняннями щодо встановлення взаємозв’язку між чинниками вразливості регіонів України від пандемії COVID-19, екологічним станом і станом готовності медичної системи. Теоретично обґрунтовано, що між досліджуваними сферами: екологічна, медична та епідеміологічна існує прямий зв'язок, та погіршення в одній галузі призводить до погіршення в іншій. Отримані результати доводять, що впливати на диференційований перебіг пандемії можна, але не постфактум. Послідовне збільшення фінансування з державного бюджету сфери охорони здоров’я матиме більший ефект, при достатньому фінансовому забезпеченні охорони навколишнього середовища. До вибору державних стратегій необхідно підходити комплексно, адже вузьке реформування системи, наприклад медичної, не дасть максимального ефекту, без інноваційної політики у сфері екології.Item Forecast of COVID-19 progress considering the seasonal fluctuations(2021) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Марченко, Р. В.; Палієнко, М.This study aims to analyze the course of the COVID-19 disease and forecast its progress. Systematization of scientific background concerning the issues under investigation indicated the snowballing growth of scientific publications devoted to COVID-19. The urgency of the research rests on the negative influence of the SARS-CoV-2 virus on all spheres that deepen the global economic crisis. The forecast of the COVID-19 progress in Ukraine was carried out in the following logical sequence: 1) collection and analysis of statistical data; 2) testing stationarity and periodicity of the time series, using software Statistica (portable); 3) constructing the trend component 4) detecting the seasonal component by the fast Fourier transformation under excluded trend; 5) building the general model, checking its quality and adequacy; 6) forecast and elaboration on the recommendations. The methodological tools of the study were the regression and correlation analysis, the Dickie-Fuller test, decomposition of the additive model into cyclic and trend components, and the fast Fourier transformation, using software MathCAD(portable). The empirical research was conducted based on panel data from 22 January 2020 to 2 May 2021. The object of the study was selected the population of Ukraine who were infected with coronavirus during the study period. The study empirically confirmed and theoretically proved that if the pandemic tendency persists and the absence of carefully planned COVID-19 preventive work in Ukraine, a new wave of the disease may occur from mid-August to early September. Besides, the growth of the load on the medical sector and the increase in COVID-19 deaths among the population may lead to the introduction of new restrictive quarantine measures. In turn, it would result in an economic shutdown and the decline of small and medium businesses. Therefore, it is necessary to direct the Government’s policy to eliminate the myths about vaccination, to increase confidence in vaccination among the population, which will avoid the next wave of diseases.Item Healthcare financing and budgeting: the regional policy priorities in response to COVID-19(Banking University, 2021) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Hakimova, Y.; Tagiyeva, N.; Shyian, O.This paper summarizes the arguments and counter-arguments in the scholarly debates on transformations in healthcare budgeting that should consider the differentiated regional vulnerability in responding to the pandemic. The primary purpose of the study is to identify priorities for local health development programs. The urgency of solving this problem is that the pandemic has revealed the unprecedented unpreparedness of the health care system to respond effectively to challenges; also, hidden problems accumulated during the last decades, which increase the emerging risks. The study is carried out in the following logical sequence: 1) collection, processing, and analysis of statistical data; 2) conducting a cluster analysis for group regions by vulnerability to different classes of diseases; 3) conducting correlation and regression analysis to compare the effects of the COVID-19 pandemic (cases and deaths) and the state of the region; 4) selection of the most significant features of the vulnerability of the region; 5) designing the matrix of the choice of priorities for financing targeted programs in the field of health care. Methodological tools of the study were methods of correlation and regression analysis, cluster analysis, testing for autocorrelation by Darbin — Watson method, sigma limited parameterization to identify the most significant coefficients. The method is tested for 25 regions of Ukraine (including Kyiv), as they can serve as pilots for other regions with similar demographic and economic characteristics. The article presents the results of an empirical analysis of the readiness of regions for critical conditions, such as COVID-19. Identifying such readiness and appropriate distribution of regions by disease classes allows to make decisions in financing and budgeting and improve the quality of health care.Item Financial, economic, environmental and social determinants for Ukrainian regions differentiation by the vulnerability level to COVID-19(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики, 2020) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia OleksiivnaЯк свідчить перебіг пандемії COVID-19, регіони України суттєво відрізняються за рівнем вразливості населення до цієї інфекції. Причини регіональної диференціації захворюваності та смертності населення від COVID-19 ідентифікуються певними патернами (комбінаціями) факторів, які кумулятивно накопичуючись протягом тривалого періоду часу, сформували так звані «ретроспективних портретів вразливості регіону до COVID-19» для кожного регіону. Основною метою дослідження є визначення таких комбінацій фінансових, економічних, екологічних та соціальних факторів, які обумовили різну кількість летальних випадків та захворюваності серед населення різних регіонів України від COVID-19. Дослідження здійснено на основі побудованої просторової нелінійної моделі, в якій за ступінчастим алгоритмом окремі факторні змінні додавалися / вилучалися зі специфікацій моделі покроково методом Ейткена залежно від їх кореляції із показниками захворюваності та смертності від COVID-19 в регіоні, до тих пір, поки не була сформована специфікацію моделі з найвищим рівнем адекватності за p-значенням та t-статистикою. Для побудови індивідуальних «ретроспективних портретів вразливості регіону до COVID-19» для кожного регіону побудовані нелінійні багатофакторні регресійні рівняння залежності між результативною ознакою (рівень захворюваності та смертності населення регіону від COVID-19) від змінних – 23 індикаторів соціального, економічного, екологічного та фінансового розвитку кожного регіону України та міста Київ, сформовані кореляційні матриці та побудовано кореляційні плеяди. Перевірка на мутиколінеарність здійснена на основі кореляційної матриці з використанням алгоритму Фаррара-Глобера, перевірка залишків на наявність автокореляції здійснена методом Дарбіна-Уотсона, перевірка на гетероскедастичність здійснена за допомогою тесту рангової кореляції Спирмена. Результати емпіричного аналізу засвідчили, що на рівень захворюваності від COVID-19 та кількість смертельних випадків найбільше впливає показники міграційного руху, кількісний склад населення та екологічна ситуація в регіоні, але також суттєвим є індикатор готовності медичних закладів до якісного обслуговування хворих в період пандемії та динаміка доходів населення. Використання ретроспективних результатів дослідження можуть бути корисними при створенні дорожніх карт окремих регіонів, для подолання наслідків епідеміологічних впливів у майбутньому.Item Economic and mathematical modeling reasons for differentiated development of pandemic in ukraine(Sumy State University, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Басанець, С.The question of the negative effects virus COVID-19 has changed the vector of scientific interests of many scientists. Economists' goal is a find quick way to overcome the economic crisis, by reason of total quarantine and search the cause-and-effect relationships between the different spread of the disease within country.