Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 10
  • Item
    Лікування анемії хронічного запалення у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень
    (ТОВ «Медичний журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія», 2020) Ковчун, Алла Володимирівна; Ковчун, Алла Владимировна; Kovchun, Alla Volodymyrivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna
    Більшість пoзалегеневих проявів хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) тепер інтерпретуються як його системні маніфестації, серед яких і анемія хронічного запалення. За наявності достатньої кількості наукових досліджень, присвячених з’ясуванню частоти анемії при ХОЗЛ та її патогенетичних аспектів, практично відсутні дослідження стосовно шляхів її лікування. Метою роботи було порівняти ефективність різних методів лікування хворих на ХОЗЛ із анемією хронічного запалення. Матеріали і методи. У дослідження було включено 52 хворих на ХОЗЛ у фазі загострення із анемією хронічного запалення та 62 практично здорові особи. Усі пацієнти отримували комплексне лікування загострення ХОЗЛ на фоні базисного лікування та були рандомізовані на 3 групи: І (20 пацієнтів), ІІ (20 пацієнтів) та ІІІ (12 хворих). Пацієнти І групи додатково отримували 80 мг двовалентного заліза 2 рази на добу протягом 21 доби; ІІ групи — 100 мг сахарозного комплексу гідроксиду заліза (ІІІ) внутрішньовенно 3 рази на тиждень протягом 4 тижнів, ІІІ групи — 100 мг сахарозного комплексу гідроксиду заліза (ІІІ) внутрішньовенно та еритропоетин людини рекомбінантний 3000 МО підшкірно 3 рази на тиждень протягом 4 тижнів. Хворим визначали вміст в крові гемоглобіну, сироваткового заліза, феритину, гепсидину та С-реактивного протеїну до початку лікування, після завершення лікування загострення ХОЗЛ та після завершення лікування препаратами заліза та еритропоетином. Визначення еритропоетину проводили всім хворим до початку лікування. Статистичну обробку проводили з використанням програми SPSS-21. Результати. Встановлено, що лише у хворих ІІІ групи вміст феритину в крові вірогідно знижувався, а вміст сироваткового заліза достовірно підвищувався порівняно із хворими інших груп. Зростання вмісту гемоглобіну на фоні зменшення концентрації гепсидину у хворих ІІІ групи та зниження вмісту гемоглобіну поряд із збільшенням вмісту гепсидину у пацієнтів І та ІІ груп було підтвердженням існуючої думки про роль гепсидину, який є основним гормоном, що регулює метаболізм заліза шляхом контролю його всмоктування в тонкому кишечнику та його використання з депо, і таким чином, відіграє ключову роль в патогенезі анемії хронічного запалення. По завершенню лікування було виявлено, що у хворих ІІІ групи вміст гемоглобіну був достовірно вищим (р < 0,05), а гепсидину та С-реактивного протеїну — нижчим порівняно із пацієнтами І та ІІ груп (р < 0,001). Висновки. У хворих на ХОЗЛ з анемією хронічного запалення застосування базисного лікування у поєднанні з сахарозним комплексом гідроксиду заліза (ІІІ) внутрішньовенно та еритропоетину підшкірно відбулося пригнічення запального процесу, що супроводжувалося достовірним зниженням вмісту гепсидину, С-реактивного протеїну та феритину одночасно із збільшенням вмісту гемоглобіну та сироваткового заліза, — чого не спостерігалось у пацієнтів під впливом монотерапії пероральними або внутрішньовенними препаратами заліза.
  • Item
    Кількісні показники стану еритроцитів у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень за наявності анемії
    (Сумський державний університет, 2017) Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Ковчун, А.В.
    Мета дослідження. З’ясувати особливості кількісних показників стану еритроцитів у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Матеріали та методи. Нами було проведено обстеження 202 хворих на ХОЗЛ та 67 пацієнтів контрольної групи. Діагностику здійснювали згідно з адаптованою клінічною настановою заснованою на доказах «Хронічне обструктивне захворювання легень» МОЗ України № 555 від 27.06.2013 року та уніфікованим клінічним протоколом первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Залізодефіцитна анемія» № 709 від 02.11.2015 року. Обстеження включало визначення вмісту гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту, кольорового показника (КП), а також розрахунок кількісних показників стану еритроцитів (еритроцитарних індексів – MCV, MCH, MCHC). Розрахунок еритроцитарних індексів проводили відповідно до Додатку 5 клінічного протоколу № 709 від 02.11.2015 року. Статистична обробка отриманих результатів дослідження проводилась за допомогою програми SPSS Statistics 21.
  • Item
    Ефективність рофлуміласту у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із ожирінням
    (Сумський державний університет, 2017) Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Красненко, Ф.О.
    Зниження активності фосфодіестерази-4 (ФДЕ-4) – інноваційний підхід у лікуванні хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) з метою зменшення активності хронічного запалення. Рофлуміласт – високоселективний інгібітор ФДЕ-4, зареєстрований як додатковий засіб до терапії пацієнтів із ХОЗЛ. Завдяки унікальному механізму дії, рофлуміласт покращує функцію легень та зменшує частоту загострень. Метою роботи було визначення клінічної ефективності рофлуміласту у хворих на ХОЗЛ із ожирінням.
  • Item
    Клініко-функціональні особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень за наявності анемії
    (Сумський державний університет, 2017) Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Ковчун, А.В.
    Актуальність. Хронічне обструктивне захворювання легень (ХOЗЛ) завжди пoв’язували з пoліцитемією на фoні дихальної недостатності та розцінювали її як компенсаторну реакцію еритропоезу у відповідь на хронічну гіпоксію. Однак, епідеміологічні дoслідження останніх років демoнструють, щo лише у 6-10% пацієнтів трапляється пoліцитемія, в тoй час, як анемія – у 17-24% хвoрих на ХOЗЛ.
  • Item
    Визначення С-реактивного білка у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень та ішемічну хворобу серця і можливості його корекції статинами
    (Сумський державний університет, 2016) Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Погорєлова, Оксана Сергіївна; Погорелова, Оксана Сергеевна; Pohorielova, Oksana Serhiivna; Бережна, О.П.
    Вступ. Системне запалення грає провідну роль у розвитку і прогресуванні хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), також є спільною патогенетичною ланкою ХОЗЛ і хронічної ішемічної хвороби серця (ІХС). С-реактивний білок (СРБ) є одним із маркерів системного запалення. Метою нашого дослідження було вивчення вмісту СРБ у хворих на ХОЗЛ, при його поєднанні із ІХС, та у групи здорових осіб, а також дослідження протизапальної активності статинів у даних хворих.
  • Item
    Особливості застосування М-холіноблокаторів у лікуванні хронічного обструктивного захворювання легень
    (Сумський державний університет, 2016) Красненко, Ф.О.; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna
    Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) залишається однією з найбільших проблем охорони здоров'я на сьогоднішній день. М-холінолітики – основні препарати в лікуванні ХОЗЛ. Їх інгаляційне призначення рекомендується при всіх ступенях тяжкості ХОЗЛ. Постійний прийом М-холіноблокаторів тривалої дії поліпшує функцію легень, зменшує задишку, поліпшує якість життя, знижує частоту й тривалість загострень ХОЗЛ. Метою роботи було визначення клінічної ефективності застосування М-холіноблокаторів у хворих на ХОЗЛ порівняно із β2-адреноміметиками.
  • Item
    Вміст С-реактивного білка при хронічному обструктивному захворюванні легень
    (Видавництво СумДУ, 2009) Циганкова, Т.І.; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna
  • Item
    Маркери системного запалення при хронічному обструктивному захворюванні легень
    (Видавництво СумДУ, 2009) Циганкова, Т.І.; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna
  • Item
    Використання антагоністів кальцієвих каналів для лікування артеріальної гіпертензії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень
    (Видавництво СумДУ, 2009) Шкрьоба, А.О.; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna
  • Item
    Причини стійкої втрати працездатності хворих на хронічне обструктивне захворювання легень і методи їх попередження
    (Видавництво СумДУ, 2009) Захарченко, Н.О.; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna
    Доведено, що в Сумській області основною причиною первинної інвалідності по ХОЗЛ є вплив шкідливих факторів на виробництві – 80,4 %. Питома вага тяжких груп інвалідності більше серед непрацюючого населення в порівнянні з хворими, що підлягали регулярним проф. обстеженням та адекватно лікувалися: 44,5 % та 11,1 % відповідно. Наслідком пізньої діагностики та неповноцінного лікування стали втрата працездатності, рання інвалідність хворих. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4536