Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
63 results
Search Results
Item Управління зеленим ланцюгом поставок в енергетиці на основі багатокритеріальної моделі KTTGSCM(ТОВ «ФІНТЕХАЛЬЯНС», 2023) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor AnatoliiovychЗастосування багатокритеріальних методів ухвалення рішень дозволяє зменшити неоднозначність, неточність і невизначеність при розробці процесів передачі та розробки інновацій для енергетики. У роботі зроблений літературний огляд впливу інноваційних технологій на стан енергетичного розвитку, проведений бібліографі-чний аналіз за допомогою програмного забезпечення VOSviewer на основі БД Scopus та Google Trends. У дослідженні узагальнено науково-методологічні підходи застосування KTTGSCM-моделі для управління інноваціями для зеленої енергетики та розроблений механізм реалізації цієї моделі. Розроблена авторська модель KTTGSCM для енергетичних інновацій, яка дозволяє оцінювати та аналізувати процес трансферу знань і технологій у зеленому ланцюзі поставок із метою підвищення ефективності та зменшення впливу на навколишнє середовище. Дослідження зорієнтоване на покращення розуміння моделі KTTGSCM та її застосування в управлінні зеленими ланцюгами поставок в енергетичному секторі. Метою дослідження є узагальнення науково-теоретичних положень щодо особливостей використання багатокритеріальної моделі KTTGSCM та розробка механізму передачі знань і технологій, які впливають на процес інновацій в управлінні зеленим ланцюгом поставок, на базі використання моделі KTTGSCM.Item Socio-Economic Development of European Countries in Times of Crisis: Ups and Downs(MDPI, 2023) Krawczyk, D.; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor IvanovychУ статті проаналізовано динаміку зміни показників соціально-економічного розвитку в умовах фінансово-економічної кризи та її негативних наслідків. Дослідження доводить, що фінансові кризи пов’язані з серйозними та тривалими спадами економічної активності. Проаналізовано соціально-економічний розвиток європейських країн під час криз. Дослідженням динаміки показників соціально-економічного розвитку підтверджено циклічність виникнення кризових явищ. Основний акцент був зроблений на фінансовій кризі 2008–2009 років та кризі COVID-19 (2020–2021 роки). На основі аналізу літературних джерел визначено основні показники, що характеризують кризи. Розроблено їх класифікацію за такими групами: випереджаючі індикатори, відстаючі індикатори та клієнтські випереджаючі індикатори розширення. На основі кореляційного аналізу визначено показники, які мають суттєвий вплив на соціально-економічний розвиток та є предикторами настання кризи. Автори пропонують розглядати такі випереджаючі індикатори, як збільшення частки приватного кредиту у ВВП, дефіцит бюджету, дефіцит платіжного балансу та реальна процентна ставка. Було визначено основні відстаючі показники, які мають сильну кореляцію з ВВП, такі як рівень зайнятості, державний борг, волатильність цін на акції та інвестиції. Провідні індикатори розширення клієнта включають безробіття, збільшення кількості нових підприємств, збільшення купівельної спроможності тощо. Деякі показники, наприклад безробіття, можуть бути як відстаючими індикаторами, так і випереджаючими індикаторами розширення клієнта. Негативні наслідки кризи зумовлені як самою кризою, так і дисбалансами, що передували кризі. Тому вивчення предикторів настання кризи є актуальним для своєчасного прийняття рішень з метою запобігання негативним наслідкам кризи. На основі виявлених відстаючих індикаторів досліджено кризу 2008–2009 років та кризу COVID-19. Для вивчення процесів розвитку цих криз автори поквартально проаналізували динаміку розвитку наступних макроекономічних показників: ВВП, рівня зайнятості та інвестицій. Методом порівняння виявлено подібності та розбіжності в характері виникнення та перебігу кризи 2008–2009 років і кризи COVID-19. Використано кейс-стаді єврозони та окремих країн ЄС (Німеччина, Франція, Італія та Іспанія). Враховуючи подібні перебіги криз, було зроблено прогноз соціально-економічного розвитку за проаналізованими показниками під час кризи COVID-19 на основі даних кризи 2008–2009 рр. Розраховано показники апроксимації прогнозу та обрано методику побудови подальших прогнозів. На основі ретроспективних даних розроблено прогноз ВВП методом екстраполяції на 2023–2024 роки. Необхідно враховувати, що при прогнозуванні криз, спричинених непередбаченими подіями та зовнішніми впливами, поряд з кількісним аналізом доцільно використовувати якісний. Ця стаття буде корисною дослідникам, політичним елітам, експертам, фінансовим аналітикам при розробці програм соціально-економічного розвитку країн.Item A digital transformation into occupational health and safety systems: a review of the best practices in Europe(Estonian University of Life Sciences, 2023) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Merisalu, Е.Цифровізація активно поширюється і широко впроваджується в системах охорони праці (OHS). Прогресивні технології дозволяють ефективно впроваджувати цифрові системи у всіх елементах циклу управління – від планування до моніторингу, оцінки та рішень у різних секторах економіки. Цілься. Мета статті – дати огляд поточного стану цифрової трансформації в політиці гігієни праці європейських країн та України та визначити позитивні та негативні аспекти цифровізації в системах управління охороною праці. метод. Огляд базується на повних дослідницьких статтях, звітах і матеріалах конференцій у Scopus, Web of Science і базі даних Google Scholar, де ключові слова «оцифрування», «гігієна праці», «безпека», «роботи» та «системи управління» для літератури пошук використовували. Результати. Загалом було проаналізовано 51 джерело, включаючи 23 повні дослідницькі статті та 28 публікацій від EU-OSHA, МОП та ОЕСР. Формування бази даних і використання систем великих даних та інструментів контролю для моніторингу та оцінки робочого середовища, цифрових інструкцій, законодавства та платформ електронного навчання є основними цифровими інструментами в системах управління охороною праці. Використання програм навігатора на робочому місці допомагає зібрати необхідну інформацію та внести правильні норми в закон. Застосування нових цифрових технологій дозволяє ефективніше виконувати функції інспекції охорони праці, обслуговування та запобігання ризикам, а також зменшити виробничі травми та захворювання. Висновки. Нова ідеологія державної політики щодо розробки цифрових систем управління охороною праці (DOHSS) зробить ефективними рішення, засновані на фактичних даних, і досягне високих стандартів безпеки, а також стимулюватиме зростання бізнесу окремих галузей на національному та європейському рівнях. Кращий європейський досвід цифрової трансформації в системи управління охороною праці може бути впроваджений і в Україні.Item Криза та продовольча безпека: виклики воєнного стану(ТОВ "ДКС Центр", 2023) Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Самодай, Валентина Петрівна; Самодай, Валентина Петровна; Samodai, Valentyna PetrivnaВ роботі розглянуто проблему забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану.Автори досліджують теоретичні основи та складові продовольчої безпеки. Продовольча без-пека характеризується забезпеченням населення якісними продуктами харчування, а такожпостійним фізичним та економічним доступом до них. Охарактеризовані основні складові про-довольчої безпеки: споживча поведінка та здоров'я, доступність продуктів харчування, якістьпродуктів харчування і стабільність поставок. Проаналізовані економічні втрати, які зазналосільське господарство України через військову агресію Росії.В роботі проаналізовано сучасний стан продовольчої безпеки України, а також вплив конфл-ікту на продовольчу безпеку країн ЄС. Стаття містить аналіз динаміки рівня цін в Україні на ос-новні продукти харчування, обсяги експорту злаків, зернових та олійних з України та його струк-тура.В статті виявлені наслідки військового конфлікту на систему продовольчої безпеки, основніз яких такі: повна втрата врожаю через обстріли та пожежі, неможливість зібрати урожай череззамінування територій, зниження вихідних цін на експортні товари та підвищення цін на продо-вольство на внутрішньому ринку, зрив поставок продовольства з України до країн ЄС тощо.В роботі розглянуті основні документи забезпечення продовольчої безпеки в Україні та краї-нах ЄС. А також, запропоновані заходи підвищення національної продовольчої безпеки в умо-вах воєнного стану, зокрема, розвиток власного виробництва харчових продуктів та диверси-фікація постачання, налагодження імпортозаміщення, розширення запасів продуктів, розви-ток мереж транспортування, зберігання та резервування продуктів, забезпечення доступу доводи тощо. Результати дослідження можуть бути корисними для розробки стратегії продовольчої без-пеки в країнах, які перебувають у кризовому стані або знаходяться в зоні конфлікту.Item A Country’s Economic Growth and Rankings of Higher Education Institutions: Is There a Relationship?(TEM Journa, 2022) Древаль, Ольга Юріївна; Древаль, Ольга Юрьевна; Dreval, Olha Yuriivna; Мартиненко, Вікторія Віталіївна; Мартыненко, Виктория Витальевна; Martynenko, Viktoriia Vitaliivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Павленко, Олена Олексіївна; Павленко, Елена Алексеевна; Pavlenko, Olena OleksiivnaУ статті досліджено складові ланцюжка впливу рейтингу ВНЗ на економічне зростання країни. На основі бібліометричного аналізу встановлено зв’язок між ключовими словами університет, рейтинги та економіка. На основі кореляційно-регресійного аналізу було доведено зв’язок між компонентами взаємодії в ланцюжку: Загальний загальний рейтинговий бал університетів країни – кількість FTE студентів, зарахованих до рейтингових ВНЗ країни – кількість рейтингованих університетів країни – ВВП країни. Підтвердженням отриманих розрахунків є проведене анкетування студентів ВНЗ. Результати анкетного опитування свідчать про наявність впливу рейтингу ВНЗ на кількість студентів, що навчаються в навчальних закладах досліджуваної країни. Таким чином, у статті на основі кореляційно-регресійного аналізу та соціологічних досліджень доведено гіпотезу про наявність впливу рейтингу ВНЗ на економічне зростання країни.Item Вибір стратегії управління хімічними компаніями в кризові періоди(Klaipėdos universitetas, 2023) Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia AnatoliivnaХімічні компанії здебільшого працюють за моделлю «бізнес-бізнес», продаючи продукти, які використовуються їх клієнтами для створення іншого набору продуктів. Таким чином, маркетинг хімічної промисловості базується на принципах маркетингу В2В, але має свої особливості через небезпечність деяких виробництв, а також розгалуженість напрямів цієї галузі. Компанії в секторі хімічних речовин та устаткування дуже повільно адаптуються до нових стратегій, в основному покладаючись на особисті продажі через торгових представників. Робота за стандартними моделями має не дає конкурентні переваги через масову комерціалізацію продукції, глобальну конкуренцію, озеленення економіки та завищенні вимоги безпеки. Таким чином, вибір сучасних стратегій розвитку набуває суттєвого значення, особливо в кризових умовах, які постійно змінюються. Пандемія COVID-19 показала не стабільність більшості галузей економіки та пришвидшила розвиток електронної комерції, що може стати основою при формування стратегій розвитку хімічних виробництв.Item How the Covid-19 Pandemic Affects Sustainable Development: The Impact on the Social, Economic and Energy Parameters of Sustainable Development(River Publishers, 2022) Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia VolodymyrivnaПандемія Covid-19 стала викликом для всіх країн світу. Хоча найбільш негативно вплинула на здоров’я населення, пандемія також завдала шкоди економічному, соціальному та енергетичному секторам. Дослідження висуває гіпотезу про диференціацію країн через вплив пандемії Covid-19 на економічні, соціальні та енергетичні параметри сталого розвитку.Item Соціально-економічний розвиток України в умовах невизначеності(Видавництво ТОВ `ДКС Центр`, 2021) Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaВ статті розглянуто соціально-економічний розвиток України в умовах невизначеності. Соціально-економічний розвиток характеризується зростанням і падінням (економічними циклами), що викликано ендогенними та екзогенними факторами. В роботі досліджено взаємозв'язок між економічними циклами та кризовими процесами в світовій економіці. Розглянуто типологію економічних циклів: однорічних циклів, циклів Кітчина-Крума, Жюгляра, Кузнеця, Кондратьєва, вікових логістичних циклів, розкрита їх сутність. В статті було проаналізовано основні світові економічні кризи, зокрема, 1997-1998, 2007-2008, 2020. Авторами зроблений акцент на дослідженні кризи, спричиненої пандемією Covid-19. Поточна криза має багато спільних рис з іншими попередніми кризами, але відрізняється від них низкою специфічних рис. Пандемія Covid-19 спочатку призвела до соціальної кризи та кризи охорони здоров’я, а потім до економічної кризи. В дослідженні було проаналізовано динаміку приросту ВВП України за 25 років та виявлені такі спади: 1998, 2009, 2013, 2020. Також доведено, що ці коливання співпадають із світовими кризами.Item A country’s economic growth and rankings of higher education institutions: is there a relationship?(TEM Journal, 2022) Древаль, Ольга Юріївна; Древаль, Ольга Юрьевна; Dreval, Olha Yuriivna; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Павленко, Олена Олексіївна; Павленко, Елена Алексеевна; Pavlenko, Olena OleksiivnaУ статті досліджено складові ланцюжка впливу рейтингу ВНЗ на економічне зростання країни. На основі бібліометричного аналізу встановлено зв’язок між ключовими словами університет, рейтинги та економіка. На основі кореляційно-регресійного аналізу було доведено зв’язок між компонентами взаємодії в ланцюжку: Загальний рейтинговий бал університетів країни – кількість іноземних студентів, зарахованих до рейтингових ВНЗ країни – кількість рейтингованих університетів країни – ВВП країни. Підтвердженням отриманих розрахунків є проведене анкетування студентів ВНЗ. Результати анкетного опитування свідчать про наявність впливу рейтингу ВНЗ на кількість студентів, які навчаються у навчальних закладах досліджуваної країни. Таким чином, у статті на основі кореляційно-регресійного аналізу та соціологічних досліджень доведено гіпотезу про наявність впливу рейтингу ВНЗ на економічне зростання країни.Item How the Covid-19 Pandemic Affects Sustainable Development: The Impact on the Social, Economic and Energy Parameters of Sustainable Development(Riverpublishers, 2022) Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaВ дослідженні вивчаються наслідки пандемії Ковід -19 на соціальні, економічні та енергетичні параметри стійкого розвитку. Виявлений негативний вплив на такі показники, як ВВП, кількість безробітних, споживання електроенергії. Для аналізу було згруповано країни світу на 4 типи за рівнем GDP per capita: High-income economies, Upper middle-income economies, Lower middle-income, Low-income group. Вплив пандемії на параметри стійкого розвитку було розглянуто в 3 етапи: preCoronavirus period; Coronavirus period та postCoronavirus period. Авторами було запропоновано в preCoronavirus period основним показником економічного розвитку вважати ВВП. В статті було виявлено такі фактори впливу на ВВП, як кількість безробітних, обсяг експорту-імпорту, інфляція. На основі первинних даних було проведено кореляційний аналіз залежності ВВП від перелічених показників. В коронавірусний період, одним з показників, який вплинув на параметри сталого розвитку стала захворюваність на Ковід-19. В дослідженні було проаналізовано вплив захворюваності на економічні, соціальні та енергетичні параметри сталого розвитку. Та доведено, що цей вплив має регіональну диференціацію. Найбільш вразливими до пандемії Ковід-19 виявилися країни High-income economies group та Lower middle-income group. В статті запропоновані сценарії розвитку економічного показника - ВВП для країн (з кожної досліджуваної групи), які найбільше постраждали від пандемії. Авторами доведено, що терміни виходу з кризи будуть різні. Це залежить від соціально-економічного розвитку країни, інституційного середовища та спеціалізації економіки країни. Теоретичні та емпіричні дослідження свідчать, що економіки країн не були готові до негативних трансформаційних процесів, викликані карантинними обмеженнями. Без узгоджених дій урядів, бізнесу та міжнародного співтовариства наслідки пандемії будуть проявлятися в довгостроковій перспективі. Що негативно позначиться на соціально-економічному розвитку країн та підірве прогрес у досягненні цілей сталого розвитку до 2030 року. Ця стаття буде корисна для науковців, політичної еліти та міжнародних організацій при розробці антикризових програм та програм соціально-економічного розвитку країн.