Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
16 results
Search Results
Item Торгівля фармацевтичною продукцією в європейському регіоні: зміни тенденцій під впливом пандемії COVID-19(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2022) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia OleksiivnaУ статті досліджені тенденції експортно-імпортних відносин щодо торгівлі фармацевтичною продукцією України, Польщі та Молдови у 2006 -2021 рр. з прогнозуванням індексу внутрішньогалузевої торгівлі в роки постпандемічного відновлення. У ході розрахунків авторами доводиться гіпотеза щодо того, що спалах пандемії COVID-19 має істотний вплив на сферу виробництва та міжнародної торгівлі фармацевтичною продукцією в країнах європейського регіону. Певним чином аналіз експортно-імпортних операцій у цій сфері дає можливість зробити висновки щодо того, чи була економіка країн спроможною в роки пандемії протистояти викликам, спричиненим ризиками громадському здоров’ю. За прогнозами авторів для України можливе посилення загального обсягу внутрішньогалузевої торгівлі як пропорції від загального обсягу торгівлі до 24% у 2026 р. Тоді як для Польщі та Молдови можливі спади, але з поступовим відновленням у тій же п’ятирічній перспективі.Item Health Risks and Country Sustainability: The Impact of the COVID-19 Pandemic with Determining Cause-and-Effect Relationships and Their Transformations(Sustainability, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Dluhopolskyi, O.; Артюхова, Надія Олександрівна; Артюхова, Надежда Александровна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Sak-Skowron, M.; Gąsior, M.Автори дослідили пандемію коронавірусу як фактор ризику для здоров’я та безпеки для сталого розвитку держави. Основна мета – визначити причинно-наслідкові зв’язки між ключовими сферами життя суспільства: економічною, фінансово-бюджетною, політико–інституційною. Автори припускають, що ці сфери впливають одна на одну і що цей вплив стає більш очевидним і важливим для розгляду під час значних змін, таких як загрози здоров’ю та трансформації в системі громадського здоров’я. У рамках розрахунків була використана методологія канонічного регресійного аналізу, що дало змогу оцінити вплив набору показників за допомогою побудови кореляційної матриці. Проведено агрегування комплексу показників розвитку за кожним напрямом та визначено їх взаємовплив та ступінь важливості в межах кожної групи показників. Виявлені взаємозалежності є цінними для прогнозування стану різних галузей у майбутньому. Зроблено висновок про відсутність суттєвих змін між показниками аналізованих складових розвитку країни в до- та постпандемічний період. Це дає змогу з високою вірогідністю стверджувати, що прогнозування розвитку країни в довгостроковій перспективі можливе за ступенем взаємозв’язку між показниками окремих сфер розвитку. Прогнозування також може ґрунтуватися на тенденціях, що відбуваються в певній суміжній сфері, щоб скорегувати висхідний або низхідний рух певного показника, а також змінити функціонування складної системи під впливом загроз здоров’ю населення.Item Торгівля фармацевтичною продукцією в європейському регіоні: зміни тенденцій під впливом пандемії COVID-19(2022) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaУ статті досліджені тенденції експортно-імпортних відносин щодо торгівлі фармацевтичною продукцією України, Польщі та Молдови у 2006 - 2021 рр. з прогнозуванням індексу внутрішньогалузевої торгівлі в роки постпандемічного відновлення. У ході розрахунків авторами доводиться гіпотеза щодо того, що спалах пандемії COVID-19 має істотний вплив на сферу виробництва та міжнародної торгівлі фармацевтичною продукцією в країнах європейського регіону. Певним чином аналіз експортно-імпортних операцій у цій сфері дає можливість зробити висновки щодо того, чи була економіка країн спроможною в роки пандемії протистояти викликам, спричиненим ризиками громадському здоров’ю. За прогнозами авторів для України можливе посилення загального обсягу внутрішньогалузевої торгівлі як пропорції від загального обсягу торгівлі до 24% у 2026 р. Тоді як для Польщі та Молдови можливі спади, але з поступовим відновленням у тій же п’ятирічній перспективі.Item Моделювання діагностики банкрутства суб'єктів страхового ринку України на основі гармонійного аналізу(Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, 2017) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha VitaliivnaРозглядається сутнісна характеристика та наводиться математична формалізація підходу до діагностики банкрутства суб'єктів страхового ринку. Проаналізовано ознаковий простір оцінювання банкрутства суб'єктів страхового ринку України з метою проведення його діагностики. На основі методу Ірвіна визначено аномальні рівні часових рядів як індикатори передчасної діагностики банкрутства. За допомогою рядів Фур'є проведено декомпозицію системоутворюючих складових даних індикаторів та фільтрацію сезонної компоненти, розраховано короткострокові прогнози та математично описано трендову та коливальну компоненти. Вироблено практичні рекомендації щодо прийняття тактичних і стратегічних рішень на різних рівнях управління діяльності суб'єктів страхового ринку, що дозволяють своєчасно адаптуватись до можливих негативних зовнішніх змін.Item Public Health System Economic Efficiency and COVID-19 Resilience: Frontier DEA Analysis(International Journal of Environmental Research and Public Health, 2022) Kuzior, A.; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Brozek, P.У статті узагальнено аргументи та контраргументи в науковій дискусії щодо проблеми вибору моделі організації охорони здоров’я. Основною метою дослідження було визначення економічної ефективності системи громадського здоров’я та стійкості до COVID-19. Актуальність розгляду цього дослідницького питання полягає в тому, що епідеміологічні виклики, викликані пандемією в усьому світі, проявлялися по-різному в різних країнах. Тому доцільно розглянути ефективність моделей громадської охорони здоров’я та те, як вони спрацювали в боротьбі з COVID-19. Дослідження в роботі проводились у такій логічній послідовності: проведення наукометричного аналізу досліджень, створення бази статистичних досліджень для 22 країн світу; побудова інтегральних показників економічної ефективності системи охорони здоров'я; розрахунок стійкості системи громадського здоров’я до пандемії COVID-19; застосування граничного аналізу DEA для визначення ефективності системи; порівняння та аналіз результатів досліджень економічної ефективності систем охорони здоров'я, отриманих різними методами. У статті наведено результати порівняння економічної ефективності системи громадського здоров’я, які показали, що система, побудована за принципом Беверіджа, є найбільш стійкою до пандемії та, водночас, має найвищі показники економічної ефективності.Item Торгівля фармацевтичною продукцією в Європейському регіоні: зміни тенденцій під впливом пандемії COVID-19(Ефективна економіка, 2022) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia OleksiivnaУ статті досліджені тенденції експортно-імпортних відносин щодо торгівлі фармацевтичною продукцією України, Польщі та Молдови у 2006 -2021 рр. з прогнозуванням індексу внутрішньогалузевої торгівлі в роки постпандемічного відновлення. У ході розрахунків авторами доводиться гіпотеза щодо того, що спалах пандемії COVID-19 має істотний вплив на сферу виробництва та міжнародної торгівлі фармацевтичною продукцією в країнах європейського регіону. Певним чином аналіз експортно-імпортних операцій у цій сфері дає можливість зробити висновки щодо того, чи була економіка країн спроможною в роки пандемії протистояти викликам, спричиненим ризиками громадському здоров’ю. За прогнозами авторів для України можливе посилення загального обсягу внутрішньогалузевої торгівлі як пропорції від загального обсягу торгівлі до 24% у 2026 р. Тоді як для Польщі та Молдови можливі спади, але з поступовим відновленням у тій же п’ятирічній перспективі.Item Вплив пандемії COVID-19 на фінансові очікування суб’єктів підприємництва(Сумський державний університет, 2020) Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia OleksiivnaСтаном на 11.11.2020 року у всіх регіонах України зафіксовано 500865 підтверджених випадків захворювання на коронавірус (COVID-19) та 9145 підтверджених випадків смертей [19]. Одним із дієвих інструментів зниження рівня поширення та проникнення вірусу серед суспільства є введення локдауну. З іншого боку подібні заходи призводять до поширення дивергентних процесів у всіх секторах економіки. Так, за результатами проведеного опитування 100 представників із 94 компаній-членів Американської торгівельної палати в Україні більша частина респондентів вказала на зменшення доходів компаній внаслідок запровадження карантинного режиму, що обумовило відповідну зміну заробітної плати співробітників, а відтак і рівня доходів населення.Item Роль ігрової індустрії як складової інформаційних технологій(Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Технічні науки., 2021) Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana VitaliivnaУ статті досліджено роль ігрової індустрії як складової інформаційних технологій. Зазначено, що поява комп’ютерів, а особливо ігрових приставок, зумовила розвиток ігрової індустрії. З’ясовано, що комп’ютерні ігри пройшли досить тривалий етап розвитку, з’явившись в 1942 році, та поступово захопили сферу дозвілля людства. Встановлено, що призначені в момент свого виникнення виключно для дітей, комп’ютерні ігри еволюціонували, поступово розвиваючись разом зі своїми гравцями, та набули все більш дорослих властивостей. Зауважено, що у зв’язку з розширенням сфери розповсюдження комп’ютерних ігор, перед людиною постала проблема морального вибору і альтернативної свободи. Визначено, що так як на сьогоднішній день існує дуже багато платформ та жанрів в ігровій індустрії, то зростає велика конкуренція на ігровому ринку та починається боротьба за ігрову аудиторію. Наголошено, щоб створити унікальну гру, потрібно використати дуже багато ресурсів, що дозволять створити систему, яка буде сприяти розвитку ігрового додатка, а далі для утримання гравців у грі, потрібно правильно використовувати данні, які надходять від них. Досліджено, що більшість ігрових компаній, для залучення більшого попиту до їх продукції, намагаються розробляти нові режими гри, котрі умовно поділено на 2 типи: одиночні та розраховані на багатьох користувачів (при чому одиночна гра представляє собою певний сюжет з прописаними системними гравцями (богами); ігри, розраховані на багато користувачів, містять певну кількість реальних гравців на одній згенерованій карті, де всі гравці системно підключаються до сервера, на якому і зберігається потрібна інформація). Підсумовано, що при організації роботи у більшості молодих компаній є певні помилки та недоліки, через які на перших стадіях розробки найчастіше IТ-команда розпадається, а продукт так і не виходить до кінцевого релізу. Визначено, що сучасні ігрові продукти поєднують у собі складові різних технологій формування й обробки інформації, основними серед яких можна виділити двовимірну та тривимірну комп’ютерні графіки, які виступають головними інтерфейсними та найбільш ресурсоємними складовими переважної більшості ігор, оскільки безпосередньо використовується засобами завантаження, обробки та візуалізації складових ігрового світу.Item Structural Modelling of the Relationship Between the Vulnerability of Ukrainian Regions to COVID-19, Environmental Status and Factors of Readiness of the Medical System(2021) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Марченко, Р.В.Розподіл областей України на «червону», «помаранчеву», «жовту» та «зелену» зони є наслідками диференційованого регіонального впливу пандемії, викликаної вірусом COVID-19, проте причини такої різної вразливості досі не з’ясовані. Основною метою проведеного дослідження є побудова системи регресійних рівнянь, що містять неявні змінні, що є загальними характеристиками галузей та допомагають проаналізувати взаємозв’язки у складній системі. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали: огляд сучасних наукових тенденцій за допомогою VOSViewerv.1.6.10, метод головних компонент, який дає змогу відібрати найбільш вагомі чинники та моделювання структурними рівняннями, що відображають взаємозв’язок між трьома сферами діяльності. Об’єктом дослідження обрані 25 регіонів України, оскільки саме вони мають різні рівні вразливості від пандемії та можуть стати зразком для дослідження регіональної диференціації будь-якої країни. У статті представлено результати емпіричного аналізу дослідження структури трьох сфер діяльності країни. Здійснено моделювання структурними рівняннями щодо встановлення взаємозв’язку між чинниками вразливості регіонів України від пандемії COVID-19, екологічним станом і станом готовності медичної системи. Теоретично обґрунтовано, що між досліджуваними сферами: екологічна, медична та епідеміологічна існує прямий зв'язок, та погіршення в одній галузі призводить до погіршення в іншій. Отримані результати доводять, що впливати на диференційований перебіг пандемії можна, але не постфактум. Послідовне збільшення фінансування з державного бюджету сфери охорони здоров’я матиме більший ефект, при достатньому фінансовому забезпеченні охорони навколишнього середовища. До вибору державних стратегій необхідно підходити комплексно, адже вузьке реформування системи, наприклад медичної, не дасть максимального ефекту, без інноваційної політики у сфері екології.Item Оцінка рівня конкуренції гравців кіберспорту на світовому рівні(Вісник ХНУ, 2021) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Яценко, Валерій Валерійович; Яценко, Валерий Валерьевич; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Грек, К.В роботі наведено результати досліджень щодо оцінки рівня конкуренції у галузі світового кіберспорту для двадцяти країн світу, які є лідерами станом на 2020 рік щодо зароблених грошових винагород у різноманітних змаганнях та турнірах. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми визначення конкуренції серед країн світу у кіберспорті засвідчила, що дане питання не є достатньо вивченим. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що зі збільшенням контингенту гравців, глядачів та спонсорів до ігрової галузі пропорційно збільшується увага світової наукової спільноти до даної галузі. Для ігрової індустрії застосовано методика визначення індексу Лоренца, індекс ентропії, індекс Герфиндаля-Гіршмана, коефіцієнт концентрації. Виявлено, що за 2010-2020 роки галузь електронного спорту має помірний рівень концентрації, що зумовлює сприятливі умови для будь-якої країни світу зайняти лідируючу позицію. З’ясовано, що серед досліджуваної вибірки країн найбільший рівень впливу має Китай, за обсягом зароблених призових премій. Встановлено, що на шкалі повної рівності країн, учасників кіберспортивних турнірів та абсолютної нерівності між ними - сфера електронного спорту займає посереднє значення. Запропоновано використання відомих статистичних методів оцінки конкуренції з урахуванням специфіки галузі.