Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
12 results
Search Results
Item Uncovering patterns of digital transformation of European economies using self-organizing maps(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2025) Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Мордань, Євгенія Юріївна; Mordan, Yevheniia Yuriivna; Tarasenko, O.Цифрові технології стали ключовим рушієм економічного зростання, конкурентоспроможності та соціальної інтеграції, тоді як значні відмінності в цифровому розвитку зберігаються між національними економіками. Метою цього дослідження є картографування та інтерпретація траєкторій цифрової трансформації у 30 вибраних європейських країнах (держави-члени ЄС, асоційовані економіки та Україна) протягом 2011–2022 років. У дослідженні використовується самоорганізуюча карта (SOM) з ієрархічною кластеризацією Варда для виявлення прихованих структур цифрового розвитку, використовуючи збалансовану панель з 20 показників у трьох сферах: розвиток сектору ІКТ, цифрова інфраструктура, впровадження цифрових технологій та навички. Валідність кластерів оцінювалася за допомогою методу ліктя, коефіцієнта силуету, індексів Калінського-Харабаша та Девіса-Боулдена. Результати показують, що двокластерне рішення є статистично стійким, тоді як трикластерне рішення надає додаткове розуміння перехідних моделей цифрової трансформації. Двокластерне рішення виявило чітку різницю між цифровими лідерами та менш розвиненими економіками, причому найбільші розбіжності спостерігалися в онлайн-банкінгу (71% проти 29%), онлайн-покупках (68% проти 32%) та використанні електронного урядування (68% проти 34%). Трикластерне рішення надало подальших нюансів, показавши, що у 2011 році більшість європейських економік були зосереджені в найслабшому кластері, тоді як лише Північна Європа досягла високого рівня цифровізації. До 2020 року всі європейські країни досягли принаймні середнього кластера, що відображає перехід від сильної поляризації до більш збалансованого розподілу цифрового розвитку. Незважаючи на прогрес, структурні розриви залишаються, що підкреслює необхідність політики, яка розвиває цифрові навички, заохочує інклюзивне впровадження та зміцнює довіру до онлайн-сервісів для підтримки цифрової трансформації.Item Deposit insurance development (on the example of Ukraine(LLC “CPC “Business Perspectives”, 2022) Школьник, Інна Олександрівна; Shkolnyk, Inna Oleksandrivna; Ткаченко, Дмитро Олександрович; Tkachenko, Dmytro Oleksandrovych; Кремень, Вікторія Михайлівна; Kremen, Viktoriia Mykhailivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii YuriiovychThe deposit insurance market is an essential subsystem of Ukraine’s financial infrastructure. The study aims to evaluate the development of deposit insurance in Ukraine based on the depth of deposit insurance, the implementation of the deposit guarantee function, the activity of the banking system and to identify their impact on the development of deposit insurance at various stages. To determine the periods of deposit insurance in Ukraine, it was proposed to use the methodological toolkit of cluster analysis, having carried out the following stages: selecting input-defining features, variable standardization, applying the Ward procedure for the formation of clusters-periods, and financial and analytical interpretation of the results and characteristics of the periods obtained. Approbation of the proposed scientific and systematic approach allowed drawing conclusions regarding four stages of the development of deposit insurance in Ukraine from 2005–2020: completion of the formation (2005–2007), formedness and activity (2008–2013), performance under pressure (2014–2016), stabilization (2017–2020). While the first two stages, completion of formation and formedness and activity, were followed by a synchronous and slight increase in the level of the depth of the insurance system, the implementation of the deposit guarantee function and the activity of the banking system, the period of performance under pressure and the stabilization period demonstrated a desynchronization between the components.The completion of the formation of deposit insurance (2005−2007) was followed by a synchronous and slight increase in the level of the depth of the insurance system, the implementation of the deposit guarantee function and the activity of the banking system.Item Digital Financial Inclusion: COVID-19 Impacts and Opportunities(MDPI, 2023) Dluhopolskyi, O.; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Артюхова, Надія Олександрівна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Cholewa-Wiktor, M.; Jastrzebski, W.Пандемія COVID-19 спричинила прискорення цифровізації та розгляду цифрової фінансової інклюзії як засобу мінімізації негативних економічних наслідків і підвищення стійкості домогосподарств і МСП. Метою цієї статті було оцінити вплив пандемії COVID-19 на цифрову фінансову доступність шляхом побудови та розрахунку інтегрального індексу цифрової фінансової доступності (DFI) на основі показників Global Findex Database. Підхід до розрахунку індексу DFI та двох субіндексів, що характеризують пасивну участь у фінансових відносинах та активне використання цифрових технологій, базувався на лінійній математичній моделі інтегрального показника та на використанні формули Фішберна для розрахунку вагових коефіцієнтів. Отримані результати довели прискорення цифрової фінансової інклюзії у 2021 році та виявили значні відмінності у ПФІ між країнами та групами країн за рівнем доходу, а також проблеми фінансової ізоляції найбільш уразливих груп населення, особливо в країнах, що розвиваються. Отримані результати щодо рівня DFI обговорюються з точки зору впливу COVID-19: як безпосередньо, впливаючи на поведінку споживачів і рішення щодо цифрових фінансових послуг, так і з ширшої точки зору, впливаючи на суб’єктів господарювання, постачальників фінансових послуг і регулювання.Item Digital Financial Inclusion: COVID-19 Impacts and Opportunities(MDPI, 2023) Dluhopolskyi, O.; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Артюхова, Надія Олександрівна; Артюхова, Надежда Александровна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Cholewa-Wiktor, M.Пандемія COVID-19 спричинила прискорення цифровізації та розгляду цифрової фінансової інклюзії як засобу мінімізації негативних економічних наслідків і підвищення стійкості домогосподарств і МСП. Метою цієї статті було оцінити вплив пандемії COVID-19 на цифрову фінансову доступність шляхом побудови та розрахунку інтегрального індексу цифрової фінансової доступності (DFI) на основі показників Global Findex Database. Підхід до розрахунку індексу DFI та двох субіндексів, що характеризують пасивну участь у фінансових відносинах та активне використання цифрових технологій, базувався на лінійній математичній моделі інтегрального показника та на використанні формули Фішберна для розрахунку вагових коефіцієнтів. Отримані результати довели прискорення цифрової фінансової інклюзії у 2021 році та виявили значні відмінності у ПФІ між країнами та групами країн за рівнем доходу, а також проблеми фінансової ізоляції найбільш уразливих груп населення, особливо в країнах, що розвиваються. Отримані результати щодо рівня DFI обговорюються з точки зору впливу COVID-19: як безпосередньо, впливаючи на поведінку споживачів і рішення щодо цифрових фінансових послуг, так і з ширшої точки зору, впливаючи на суб’єктів господарювання, постачальників фінансових послуг і регулювання.Item Modeling the dynamic patterns of banking and non-banking financial intermediaries’ performance(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2022) Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Мордань, Євгенія Юріївна; Мордань, Евгения Юрьевна; Mordan, Yevheniia Yuriivna; Кремень, Вікторія Михайлівна; Кремень, Виктория Михайловна; Kremen, Viktoriia Mykhailivna; Балацький, Євген Олегович; Балацкий, Евгений Олегович; Balatskyi, Yevhen OlehovychNowadays, there are many preconditions and circumstances for conducting shadow schemes in the financial market. Therefore, the level of risk of participation of bank and non-bank financial intermediaries in such schemes is assessed as high. The lack of a practical methodology for assessing the development trajectory of financial intermediaries raises the question of the need for preventive control and quality modeling of their growth dynamics. The study aims to identify and formalize the patterns of development paths of banking and non-banking financial intermediaries based on the Harrington desirability function, which will be used to identify risk patterns as indicative patterns of financial intermediaries’ participation in shadow schemes. The sample includes 13 banking institutions, 3 credit unions, 3 pawnshops, 3 insurance companies, and 3 financial companies. The obtained results showed the relationship between the financial intermediary risk level in terms of its participation in shadow schemes and the phases of the economic cycle as a catalyst for the economic dynamics of the formal and informal economy. Thus, in 2012–2015, most financial intermediaries were in the zone of most significant risk, especially banks, characterized by economic, social, and political instability. Today, banks are in the group with a controlled level of risk of participation in scheme operations. Over the years analyzed, a stable neutral level of risk of participation in shadow schemes was inherent in most non-bank financial institutions. They were less sensitive than banks to the phases of the economic cycle.Item Assessment of financial monitoring efficiency in the banking system of Ukraine(Businness Perspectives, 2020) Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Razinkova, M.; Небаба, Наталія Олександрівна; Небаба, Наталья Александровна; Nebaba, Nataliia Oleksandrivna; Józef, Antoni HaberThe transformation processes taking place in the global economy and the expansion of global business ties increase the overall vulnerability of the international banking system. One of the problems related to money laundering is the process of evaluating the efficiency of financial monitoring measures. The article discusses the issues of assessing the effectiveness of financial monitoring in the banking system of the country. For Ukraine, this problem is especially relevant, because there is a bank-centric model of the financial market (about 90% of assets go through the banking system) in the country. According to official data, 50% of economic activity in Ukraine ends with money laundering. The article presents the improved method that quantifies the level of financial monitoring system effectiveness at commercial banks of Ukraine based on calculations of the integral index. The index indicates the dynamics of the financial system protection degree from the money laundering threat based on the expediency and efficiency of financial monitoring in the banking system. As a result, more comprehensive conclusions about the level of financial security of the country are made. According to assessments, in 2017–2018 the efficiency of financial monitoring of the banking system of Ukraine was at the middle level (about 64%). The proposed method can be applied to evaluate the effectiveness of the financial monitoring system in any country and become the basis for improving the anti-money laundering system through the banking system.Item Evaluating the relationship between financial sustainability and socio-economic development of countries(Sciendo, 2019) Кремень, Вікторія Михайлівна; Кремень, Виктория Михайловна; Kremen, Viktoriia Mykhailivna; Школьник, Інна Олександрівна; Школьник, Инна Александровна; Shkolnyk, Inna Oleksandrivna; Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Кремень, Ольга Іванівна; Кремень, Ольга Ивановна; Kremen, Olha IvanivnaУ цій роботі розглядаються основні теорії „фінансової стійкості” та „фінансового розвитку”. Пропонується розуміти „фінансовий розвиток” як складну динамічну характеристику фінансового сектору, яка формується під впливом факторів фінансово-економічної політики та функціонування фінансового ринку. У статті подано методологію взаємозв'язку між фінансовою стійкістю та оцінкою соціально-економічного розвитку країн. На основі матричного методу доведено, що відмінності в розвинених країнах та країнах, що розвиваються, виникають через взаємозв'язок між фінансовою стійкістю та фінансовим розвитком.Item Theoretical essence of trust in financial services(Sumy State University, 2020) Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Mykhalova, AДосліджуються питання та сутність довіри до надання фінансових послуг.Item Financial Security and Information from Financial Markets(Centre of Sociological Research, 2019) Пластун, Олексій Леонідович; Пластун, Алексей Леонидович; Plastun, Oleksii Leonidovych; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Кремень, Вікторія Михайлівна; Кремень, Виктория Михайловна; Kremen, Viktoriia Mykhailivna; Шелюк, Асіят Ашурбєківна; Шелюк, Асият Ашурбековна; Sheliuk, Asiiat Ashurbiekivna; Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Щербина, Тетяна Володимирівна; Щербина, Татьяна Владимировна; Shcherbyna, Tetiana Volodymyrivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Artemenko, A.; Philatova, H.; Bochkareva, T.У сучасній економічній системі, коли фінансування, домінування фінансового сектора над реальним та фіктивний капітал над виробництвом є основними тенденціями, посилення уваги до забезпечення фінансової безпеки держави є критично важливим. Необхідною умовою побудови ефективної системи управління фінансовою безпекою в Україні є забезпечення стабільності фінансового сектору Наявність інформаційної асиметрії, висока волатильність та низька ефективність фінансового ринку зумовлюють необхідність розробки науково-методичних інструментів для оцінки та аналізу інформації з фінансових ринків. Вирішальне значення раннього прогнозування кризових явищ у фінансовому секторі для забезпечення його стабільності, розробка методологічних інструментів регулювання ринкових невдач призвела до вибору досліджуваної проблеми. Крім того, серед 62 реформ, визначених Стратегією сталого розвитку України 2020 року, однією з найважливіших є реформа фінансового сектору та реформа ринку капіталу. Вони складають основу для посилення фінансової безпеки України та інтегрують її у глобальні ініціативи Світового банку та Міжнародного валютного фонду щодо зміцнення фінансових секторів у всьому світі. Відсутність інтегрованої стратегії управління фінансовою безпекою в Україні суттєво впливає на механізми трансляції фінансових ринків та загрози фінансовій стабільності та безпеці на національному та глобальному рівнях. У той же час використання інформації з фінансових ринків як результатів їх моделювання та прогнозування недостатньо розвинене як у практичному, так і в суто академічному аспектах. Але ця інформація є наріжним каменем забезпечення стабільності фінансового сектору та надійною основою фінансової безпеки держави. Актуальність дослідження пов'язана зі створенням інформаційно-аналітичного простору для прийняття науково обґрунтованих рішень для управління фінансовою безпекою держави. Цей простір базується на синергетичному поєднанні економічних та математичних моделей для аналізу та прогнозування фінансових ринків та інструментів регулювання стабільності фінансового сектору. Використання даних з фінансових ринків (динаміка цін на фінансові активи, мінливість фінансових ринків, результати прогнозування цін на фінансових ринках) робить їх унікальними як інформаційну основу для забезпечення фінансової стабільності та безпеки держави.Item Impact of transparency of public finances on the level of corruption in Ukraine(Centre of Sociological Research, 2019) Савченко, Тарас Григорович; Савченко, Тарас Григорьевич; Savchenko, Taras Hryhorovych; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Школьник, Інна Олександрівна; Школьник, Инна Александровна; Shkolnyk, Inna Oleksandrivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Мордань, Євгенія Юріївна; Мордань, Евгения Юрьевна; Mordan, Yevheniia Yuriivna; Mynenko, L.; Snagoshchenko, A.; Reva, V.; Podobriy, H.; Zykunov, D.; Sirobaba, D.; Tenitska, I.; Klochko, O.; Dukhno, J.Корупція в Україні значно перевищує середньоєвропейський рівень, що робить цю проблему однією з ключових перешкод для ефективної реформи соціально-економічних відносин для просування європейських цінностей та забезпечення сталого економічного зростання. На наш погляд, корупцію слід трактувати як складне явище, зміст якого визначається як економічними законами, так і суспільно-політичними процесами. Зважаючи на складність тлумачення корупції, інструменти боротьби з цим явищем можна розділити на дві великі групи. По-перше, прямі заходи репресій, які в основному стосуються сфери діяльності антикорупційних органів: Вищий антикорупційний суд України, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань боротьби з корупцією та Державне бюро розслідувань. По-друге, стратегічні комплексні профілактичні заходи. Ці заходи формують передумови для зміни думки учасників економічних відносин та запроваджують системні гарантії вчинення корупції. Одним із ключових інструментів другої групи є підвищення прозорості функціонування інститутів державних фінансів, а також забезпечення прозорості всіх складових державної економічної політики, опосередкованих рухом фінансових ресурсів. Ця монографія вивчає методологічні основи забезпечення прозорості державних фінансів в Україні; а також методологічні підходи щодо підвищення прозорості функціонування окремих суб'єктів (банківських груп, державних банків, небанківських фінансових посередників) та систем (протидія відмиванню незаконного доходу, кредитної інформації) у цій галузі.