Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
9 results
Search Results
Item Правові засади формування та функціонування демократичного режиму: антиномія лібералізму і тоталітаризму(Ужгородський національний університет, 2024) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr ViktorovychСтаття присвячена проблематиці правових засад формування та функціонування демократичного режиму в його ліберальному та тоталітарному вимірах. При цьому, оскільки нічим не обмежена влада народу таїть у собі небезпеку тоталітаризму, що неодноразово проявлялися у минулому як нашої держави, так і світу в цілому, дослідження демократичного режиму має актуальний характер. Отже, метою цього дослідження є правові засади формування та функціонування демократичного режиму у контексті його взаємодії з лібералізмом і тоталітаризмом. Реалізація зазначеної мети потребує виконання низки наукових завдань. У статті обґрунтовано, що «чисті» політичні режими мають достатньо абстрактний характер. З’ясовано, що в рамках «дуального» підходу існує дві дихотомії політичних режимів: залежно від взаємодії держави із особистістю та за приналежністю суверенітету. Доведено, що в результаті дуальності виділяється режим «тоталітарної демократії», прикладом якого можна вважати СРСР доби культу особи Й. Сталіна, та режим «ліберальної демократії», прикладом якого є США значну частину своєї історії. Стаття містить висновок про те, що філософська першооснова «тоталітарної демократії» була сформована в рамках т. зв. «теорії колективістської демократії», за якої народ розглядався як багатоголова єдина колективна істота, що часто могло мати негативні наслідки у вигляді, приміром, сентенції «ворог народу». Наголошується, що залучення широких народних мас до репресивної сталінської системи створив певний «демократичний сурогат» – радянську «тоталітарну демократію», за якої радянський народ залучається до судилищ над «ворогами народу» (демократичний вимір), а сам характер репресій має масовий характер, що наближає його до геноциду (тоталітарний вимір). З’ясовано, що ліберально-демократичний режим в США склався унаслідок поєднання того, що народ бере активну участь у відправленні державної влади (демократичний вимір) та конституційно-правового декларування, в якості засадничого принципу, свободи (ліберальний вимір). Практична цінність роботи полягає у необхідності створення запобіжників відродження тоталітаризму в світі в умовах активного використання постулатів демократії недемократичними режимами.Item Роль республіканського глави держави в процесах формування та функціонування оборонно-промислового комплексу: конституційно-правовий вимір(ЮНЕСКО-СОЦІО, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr ViktorovychСтаття присвячена проблематиці конституційно-правового виміру ролі республіканського глави держави в процесах формування та функціонування оборонно-промислового комплексу. При цьому, питання ролі президента в зазначених процесах становить певний інтерес для вітчизняної юриспруденції, оскільки в сучасному вітчизняному суспільстві знову розпочалися дискусії щодо трансформації змішаної системи республіканського правління в президентську. Отже, метою цього дослідження є роль республіканського глави держави в процесах формування та функціонування оборонно-промислового комплексу, зокрема, її конституційно-правовий вимір. У статті обґрунтовано, що президент США, очолюючи виконавчу владу, та співпрацюючи із законодавчою та судовою гілками, фактично уособлює єдність законодавчої, виконавчої та судової влади США. З’ясовано, що президент США функціонально реалізує повноваження глави держави, навіть будучи інституціонально позбавлений цього права. Доведено, що функціонально обов’язки глави держави в умовах республіки виконують президенти. Стаття містить висновок про те, що в Україні президент також може впливати на процеси формування та функціонування оборонно-промислового комплексу. Наголошується, що з урахуванням того факту, що розвиток озброєння і військової техніки прямо стосується питань оборони та національної безпеки, Президент України опосередковано, через РНБО та Кабінет Міністрів України, може впливати на означений розвиток, тим самим здійснюючи свій вплив на оборонно-промисловий комплекс України. При цьому, визначається, що навіть опосередкований вплив, який він здійснює на цю сферу, дозволяє йому ефективно її розвивати. З’ясовано, що запровадження в Україні президентської системи республіканського правління не має суто негативного аспекту, про що в черговий раз свідчить досвід Сполучених Штатів Америки. Практична цінність роботи полягає у обґрунтуванні заперечення необхідності змін конституційно-правового Президента України убік президентської республіки, оскільки навіть в умовах змішаної системи республіканського правління його роль у процесах формування та функціонування оборонно-промислового комплексу нашої держави є доволі значною.Item Правові засади формування та функціонування авторитарного режиму: антиномія лібералізму і тоталітаризму(ЮНЕСКО-СОЦІО, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Sukhonos, Viktor VolodymyrovychСтаття присвячена проблематиці правових засад формування та функціонування авторитарного режиму в його ліберальному та тоталітарному вимірах. При цьому, оскільки президентська трансформація української республіки таїть у собі небезпеку відновлення авторитарних тенденцій, які проявлялися у минулому нашої держави, дослідження авторитарного режиму має актуальний характер. Отже, метою цього дослідження є правові засади формування та функціонування авторитарного режиму у контексті його взаємодії з лібералізмом і тоталітаризмом. Реалізація зазначеної мети потребує виконання низки наукових завдань. У статті обґрунтовано, що якщо ідея запровадження в Україні президентської республіки викликана певними авторитарними сподіваннями, то слід мати на увазі, що, окрім певного позитивного досвіду запровадження авторитарного режиму, існує й негативний бік подібного кроку. З’ясовано, що, на відміну від демократії, де в основу функціонування держави покладена діяльність інституцій, в умовах авторитаризму істотним чином зростає суб’єктивний чинник. Доведено, що чилійська пінократія (влада А. Піночета) характеризується авторитаризмом у сфері політики і лібералізмом у сфері економіки. Стаття містить висновок про те, що якщо економічний розвиток авторитарної держави може мати успіх як в її ліберальному, так і тоталітарному вимірі, то авторитарний персоналізм може обернутися великими проблемами. Наголошується, що досвід тоталітарного авторитаризму в нацистській Німеччині свідчить, що остання зазнала поразки у II Світовій війні унаслідок помилок А. Гітлера, тоді як досвід ліберального авторитаризму пінократичної Чилі прямо вказує, що авторитарний режим, перш за все, збагатив родину А. Піночета та наближених до нього осіб. При цьому відзначається, що присутність в умовах авторитарного режиму потужного репресивного механізму обернулося порушеннями прав людини. З’ясовано, що в умовах III Рейху політика голокосту набула характеру геноциду, а в Чилі доби правління А. Піночета широкого поширення набули катування та довільне правосуддя. Практична цінність роботи полягає у необхідності створення запобіжників авторитаризму навіть в умовах запровадження на теренах України президентської республіки.Item Principle of application of the judge’s internal beliefs under the conditions of international rules of evidence and corruption factors(Universidad del Zulia-Venezuela, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna Serhiivna; Маланчук, Петро Михайлович; Маланчук, Петр Михайлович; Malanchuk, Petro Mykhailovych; Пахомов, Володимир Васильович; Пахомов, Владимир Васильевич; Pakhomov, Volodymyr Vasylovych; Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr ViktorovychУ системі стримувань і противаг судова влада є суттєвим елементом у забезпеченні захисту прав людини і громадянина, законності та верховенства права. Іржа судової влади неминуче призводить до градуювання вступних конституційних положень щодо сутності нашої держави та основних прав і свобод. Принципи правосуддя відіграють життєво важливу роль у здійсненні правосуддя. Правильна конструкція наведених принципів є запорукою адекватного правозастосування з дотриманням правових та етичних стандартів. Тому було приділено увагу одному з найбільш складних і неоднозначних принципів правосуддя – принципу внутрішнього переконання судді в момент прийняття пізнання. Окреслено складність реалізації зазначеного принципу в колегіальному судочинстві та його різні прояви та межі залежно від стандартів доказування в різних процесах: цивільному, господарському та кримінальному. Названо основні корупційні фактори, які можуть звести нанівець принцип реалізації внутрішнього переконання судді, та запропоновано дієві заходи протидії цим факторам.Item Конституційна відповідальність як вид юридичної відповідальності: проспективний та ретроспективний аспекти(ЮНЕСКО-Соціо, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Кобзева, Татьяна Анатольевна; Kobzieva, Tetiana AnatoliivnaСтаття присвячена проблематиці проспективного та ретроспективного аспектів конституційної відповідальності як виду юридичної відповідальності. При цьому, питання аналізу обох аспектів є вкрай актуальним для вітчизняної конституційної юриспруденції, оскільки доводить, що цей вид юридичної юриспруденції може бути не лише репресивним, а й мотивувальним. Отже, метою нашого дослідження мають стати проспективний та ретроспективний аспекти конституційної відповідальності як виду юридичної відповідальності. У статті з’ясовано, що за негативним аспектом виділяються класичні види юридичної відповідальності: кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна і матеріальна. Обґрунтовано, що ретроспективна конституційна відповідальність може мати два виміри, залежно від того типу законодавства, де містяться санкції за порушення чинного конституційного законодавства. Доведено, що конституційно-бланкетну відповідальність можна визначити як вид конституційної відповідальності, що передбачає запровадження санкцій адміністративно-правового чи кримінально-правового характеру за порушення конституційних приписів. З’ясовано, що єдиною формою юридичної відповідальності президента країни є імпічмент, процедура якого може бути своєрідним втіленням звільнення Президента України з роботи, а тому, виходячи з цього, імпічмент є своєрідною формою дисциплінарної відповідальності, і, отже, його можна віднести до конституційно-бланкетної відповідальності. Стаття містить висновок про те, що тривалий час найбільш проблемним залишався етап проведення розслідування за фактом державної зради або будь-якого іншого злочину тимчасовою слідчою комісією, оскільки в Україні не існувало законодавства про останню. При цьому, визначається, що екстраполюючи проспективний аспект на конституційну відповідальність, ми розуміємо її як відповідальність суб’єкта конституційного права за чітке ініціативне здійснення ним своїх конституційних повноважень та обов’язків. Практична цінність роботи полягає у обґрунтуванні необхідності зміни уявлення про конституційну відповідальність, як суто каральний вид юридичної відповідальності.Item Правопорушення як форма правової поведінки: зовнішній та внутрішній контекст диференціації(ЮНЕСКО Соціо, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Миргород-Карпова, Валерия Валерьевна; Myrhorod-Karpova, Valeriia ValeriivnaСтаття присвячена зовнішньому та внутрішньому контексту диференціації правопорушення як форми правової поведінки. Актуальність цього дослідження полягає у необхідності чіткого окреслення поняття правопорушення як необхідного чинника стандартизації правової науки. З’ясовано, що ототожнення будь-якої протиправної поведінки із правопорушенням далеко не завжди відповідає дійсності. Обґрунтовано, що відмежування правопорушення від об’єктивно-протиправного діяння здійснюється залежно від суб’єкта: в умовах правопорушення суб’єкт, як деліктоздатна особа, існує, а в умовах об’єктивно-протиправного діяння – ні. Розкрито протиправний характер зловживання правом, оскільки воно, хоча й не порушує право в об’єктивному сенсі, проте завдає шкоди праву в суб’єктивному сенсі. Доведено, що держава може бути суб’єктом правопорушення. Обґрунтована необхідність або більш чіткого відокремлення непрямого умислу і самовпевненості одна від одної, або їх об’єднання у єдину форму вини. З’ясовано, що окрім доктринальних визначень видів правопорушень, які закріплюються на рівні науково-навчальної літератури, існують і легальні визначення, які закріплюються на рівні законодавства. Доведено, що понятійна стандартизація розуміння правопорушень у напрямі їх подальшої легалізації сприятиме більш загальному усвідомленню самого поняття правопорушення. В ході дослідження ми дійшли висновку, що окрім доктринальних визначень видів правопорушень, які закріплюються на рівні науково-навчальної літератури, існують і легальні визначення, які закріплюються на рівні законодавства. Як уявляється понятійна стандартизація розуміння правопорушень у напрямі їх подальшої легалізації сприятиме більш загальному усвідомленню самого поняття правопорушення. Доведено, що розуміння правопорушення як суспільно небезпечного або шкідливого діяння є недоречним, якщо не брати до уваги обов’язковий наслідок вчинення правопорушення, тобто юридичну відповідальність. Практична цінність цього дослідження полягає у формуванні загальновизнаного розуміння правопорушення, що сприятиме більшій стандартизації юридичної науки.Item Кримінальне правопорушення як вид правопорушення: проблематика диференціації покарання(ЮНЕСКО Соціо, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha SerhiivnaСтаття присвячена проблематиці диференціації покарання за кримінальне правопорушення як виду правопорушення. При цьому, питання диференціації покарань становить певний інтерес для вітчизняної юриспруденції, оскільки розглядає категорію «покарання» з більш високого синергетичного рівня. Отже, метою цього дослідження є аналіз диференціації покарань за кримінальне правопорушення, яке є одним з основних видів правопорушення. У статті обґрунтовано, що чинний Кримінальний кодекс України практично не має самостійної кримінально-правової норми, де були б зазначені спеціальні принципи призначення покарання, які відносяться до диференціації і індивідуалізації саме покарання, а не кримінальної відповідальності, яка має більш широке трактування. З’ясовано, що диференціація покарання – це встановлення в кримінальному законі меж конкретних видів покарання за конкретний вид кримінального правопорушення залежно від загально-прийнятих у кримінальному праві характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння і особистості винуватого. Доведено, що в сучасному кримінальному праві диференціацію покарання за її видами можна класифікувати залежно від знаходження її підстав в Загальній і Особливій частинах КК України і способів її здійснення. Стаття містить висновок про те, що кваліфікуючі та привілейовані ознаки утворюють складний комплексний інститут кримінального права, основою якого є функціональна спрямованість, що проявляється у диференціації покарання. Наголошується, що метою диференціації покарання є забезпечення саме його співвідношення тяжкості обставинам кримінального правопорушення, що сприяли його вчиненню і, як уже зазначалося, особистим якостям, що характеризують суб’єкт кримінального правопорушення. При цьому, визначається, що серед науковців до цього часу нема єдиної думки щодо самостійності диференціації покарання. Її розглядають разом з індивідуалізацією, яка втілюється в індивідуалізації покарання в законі та в індивідуалізації покарання в суді. Практична цінність роботи полягає в обґрунтуванні необхідності змін уявлення про межі диференціації покарання, а також його індивідуалізація при відправленні правосуддяItem Administrative and legal bases of implementation of e-government in Ukraine(EDITORIAL PRIMMATE SAS, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Пахомов, Володимир Васильович; Пахомов, Владимир Васильевич; Pakhomov, Volodymyr Vasylovych; Pylypenko, V.; Колеснікова, Марія Вікторівна; Колесникова, Мария Викторовна; Kolesnikova, Mariia Viktorivna; Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmytro VolodymyrovychThe article is devoted to an important and modern topic of studying the administrative and legal framework for the implementation of e-government in Ukraine. Its relevance is due to the fact that Ukraine, as a developing country, has quite high rating of the United Nations e-Government Development Index. Therefore, the existence of an appropriate legal framework and an extensive system of public authorities that are actors in the field of e-government is a priority issue. The purpose of this article is to determine the components of the administrative and legal framework for the implementation of e-government in Ukraine. The object of this article is public relations to implement and operate e-government. The subject of the study is directly the administrative and legal principles of implementation in Ukraine. The authors propose to analyze the concept of e-government in Ukraine, its potential to address a range of issues, and the risks of its improper implementation. Methods which were used for proper research: method of terminological analysis, structural-functional method, descriptive, institutional approach, critical-dialectical and legal analysis methods.Item Forms of committing corrupt abuses of public finances and ways to counteract them in Ukraine(Revista Amazonia Investiga, 2021) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Павленко, Людмила Дмитрівна; Павленко, Людмила Дмитриевна; Pavlenko, Liudmyla Dmytrivna; Крухмаль, Олена Валентинівна; Крухмаль, Елена Валентиновна; Krukhmal, Olena Valentynivna; Ivanovska, A.; Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmitry VladimirovichThe purpose of thearticleis a comprehensive analysis of forms of committing corrupt criminal abuses, thes ubject of whichispublicfinance. The objectis social relations in the field of public finance and financial security. The authors emphasizetheimportance of study forbuilding a stable economy and counteracting financial threats. The article analyzes various definitions of the essence of finance and public finance. To achieve this goal, authors used such methods: logical, documentary analysis, logical-semantic, system-structural, formal-legal. The forms of corruption abuse, the subject of which is public finance were outlined: abuse in the field of public procurement, money laundering in the field of public finance, embezzlement and misappropriation, abusing a position of authority. Two directions of counteraction to the specified forms of infringements were offered. Today Ukraine is still one of the most corrupted. Abuses in the field of public finance are especially deleterious, as they reduce the economic potential of the state, the financial well-being of the population and create a negative image on the international stage. Taking into account the level of legislative regulation, legal awareness, legal culture and education of the population of Ukraine was proposed to combat corruption in two main areas.