Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 109
  • Item
    Country’s green brand: the main gaps in the scientific treatises
    (Journal of Management, 2022) Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna
    Forming a strong brand is essential for national development. The country’s brand gives the direction for its long-term economic growth, contributes to increment in assets value and the competitive advantages, attracts more investments, tourists, etc. In the view of growing concern on climate change, environmental protection issues boost its influence on worldwide decision-making processes. In turn, the scientific community has more decisive in their statement to create a unique and robust country’s brand considering the green perspectives. However, the literature review results showed that the scholars investigate the green branding, mainly on the product or corporate level. Therefore, this study aims to assess how well the existing literature on country branding is explored from the perspective of green development. The research questions are as follows: 1) What are the main research directions in the scientific literature concerning the country’s green branding? 2) How far has the country’s green brand been investigated? 3) What research gap should be covered in the future? This study operated with the scientific documents published in the highly ranked scientific journals indexed in the Scopus database to answer the research questions. The study period covered 2000-2022 (until April 2022). The search for relevant publications was run by the keyword combinations “green brand”, “country brand”, and “nation brand” in the documents’ titles, keywords, and abstracts. The boolean operator' OR' was used to include the papers specified at least with one keyword. The obtained results revealed 545 papers on the investigated topic (225 publications on green branding and 320 publications on country/nation branding). In the frame of investigation, the authors applied Scopus analytical tools to detect the publication dynamic of a designed sample of documents, identify the most engaged authors, and assess the contributions of the affiliations and countries. To build the networks of scientific collaboration worldwide and detect the main research streams in studies on country/nation green brands, the authors used the method of the low-dimensional visualization. This study selected the keywords with the greatest total link strengths based on the calculation of the total link strengths of the co-occurrence’s links with other keywords. The counting method was full counting. The findings of bibliometric analysis confirmed that the studies on green branding mainly address the corporate level. The green brand concept is investigated mostly regarding green brand attachment, green brand attitude, green brand image, green brand love, green brand trust, green loyalty, green satisfaction, green perceived risks, value, and environmental sustainability. Therefore, it indicates the necessity to expand research on the national level. The main limitation of this study is operating with publications retrieved only from the Scopus database. However, the findings could be value-added for scholars investigating the country's green brand issues. The authors consider the obtained results to be a starting point for designing the country's green brand model and its assessment in the future.
  • Item
    Вплив пандемії COVID-19 на фінансові очікування суб’єктів підприємництва
    (Сумський державний університет, 2020) Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna
    Станом на 11.11.2020 року у всіх регіонах України зафіксовано 500865 підтверджених випадків захворювання на коронавірус (COVID-19) та 9145 підтверджених випадків смертей [19]. Одним із дієвих інструментів зниження рівня поширення та проникнення вірусу серед суспільства є введення локдауну. З іншого боку подібні заходи призводять до поширення дивергентних процесів у всіх секторах економіки. Так, за результатами проведеного опитування 100 представників із 94 компаній-членів Американської торгівельної палати в Україні більша частина респондентів вказала на зменшення доходів компаній внаслідок запровадження карантинного режиму, що обумовило відповідну зміну заробітної плати співробітників, а відтак і рівня доходів населення.
  • Item
    Структурний аналіз тіньового сектору національної економіки
    (Сумський державний університет, 2020) Тютюник, Інна Володимирівна; Тютюнык, Инна Владимировна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Золковер, А.О.; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy
    Ринкова трансформація національної економіки супроводжується не лише функціональною зміною зв’язків між окремими суб’єктами економічної системи, структурною перебудовою секторів економіки, а й зростанням загроз її економічній стабільності, головне місце серед яких займає тіньова економіка. Активне поширення тіньових операцій активізує необхідність імплементації заходів спрямованих на превенцію участі економічних суб’єктів в неофіційному секторі економіки. Однак, як свідчать показники розвитку тінізаційних процесів існуючі заходи держави носять скоріше несистемний характер, а за своїм змістом не відповідають девіативним проявам поведінки економічних суб’єктів, що маргіналізуються в суспільстві.
  • Item
    Sustainable tourism for the green economy
    (London Academy of Science and Business, 2021) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Dzwigol, H.; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna
    У статті автори аналізують інноваційний напрям сталого туризму в Польщі. Це здійснюється за допомогою маркетингового опитування респондентів з цієї країни та сусідніх регіонів. Висновки авторів стосуються результатів у рамках зеленої економіки. Гіпотеза дослідження полягає в тому, щоб перевірити обізнаність цільової групи про постіндустріальний туризм у сфері реабілітації регіону, готовність підтримувати цілі сталого розвитку на своїх територіях та визначити найбільш ефективні маркетингові інструменти для просування сталого туризму. Автори виявили, що місцева влада відіграє важливу роль у розвитку територій через реалізацію здорових регіональних стратегій. Серед ідей дослідження – концепція Smart City як перспективного інструменту для популяризації здорових видів діяльності. Регіони визначаються як місцеві центри, де можна реалізувати принципи сталого туризму, щоб зменшити небажані наслідки для навколишнього середовища та економіки.
  • Item
    Ecological and economic evaluation of transport system functioning according to the territory sustainable development
    (International Journal of Ecology and Development, 2015) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Чорток, Юлія Володимирівна; Чорток, Юлия Владимировна; Chortok, Yuliia Volodymyrivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Borovik, A.
    Визначено передумови сталого розвитку території. Авторами запропоновано механізм сталого розвитку території, щоб забезпечити його основні принципи. Запропоновано основні складові механізму сталого розвитку території. Усі ці компоненти мають забезпечити взаємодію екологічних, економічних та соціальних цілей. Крім того, відповідно до цього механізму має бути переорієнтована транспортна система. Крім того, транспортна система має включати основні принципи сталого розвитку території. Автори підкреслили, що переорієнтація транспортної системи матиме багато позитивних екологічних, економічних та соціальних ефектів. Одним із головних ефектів є зменшення шкоди довкіллю. Авторами запропоновано методику оцінки ефективності переорієнтації транспортної системи. У рукописі автори оцінили екологічну шкоду з поїздною системою та без неї. Згідно з результатами, шкода довкіллю з поїздною системою менше, ніж без неї.
  • Item
    Digital marketing tools in brand promotion
    (Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna
    У роботі розглянуто головні інструменти цифрового маркетингу, їх особливості та переваги.
  • Item
    Оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між детермінантами енергоефективності країни в контексті імплементації європейської зеленої угоди
    (Вісник економіки, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Василина, Т.
    Вступ. Зростання рівня зацікавленості світової спільноти до питань підвищення енергоефективності національної економіки та забезпечення її енергетичної залежності стимулює наукову спільноту досліджувати детермінанти, які впливають на зміни відповідних процесів. Зокрема, прийняті цілі сталого розвитку до 2030 р. охоплюють цілі, орієнтовані на забезпечення рівного доступу до енергетичних ресурсів та підвищення енергоефективності шляхом розвитку зеленої енергетики та чистих технологій. Крім того, в 2019 р. ЄС та Україна почали реалізовувати «Європейську Зелену угоду», метою якої є перехід до вуглецево-нейтральної моделі розвитку національної економіки та її підвищення енергоефективності. Метою дослідження є виявлення детермінант енергоефективності національної економіки країни та оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між ними у контексті імплементації «Європейської Зеленої Угоди». Методи дослідження. Для аналізу публікаційної активності з досліджуваної тематики застосовано інструментарій бібліометричного аналізу, вибірку даних згенеровано з наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. Візуалізацію результатів бібліометричного аналізу здійснено з використанням програмного забезпечення VOSviewer. Перевірку гіпотези дослідження щодо наявності причиннонаслідкових зв’язків здійснено з використанням тесту Грейнджера. Результати. Отримані дані підтвердили гіпотезу про довгострокові причиннонаслідкові зв’язки між обраними змінними. Це дало змогу зробити висновок, що залучення зелених інвестицій та розвиток відновлюваної енергетики формує передумови до підвищення енергоефективності національної економіки. Перспективи. Подальших наукових досліджень потребують інструменти мінімізації обсягів викидів парникових газів у навколишнє природне середовище та активізації ринку зелених інвестицій.
  • Item
    Прогнозування структури енергетичного балансу України: питома вага відновлюваних джерел енергії
    (Університет митної справи та фінансів, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Василина, Т.
    Світові тенденції вуглецево-нейтрального розвитку економіки зумовили трансформацію вітчизняної енергетичної системи за рахунок збільшення питомої ваги відновлювальних джерел енергії у структурі енергетичного балансу. Метою статті є прогнозування до 2035 р. структури енергетичного балансу України за типами відновлювальних джерел енергії. Для досягнення поставленої мети у роботі застосовано інструментарій сценарного прогнозування моделі Брауна. Джерелом інформації є аналітичні звіти Світового банку та Укрстату. На основі результатів сценарного прогнозування авторами визначено перспективи розвитку відновлювальної енергетики у структурі енергетичного балансу України. Ураховуючи отримані результати, сформовано рекомендації щодо оптимізації структури енергетичного балансу України за рахунок стимулювання розвитку відновлювальних джерел енергії.
  • Item
    Comprehensive Assessment of Smart Grids: Is There a Universal Approach?
    (Energies, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Dzwigol, H.; Dzwigol-Barosz, M.
    A comprehensive assessment of smart grids is critical for their development. Existing scientific research testifies to the urgency and complexity of the problem of implementing smart grids effectively, both in terms of a single project performance and from the standpoint of creating a local, and later global, energy system. The multidimensionality of smart grids makes it challenging to assess the effectiveness of their implementation. Difficulties in evaluation arise because it is challenging to consider technical, technological, economic, and other relevant aspects of smart grids’ development within a single evaluation system. There are currently a significant number of smart grid assessment systems. However, it remains debatable how systematically and comprehensively they measure the efficiency of a smart grid. This, in turn, raises the question of whether there is a universal evaluation system that integrally considers all the crucial components of smart grids and is suitable for evaluating smart grid projects of different content. This article analyzes the most well-known approaches to comprehensive assessment of smart grids according to the completeness of their coverage of smart grids’ most critical components. This paper identifies the essential areas for assessing smart grids according to the most cited and authoritative research and regulatory documents of the European Union. As a result, seven groups of indicators were identified. These groups of indicators are the basis for comparative analysis of the comprehensive assessment approaches of smart grids. The results of the study should help determine the appropriateness of applying a particular evaluation system. In addition, the analysis of existing evaluation systems allows the shaping of a universal approach to evaluating smart grids comprehensively and systematically.
  • Item
    Renewable Energy Generation in the Energy Balance: the Forecast until 2035
    (Mechanism of Economic Regulation, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Nazarenko, A.P.; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia Oleksandrivna
    This paper summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on developing national economic energy efficiency under optimizing renewable energy generations. This study aims to forecast renewable energy generation until 2035 under the current Ukrainian conditions. The relevance of this scientific issue is the urgency to combat the climate change consequences under economic development. A bibliometric analysis was conducted in the study frameworks to systemize the scientific treatises and indicate main research directions in energy investigation. The source of publications was the Scopus database. The VOSviewer software tools were applied to visualize the obtained results. In turn, to gain the research goal, the authors forecasted the primary energy generations from renewable sources using Autoregressive Integrated Moving Average (ARIMA) model. The study sample was the shares of primary energy from renewable sources in Ukraine. The data covers 1985-2019. The results of bibliometric analysis allowed identifying main directions in investigating the energy policy such as renewable energy development under climate change; bioenergy; reducing carbon emissions towards economic growth; energy security and policy; management in the energy sector; satisfaction of the energy demand and improving the energy conditions for consumers. In the empirical part of this study, the forecast findings showed the growing tendency in primary energy generation from renewable sources. However, the share of primary energy from renewable sources would increase by 1.16 times (3,62 %). Therefore, the authors concluded that the target of the Energy Strategy of Ukraine of 25 % the share of primary energy from renewable sources would not be gained until 2035. This study highlights the necessity to develop renewable energy in Ukraine. The obtained results could be the base for further investigations devoted to elaborating the energy policy towards developing energy efficiency and green development.