Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
19 results
Search Results
Item Health Risks and Country Sustainability: The Impact of the COVID-19 Pandemic with Determining Cause-and-Effect Relationships and Their Transformations(MDPI, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Dluhopolskyi, O.; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Артюхова, Надія Олександрівна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Gasior, M.; Sak-Skowron, M.Автори дослідили пандемію коронавірусу як фактор ризику для здоров’я та безпеки для сталого розвитку держави. Основною метою дослідження є визначення причинно-наслідкових зв’язків між ключовими сферами життя суспільства: економічною, фінансово-бюджетною, політико-інституційною. Автори припускають, що ці сфери впливають одна на одну і що цей вплив стає більш очевидним і важливим для розгляду під час значних змін, таких як загрози здоров’ю та трансформації в системі громадського здоров’я. У рамках розрахунків була використана методологія канонічного регресійного аналізу, що дало змогу оцінити вплив набору показників за допомогою побудови кореляційної матриці. Проведено агрегування комплексу показників розвитку за кожним напрямом та визначено їх взаємовплив та ступінь важливості в межах кожної групи показників. Виявлені взаємозалежності є цінними для прогнозування стану різних галузей у майбутньому. Зроблено висновок про відсутність суттєвих змін між показниками аналізованих складових розвитку країни в до- та постпандемічний період. Це дає змогу з високою вірогідністю стверджувати, що прогнозування розвитку країни в довгостроковій перспективі можливе за ступенем взаємозв’язку між показниками окремих сфер розвитку. Прогнозування також може ґрунтуватися на тенденціях, що відбуваються в певній суміжній сфері, щоб скорегувати висхідний або низхідний рух певного показника, а також змінити функціонування складної системи під впливом загроз здоров’ю населення.Item Impact of COVID-19 on the national development of countries: implications for the public health(Public Library of Science, 2023) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Strielkowski, W.Стаття присвячена вимірюванню коливань розвитку країн внаслідок пандемії COVID-19. Отримані заходи дають змогу прогнозувати ступінь впливу ризиків здоров’ю населення на економіку, фінансово-бюджетний, політико-інституційний розвиток держав у майбутньому, а також соціальні детермінанти здоров’я населення. Ця оцінка являє собою нову парадигму, яка дає змогу ефективно оцінювати прояви наслідків COVID-19 і визначати відповідні детермінанти недостатньої стійкості систем медичного та соціального забезпечення до пандемії коронавірусу в усьому світі. Ми вибрали визначник показників національного розвитку 59 країн, щоб виміряти коливання їхнього економічного розвитку. Крім того, ми застосували модель бінарної відповіді для визначення економічних, фінансово-бюджетних та політично-інституційних змін розвитку з індексом щастя країн, що є залежною змінною. Аналіз нашої емпіричної моделі дав змогу зробити висновок, що економічна та фінансово-бюджетна складові значно посилили вплив на добробут під час пандемії COVID-19. Навпаки, ми спостерігали зменшення впливу політичних та інституційних показників протягом того самого періоду.Item Evaluaiton of countries' health systems effectiveness in the context of the COVID-19 pandemic influence on macroeconomic stability(Класичний приватний університет, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina YuriivnaСистеми охорони здоров’я та їх потенціал до розвитку насьогодні перебувають у фокусі підвищеної уваги, зокрема після2020 року з початком та наростанням подій у соціально-еко-номічному житті суспільства під впливом пандемії COVID-19.У статті поставлено за мету оцінити ефективність систем охо-рони здоров’я країн ЄС та України в умовах макроекономічноїнестабільності внаслідок впливу COVID-19. Для оцінюванняефективності національних моделей (Беверіджа (до якої нале-жить Україна), Бісмарка та змішаної) розроблено інструмента-рій для їх порівняння на основі методів основних компонентівта методу оболонкового аналізу даних (DEA). Розрахунки непоказали «ідеальної» моделі, яка була б виключно ефектив-ною. За кожною з моделей у групі країн є ті, чиї системи охо-рони здоров’я показали кращі результати, і є аутсайдери, якіпотребують додаткових зусиль з боку держави для підвищен-ня резистентності. У якості рекомендацій для країн з моделлюБеверіджа щодо підвищення стійкості до ризику пропонуєтьсязвернути увагу на поведінкові та фінансові фактори. Крім того,рекомендації охоплюють необхідність збільшення фінансу-вання медицини та соціального захисту. Країнам, що маютьневисокі позиції ефективності системи охорони здоров’я замоделлю Бісмарка серед заходів, що рекомендовані, пер-шочерговими є ті, які мають інформаційно-ресурсне спряму-вання, спрямовані на підтримку та стимулювання здоровогоспособу життя, а також забезпечення медичної системи кадро-вими ресурсами. Для групи країн змішаної моделі такого родурекомендації будуть стосуватися вже покращання інформацій-ної роботи з населенням та акценту на вакцинаційній кампанії.Висновки з даного дослідження можуть бути корисними прирозробленні національних стратегій розвитку систем охорониздоров’я, а також при виборі векторів, на яких доцільно кон-центрувати зусилля в умовах факторів загроз громадськомуздоров’ю, один із який детально проаналізований у даномудослідженні – пандемія COVID-19. У майбутньому плануєтьсядоповнити аналіз показниками, що стимулюють національнийрозвиток і одночасно можуть слугувати індикаторами ефектив-ності медичного забезпечення в країні.Item Торгівля фармацевтичною продукцією в європейському регіоні: зміни тенденцій під впливом пандемії COVID-19(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2022) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia OleksiivnaУ статті досліджені тенденції експортно-імпортних відносин щодо торгівлі фармацевтичною продукцією України, Польщі та Молдови у 2006 -2021 рр. з прогнозуванням індексу внутрішньогалузевої торгівлі в роки постпандемічного відновлення. У ході розрахунків авторами доводиться гіпотеза щодо того, що спалах пандемії COVID-19 має істотний вплив на сферу виробництва та міжнародної торгівлі фармацевтичною продукцією в країнах європейського регіону. Певним чином аналіз експортно-імпортних операцій у цій сфері дає можливість зробити висновки щодо того, чи була економіка країн спроможною в роки пандемії протистояти викликам, спричиненим ризиками громадському здоров’ю. За прогнозами авторів для України можливе посилення загального обсягу внутрішньогалузевої торгівлі як пропорції від загального обсягу торгівлі до 24% у 2026 р. Тоді як для Польщі та Молдови можливі спади, але з поступовим відновленням у тій же п’ятирічній перспективі.Item Health Risks and Country Sustainability: The Impact of the COVID-19 Pandemic with Determining Cause-and-Effect Relationships and Their Transformations(Sustainability, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Dluhopolskyi, O.; Артюхова, Надія Олександрівна; Артюхова, Надежда Александровна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Sak-Skowron, M.; Gąsior, M.Автори дослідили пандемію коронавірусу як фактор ризику для здоров’я та безпеки для сталого розвитку держави. Основна мета – визначити причинно-наслідкові зв’язки між ключовими сферами життя суспільства: економічною, фінансово-бюджетною, політико–інституційною. Автори припускають, що ці сфери впливають одна на одну і що цей вплив стає більш очевидним і важливим для розгляду під час значних змін, таких як загрози здоров’ю та трансформації в системі громадського здоров’я. У рамках розрахунків була використана методологія канонічного регресійного аналізу, що дало змогу оцінити вплив набору показників за допомогою побудови кореляційної матриці. Проведено агрегування комплексу показників розвитку за кожним напрямом та визначено їх взаємовплив та ступінь важливості в межах кожної групи показників. Виявлені взаємозалежності є цінними для прогнозування стану різних галузей у майбутньому. Зроблено висновок про відсутність суттєвих змін між показниками аналізованих складових розвитку країни в до- та постпандемічний період. Це дає змогу з високою вірогідністю стверджувати, що прогнозування розвитку країни в довгостроковій перспективі можливе за ступенем взаємозв’язку між показниками окремих сфер розвитку. Прогнозування також може ґрунтуватися на тенденціях, що відбуваються в певній суміжній сфері, щоб скорегувати висхідний або низхідний рух певного показника, а також змінити функціонування складної системи під впливом загроз здоров’ю населення.Item Торгівля фармацевтичною продукцією в європейському регіоні: зміни тенденцій під впливом пандемії COVID-19(2022) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaУ статті досліджені тенденції експортно-імпортних відносин щодо торгівлі фармацевтичною продукцією України, Польщі та Молдови у 2006 - 2021 рр. з прогнозуванням індексу внутрішньогалузевої торгівлі в роки постпандемічного відновлення. У ході розрахунків авторами доводиться гіпотеза щодо того, що спалах пандемії COVID-19 має істотний вплив на сферу виробництва та міжнародної торгівлі фармацевтичною продукцією в країнах європейського регіону. Певним чином аналіз експортно-імпортних операцій у цій сфері дає можливість зробити висновки щодо того, чи була економіка країн спроможною в роки пандемії протистояти викликам, спричиненим ризиками громадському здоров’ю. За прогнозами авторів для України можливе посилення загального обсягу внутрішньогалузевої торгівлі як пропорції від загального обсягу торгівлі до 24% у 2026 р. Тоді як для Польщі та Молдови можливі спади, але з поступовим відновленням у тій же п’ятирічній перспективі.Item Моделювання діагностики банкрутства суб'єктів страхового ринку України на основі гармонійного аналізу(Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, 2017) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha VitaliivnaРозглядається сутнісна характеристика та наводиться математична формалізація підходу до діагностики банкрутства суб'єктів страхового ринку. Проаналізовано ознаковий простір оцінювання банкрутства суб'єктів страхового ринку України з метою проведення його діагностики. На основі методу Ірвіна визначено аномальні рівні часових рядів як індикатори передчасної діагностики банкрутства. За допомогою рядів Фур'є проведено декомпозицію системоутворюючих складових даних індикаторів та фільтрацію сезонної компоненти, розраховано короткострокові прогнози та математично описано трендову та коливальну компоненти. Вироблено практичні рекомендації щодо прийняття тактичних і стратегічних рішень на різних рівнях управління діяльності суб'єктів страхового ринку, що дозволяють своєчасно адаптуватись до можливих негативних зовнішніх змін.Item Public Health System Economic Efficiency and COVID-19 Resilience: Frontier DEA Analysis(International Journal of Environmental Research and Public Health, 2022) Kuzior, A.; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Brozek, P.У статті узагальнено аргументи та контраргументи в науковій дискусії щодо проблеми вибору моделі організації охорони здоров’я. Основною метою дослідження було визначення економічної ефективності системи громадського здоров’я та стійкості до COVID-19. Актуальність розгляду цього дослідницького питання полягає в тому, що епідеміологічні виклики, викликані пандемією в усьому світі, проявлялися по-різному в різних країнах. Тому доцільно розглянути ефективність моделей громадської охорони здоров’я та те, як вони спрацювали в боротьбі з COVID-19. Дослідження в роботі проводились у такій логічній послідовності: проведення наукометричного аналізу досліджень, створення бази статистичних досліджень для 22 країн світу; побудова інтегральних показників економічної ефективності системи охорони здоров'я; розрахунок стійкості системи громадського здоров’я до пандемії COVID-19; застосування граничного аналізу DEA для визначення ефективності системи; порівняння та аналіз результатів досліджень економічної ефективності систем охорони здоров'я, отриманих різними методами. У статті наведено результати порівняння економічної ефективності системи громадського здоров’я, які показали, що система, побудована за принципом Беверіджа, є найбільш стійкою до пандемії та, водночас, має найвищі показники економічної ефективності.Item Торгівля фармацевтичною продукцією в Європейському регіоні: зміни тенденцій під впливом пандемії COVID-19(Ефективна економіка, 2022) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia OleksiivnaУ статті досліджені тенденції експортно-імпортних відносин щодо торгівлі фармацевтичною продукцією України, Польщі та Молдови у 2006 -2021 рр. з прогнозуванням індексу внутрішньогалузевої торгівлі в роки постпандемічного відновлення. У ході розрахунків авторами доводиться гіпотеза щодо того, що спалах пандемії COVID-19 має істотний вплив на сферу виробництва та міжнародної торгівлі фармацевтичною продукцією в країнах європейського регіону. Певним чином аналіз експортно-імпортних операцій у цій сфері дає можливість зробити висновки щодо того, чи була економіка країн спроможною в роки пандемії протистояти викликам, спричиненим ризиками громадському здоров’ю. За прогнозами авторів для України можливе посилення загального обсягу внутрішньогалузевої торгівлі як пропорції від загального обсягу торгівлі до 24% у 2026 р. Тоді як для Польщі та Молдови можливі спади, але з поступовим відновленням у тій же п’ятирічній перспективі.Item Вплив пандемії COVID-19 на фінансові очікування суб’єктів підприємництва(Сумський державний університет, 2020) Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia OleksiivnaСтаном на 11.11.2020 року у всіх регіонах України зафіксовано 500865 підтверджених випадків захворювання на коронавірус (COVID-19) та 9145 підтверджених випадків смертей [19]. Одним із дієвих інструментів зниження рівня поширення та проникнення вірусу серед суспільства є введення локдауну. З іншого боку подібні заходи призводять до поширення дивергентних процесів у всіх секторах економіки. Так, за результатами проведеного опитування 100 представників із 94 компаній-членів Американської торгівельної палати в Україні більша частина респондентів вказала на зменшення доходів компаній внаслідок запровадження карантинного режиму, що обумовило відповідну зміну заробітної плати співробітників, а відтак і рівня доходів населення.