Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
92 results
Search Results
Item Порівняння сучасних ігрових рушіїв з власним ядром для нативної розробки ігор на платформі Android(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Яценко, Валерій Валерійович; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Пархоменко, Д.В.; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychСучасна ігрова індустрія дедалі більше орієнтується на мобільні платформи, зокрема пристрої з архітектурою ARM, яка є домінуючою у смартфонах і планшетах. Розробники активно адаптують свої рушії та інструменти під цю архітектуру, зважаючи на її енергоефективність та широке розповсюдження. У цьому контексті створення власного ігрового ядра, яке можна безпосередньо встановити на Android-пристрій без додаткових рушіїв, відкриває нові можливості для оптимізації, швидшого прототипування та повного контролю над продуктивністю на рівні пристрою. Такий підхід особливо актуальний на фоні зростання популярності незалежної розробки ігор та необхідності легких рішень без зайвих залежностей. У дослідженні представлено порівняльний аналіз сучасних ігрових рушіїв (Unity, Unreal Engine, Godot, Defold, Cocos2d-x) та власного ігрового ядра, орієнтованого на пряме встановлення і запуск на Android-пристроях з архітектурою ARM без проміжного рушія. У роботі розглянуто переваги архітектури ARM, включаючи енергоефективність, масштабованість і широку підтримку в мобільних пристроях, що робить її доцільною платформою для нативної розробки ігор. Особливу увагу приділено технічному порівнянню можливостей рушіїв, включно з вагою застосунків, швидкістю запуску, гнучкістю API, рівнем доступу до системних ресурсів і підтримкою низькорівневих мов. Виявлено, що хоча традиційні рушії забезпечують багатий функціонал і простоту розробки, вони обмежують контроль над апаратною частиною та призводять до збільшення розміру APK. Натомість власне ядро, створене спеціально для ARM-пристроїв, забезпечує мінімальний обсяг, миттєвий запуск і максимальну продуктивність завдяки прямому доступу до графічних API (OpenGL ES/Vulkan) і системних ресурсів Android. У роботі проаналізовано придатність мов програмування Java, Kotlin, C++ та Rust у контексті розробки ігор для Android, окреслено перспективи використання Vulkan як високопродуктивного графічного API, а також зроблено висновки щодо доцільності ядроцентричного підходу для створення легковагових, оптимізованих мобільних ігор і інструментів.Item Інструменти аналізу даних для оцінки кіберризиків у фінансових послугах(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, 2025) Боженко, Вікторія Володимирівна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia VasylivnaМетою статті є аналіз підходів до оцінки кіберризиків у фінансовому секторі та дослідження можливостей застосування сучасних інструментів аналізу даних для підвищення ефективності кіберзахисту фінансових установ. У дослідженні використано метод системного аналізу нормативних актів, а також структурований підхід до класифікації кіберзагроз відповідно до ENISA. Проведено огляд кількісних і якісних метрик оцінювання ризиків, таких як частота інцидентів, фінансові втрати, показники VaR та ES. Використано порівняльний аналіз превентивних і адаптивних інструментів управління кіберризиками. У результаті дослідження встановлено, що ефективне управління кіберризиками вимагає інтеграції превентивних та адаптивних підходів до кіберзахисту. До превентивних віднесено інструменти виявлення вразливостей, тестування на проникнення, моніторинг уразливих компонентів, кіберрозвідку. Адаптивні методи включають SIEM-системи, системи запобігання вторгненням (IDPS), засоби поведінкової аналітики, інструменти штучного інтелекту та машинного навчання. Описано інструменти для виявлення фішингу, шахрайства, атаки типу DoS/DDoS, а також заходи реагування на витоки даних. Наведено приклади використання аналітичних платформ для прогнозування кіберзагроз і виявлення аномалій на основі шаблонів поведінки користувачів. Зазначено, що багатофакторна оцінка кіберзагроз дозволяє підвищити точність виявлення потенційно небезпечних подій і мінімізувати шкоду від інцидентів. Результати дослідження підтверджують, що багаторівнева стратегія кіберзахисту, яка поєднує інструменти аналізу даних, оперативний моніторинг та дотримання нормативних вимог, є ключовою для ефективного управління кіберризиками у фінансовому секторі. Інтеграція інтелектуальних інструментів оцінки кіберзагроз значно підвищує цифрову стійкість і безпеку фінансових установ в умовах зростання кількості та складності кіберзагроз.Item Інформаційні послуги як драйвер змін на ринку праці: бібліометричний підхід(ТОВ «ДКС Центр», 2025) Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Порошин, Д.А.; Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina Yuriivna; Щебетун, Р.В.Стрімка цифрова трансформація є одним із ключових викликів для економіки та суспільства у розрізі впливу новітніх технологій на ринок праці. Метою дослідження є проведення бібліометричного аналізу наукових публікацій, присвячених трансформаційним зрушенням у структурі зайнятості під впливом інформаційних технологій. Дослідження базується на даних наукової бази Scopus із використанням інструментарію R Studio та пакету Bibliometrix з 2005 по 2025 роки. Виявлено, що за аналізований період опубліковано 288 наукових документів, що свідчить про зростання інтересу наукової спільноти до тематики цифрової трансформації ринку праці. Основні акценти публікацій зосереджено у галузях соціальних наук, бізнесу, комп’ютерних наук та економіки. Визначено ключові країни-лідери за кількістю публікацій (Китай, Україна, Індія) та високий рівень міжнародної співпраці. Аналіз ключових слів та семантичних мереж засвідчив домінування тем, пов’язаних із зайнятістю, цифровою трансформацією, штучним інтелектом та автоматизацією. Побудована тематична карта дозволила виокремити провідні, актуальні, спеціалізовані та маргінальні дослідницькі напрями. Отримані результати підтверджують, що інформаційні послуги є потужним драйвером змін на ринку праці, формуючи нові вимоги до кваліфікації працівників, створюючи нові професії та спричиняючи структурні зрушення у зайнятості.Item Trends in the development of open government data in European countries in 2022-2024(LLC "FINTECHALLIANCE", 2025) Mohylna, K.O.; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Bhola, K.У роботі досліджено тенденції розвитку відкритості урядових даних у країнах Європи у 2022-2024 роках на основі даних звіту Open Data Maturity Report. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі відкритих даних у забезпеченні прозорості державного управління, підтримці цифрової трансформації та формуванні інноваційних екосистем. Метою дослідження є класифікація європейських країн за динамікою розвитку відкритості урядових даних, а також виявлення ключових розбіжностей у цифровій зрілості. У дослідженні застосовано метод кластеризації часових рядів (Time Series K-Means) до нормалізованих індикаторів цифрової зрілості країн за період 2022–2024 років. У результаті сформовано три типові траєкторії розвитку відкритості урядових даних: країни з посереднім стартовим рівнем, але динамічним зростанням; держави-лідери з високими та стабільними показниками відкритості й країни з найнижчим рівнем цифрової відкритості та нестабільною динамікою змін. Аналіз середніх значень показників за кластерами показав, що ключовими відмінностями між групами є вплив відкритих даних на соціально-економічні процеси та відповідність технічним стандартам, водночас спостерігається тенденція до зменшення розриву між країнами в царині політичного управління відкритими даними. Основні висновки дослідження полягають у виявленні структурних нерівностей між країнами Європи щодо розвитку політик відкритих даних, а також у підтвердженні спільних векторів цифрової трансформації. Отримані результати можуть бути використані для порівняльного аналізу цифрової політики країн, удосконалення національних стратегій відкритих даних і оцінки ефективності цифрових реформ. Перспективними напрямами подальших досліджень є глибший аналіз впливу відкритих даних на публічне управління, розвиток економіки та соціальну довіру, а також міжрегіональне порівняння досвіду реалізації політик відкритості.Item Структуризація світового наукового доробку щодо ролі та місця кібербезпеки у системі забезпечення економічної безпеки держави(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Боженко, Вікторія Володимирівна; Bozhenko, Viktoriia VolodymyrivnaДослідження спрямоване на структуризацію світового наукового доробку та системний огляд ролі та місця кібербезпеки у системі забезпечення економічної безпеки держави. Для цього застосовано комплексний бібліометричний та наукометричний аналіз на підґрунті масиву публікацій, отриманих за відповідним пошуковим запитом у базі даних Scopus загальним обсягом 1077, проіндексованих за період з 2004 року по вересень 2024 р. Поєднання сучасних інструментів бібліометричного аналізу (VOSviewer, SciVal), мови програмування R, програмного забезпечення R Studio, пакетів Shiny, Bibliometrix, igraph та їх відповідних бібліотек і функцій дозволило ретельно дослідили отриманий набір публікацій науковців світу, щоб виявити нові тенденції, ключові теми та прогалини в знаннях у означеній темі дослідження. Отже, на першому етапі згенеровано масив публікацій, що індексуються базою даних Scopus та експортовано в форматах csv та BibTex для подальшого аналізу. На другому етапі дослідження сформовано 8 тематичних кластерів у програмному забезпеченні VOSviewer та визначено хронологічну послідовність напрямків досліджень науковців світу щодо тематики ролі кібербезпеки в системі забезпечення економічної безпеки держави. Третім етапом визначено ключові наукові галузі щодо ролі кібербезпеки в системі забезпечення економічної безпеки держави, де вчені, дослідники, аналітики висвітлюють свої напрацювання. Такими галузями є інформатика, інженерія програмного забезпечення, комп’ютерні науки соціальні та повідкові науки. На четвертому етапі побудовано ряд бібліометричних метрик за допомогою програмного забезпечення R Studio, пакетів Shiny, Bibliometrix, igraph, а саме: деревоподібну карту, що відображає частоти використання ключових слів авторів; карту мережі співпраці дослідників за означеною темою; алювіальну діаграму, що відображає еволюцію досліджень ролі та місця кібербезпеки в системі забезпечення економічної безпеки держави; карту, що відображає ступінь розвитку теми та її значущість.Item Технологічні аспекти розвитку кіберспортивних дисциплін: тенденції та перспективи(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2025) Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina Yuriivna; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychКіберспорт – це феномен сучасного світу, який поєднує високі технології, інтерактивні розваги та глобальну аудиторію. Стрімкий розвиток індустрії значною мірою зумовлений прогресом у сфері апаратного і програмного забезпечення та мережевих технологій. Метою дослідження є визначення ключових технологічних аспектів розвитку кіберспортивних дисциплін, їх тенденцій та подальших перспектив інноваційних змін. У статті розглянуто технології та їх вплив на розвиток кіберспортивних дисциплін як базових елементів кіберспортивної галузі із врахуванням сучасних викликів. Особливу увагу приділено впровадженню інноваційних рішень, таких як спеціалізовані алгоритми штучного інтелекту, віртуальна та доповнена реальність, високопродуктивні обчислювальні платформи, хмарні платформи (Xbox Cloud Gaming, NVIDIA GeForce Now, Riot Games), мережі нового покоління (мережі 10 Гбіт/с та мережі з низькою затримкою) тощо. Під час аналізу та порівняння технологій кіберспортивних дисциплін Dota 2, League of Legends та CS:GO, які входять у Топ-5, визначено їх технологічну досконалість через застосування передових графічних двигунів (Source Engine, Unreal Engine 3 тощо), спеціалізованих серверів для оптимізації мережевого коду під час синхронізації дії гравців, штучного інтелекту, інструментарію віртуальної та доповненої реальності, оптимізованих мережевих протоколів, античит-систем (Valve Anti-Cheat), модулів масштабування, серверної синхронізації, мережевих кодів, мереж доставки контенту, власних серверів та дата-центрів. Окреслено роль хмарних технологій та сучасних засобів передачі даних у формуванні конкурентного середовища для гравців та організації турнірів. У результаті дослідження визначено основні технологічні напрямки, які потребують подальшого вдосконалення і розширення їх застосування у кіберспортивній галузі.Item Програмне забезпечення як каталізатор розвитку кіберспортивної індустрії(Український державний університет науки і технологій, 2025) Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina Yuriivna; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Яценко, Валерій Валерійович; Yatsenko, Valerii ValeriiovychВ умовах глобалізації та цифровізації суспільства кіберспортивні змагання стали не лише платформою для гравців і команд, а й потужним економічним драйвером, що охоплює стримінг, спонсорство та розробку ігор. Ключову роль у становленні кіберспортивної індустрії відіграє безпосередньо програмне забезпечення. Метою роботи є визначення ролі програмного забезпечення як каталізатору розвитку кіберспортивної індустрії. У статті виокремлено технологічні особливості сучасних графічних процесорів (GPU), що використовуються у кіберспортивній індустрії, а саме: кількість CUDA/Shader-ядер, типи інструкцій, підтримку нових технологій, пропускну здатність пам’яті та технології трасування променів, що у комплексі гарантує обробку та виведення високоякісної графіки. Запропоновано класифікацію функціональних видів програмного забезпечення, що становлять єдину систему взаємозв’язків. Серед спеціалізованого програмного забезпечення виділено платформи для управління турнірами (Toornament, Battlefy, Challonge, FACEIT), програмне забезпечення для стрімінгу та трансляцій (OBS Studio, Streamlabs, XSplit, Restream), програми для управління командами та гравцями (Discord, GameCoach), інструментарій для боротьби з шахрайством (Easy Anti-Cheat, BattleEye), програмні засоби віртуальної та доповненої реальності (VirZOOM, інструменти Oculus для VR-кіберспорту), а також сучасні технології блокчейн і NFT. Також розглянуто перспективи впровадження новітніх розробок на основі аналізу діяльності компаній-постачальників програмного забезпечення для кіберспортивної індустрії (Betfoc, INORU, Betinvest, BR Softech, Vinfotech) та кіберспортивних платформ (Battlefy, Toornament, Challonge, ESL Play та Mobalytics). Відповідно, програмне забезпечення для кіберспорту, у поєднанні з розвитком технологій та зростаючими вимогами до якості й інтерактивності ігор, продовжує еволюціонувати й потребує постійної адаптації до інноваційних змін.Item Description of new financial fraud and money laundering schemes during the war in Ukraine(ТОВ «ФІНТЕХАЛЬЯНС», 2024) Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Kochneva, V.; Буряк, Анна Володимирівна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Петрушенко, Ярослав Ігорович; Petrushenko, Yaroslav Ihorovych; Yegorova, Yu.У статті досліджено появу та розвиток нових схем фінансового шахрайства й відмивання грошей в Україні під час війни. Дослідження використовує такі методи аналізу, як систематичний огляд новин, наукової літератури та загальнодоступних даних. Отримані дані свідчать про значне зростання фінансових шахрайств після початку повномасштабного вторгнення в Україні, що пов'язано з економічною нестабільністю, емоційною вразливістю та надмірною довірою до благодійних ініціатив. Ключові шахрайські схеми класифіковані та аналізовані зокрема як волонтерські шахрайства, фейкові інвестиційні проєкти, шахрайства з благодійними організаціями, шахрайства з продажами, а також банківські шахрайства та шахрайства з картками. Крім того, у дослідженні розглянуті нові шахрайські напрями, такі як орієнтація на державні програми підтримки населення, видавання себе за представників соціальних служб і використання психологічного стану жертв. Дослідження підкреслює те, як шахраї швидко пристосовуються до нових обставин воєнного часу, створюючи все більш продумані схеми шахрайств, спрямовані на вразливі категорії населення. Крім того, у статті надано практичні рекомендації щодо запобігання фінансовим шахрайствам, виявлення їх та боротьби з ними в умовах війни. Вони включають підвищення обізнаності громадськості, посилення заходів кібербезпеки, удосконалення законодавчої бази та сприяння міжнародній співпраці для вирішення проблеми глобальності фінансових злочинів. Дослідження підкреслює необхідність об'єднання зусиль державних структур, правоохоронних органів і фінансових установа для боротьби із загрозою фінансового шахрайства та відмивання грошей.Item Протидія кібершахрайству у фінансовому секторі: практика ЄС(ВВП «Мрія», 2024) Яровенко, Ганна Миколаївна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Боженко, Вікторія Володимирівна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena MykhailivnaУ монографії розглянуті актуальні виклики цифрової економіки, пов’язані із зростанням кібершахрайства у фінансовій сфері. Визначено природу кібершахрайств, їх різновиди та сучасні виклики, з якими стикається фінансовий сектор в Україні та країнах ЄС. Особлива увага приділяється інституційному забезпеченню протидії шахрайствам, ролі нормативно-правових актів ЄС, таких як GDPR, PSD2, NIS2, та використанню передових технологій на основі штучного інтелекту для моніторингу і захисту фінансових систем. У праці також розглянуто міжнародний досвід боротьби з кіберзлочинністю, включно з діяльністю Europol, ENISA і CERT-EU, та наголошено на важливості фінансової грамотності й підвищення кіберстійкості. Монографія надає рекомендації для ефективного впровадження європейських підходів до кібербезпеки, що можуть бути корисними для науковців, фахівців і студентів у сфері економіки та безпеки.Item Modeling the impact of innovation on business(Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій, 2024) Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Rykova, K.К.Стаття присвячена аналізу впливу інновацій на бізнес в умовах цифровізації та автоматизації бізнес-процесів. Метою дослідження є моделювання впливу розвитку інновацій (оцінюється як кількість патентних заявок у сфері цифрових технологій) на розвиток бізнесу (як валовий національний дохід). Для досягнення мети здійснюється ряд завдань: формування вибірки країн і бази даних за обраними індикаторами, нормалізація даних, регресійний аналіз, сплайн-моделювання, перевірка статистичної значущості побудованих моделей, їх порівняння та обрання найбільш оптимальної. Сформована вибірка базується на даних Світового банку та Європейського патентного відомства для 92 країн світу щодо величин валового національного доходу та кількості патентних заявок у сфері цифрових технологій. Узагальнені дані нормалізуються за допомогою модифікованої логістичної функції. У межах регресійного аналізу будуються моделі парної регресії та поліноміальної регресії з використанням програмного забезпечення Statgraphics 19. Моделювання MAR Spline здійснюється за допомогою програмного забезпечення Salford Predictive Modeler 8.0. Для перевірки статистичної значущості використовуються статистичні критерії Дарбіна-Ватсона, Стьюдента, Фішера та ін. Результати дослідження засвідчують важливість інноваційної діяльності для бізнес-розвитку та економічного зростання, що підтверджується змодельованим і оціненим позитивним складним зв’язком. Високе значення коефіцієнта детермінації у моделі лінійної регресії демонструє сильну залежність та значний вплив патентних заявок на валовий національний дохід. Поліноміальна регресія п'ятого порядку адекватніше описує складні зв'язки між змінними. Якість прогнозу, розрахованого за сплайновою моделлю, підтверджено значенням середньої абсолютної похибки, яке наближене до нуля. Прогнозні значення підвищені до 5 ступеня. Відповідно збільшення можливостей для подачі та отримання патентів сприятиме більшому зростанню ВНД. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для широкого кола стейкхолдерів (урядові та бізнес структури, громадські організації, освітні та наукові установи) та є основою для подальших наукових досліджень у цій сфері.