Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
5 results
Search Results
Item Health Risks and Country Sustainability: The Impact of the COVID-19 Pandemic with Determining Cause-and-Effect Relationships and Their Transformations(MDPI, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Dluhopolskyi, O.; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Артюхова, Надія Олександрівна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Gasior, M.; Sak-Skowron, M.Автори дослідили пандемію коронавірусу як фактор ризику для здоров’я та безпеки для сталого розвитку держави. Основною метою дослідження є визначення причинно-наслідкових зв’язків між ключовими сферами життя суспільства: економічною, фінансово-бюджетною, політико-інституційною. Автори припускають, що ці сфери впливають одна на одну і що цей вплив стає більш очевидним і важливим для розгляду під час значних змін, таких як загрози здоров’ю та трансформації в системі громадського здоров’я. У рамках розрахунків була використана методологія канонічного регресійного аналізу, що дало змогу оцінити вплив набору показників за допомогою побудови кореляційної матриці. Проведено агрегування комплексу показників розвитку за кожним напрямом та визначено їх взаємовплив та ступінь важливості в межах кожної групи показників. Виявлені взаємозалежності є цінними для прогнозування стану різних галузей у майбутньому. Зроблено висновок про відсутність суттєвих змін між показниками аналізованих складових розвитку країни в до- та постпандемічний період. Це дає змогу з високою вірогідністю стверджувати, що прогнозування розвитку країни в довгостроковій перспективі можливе за ступенем взаємозв’язку між показниками окремих сфер розвитку. Прогнозування також може ґрунтуватися на тенденціях, що відбуваються в певній суміжній сфері, щоб скорегувати висхідний або низхідний рух певного показника, а також змінити функціонування складної системи під впливом загроз здоров’ю населення.Item Impact of COVID-19 on the national development of countries: implications for the public health(Public Library of Science, 2023) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Strielkowski, W.Стаття присвячена вимірюванню коливань розвитку країн внаслідок пандемії COVID-19. Отримані заходи дають змогу прогнозувати ступінь впливу ризиків здоров’ю населення на економіку, фінансово-бюджетний, політико-інституційний розвиток держав у майбутньому, а також соціальні детермінанти здоров’я населення. Ця оцінка являє собою нову парадигму, яка дає змогу ефективно оцінювати прояви наслідків COVID-19 і визначати відповідні детермінанти недостатньої стійкості систем медичного та соціального забезпечення до пандемії коронавірусу в усьому світі. Ми вибрали визначник показників національного розвитку 59 країн, щоб виміряти коливання їхнього економічного розвитку. Крім того, ми застосували модель бінарної відповіді для визначення економічних, фінансово-бюджетних та політично-інституційних змін розвитку з індексом щастя країн, що є залежною змінною. Аналіз нашої емпіричної моделі дав змогу зробити висновок, що економічна та фінансово-бюджетна складові значно посилили вплив на добробут під час пандемії COVID-19. Навпаки, ми спостерігали зменшення впливу політичних та інституційних показників протягом того самого періоду.Item Health Risks and Country Sustainability: The Impact of the COVID-19 Pandemic with Determining Cause-and-Effect Relationships and Their Transformations(Sustainability, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Dluhopolskyi, O.; Артюхова, Надія Олександрівна; Артюхова, Надежда Александровна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Sak-Skowron, M.; Gąsior, M.Автори дослідили пандемію коронавірусу як фактор ризику для здоров’я та безпеки для сталого розвитку держави. Основна мета – визначити причинно-наслідкові зв’язки між ключовими сферами життя суспільства: економічною, фінансово-бюджетною, політико–інституційною. Автори припускають, що ці сфери впливають одна на одну і що цей вплив стає більш очевидним і важливим для розгляду під час значних змін, таких як загрози здоров’ю та трансформації в системі громадського здоров’я. У рамках розрахунків була використана методологія канонічного регресійного аналізу, що дало змогу оцінити вплив набору показників за допомогою побудови кореляційної матриці. Проведено агрегування комплексу показників розвитку за кожним напрямом та визначено їх взаємовплив та ступінь важливості в межах кожної групи показників. Виявлені взаємозалежності є цінними для прогнозування стану різних галузей у майбутньому. Зроблено висновок про відсутність суттєвих змін між показниками аналізованих складових розвитку країни в до- та постпандемічний період. Це дає змогу з високою вірогідністю стверджувати, що прогнозування розвитку країни в довгостроковій перспективі можливе за ступенем взаємозв’язку між показниками окремих сфер розвитку. Прогнозування також може ґрунтуватися на тенденціях, що відбуваються в певній суміжній сфері, щоб скорегувати висхідний або низхідний рух певного показника, а також змінити функціонування складної системи під впливом загроз здоров’ю населення.Item Public Health System Economic Efficiency and COVID-19 Resilience: Frontier DEA Analysis(International Journal of Environmental Research and Public Health, 2022) Kuzior, A.; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Brozek, P.У статті узагальнено аргументи та контраргументи в науковій дискусії щодо проблеми вибору моделі організації охорони здоров’я. Основною метою дослідження було визначення економічної ефективності системи громадського здоров’я та стійкості до COVID-19. Актуальність розгляду цього дослідницького питання полягає в тому, що епідеміологічні виклики, викликані пандемією в усьому світі, проявлялися по-різному в різних країнах. Тому доцільно розглянути ефективність моделей громадської охорони здоров’я та те, як вони спрацювали в боротьбі з COVID-19. Дослідження в роботі проводились у такій логічній послідовності: проведення наукометричного аналізу досліджень, створення бази статистичних досліджень для 22 країн світу; побудова інтегральних показників економічної ефективності системи охорони здоров'я; розрахунок стійкості системи громадського здоров’я до пандемії COVID-19; застосування граничного аналізу DEA для визначення ефективності системи; порівняння та аналіз результатів досліджень економічної ефективності систем охорони здоров'я, отриманих різними методами. У статті наведено результати порівняння економічної ефективності системи громадського здоров’я, які показали, що система, побудована за принципом Беверіджа, є найбільш стійкою до пандемії та, водночас, має найвищі показники економічної ефективності.Item Financial, economic, environmental and social determinants for Ukrainian regions differentiation by the vulnerability level to COVID-19(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики, 2020) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia OleksiivnaЯк свідчить перебіг пандемії COVID-19, регіони України суттєво відрізняються за рівнем вразливості населення до цієї інфекції. Причини регіональної диференціації захворюваності та смертності населення від COVID-19 ідентифікуються певними патернами (комбінаціями) факторів, які кумулятивно накопичуючись протягом тривалого періоду часу, сформували так звані «ретроспективних портретів вразливості регіону до COVID-19» для кожного регіону. Основною метою дослідження є визначення таких комбінацій фінансових, економічних, екологічних та соціальних факторів, які обумовили різну кількість летальних випадків та захворюваності серед населення різних регіонів України від COVID-19. Дослідження здійснено на основі побудованої просторової нелінійної моделі, в якій за ступінчастим алгоритмом окремі факторні змінні додавалися / вилучалися зі специфікацій моделі покроково методом Ейткена залежно від їх кореляції із показниками захворюваності та смертності від COVID-19 в регіоні, до тих пір, поки не була сформована специфікацію моделі з найвищим рівнем адекватності за p-значенням та t-статистикою. Для побудови індивідуальних «ретроспективних портретів вразливості регіону до COVID-19» для кожного регіону побудовані нелінійні багатофакторні регресійні рівняння залежності між результативною ознакою (рівень захворюваності та смертності населення регіону від COVID-19) від змінних – 23 індикаторів соціального, економічного, екологічного та фінансового розвитку кожного регіону України та міста Київ, сформовані кореляційні матриці та побудовано кореляційні плеяди. Перевірка на мутиколінеарність здійснена на основі кореляційної матриці з використанням алгоритму Фаррара-Глобера, перевірка залишків на наявність автокореляції здійснена методом Дарбіна-Уотсона, перевірка на гетероскедастичність здійснена за допомогою тесту рангової кореляції Спирмена. Результати емпіричного аналізу засвідчили, що на рівень захворюваності від COVID-19 та кількість смертельних випадків найбільше впливає показники міграційного руху, кількісний склад населення та екологічна ситуація в регіоні, але також суттєвим є індикатор готовності медичних закладів до якісного обслуговування хворих в період пандемії та динаміка доходів населення. Використання ретроспективних результатів дослідження можуть бути корисними при створенні дорожніх карт окремих регіонів, для подолання наслідків епідеміологічних впливів у майбутньому.