Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
12 results
Search Results
Item Вплив показників ефективності передачі енергетичних інновацій на показники декабронізації економіки(Хмельницький національний університет, 2023) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Росохата, Анна Сергіївна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Коваленко, Євген Володимирович; Kovalenko, Yevhen Volodymyrovych; Шевченко, В.Стаття присвячена оцінці ефективності передачі енергетичних інновацій у контексті декарбонізації, що є основною ціллю зменшення вуглецевого сліду в світі. Стаття виявляє взаємозв'язокміж показниками, які відображають вплив енергетичних інновацій на зменшення викидів парникових газів та сприяють переходу до сталого, менш вуглецевого енергетичного майбутнього.Автори розглядають основні показники декарбонізації економіки та виявляють вплив розвитку енергетичних інновацій на ці показники. За допомогоюрегресійногоаналізу виявлено взаємозв'язок між показниками енергетичних інновацій та декарбонізацією.Стаття також розглядає можливості методів декарбонізації для різних галузейекономікита наводить аналіз основних показників, що застосуються для оцінки рівня декарбонізації, таких як Індекс екологічної ефективності (EPI), Глобальний інноваційний індекс (GII), Патентний індекс (GPI) та Індекс привабливості відновлюваної енергетики (RECAI).На основі аналізу цих показників по країнах G7, були доведені кореляційні зв’язки між наведеними показникамиItem Управління зеленим ланцюгом поставок в енергетиці на основі багатокритеріальної моделі KTTGSCM(ТОВ «ФІНТЕХАЛЬЯНС», 2023) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor AnatoliiovychЗастосування багатокритеріальних методів ухвалення рішень дозволяє зменшити неоднозначність, неточність і невизначеність при розробці процесів передачі та розробки інновацій для енергетики. У роботі зроблений літературний огляд впливу інноваційних технологій на стан енергетичного розвитку, проведений бібліографі-чний аналіз за допомогою програмного забезпечення VOSviewer на основі БД Scopus та Google Trends. У дослідженні узагальнено науково-методологічні підходи застосування KTTGSCM-моделі для управління інноваціями для зеленої енергетики та розроблений механізм реалізації цієї моделі. Розроблена авторська модель KTTGSCM для енергетичних інновацій, яка дозволяє оцінювати та аналізувати процес трансферу знань і технологій у зеленому ланцюзі поставок із метою підвищення ефективності та зменшення впливу на навколишнє середовище. Дослідження зорієнтоване на покращення розуміння моделі KTTGSCM та її застосування в управлінні зеленими ланцюгами поставок в енергетичному секторі. Метою дослідження є узагальнення науково-теоретичних положень щодо особливостей використання багатокритеріальної моделі KTTGSCM та розробка механізму передачі знань і технологій, які впливають на процес інновацій в управлінні зеленим ланцюгом поставок, на базі використання моделі KTTGSCM.Item How the Covid-19 Pandemic Affects Sustainable Development: The Impact on the Social, Economic and Energy Parameters of Sustainable Development(River Publishers, 2022) Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia VolodymyrivnaПандемія Covid-19 стала викликом для всіх країн світу. Хоча найбільш негативно вплинула на здоров’я населення, пандемія також завдала шкоди економічному, соціальному та енергетичному секторам. Дослідження висуває гіпотезу про диференціацію країн через вплив пандемії Covid-19 на економічні, соціальні та енергетичні параметри сталого розвитку.Item Соціально-економічний розвиток України в умовах невизначеності(Видавництво ТОВ `ДКС Центр`, 2021) Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaВ статті розглянуто соціально-економічний розвиток України в умовах невизначеності. Соціально-економічний розвиток характеризується зростанням і падінням (економічними циклами), що викликано ендогенними та екзогенними факторами. В роботі досліджено взаємозв'язок між економічними циклами та кризовими процесами в світовій економіці. Розглянуто типологію економічних циклів: однорічних циклів, циклів Кітчина-Крума, Жюгляра, Кузнеця, Кондратьєва, вікових логістичних циклів, розкрита їх сутність. В статті було проаналізовано основні світові економічні кризи, зокрема, 1997-1998, 2007-2008, 2020. Авторами зроблений акцент на дослідженні кризи, спричиненої пандемією Covid-19. Поточна криза має багато спільних рис з іншими попередніми кризами, але відрізняється від них низкою специфічних рис. Пандемія Covid-19 спочатку призвела до соціальної кризи та кризи охорони здоров’я, а потім до економічної кризи. В дослідженні було проаналізовано динаміку приросту ВВП України за 25 років та виявлені такі спади: 1998, 2009, 2013, 2020. Також доведено, що ці коливання співпадають із світовими кризами.Item How the Covid-19 Pandemic Affects Sustainable Development: The Impact on the Social, Economic and Energy Parameters of Sustainable Development(Riverpublishers, 2022) Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaВ дослідженні вивчаються наслідки пандемії Ковід -19 на соціальні, економічні та енергетичні параметри стійкого розвитку. Виявлений негативний вплив на такі показники, як ВВП, кількість безробітних, споживання електроенергії. Для аналізу було згруповано країни світу на 4 типи за рівнем GDP per capita: High-income economies, Upper middle-income economies, Lower middle-income, Low-income group. Вплив пандемії на параметри стійкого розвитку було розглянуто в 3 етапи: preCoronavirus period; Coronavirus period та postCoronavirus period. Авторами було запропоновано в preCoronavirus period основним показником економічного розвитку вважати ВВП. В статті було виявлено такі фактори впливу на ВВП, як кількість безробітних, обсяг експорту-імпорту, інфляція. На основі первинних даних було проведено кореляційний аналіз залежності ВВП від перелічених показників. В коронавірусний період, одним з показників, який вплинув на параметри сталого розвитку стала захворюваність на Ковід-19. В дослідженні було проаналізовано вплив захворюваності на економічні, соціальні та енергетичні параметри сталого розвитку. Та доведено, що цей вплив має регіональну диференціацію. Найбільш вразливими до пандемії Ковід-19 виявилися країни High-income economies group та Lower middle-income group. В статті запропоновані сценарії розвитку економічного показника - ВВП для країн (з кожної досліджуваної групи), які найбільше постраждали від пандемії. Авторами доведено, що терміни виходу з кризи будуть різні. Це залежить від соціально-економічного розвитку країни, інституційного середовища та спеціалізації економіки країни. Теоретичні та емпіричні дослідження свідчать, що економіки країн не були готові до негативних трансформаційних процесів, викликані карантинними обмеженнями. Без узгоджених дій урядів, бізнесу та міжнародного співтовариства наслідки пандемії будуть проявлятися в довгостроковій перспективі. Що негативно позначиться на соціально-економічному розвитку країн та підірве прогрес у досягненні цілей сталого розвитку до 2030 року. Ця стаття буде корисна для науковців, політичної еліти та міжнародних організацій при розробці антикризових програм та програм соціально-економічного розвитку країн.Item Соціально-економічний розвиток України в умовах невизначеності(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2021) Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaВ статті розглянуто соціально-економічний розвиток України в умовах невизначеності. Соціально-економічний розвиток характеризується зростанням і падінням (економічними циклами), що викликано ендогенними та екзогенними факторами. В роботі досліджено взаємозв'язок між економічними циклами та кризовими процесами в світовій економіці. Розглянуто типологію економічних циклів: однорічних циклів, циклів Кітчина-Крума, Жюгляра, Кузнеця, Кондратьєва, вікових логістичних циклів, розкрита їх сутність. В статті було проаналізовано основні світові економічні кризи, зокрема, 1997-1998, 2007-2008, 2020. Авторами зроблений акцент на дослідженні кризи, спричиненої пандемією Covid-19. Поточна криза має багато спільних рис з іншими попередніми кризами, але відрізняється від них низкою специфічних рис. Пандемія Covid-19 спочатку призвела до соціальної кризи та кризи охорони здоров’я, а потім до економічної кризи. В дослідженні було проаналізовано динаміку приросту ВВП України за 25 років та виявлені такі спади: 1998, 2009, 2013, 2020. Також доведено, що ці коливання співпадають із світовими кризами. Зроблений факторний аналіз ВВП та виокремленні такі фактори впливу як: обсяг експорту, імпорту, капітальних інвестицій, витрат домогосподарств та сектору загального державного управління. Таким чином, у статті підтверджена витратна теорія формування ВВП на прикладі України. Побудовано рівняння множинної регресії залежності ВВП та вище перелічених факторів. На основі результатів дослідження кризових процесів в Україні побудований прогноз приросту ВВП на наступні 5 років. Зроблені висновки, що кризи мають не тільки негативні, а й позитивні наслідки. Характерними негативними наслідками перебігу криз в економіці України є: зменшення приросту ВВП та обсягу інвестицій, збільшення рівня інфляції та безробіття, знецінення національної валюти. Серед позитивних наслідків виділені наступні: відкриття нових ніш для бізнесу, диверсифікація бізнес-процесів, розвиток та впровадження нових технологій та здійснення урядом ефективних реформItem Economic Inequality - Trends, Traps and Trade-offs(River Publishers, 2021) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Бхандарі, Медані Прасад; Бхандари, Медани Прасад; Bkhandari, Medani Prasad; Man, B.Bk; Polumiienko, S.; Zharova, L.; Eremeeva, N.; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Рубанов, Павло Миколайович; Рубанов, Павел Николаевич; Rubanov, Pavlo Mykolaiovych; Sanchez, C.; Хлобистов, Євген Володимирович; Хлобыстов, Евгений Владимирович; Khlobystov, Yevhen Volodymyrovych; Horoshkova, L.; Atisa, G.; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Павленко, Олена Олексіївна; Павленко, Елена Алексеевна; Pavlenko, Olena Oleksiivna; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia Oleksandrivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Пономаренко, Оксана Сергіївна; Пономаренко, Оксана Сергеевна; Ponomarenko, Oksana Serhiivna; Bkhandari, P.У книзі «Економічна нерівність - тенденції, пастки та компроміси» представлені невивчені питання економічної нерівності, включаючи тематичні дослідження різних країн. Нерівність є хронічним фактором розколу суспільства. Загальновідомо, що нерівність (наприклад, економічна, соціальна, культурна, релігійна, географічна тощо) була повсюдною в людському суспільстві. Нерівність може бути виявлена в кожній родині, кожній громаді та кожній нації, а отже, і в усьому світі. Нерівність є основною причиною політичної, економічної, соціальної нестабільності та породжує кризи та конфлікти всередині суспільства. Основною причиною нерівності є нерівний, нерівномірний, упереджений, орієнтований на владу розподіл людських економічних, соціальних, політичних, культурних і духовних потреб людини. У редакційній книзі розглядаються основні параметри соціально-економічних проблем нерівності та зосереджується на ключових економічних проблемах нерівності, а саме: розподіл доходу та багатства, справедливість і рівність результатів та рівність можливостей. Економічна нерівність вимірюється багатством, диспропорціями доходів у розподілі та моделях споживання в конкретній місцевості. Здебільшого нерівність вимірюється за допомогою різних статистичних інструментів, включаючи коефіцієнт Джіні, індекс людського розвитку, скоригований на нерівність, співвідношення 20:20, коефіцієнт Пальми, індекс Гувера, оцінка Галта, коефіцієнт варіації, індекс Тейла, частка заробітної плати тощо. Однак не всі доходи можна виміряти за допомогою цих інструментів. Використовуючи тематичні дослідження, ця книга заохочує нас переглянути економічний розвиток через призму зростання нерівності та диспропорції. Економічне зростання саме по собі є непропорційним, і зусилля вчених, практиків і політиків мають бути спрямовані на розширення прав і можливостей маргіналізованих верств суспільства таким чином, щоб «ніхто не мав залишатися позаду» (гасло ООН). Основні виклики та фокус кожного розділу різні, але в поєднанні вони дають комплексне розуміння явища економічних аспектів нерівності. Ця книга буде корисна політикам, соціальним та екологічним активістам, агенціям, освітянам і практикам у сфері економічної нерівності. Методологія дослідження може бути відтворена та використана майбутніми дослідниками у цій галузі.Item State policy of pharmaceutical workers training(Видавництво ТОВ "ДКС-Центр", 2021) Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Самодай, Валентина Петрівна; Самодай, Валентина Петровна; Samodai, Valentyna Petrivna; Лопатецька, Людмила Миколаївна; Лопатецкая, Людмила Николаевна; Lopatetska, LudmylaОдним з найважливіших завдань проведення державою політики є захист здоров'я громадян шляхом забезпечення ефективного функціонування системи охорони здоров'я, спрямованого на підвищення рівня і якості життя населення, підтримка його ефективності. Одна з центральних складових системи охорони здоров'я - фармацевтична промисловість країни, в зв'язку з чим різні аспекти її функціонування і розвитку є предметом досліджень вчених усього світу. Отже, виникає проблема формування професійних кадрів, які б могли відповідати Європейським стандартам обслуговування. У роботі розглянутий сучасний стан фармацевтичної галузі в Україні та доведено існування попиту на фармацевтичних працівників з якісною освітою. Вивчено основні законодавчі акти в сфері фармацевтичної освіти. Проаналізовано освітні програми за спеціальністю «Фармація» та відповідні вакансії. Систематизовано цілі та елементи Національної фармацевтичної політики. Досліджено динаміку кількості аптек на українському ринку. На основі аналізу наукових та літературних джерел у статті формується структура органів управління фармацевтичною промисловістю. Визначено основні проблеми фармацевтичної освіти в Україні. Розглянутий сучасний стан підготовки спеціалістів для фармацевтичної галузі та особливості такої освіти під час пандемії. Вивчений іноземний досвід розвитку фармацевтичної освіти. Лідерами у фармацевтичній освіті є: Німеччина - 16 фармацевтичних факультетів; Франція - 24; Великобританія - 19; Іспанія - 15; Бельгія - 10; Польща -10. Тому, досвід саме цих країн був досконально проаналізований в роботі. На основі досвіду стажування в Німеччині (Praktikumsbörsen), у статті пропонується запровадити систему підписання контрактів з приватними аптечними мережами та створити електронний ресурс для сприяння працевлаштуванню та пошуку баз практики, яка об’єднала б абітурієнтів, роботодавців та освітян. На прикладі Комунального закладу Сумської обласної ради «Шосткинський фаховий медичний коледж» визначені недоліки фармацевтичної освіти та запропоновані шляхи її удосконалення на рівні країни.Item Scientific and Metodological Approaches to Assessing the Economic Efficiency of Ecologically-oriented Administrative Territory Management System Implementation("Izdevnieciba "Baltija Publishing", 2016) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Машина, Юлія Павлівна; Машина, Юлия Павловна; Mashyna, Yuliia Pavlivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia AnatoliivnaВ розділі розглянуто необхідність впровадження екологічно-орієнтованої системи управління територією. Проаналізовано загальнотеоретичні основи оцінки економічної ефективності впровадження екологічно-орієнтованої системи управління адміністративною територією. Розроблено науково-методологічні підходи до оцінки економічної ефективності впровадження екологічно-орієнтованої системи управління адміністративно-територіальною одиницею. Така оцінка заснована на порівнянні основних та оптимальних значень розвитку території, а також на розгляді синергетичних ефектів у взаємодії соціально-екологічно-економічних підсистем. Запропоновано етапи оцінки економічної ефективності впровадження екологічно-орієнтованої системи управління адміністративною територією.Item Драйвери та бар'єри трудової активності населення(ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", 2020) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Лісовська, Дарина Володимирівна; Лисовская, Дарья Влодимировна; Lisovska, Daryna VolodymyrivnaСтаття присвячена визначенню основних драйверів та бар’єрів трудової активності населення. У статті здійснено оцінювання рівня соціального розвитку території на прикладі Сумської області. Досліджено рівень трудової активності населення України та Сумської області. Для аналізу використано дані статистичних щорічників Сумської області, статистичну звітність України та регіонів України за період з 2000–2017 рр. Визначено показники, що виступають драйверами трудової активності населення в Сумській області, та охарактеризовано динаміку їхнього розвитку. Доведено, що основними бар’єрами трудової активності населення є безробіття, міграція, навантаження на одне вільне робоче місце, низький рівень заробітної плати. Встановлено взаємозв’язок між показниками міграції населення та навантаженням на одне вільне місце, а також показником стабільності сімей.