Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 45
  • Item
    Епідеміологічні особливості COVID-19 у дітей міста Суми
    (Харківський Національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2023) Тарамак, Людмила Вікторівна; Taramak, Liudmyla Viktorivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Кліщ, Ольга Олександрівна; Klishch, Olha Oleksandrivna; Редченко, Вікторія Андріївна; Redchenko, Viktoriia Andriivna; Пікулицький, Артем Сергійович; Pikulytskyi, Artem Serhiiovych; Яресько, Тетяна Юріївна; Yaresko, Tetiana Yuriivna; Матвєічева, Я.В.; Ларіна, К.О.
    В роботі описуються епідеміологічні особливості Covid-19 серез дітей м.Суми. Для педіатрів, сімейних-лікарів, інфекціоністів. Актуальність. Сімейство коронавірусів відоме науці давно, але в кінці 2019 року весь світ сколихнуло повідомлення про виявлення нового штаму вірусу, а березень 2020 року запам'ятався як початок пандемії. COVID-19 вражає усі вікові групи, має різні форми перебігу та постійно мутує. Мета роботи – вивчити епідеміологічні показники захворюваності на COVID-19 серед дитячого населення міста Суми. Матеріали та методи – нами було проаналізовано 95 медичних карток стаціонарних хворих з діагнозом COVID-19 віком до 17 років, що знаходились на лікуванні у КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» СМР з червня 2020 по червень 2021 років. У ході проведення дослідження було встановлено, що достовірно частіше хворіли діти віком до 3-х років, ніж пацієнти дошкільного, молодшого, середнього та старшого шкільного віку. Висновок. У ході дослідження було встановлено, що при захворюваності на СOVID- 19 немає вираженого зв'язку зі статевою приналежністю пацієнта та він однаково часто вражає як дівчат, так і хлопчиків. У віковому аспекті хворих достовірно частіше хворіли діти раннього віку.
  • Item
    Клінічні особливості та характер перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку у поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього
    (Група компаній «МедЕксперт», 2021) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Мощич, О.П.; Резніченко, Ю.Г.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Сядриста, Ю.О.
    Гострий бронхіт є надзвичайно поширеним захворюванням у дітей. Під час запалення, у тому числі респіраторного тракту, до процесу залучаються гіпофіз та щитоподібна залоза, від відповіді яких залежить захисна та адаптаційна стійкість організму. Тому від адекватності функціонування цих органів залежить характер перебігу гострих інфекційних хвороб, зокрема гострого бронхіту. Так. у дітей з цим захворюванням нерідко розвивається синдром еутиреоїдної патології, що проявляється найчастіше у формі «синдрому низького ТЗ». Мета — вивчити клінічні особливості перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку в поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього. Матеріали та методи. Обстежено 135 дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років), хворих на гострий бронхіт (основна група), і 28 здорових дітей (контрольна група). Усіх пацієнтів основної групи поділено на дві: І групу становили хворі на гострий бронхіт (92 дитини), а II групу — хворі на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології (43 дитини). Застосовано клініко-анамнестичні (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, фізикальне обстеження) методи дослідження. Результати. З'ясовано, що в пацієнтів із гострим бронхітом з ознаками синдрому еутиреоїдної патології виявлено більшу кількість випадків пролонгованої неонатальної жовтяниці, перинатального ураження центральної нервової системи та народження з масою тіла менше 2800 г. Установлено, що для захворюваності дітей дошкільного віку на гострий бронхіт характерний зимово-весняний підйом. Провідними клінічними синдромами у хворих на гострий бронхіт були інтоксикаційний, катаральний та гіпертермічний. Загальна слабкість була основним симптомом інтоксикаційного синдрому у хворих на гострий бронхіт без ознак синдрому еутиреоїдної патології, тоді як занепокоєння частіше відзначалися в дітей II групи. Основним симптомом катарального синдрому був денний сухий кашель. Гіпертермічний синдром достовірно частіше проявлявся фебрильною температурою. Гектична температура тіла виявлялася в більшості хворих на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології, ніж без нього. Діти з ознаками синдрому еутиреоїдної патології хворіли довше. Висновки. Пацієнти з гострим бронхітом, поєднаним із синдромом еутиреоїдної патології, загалом мають більш обтяжений анамнез життя та захворювання, тяжчий перебіг гострого бронхіту, ніж пацієнти без відхилень у гормональному статусі. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
  • Item
    Особливості динаміки рівня ІЛ-10 у дітей з ротавірусною інфекцією
    (Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2021) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro Ivanovych
    Метою нашого дослідження було вивчити особливості динаміки рівня ІЛ-10 у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію. Матеріали та методи. Дослідження проводилось на базі КУ Дитяча клінічна лікарня "Святої Зінаїди" СМР. Нами було обстежено 46 дітей віком від 1 до 5 років. Контрольну групу склали 21 практично здорова дитина, до основної групи увійшло 25 дітей, хворих на ротавірусну інфекцію. Визначення рівня ІЛ-10 проводилось на початку захворювання та у періоді реконвалесценції, на основі твердофазного "сендвіч'-варіанта імуноферментного аналізу з використанням моноклональних антитіл за допомогою тест-систем "Вектор Бест". Статистична обробка отриманих результатів проводилась за допомогою стандартної статистичної комп'ютерної системи "Micro­ soft Excel" (2007), адаптованої для медико-біологічних досліджень. Результати. У пацієнтів основної групи в гострому періоді захворювання рівень ІЛ-10 в сироватці крові становив (17,12 0,32) пг/м л, тоді як у дітей контрольної групи даний показник був (5,87 0,27) пг/м л, (р < 0,001). При обстеженні хворих на ротавірусний гастро­ ентерит у періоді реконвалесценції у сироватці крові визначалось достовірне зниження ІЛ-10 (15,32 0,27) пг/м л при порівнянні з ана­ логічним показником пацієнтів у періоді розпалу захворювання, (р < 0,01). Висновки. Отже, гострий період захворювання у пацієнтів з ротавірусною інфекцією характеризувався достовірним зростанням рівня ІЛ-10 у сироватці крові. Дослідження показника у хворих після проведеного лікування показало достовірне зниження даного цитокіну в сироватці крові, проте він не досягав значень здорових дітей. Отримані результати свідчать про необхідність продовження лікувальних заходів у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію після виписки зі стаціонару.
  • Item
    Відкриті навчальні ресурси в навчальному процесі
    (Запорізький державний медичний університет, 2018) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Горбась, Вікторія Анатоліївна; Горбась, Виктория Анатольевна; Horbas, Viktoriia Anatoliivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna
    Відкриті навчальні ресурси дозволяють формувати умови для розширення доступу до освіти, розвивати іноваційні форми і види навчальних практик, дозволяючи при цьому ефективно інтегрувати їх і реалізовувати принцип безперервності.
  • Item
    Ефективність застосування Bacillus clausii у лікуванні дітей з ротавірусною інфекцією
    (Національний військово-медичний клінічний центр, 2018) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Горбась, Вікторія Анатоліївна; Горбась, Виктория Анатольевна; Horbas, Viktoriia Anatoliivna
    Ротавірусна інфекція (РВІ) займає провідне місце в структурі дитячих інфекційних хвороб. Згідно даних ВООЗ щороку до 125 млн. дітей хворіють на дане захворю- вання. Частіше хворіють діти віком до 5 років. Мета: вивчення динаміки клінічних симптомів при використанні Bacillus clausii у лікуванні дітей, хворих на ротавірусну інфекцію.
  • Item
    Показники міді та марганцю в сироватці крові дітей, хворих на вегетативні дисфункції
    (Сумський державний університет, 2017) Мельник, Л.І.; Січненко, Д.П.; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Бугаєнко, В.О.
    Вегетативні дисфункції (ВД) є основною проблемою серед соматичних патологій дитячого віку, що зустрічається з роками все частіше. На сьогодні, частка ВД в структурі неінфекційних захворювань дитячого населення складає більш ніж 20%.
  • Item
    Динаміка показників мікро- та макроелементів у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію
    (Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології, 2017) Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Гордієнко, Олена Володимирівна; Гордиенко, Елена Владимировна; Hordiienko, Olena Volodymyrivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Татаренко, С.Д.; Кругляк, С.І.
    У статті розглядається динаміка показників мікро- та макроелементів у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію. Стаття розрахована для лікарів, науковців у сфері медицини.
  • Item
    Лейкоцитарний індекс інтоксикації як критерій оцінки тяжкості перебігу гострих кишкових інфекцій у дітей
    (Сумський державний університет, 2017) Гарбузова, Єлізавета Антонівна; Бугаєнко, В.А.; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Гарбузова, Елизавета Антоновна; Harbuzova, Yelizaveta Antonivna
    Гострі кишкові інфекції (ГКІ) є актуальною проблемою охорони здоров’я, не дивлячись на постійний розвиток діагностики та удосконалення їх лікування. За даними ВООЗ у світі щорічно реєструється біля 300 млн. діарейних захворювань, причому на кожну дитину припадає більше трьох епізодів ГКІ. Смертність у цих країнах сягає 3,2 млн випадків серед дітей раннього віку кожний рік. Розвинуті країни мають менший рівень летальності від ГКІ, проте захворюванність залишається високою, а економічні збитки значними. Згідно епідеміологічних даних в Україні захворюванність на гострі кишкові інфекції складає 50–60 тис. випадків, серед них 20–30 мають смертельний висхід.
  • Item
    Характеристика показників мікро- та макроелементів в сироватці крові у дітей хворих на ротавірусну інфекцію
    (Сумський державний університет, 2016) Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Андрієнко, Світлана Миколаївна; Татаренко, С.Д.; Кругляк, С.І.; Корнієнко, М.О.; Андриенко, Светлана Николаевна; Andriienko, Svitlana Mykolaivna
    Метою нашого дослідження було визначення Cu, Fe, Zn, Mg, K, Ca, Na в сироватці крові у пацієнтів з ротавірусною інфекцією в гострому періоді захворювання. Дослідження проводилося на базі Сумської міської дитячої клінічної лікарні Святої Зінаїди у 2015–2016 рр. Під спостереженням знаходилось 29 дітей хворих на ротавірусний гастроентерит та 14 практично здорових дітей. Визначення вмісту мікро- та макроелементів проводилося у гострий період захворювання (на 1–2 добу) за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометричного аналізатора С 115 – МІ з графітовим електротермічним атомі затором ГРАСФО – 1 (графіт - 5), (ВАТ „SELMI”, Україна) методом абсорбційної спектрофотометрії. Для статистичної обробки даних використовували комп’ютерну програму Microsoft Office Excel, що адаптована для медико–біологічних досліджень.
  • Item
    Клінічні особливості моно- та мікст-варіантів ротавірусної кишкової інфекції у дітей раннього віку
    («Інформаційно – науковий центр Лікарська справа», 2016) Майданник, Віталій Григорович; Майданник, Виталий Григорьевич; Maidannyk, Vitalii Hryhorovych; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych
    Описані особливості клінічного перебігу моно- та мікст-варіантів кишкової інфекції ротавірусної етіології у дітей раннього віку. Було встановлено, що в гострий період захворювання характерними є інтоксикаційний і диспепсичний синдроми, а також синдром ексикозу.