Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
4 results
Search Results
Item The Impact of Age on the Effectiveness of Immune Checkpoint Inhibitors Therapy in Patients with Metastatic Non-Small-Cell Lung Cancer(MDPI (Multidisciplinary Digital Publishing Institute), 2025) Москаленко, Юлія Василівна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Язиков, Олександр Валерійович; Yazykov, Oleksandr Valeriiovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Івахнюк, Тетяна Василівна; Ivakhniuk, Tetiana Vasylivna; Будко, Ганна Юріївна; Budko, Hanna Yuriivna; Москаленко, Роман Андрійович; Moskalenko, Roman AndriiovychГлобальне старіння населення призвело до зростання захворюваності на злоякісні новоутворення, включаючи метастатичний недрібноклітинний рак легенів (мНМРЛ). Імуностаріння може впливати на ефективність інгібіторів імунних контрольних точок (ІКП). Прогностична роль віку при мНМРЛ, що лікується ІКП, залишається невизначеною. Цілі: Мета цього дослідження - оцінити, чи вік незалежно впливає на виживання, відповідь та токсичність у пацієнтів з мНМРЛ, які отримували ІКП, а також вивчити потенційну взаємодію з клінічними факторами. Методи: У цьому ретроспективному когортному дослідженні було включено 105 пацієнтів з мНМРЛ, які отримували ІКП. Пацієнтів розділили на чотири групи на основі вікових квартилів. Були зібрані клінічні, патологічні та лікувальні дані. Результати виживання аналізували за допомогою кривих Каплана-Мейєра, ROC-кривої та багатовимірних регресійних моделей Кокса, скоригованих на вплив факторів, що впливають на результат. Для вивчення впливу, пов'язаного з віком, проводили аналіз взаємодії та обмежений кубічний сплайн-аналіз. Значення p < 0,05 вважалося статистично значущим. Результати : Медіанний вік становив 60,8 років. Клінічна користь, що визначалася як об'єктивний рівень відповіді (51,4%) та рівень контролю захворювання (86,6%), суттєво не відрізнялася між віковими квартилями ( p = 0,551 та p = 0,257 відповідно). Медіана загальної виживаності також суттєво не відрізнялася ( p = 0,2853). Регресійний аналіз Кокса та сплайнове моделювання не продемонстрували незалежного зв'язку між хронологічним віком та смертністю від усіх причин (Модель 3: HR = 1,00, 95% ДІ: 0,95–1,04, p = 0,889). Однак аналіз взаємодії показав, що поганий функціональний стан за шкалою ECOG ( p = 0,001), триваліша тривалість лікування ІЦІ ( p < 0,0001) та низька експресія PD-L1 ( p = 0,017) були сильнішими предикторами смертності у пацієнтів старшого віку. Вік був пов'язаний зі збільшенням кількості імунообумовлених побічних ефектів та вищими балами індексу коморбідності Чарльсона, що свідчить про необхідність віково-специфічних стратегій лікування. Висновки: Вік сам по собі не є предиктором виживання пацієнтів з мНДРЛ, які отримують ІЦП. Однак функціональний стан, тривалість лікування та експресія PD-L1 можуть змінювати вікові результати.Item Long COVID as a multisystem problem and recent challenges(Інформаційно-науковий центр "Лікарська справа", 2025) Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Nehreba, K.; Yemchura, A.; Kubrak, Y.; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna OleksandrivnaМета огляду – визначення та узагальнення основних теорій виникнення Long COVID, патогенезу та основних клінічних ознак. Матеріали і методи. Oпрацьовано 110 статей з бази даних PubMed, Scopus, Google Scholar, а також відомості ВООЗ та статистичні дані поширеності Long COVID за період 2022–2025 роки, які містять актуальну інформацію щодо зазначеного синдрому. Окрему увагу приділено ураженням нервової системи та психоемоційної сфери. Висновки. 1. На Long COVID хворіє понад 65 млн осіб. Висока сприйнятливість спостерігається у жінок, невакцинованих, у пацієнтів із хронічними захворюваннями. 2. Основні гіпотези розвитку Long COVID: запалення внаслідок цитокінового шторму, імунна відповідь та вироблення антитіл проти білків SARS-CoV-2, нуклеопротеїну N і шипа S, судинна дисфункція та підвищення проникності гематоенцефалічного бар'єру. 3. Патогенетичний механізм постковідного синдрому обумовлений персистенцією вірусу, дисрегуляцією імунної системи, мітохондріальною дисфункцією та продукцією протромботичних аутоантитіл, що сприяє виникненню гіперкоагуляції. Ураження нервової системи пов’язані із порушенням нейротрансмісії, запальними процесами, гіпоксією головного мозку та утворенням “струнних судин”, що призводить до розладу когнітивних функцій. 4. Провідними симптомами ураження нервової системи є: “мозковий туман”, сплутана свідомість, тривалий головний біль, хронічна втома, вегетативні нервові розлади, ортостатична недостатність та периферичні пошкодження у вигляді нейропатій, міопатій та ізольованої дисфункції черепних нервів (аносмія та агевзія). 5. Депресія, тривожний та посттравматичний стресовий розлади, порушення циркадних ритмів та сну – основні ознаки впливу SARS-CoV-2 на психоемоційну сферу та психіатричні розлади.Item Clinical features and nature of acute bronchitis in preschool children in combination with and without euthyroid sick syndrome(МедЕксперт, 2021) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Moschich, O.P.; Reznychenko, Yu.G.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Syadrista, Yu.O.Acute bronchitis is a common disease in children. During inflammation, including the respiratory tract, the pituitary gland and thyroid gland are involved in the process, on the response of which the body's protective and adaptive stability depends. Therefore, the adequacy of the functioning of these organs depends on the nature of the course of acute infectious diseases, including acute bronchitis. Thus, children with this disease often develop a euthyroid sick syndrome, which manifests itself most often in the form of «low T3 syndrome». Purpose — to study the clinical features of acute bronchitis in preschool children in combination with euthyroid sick syndrome and without it. Materials and methods. 135 children of preschool age (from 3 to 6 years), patients with acute bronchitis (main group) and 28 healthy children (control group) were examined. All patients in the main group were divided into two. The first group consisted of children with acute bronchitis (92 children), and the second group — patients with acute bronchitis in combination with euthyroid sick syndrome (43 children). Clinical and anamnestic (collection of complaints, anamnesis of disease and life, physical examination) research methods were used. Results. It was found that in patients with acute bronchitis with signs of euthyroid sick syndrome, a greater number of cases of prolonged neonatal jaundice, perinatal CNS lesions and births weighing less than 2800 g were found. The leading clinical syndromes in patients with acute bronchitis were intoxication, catarrhal and hyperthermic. General weakness was the main symptom of intoxication syndrome in children with acute bronchitis without signs of euthyroid syndrome, while anxiety was more common in children of group II. The main symptom of catarrhal syndrome was a daytime dry cough. Hyperthermic syndrome was significantly more common with fever. Hectic body temperature was found in most children with acute bronchitis in combination with euthyroid sick syndrome than without it. Children who showed signs of euthyroid sick syndrome were ill for longer. Conclusions. Patients with acute bronchitis combined with euthyroid sick syndrome generally have a more severe history of life and disease, more severe acute bronchitis than patients without abnormalities in hormonal status. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local ethics committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.Item State of immunity in preschoolers with acute respiratory viral infections associated with adenoid vegetations(Shevchenko Scientific Society, Lviv, Ukraine, 2021) Дмітрова, Євгенія Василівна; Дмитрова, Евгения Васильевна; Dmitrova, Yevheniia Vasylivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Голубнича, Вікторія Миколаївна; Голубничая, Виктория Николаевна; Holubnycha, Viktoriia Mykolaivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Reznichenko, Y.H.; Висоцький, Ігор Юрійович; Высоцкий, Игорь Юрьевич; Vysotskyi, Ihor Yuriiovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Плахута, Валентина Анатоліївна; Плахута, Валентина Анатольевна; Plakhuta, Valentyna Anatoliivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Syadrista, Y.O.Вступ. Гострі респіраторні інфекції є найпоширенішими інфекційними захворюваннями у всьому світі серед дітей різних вікових груп. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 59 дітей віком від 3 до 7 років. До першої групи увійшли 22 пацієнти з гострою респіраторною вірусною інфекцією, до другої – 23 пацієнти з гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією, а в контрольну групу – 14 практично здорових дітей. Імунологічне дослідження проводили в гострий період захворювання. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою стандартного статистичного програмного забезпечення EZR 1.41. Результати. Після проведеного дослідження у більшості пацієнтів з ГРВІ було виявлено фактичне збільшення CD3+, CD4+, CD8+, CD22+- клітин та IgA, IgM у сироватці крові. Водночас у пацієнтів із гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією в гострий період, було виявлено збільшення загальної кількості лімфоцитів за рахунок CD4+, CD8+, CD22+ клітин та IgG. Порівняльний аналіз результатів дослідження обох груп пацієнтів показав, що у дітей другої групи було суттєво вищий рівень CD3+-клітин, тоді як CD22+- лімфоцити, IgA, IgM та IgG були достовірно нижчими від подібних показників вперша група. Висновки. Гострий період захворювання у дітей з гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією, мав дисбаланс як клітинного, так і гуморального компонента імунної системи.