Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
14 results
Search Results
Item The Impact of Age on the Effectiveness of Immune Checkpoint Inhibitors Therapy in Patients with Metastatic Non-Small-Cell Lung Cancer(MDPI (Multidisciplinary Digital Publishing Institute), 2025) Москаленко, Юлія Василівна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Язиков, Олександр Валерійович; Yazykov, Oleksandr Valeriiovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Івахнюк, Тетяна Василівна; Ivakhniuk, Tetiana Vasylivna; Будко, Ганна Юріївна; Budko, Hanna Yuriivna; Москаленко, Роман Андрійович; Moskalenko, Roman AndriiovychГлобальне старіння населення призвело до зростання захворюваності на злоякісні новоутворення, включаючи метастатичний недрібноклітинний рак легенів (мНМРЛ). Імуностаріння може впливати на ефективність інгібіторів імунних контрольних точок (ІКП). Прогностична роль віку при мНМРЛ, що лікується ІКП, залишається невизначеною. Цілі: Мета цього дослідження - оцінити, чи вік незалежно впливає на виживання, відповідь та токсичність у пацієнтів з мНМРЛ, які отримували ІКП, а також вивчити потенційну взаємодію з клінічними факторами. Методи: У цьому ретроспективному когортному дослідженні було включено 105 пацієнтів з мНМРЛ, які отримували ІКП. Пацієнтів розділили на чотири групи на основі вікових квартилів. Були зібрані клінічні, патологічні та лікувальні дані. Результати виживання аналізували за допомогою кривих Каплана-Мейєра, ROC-кривої та багатовимірних регресійних моделей Кокса, скоригованих на вплив факторів, що впливають на результат. Для вивчення впливу, пов'язаного з віком, проводили аналіз взаємодії та обмежений кубічний сплайн-аналіз. Значення p < 0,05 вважалося статистично значущим. Результати : Медіанний вік становив 60,8 років. Клінічна користь, що визначалася як об'єктивний рівень відповіді (51,4%) та рівень контролю захворювання (86,6%), суттєво не відрізнялася між віковими квартилями ( p = 0,551 та p = 0,257 відповідно). Медіана загальної виживаності також суттєво не відрізнялася ( p = 0,2853). Регресійний аналіз Кокса та сплайнове моделювання не продемонстрували незалежного зв'язку між хронологічним віком та смертністю від усіх причин (Модель 3: HR = 1,00, 95% ДІ: 0,95–1,04, p = 0,889). Однак аналіз взаємодії показав, що поганий функціональний стан за шкалою ECOG ( p = 0,001), триваліша тривалість лікування ІЦІ ( p < 0,0001) та низька експресія PD-L1 ( p = 0,017) були сильнішими предикторами смертності у пацієнтів старшого віку. Вік був пов'язаний зі збільшенням кількості імунообумовлених побічних ефектів та вищими балами індексу коморбідності Чарльсона, що свідчить про необхідність віково-специфічних стратегій лікування. Висновки: Вік сам по собі не є предиктором виживання пацієнтів з мНДРЛ, які отримують ІЦП. Однак функціональний стан, тривалість лікування та експресія PD-L1 можуть змінювати вікові результати.Item Long COVID as a multisystem problem and recent challenges(Інформаційно-науковий центр "Лікарська справа", 2025) Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Nehreba, K.; Yemchura, A.; Kubrak, Y.; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna OleksandrivnaМета огляду – визначення та узагальнення основних теорій виникнення Long COVID, патогенезу та основних клінічних ознак. Матеріали і методи. Oпрацьовано 110 статей з бази даних PubMed, Scopus, Google Scholar, а також відомості ВООЗ та статистичні дані поширеності Long COVID за період 2022–2025 роки, які містять актуальну інформацію щодо зазначеного синдрому. Окрему увагу приділено ураженням нервової системи та психоемоційної сфери. Висновки. 1. На Long COVID хворіє понад 65 млн осіб. Висока сприйнятливість спостерігається у жінок, невакцинованих, у пацієнтів із хронічними захворюваннями. 2. Основні гіпотези розвитку Long COVID: запалення внаслідок цитокінового шторму, імунна відповідь та вироблення антитіл проти білків SARS-CoV-2, нуклеопротеїну N і шипа S, судинна дисфункція та підвищення проникності гематоенцефалічного бар'єру. 3. Патогенетичний механізм постковідного синдрому обумовлений персистенцією вірусу, дисрегуляцією імунної системи, мітохондріальною дисфункцією та продукцією протромботичних аутоантитіл, що сприяє виникненню гіперкоагуляції. Ураження нервової системи пов’язані із порушенням нейротрансмісії, запальними процесами, гіпоксією головного мозку та утворенням “струнних судин”, що призводить до розладу когнітивних функцій. 4. Провідними симптомами ураження нервової системи є: “мозковий туман”, сплутана свідомість, тривалий головний біль, хронічна втома, вегетативні нервові розлади, ортостатична недостатність та периферичні пошкодження у вигляді нейропатій, міопатій та ізольованої дисфункції черепних нервів (аносмія та агевзія). 5. Депресія, тривожний та посттравматичний стресовий розлади, порушення циркадних ритмів та сну – основні ознаки впливу SARS-CoV-2 на психоемоційну сферу та психіатричні розлади.Item Zinc levels in children with community-acquired pneumonia: a comparative study in the context of SARS-CoV-2 infection(ТОВ «Група компаній Мед Експерт», 2024) Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Тарамак, Людмила Вікторівна; Taramak, Liudmyla Viktorivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Висоцький, Ігор Юрійович; Vysotskyi, Ihor Yuriiovych; Резніченко, Ю.Г.; Алексахіна, Тетяна Олексіївна; Aleksakhina, Tetiana OleksiivnaДоведено, що дефіцит мікроелементів, зокрема цинку, може значно послаблювати імунну відповідь організму на інфекцію. Цинк відіграє ключову роль у таких багатьох імунологічних процесах, як проліферація та диференціація лімфоцитів, синтез антитіл та фагоцитоз. Мета: оцінити динаміку рівня цинку в педіатричних пацієнтів із позалікарняною пневмонією з урахуванням наявності або відсутності коінфекції SARS-CoV-2 у гострій фазі захворювання та періоді реконвалесценції. Матеріали та методи. У дослідженні взяло участь 114 дітей віком від 6 до 18 років. Основну групу становив 81 пацієнт із діагнозом позалікарняної пневмонії, серед яких було виділено підгрупи залежно від наявності або відсутності коінфекції SARS-CoV-2. У контрольній групі було 33 здорових дітей відповідного віку та статі. У всіх дітей було визначено рівень цинку в сироватці крові. Результати дослідження опрацьовано з використанням програмного пакета Microsoft Excel 2013. Результати. Усі діти основної групи мали знижений рівень цинку сироватки крові як у гострій фазі, так і в періоді реконвалесценції. Нижчі показники цинку в період розпалу та реконвалесценції мали діти з виявленим вірусом SARS-CoV-2. Діти з тяжким перебігом позалікарняної пневмонії незалежно від ураження вірусом мали незначне зростання показника мікроелемента на фоні стандартного лікування. У всіх дітей із пневмонією було виявлено статистично значуще зниження рівня цинку в сироватці крові порівняно з контрольною групою. У пацієнтів із SARS-CoV-2 простежувався більш виражений дефіцит цинку порівняно з пацієнтами з пневмонією іншої етіології. У процесі лікування спостерігалося поступове збільшення рівня цинку у всіх групах пацієнтів. Висновки. Дослідження виявило зниження концентрації цинку в дітей, хворих на позалікарняну пневмонію, як під час гострого періоду, так і в період реконвалесценції захворювання. Окрім того, пацієнти з встановленим ураженням вірусом SARS-CoV-2 мали достовірно нижчі показники цинку порівняно з дітьми без виявленого коронавірусу. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено етичним комітетом для всіх учасників процесу. Для участі отримано інформовану згоду від дітей та батьків. Автори заявляють про відсутність конфлікту.Item COVID-19 and other acute respiratory viral infections(Poltava State Medical University, 2024) Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Khatynska, Z.V.Для узагальнення світових даних, даних епідеміологічного моніторингу в Україні та Сумській області та встановлення етіологічної структури гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) у 2019-2023 рр. на тлі пандемії COVID-19 проведено ретроспективний аналіз захворюваності на ГРВІ та COVID-19 в Україні та Сумській області, проведено порівняння захворюваності з використанням даних статистичної звітності Центру громадського здоров'я, Головного управління статистики у Сумській області, Сумського обласного центру з контролю та профілактики захворювань МОЗ України. Проведено огляд наукових публікацій, що висвітлюють проблему гострих респіраторних вірусних інфекцій та грипу. Отримані дані свідчать про зниження глобальної захворюваності на ГРВІ та грип у 2020-2021 роках та зростання у 2022-2023 роках. Спостерігалося зменшення частки вірусу грипу А у 2019-2021 роках, збільшення у 2022-2023 роках та повернення до допандемічного рівня. Водночас відбулася зміна частки респіраторно-синцитіального вірусу та риновірусу, відсоток яких коливався, зменшуючись і збільшуючись під час пандемії, і врешті-решт перевищив допандемічний рівень. Незалежно від періоду пандемії COVID-19, серед штамів грипу у світі переважав A H1N1(2009). В Україні та Сумській області динаміка захворюваності на ГРВІ та грип відображала схожі зміни, а відносний показник захворюваності, який був дещо вищим, ніж у світі на початку пандемії, знизився до рівня, близького до світового у 2023 році.Item Епідеміологічні особливості COVID-19 у дітей міста Суми(Харківський Національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2023) Тарамак, Людмила Вікторівна; Taramak, Liudmyla Viktorivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Кліщ, Ольга Олександрівна; Klishch, Olha Oleksandrivna; Редченко, Вікторія Андріївна; Redchenko, Viktoriia Andriivna; Пікулицький, Артем Сергійович; Pikulytskyi, Artem Serhiiovych; Яресько, Тетяна Юріївна; Yaresko, Tetiana Yuriivna; Матвєічева, Я.В.; Ларіна, К.О.В роботі описуються епідеміологічні особливості Covid-19 серез дітей м.Суми. Для педіатрів, сімейних-лікарів, інфекціоністів. Актуальність. Сімейство коронавірусів відоме науці давно, але в кінці 2019 року весь світ сколихнуло повідомлення про виявлення нового штаму вірусу, а березень 2020 року запам'ятався як початок пандемії. COVID-19 вражає усі вікові групи, має різні форми перебігу та постійно мутує. Мета роботи – вивчити епідеміологічні показники захворюваності на COVID-19 серед дитячого населення міста Суми. Матеріали та методи – нами було проаналізовано 95 медичних карток стаціонарних хворих з діагнозом COVID-19 віком до 17 років, що знаходились на лікуванні у КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» СМР з червня 2020 по червень 2021 років. У ході проведення дослідження було встановлено, що достовірно частіше хворіли діти віком до 3-х років, ніж пацієнти дошкільного, молодшого, середнього та старшого шкільного віку. Висновок. У ході дослідження було встановлено, що при захворюваності на СOVID- 19 немає вираженого зв'язку зі статевою приналежністю пацієнта та він однаково часто вражає як дівчат, так і хлопчиків. У віковому аспекті хворих достовірно частіше хворіли діти раннього віку.Item Peculiarities of thyroid status of preschool children with acute bronchitis(ALUNA Publishing House, 2022) Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Попов, Сергій Віталійович; Popov, Serhii Vitaliiovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Алексахіна, Тетяна Олексіївна; Aleksakhina, Tetiana OleksiivnaThe aim: The aim of this study was to determine the characteristics of thyroid status (thyroid hormone, total and free fractions of triiodothyronine and thyroxine, reversible triiodothyronine, antibodies to thyroperoxidase) of preschool children with acute bronchitis. Materials and methods: We examined 135 preschool children (from 3 to 6 years old) with acute bronchitis (main group) and 28 apparently healthy subjects who were in the control group. It used clinical-anamnestic, laboratory and instrumental research methods. Evaluation of the course of acute bronchitis was carried out in the acute period of the disease. All results were statistically processed using the SPSS 26 package. Results: In 33 % of patients with acute bronchitis there are subclinical abnormalities of thyroid hormones, which manifest themselves in the form of euthyroid sick syndrome. Namely, we found an increased concentration of reversible triiodothyronine in the serum, as well as a decrease in total triiodothyronine and its free fraction. Conclusions: In patients with acute bronchitis in almost every third case there are functional shifts in hormonal status, which are manifested in the form of the first variant of the euthyroid sick syndrome.Item Chronic tonsillitis in adolescents: clinical features and the role of ultrasound diagnostics in the northern region of Ukraine(Видавничий дім «Заславський», 2023) Манько, Юлія Анатоліївна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Попов, Сергій Віталійович; Popov, Serhii Vitaliiovych; Січненко, Петро Іванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Висоцький, Ігор Юрійович; Vysotskyi, Ihor Yuriiovych; Алексахіна, Тетяна Олексіївна; Aleksakhina, Tetiana OleksiivnaChronic tonsillitis is the most common disease among children and adolescents in the structure of pathology of the ENT organs. Untimely diagnosis and irrational treatment lead to decompensation of chronic tonsillitis and the development of lesions of many organs and systems of the child's body of tonsillogenic origin. The aim of the work was to study the clinical features and ultrasound changes of the palatine tonsils in adolescents with chronic tonsillitis. Materials and methods: it was examined 47 children at the age from13 to 17 years suffering from chronic tonsillitis. Group I - 27 children with compensated chronic tonsillitis, Group II - 20 patients suffering from decompensated chronic tonsillitis. The control group consisted of 16 practically healthy children, representative in terms of age and gender. We used clinical methods, ultrasonography of the palatine tonsils, and statistical methods. The study was approved by the Institutional Bioethics Committee and it conforms to the principles outlined in the Declaration of Helsinki. Results: according to the results of an ultrasound examination of the palatine tonsils, in children with chronic tonsillitis, the main changes were an increase in their transverse dimensions by more than 15 mm, deepening of lacunae, thickening of the capsule, fibrous changes. In addition, in children with tonsillogenic lesions of the cardiovascular system and a decompensated form of chronic tonsillitis, the pathological signs of the disease according to ultrasound were more significant and were manifested by unclear contours, increased echogenicity, heterogeneous hyperechoic structure, diffuse fibrous and cystic changes of the palatine tonsils. Conclusions: ultrasonography of the palatine tonsils is a non-invasive, painless, accessible and informative method of studying the structure of the tonsils in normal and pathological conditions. It allows for a more thorough assessment of their changes in compensated and decompensated forms of chronic tonsillitis.Item Clinical features and nature of acute bronchitis in preschool children in combination with and without euthyroid sick syndrome(МедЕксперт, 2021) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Moschich, O.P.; Reznychenko, Yu.G.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Syadrista, Yu.O.Acute bronchitis is a common disease in children. During inflammation, including the respiratory tract, the pituitary gland and thyroid gland are involved in the process, on the response of which the body's protective and adaptive stability depends. Therefore, the adequacy of the functioning of these organs depends on the nature of the course of acute infectious diseases, including acute bronchitis. Thus, children with this disease often develop a euthyroid sick syndrome, which manifests itself most often in the form of «low T3 syndrome». Purpose — to study the clinical features of acute bronchitis in preschool children in combination with euthyroid sick syndrome and without it. Materials and methods. 135 children of preschool age (from 3 to 6 years), patients with acute bronchitis (main group) and 28 healthy children (control group) were examined. All patients in the main group were divided into two. The first group consisted of children with acute bronchitis (92 children), and the second group — patients with acute bronchitis in combination with euthyroid sick syndrome (43 children). Clinical and anamnestic (collection of complaints, anamnesis of disease and life, physical examination) research methods were used. Results. It was found that in patients with acute bronchitis with signs of euthyroid sick syndrome, a greater number of cases of prolonged neonatal jaundice, perinatal CNS lesions and births weighing less than 2800 g were found. The leading clinical syndromes in patients with acute bronchitis were intoxication, catarrhal and hyperthermic. General weakness was the main symptom of intoxication syndrome in children with acute bronchitis without signs of euthyroid syndrome, while anxiety was more common in children of group II. The main symptom of catarrhal syndrome was a daytime dry cough. Hyperthermic syndrome was significantly more common with fever. Hectic body temperature was found in most children with acute bronchitis in combination with euthyroid sick syndrome than without it. Children who showed signs of euthyroid sick syndrome were ill for longer. Conclusions. Patients with acute bronchitis combined with euthyroid sick syndrome generally have a more severe history of life and disease, more severe acute bronchitis than patients without abnormalities in hormonal status. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local ethics committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.Item State of immunity in preschoolers with acute respiratory viral infections associated with adenoid vegetations(Shevchenko Scientific Society, Lviv, Ukraine, 2021) Дмітрова, Євгенія Василівна; Дмитрова, Евгения Васильевна; Dmitrova, Yevheniia Vasylivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Голубнича, Вікторія Миколаївна; Голубничая, Виктория Николаевна; Holubnycha, Viktoriia Mykolaivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Reznichenko, Y.H.; Висоцький, Ігор Юрійович; Высоцкий, Игорь Юрьевич; Vysotskyi, Ihor Yuriiovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Плахута, Валентина Анатоліївна; Плахута, Валентина Анатольевна; Plakhuta, Valentyna Anatoliivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Syadrista, Y.O.Вступ. Гострі респіраторні інфекції є найпоширенішими інфекційними захворюваннями у всьому світі серед дітей різних вікових груп. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 59 дітей віком від 3 до 7 років. До першої групи увійшли 22 пацієнти з гострою респіраторною вірусною інфекцією, до другої – 23 пацієнти з гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією, а в контрольну групу – 14 практично здорових дітей. Імунологічне дослідження проводили в гострий період захворювання. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою стандартного статистичного програмного забезпечення EZR 1.41. Результати. Після проведеного дослідження у більшості пацієнтів з ГРВІ було виявлено фактичне збільшення CD3+, CD4+, CD8+, CD22+- клітин та IgA, IgM у сироватці крові. Водночас у пацієнтів із гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією в гострий період, було виявлено збільшення загальної кількості лімфоцитів за рахунок CD4+, CD8+, CD22+ клітин та IgG. Порівняльний аналіз результатів дослідження обох груп пацієнтів показав, що у дітей другої групи було суттєво вищий рівень CD3+-клітин, тоді як CD22+- лімфоцити, IgA, IgM та IgG були достовірно нижчими від подібних показників вперша група. Висновки. Гострий період захворювання у дітей з гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією, мав дисбаланс як клітинного, так і гуморального компонента імунної системи.Item Клінічні особливості та характер перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку у поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього(Група компаній «МедЕксперт», 2021) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Мощич, О.П.; Резніченко, Ю.Г.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Сядриста, Ю.О.Гострий бронхіт є надзвичайно поширеним захворюванням у дітей. Під час запалення, у тому числі респіраторного тракту, до процесу залучаються гіпофіз та щитоподібна залоза, від відповіді яких залежить захисна та адаптаційна стійкість організму. Тому від адекватності функціонування цих органів залежить характер перебігу гострих інфекційних хвороб, зокрема гострого бронхіту. Так. у дітей з цим захворюванням нерідко розвивається синдром еутиреоїдної патології, що проявляється найчастіше у формі «синдрому низького ТЗ». Мета — вивчити клінічні особливості перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку в поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього. Матеріали та методи. Обстежено 135 дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років), хворих на гострий бронхіт (основна група), і 28 здорових дітей (контрольна група). Усіх пацієнтів основної групи поділено на дві: І групу становили хворі на гострий бронхіт (92 дитини), а II групу — хворі на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології (43 дитини). Застосовано клініко-анамнестичні (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, фізикальне обстеження) методи дослідження. Результати. З'ясовано, що в пацієнтів із гострим бронхітом з ознаками синдрому еутиреоїдної патології виявлено більшу кількість випадків пролонгованої неонатальної жовтяниці, перинатального ураження центральної нервової системи та народження з масою тіла менше 2800 г. Установлено, що для захворюваності дітей дошкільного віку на гострий бронхіт характерний зимово-весняний підйом. Провідними клінічними синдромами у хворих на гострий бронхіт були інтоксикаційний, катаральний та гіпертермічний. Загальна слабкість була основним симптомом інтоксикаційного синдрому у хворих на гострий бронхіт без ознак синдрому еутиреоїдної патології, тоді як занепокоєння частіше відзначалися в дітей II групи. Основним симптомом катарального синдрому був денний сухий кашель. Гіпертермічний синдром достовірно частіше проявлявся фебрильною температурою. Гектична температура тіла виявлялася в більшості хворих на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології, ніж без нього. Діти з ознаками синдрому еутиреоїдної патології хворіли довше. Висновки. Пацієнти з гострим бронхітом, поєднаним із синдромом еутиреоїдної патології, загалом мають більш обтяжений анамнез життя та захворювання, тяжчий перебіг гострого бронхіту, ніж пацієнти без відхилень у гормональному статусі. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.