Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 28
  • Item
    Вимога щодо представництва як перешкода у доступі до суду: практика ЄСПЛ
    (Сумський державний університет, 2025) Славко, Анна Сергіївна; Slavko, Anna Serhiivna
    Доступ до суду та до ефективного засобу юридичного захисту є основоположними засадами реалізації права на справедливий суд. Ці положення було визнано, зокрема, і в рішенні Конституційного суду України від 11 жовтня 2018 року № 8-р/2018. У ньому КСУ визнав неконституційним положення статті 8 ЗУ «Про звернення громадян», яка визначала, що "звернення осіб, визнаних судом недієздатними, не розглядаються". Таким чином, вітчизняна національна практика дотримується правил щодо представництва і можливості захищати себе в суді, щодо яких досягнуто загальноєвропейського консенсусу.
  • Item
    Комісія правди в Аргентині (1983): історична ретроспектива
    (Сумський державний університет, 2022) Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna Serhiivna
    Комісії правди є однією із важливих складових реалізації перехідного правосуддя. Їх створювали у багатьох постконфліктних державах для розслідування та оприлюднення матеріалів про злочини, вчинені сторонами конфлікту, їх причини та наслідки. Низка таких комісій діяла у державах Латинської Америки для подолання наслідків громадянських війн, терористичних нападів та диктаторських режимів. Для України доволі цікавим може бути досвід Аргентини.
  • Item
    Сексуальне насильство у умовах збройних конфліктів: кваліфікація за міжнародним кримінальним правом
    (Сумський державний університет, 2022) Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna Serhiivna
    Сексуальне насильство є одним із явищ, яке доволі часто супроводжує збройні конфлікти. Поруч із вбивствами, руйнуваннями та ушкодженнями майна сексуальне насильство стає однією зі складових тактики окремих воюючих сторін. Проте, на відміну від вбивств і руйнувань, сексуальне насильство не можна виправдати «воєнною доцільністю» чи назвати «ненавмисними збитками» - воно завжди є вольовим актом, спрямованим на залякування, придушення опору та нівелювання людської гідності.
  • Item
    Комісії правди та примирення: досвід Південноафриканської республіки
    (Сумський державний університет, 2022) Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna Serhiivna
    Право на правду є одним із елементів перехідного правосуддя, і тому проблеми його реалізації в Україні наразі набувають особливої актуальності. Потреба в застосуванні механізмів перехідного правосуддя виникає, передусім, у результаті серйозних суспільних і політичних потрясінь (жорстоке придушення протестів, заворушень, повстань громадянські війни та інші види конфліктів). За таких умов часто гине чи зникає певна кількість осіб. Саме на з’ясування їх долі, встановлення винуватих осіб та пошук шляхів неповторення трагічних подій переважно націлені механізми перехідного правосуддя. Інституційно реалізацію права на правду забезпечують, у тому числі, комісії правди та примирення. Комісія правди та примирення Південноафриканської республіки була створена Актом проголошення національної єдності та примирення від 1995 року [4] як спроба боротьби зі спадщиною апартеїду.
  • Item
    Забезпечення гендерної рівності в ЄС
    (Сумський державний університет, 2020) Хуторянець, Ж.В.; Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna Serhiivna
    У ХХ-ХХІ століттях все більше уваги членів демократичних суспільств приділяється досягненню рівності прав чоловіків і жінок. Відповідаючи викликам сучасного світу, міжнародні організації ще у 50-60 роках ХХ століття спрямували свої зусилля на створення законодавчих механізмів досягнення гендерної рівності. Серед актів універсального рівня на увагу заслуговують: Конвенція про політичні права жінок від 1952 року; Конвенція про згоду на вступ до шлюбу, шлюбний вік і реєстрацію шлюбів від 1962 року; Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 1979 року тощо. Четверта Всесвітня конференція зі становища жінок у Пекіні 1995 року ознаменувалась ухваленням Пекінської декларації і Платформи дій. Відповідно до них гендерна рівність навіть на міжнародному рівні визнається цінністю, дотримання якої допоможе досягти справедливості та суспільного розвитку.
  • Item
    COVID-19: чи вистоять права людини у боротьбі з пандемією?
    (Сумський державний університет, 2020) Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna Serhiivna
    Приєднуючись до міжнародних пактів та конвенцій про права людини держави беруть на себе зобов’язання гарантувати особам, які знаходяться під їх владою, певний мінімальний набір прав і свобод. Зокрема, відповідно до статті 1 ЄКПЛ Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I Конвенції. Такі ж положення закріплено у статтях 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. Проте, всі визначені міжнародними актами права не можуть носити абсолютного характеру і забезпечуватись без жодних перерв і винятків. Відтак, за можливістю обмеження у юридичній доктрині виділяють три види прав: 1) ті, які не підлягають обмеженням за жодних умов (наприклад, заборона катування); 2) ті, які підлягають обмеженням для забезпечення поточних інтересів суспільства, таких як збереження державної таємниці чи розслідування злочинів (наприклад, свобода вираження поглядів чи право на приватність); 3) Ті, які підлягають обмеженням виключно за умов надзвичайної ситуації, такої як війна чи техногенна катастрофа [1].
  • Item
    Звернення до Європейського суду з прав людини як спосіб захисту права власності
    (Сумський державний університет, 2020) Низова, А.Р.; Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna Serhiivna
    Основною гарантією захисту права власності є можливість звернення за захистом порушеного, невизнаного або оспорюваного права до суду – як на національному рівні, так і до Європейського суду з прав людини. Відповідне право передбачене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ, Конвенція), а також законодавством України, прийнятим на виконання зобов’язань за Конвенцією. Зауважимо, що інститут права власності є центральним інститутом цивільного права, який розглядається як повне та абсолютне панування особи над майном. За своєю юридичною природою право власності є абсолютним правом і реалізується у можливості власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності майном. Саме такий підхід до розуміння права власності знайшов свого закріплення у ст. 317 Цивільного кодексу України [1]. Також, варто зазначити, що цілковито виключається будь-яке незаконне втручання у здійснення повноважень власника. Безсумнівно, закріплене у Цивільному кодексі України право на захист є однією з найважливіших гарантій відновлення порушених прав та інтересів суб’єктів цивільного права. За загальним правилом, таке суб’єктивне цивільне право виникає у особи у разі порушення належних їй цивільних прав та інтересів, а зокрема несвоєчасного виконання зобов’язання або безпідставного утримання третьою особою майна, невизнання цього права (наприклад, невизнання права власності на майно) або оспорювання цивільного права (оспорювання права на спадщину, оспорювання права власності) тощо. Фактично реалізація цього права є юридичною реакцією на порушення таких прав та інтересів [7].
  • Item
    Торгівля людьми: історія протидії на універсальному та регіональному рівнях
    (Сумський державний університет, 2020) Нагорна, А.О.; Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna Serhiivna
    Однією з актуальних проблем сучасного світу є торгівля людьми. Ця проблема є складною і багатогранною, про що свідчить динаміка її зростання в останні роки. Такі явища як торгівля людьми та експлуатація дітей становлять значну суспільну небезпеку, є грубим посяганням на права і свободи людини, що суперечить як міжнародному праву, так і Конституції України. На жаль, незважаючи на легальну заборону, це негативне явище було і залишається актуальною проблемою не тільки для України, а й для всього світу. Зокрема, за оцінками ООН, близько 2,5 мільйонів осіб з 127 різних країн є об’єктом торгівлі людьми в усьому світі. Згідно досліджень проведених МОМ, більше 230 000 осіб потрапили в тенета торгівлі людьми з 1991 року [9].
  • Item
    Пошук балансу між приватністю та свободою ЗМІ: позиція ЄСПЛ
    (Сумський державний університет, 2020) Білик, Г.В.; Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna Serhiivna
    Проблема захисту гідності людини навіть в умовах сучасного суспільного устрою не втрачає актуальності. Адже поняття гідності є базовою цінністю для людини, що підтверджується тим, що всі основоположні нормативно-правові акти як міжнародного рівня, так і національного, що описують основоположні права та свободи людини та громадянина, мають у своїх статтяхпосилання на неї. Так, на рівні українського законодавства поняття гідності надається в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року. Відповідно до нього гідність єморально-етичною категорією й одночасно – особистим немайновим правом, яким закон надає значення самостійних об’єктів судового захисту та пропонує розуміти під гідністю визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, яке є закріпленим в Конституції України [2].
  • Item
    Поняття гідності людини у рішеннях Конституційного суду України
    (Сумський державний університет, 2020) Щербак, Н.М.; Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna Serhiivna
    Гідність - це ключова цінність будь-якої людини, фундаментальна основа державного ладу та передумова існування правової системи загалом. У конституційному праві держав Європи та Європейського Союзу зазначена цінність набула статусу визначального принципу, засади конституційного ладу та всіх основоположних прав людини. Відповідно до Преамбули Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року саме людська гідність є джерелом прав людини і тому нерозривно пов’язана з ними [1]. Пізнання людської гідності, в поєднання з такими соціальноправовими явищами як свобода, рівність, справедливість, надає можливість пізнання правової природи та юридичного змісту інших прав людини. Усвідомлення глибинної суті людської гідності можливе не лише через розуміння норм моралі або етики, а й завдяки її трактуванню як цінності у праві. Така можливість з’являється у зв’язку із закріпленням поняття "гідність" у конституціях і законах різних держав та пов’язана із судовим тлумаченням відповідних положень.