Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
111 results
Search Results
Item Демократичний концепт первинної держави в Україні: історико-правовий та інституціональний виміри(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr ViktorovychСтаття присвячена проблематиці історичному, правовому та інституціональному аспектам демократичного характеру первинної держави в Україні. При цьому, питання первинної держави в Україні становить певний інтерес для вітчизняної юриспруденції, оскільки доводить демократичний характер української державності ще з прадавніх часів. Отже, метою цього дослідження є демократичний концепт первинної держави в Україні, зокрема, його історико-правовий та інституціональний виміри. У статті обґрунтовано, що період «неолітичної революції» характеризується потужними змінами в соціальному середовищі первісного суспільства, адже саме тоді розпочинається розкладання його племінної організації, починають формуватися перші правила співжиття та створюються перші закони. З’ясовано, що в Прикарпатті, ще задовго до «держави Рюриковичів», склалося потужне міжплемінне об’єднання на чолі з дулібами-волинянами, яке мало окремі риси державності. Доведено, що первинна держава була історично першим типом держави, яка поєднувала елементи, з одного боку, племінної організації первісного суспільства, а з іншого – державності, яка тільки-но зароджувалася. Стаття містить висновок про те, що аналіз процесів виникнення державності на території сучасної України, свідчить, що того розмаїття й строкатості, які є результатом існування окремих племен зі своїми специфічними особливостями матеріальної та духовної культури, на ній майже не було. Наголошується, що державний апарат, у зв’язку з існуванням у антів військової демократії, зокрема, його вищі щаблі, які були суб’єктами влади, втілювався в трьох інститутах: риксі (одноосібний правитель), раді очільників племен та вічових зборах. При цьому, визначається, що первинна держава антів за формою правління була спадковою монархією, що свідчило про її державний характер, проте, за формою територіального устрою вона була втіленням союзу племен, що дозволяє говорити про її племінний, себто первіснообщинний аспект. З’ясовано, що патріархальний характер рабства, яке існувало у антів, передбачало можливість для раба бути суб’єктом права. Практична цінність роботи полягає у обґрунтуванні необхідності змін уявлення про первинну державу антів, зокрема, про її демократичний характер.Item Взаємовплив громадянського суспільства та сил оборони України: правовий та економічний виміри(ЮНЕСКО-СОЦІО, 2023) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Янішевська, Катерина Дмитрівна; Yanishevska, Kateryna DmytrivnaСтаття присвячена проблематиці конституційно-правового та економічного вимірів взаємовпливу громадянського суспільства та сил оборони України. При цьому, оскільки саме громадянське суспільство України виявилося тим чинником, що на перших порах протистояло російській агресії, а згодом істотно вплинуло на процеси формування та функціонування сил оборони України, що не могло не мати зворотного характеру, дослідження подібного взаємовпливу має актуальний характер. Отже, метою цього дослідження є конституційно-правовий та економічний виміри взаємовпливу громадянського суспільства та сил оборони України. Реалізація зазначеної мети потребує виконання низки наукових завдань. У статті обґрунтовано, що правові засади формування та функціонування громадянського суспільства сформульовані у вітчизняному законодавстві. З’ясовано, що громадянське суспільство України є важливим елементом вітчизняного соціуму, оскільки бере на себе частку регуляторної ролі суспільства і при цьому взаємодіє із державою в якості рівноправного суб’єкта. Доведено, що вплив громадянського суспільства на сили оборони України є вкрай важливим, адже стосується як його безпосередньо прямої участі в обороні України в лавах, зокрема, ЗСУ, так і опосередкованої – через допомогу силам оборони. Стаття містить висновок про те, що вплив сили оборони України на громадянське суспільство матиме значний характер під час повоєнної ситуації в Україні. Наголошується, що під час широкомасштабного вторгнення 2022 р. на перших порах особливо відзначилися сили територіальної оборони, оскільки на деяких ділянках російсько-українського кордону стали тією силою, яка призупинила рух російського агресора. При цьому, визначається, що одним з напрямів, яким українське громадянське суспільство відзначилося під час опору, стали волонтери, значна частина який були дрібними та середніми підприємцями. З’ясовано, що вплив сил оборони України на громадянське суспільство нині здійснюється самим фактом існування та діяльності сил оборони, які захищають Україну та українське громадянське суспільство, а в майбутньому подальша технологізація сил оборони сприятиме розвитку громадянського сектора економіки, а демобілізовані ветерани можуть долучитися до політичної діяльності в лавах політичних партій. Практична цінність роботи полягає у необхідності початку вироблення стратегії розвитку громадянського суспільства та сил оборони України не лише в реаліях сьогодення, а й на майбутнє.Item Система економічної безпеки України: проблеми та перспективи у юридичному вимірі(Державний податковий університет, 2023) Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сластьоненко, О.О.Стаття присвячена аналізу юридичного виміру проблем і перспектив системи економічної безпеки України. При цьому питання юридичного виміру означеної системи становить певний інтерес, оскільки розглядає її організацію й функціонування під правовим кутом зору. Отже, метою цього дослідження є аналіз системи економічної безпеки України у юридичному вимірі її проблем та перспектив. У статті обґрунтовано, що конституційне закріплення терміна «економічна безпека» створило передумову для визначення й утворення системи економічної безпеки, розробки відповідної законодавчої бази, визначення засад правового статусу органів державної влади як суб’єктів забезпечення безпеки означеного типу. З’ясовано, що немає єдиної думку й щодо визначення терміна «економічна безпека» серед науковців, хоча в теорії та на практиці розрізняють різні типи безпеки. Доведено, що через війну в Україні та недостатню наукову розробленість система залишається незбалансованою для того, щоб оперативно реагувати та результативно протидіяти суворим викликам сьогодення. Стаття містить висновок про те, що економічна безпека України є складним і багатогранним явищем, що містить у собі такі види безпеки, як виробнича, енергетична, зовнішньоекономічна, демографічна, продовольча, соціальна, фінансова, інвестиційно-інноваційна та макроекономічна тощо. Наголошується, що й досі не існує легальної дефініції поняття «система економічної безпеки України», хоча наукова спільнота й оперує рядом потужних доктринальних визначень. При цьому визначається, що, вдосконалюючи систему економічної безпеки, варто також звернути увагу на її функції, оскільки вони є необхідним атрибутом будь-якої системи минулого і сучасності, адже визначають напрям діяльності системи економічної безпеки. Крім того, доведено, що система економічної безпеки має змінюватися з часом, оскільки може набувати нових рис і ознак, змінювати пріоритети, цілі та завдання, виконувати функції, що будуть актуальними в конкретній ситуації. Практична цінність роботи полягає в обґрунтуванні необхідності змін уявлення про економічну безпеку як систему та доведенні легального закріплення поняття «система економічної безпеки України».Item Підприємницький статус держави: історико-теоретичні та юридичні аспекти(Запорізький національний університет, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Кобзева, Татьяна Анатольевна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Миргород-Карпова, Валерия Валерьевна; Myrhorod-Karpova, Valeriia ValeriivnaСтаття присвячена історико-теоретичним та юридичним аспектам підприємницького статусу держави. Актуальність цього дослідження полягає у необхідності дослідити економічну та пов’язану із нею діяльність, яка має підприємницький характер. Метою даного дослідження виступає аналіз історико-теоретичних та юридичних аспектів підприємницького статусу держави, що ставить перед авторами ряд завдань: 1) охарактеризувати державне підприємство, зупинившись на позитивних і негативних аспектах цього інституту; 2) проаналізувати підприємницьку роль держави за межами країни; 3) дослідити роль підприємницьку роль держави всередині країни. З’ясовано, що ефективність підприємств залежить не стільки від форми власності, скільки від відповідного менеджменту та стратегії. Обґрунтовано, що збільшенню витрат виробництва й обігу в радянській економіці склалося не стільки через державний статус радянських підприємств, скільки через їх абсолютно монопольне становище всередині країни та відсутність конкуренції. Розкрито, що державні підприємства є доволі ефективними лише у випадку, коли виробляють абсолютно нову продукцію або беруть участь в реалізації стратегічних цілей держави. Доведено, що стратегічний характер державних підприємств полягає у тому, що їхня діяльність відповідає стратегічним цілям Української держави. Обґрунтовано, що головна підприємницька роль держави всередині країни полягає у створенні якогось абсолютно нового продукту та віддати його громадянському суспільству, а вже потім останнє доведе цей продукт до досконалості. З’ясовано, що за межами країни держава здатна організувати суспільство для об’єднання його зусиль у напрямі досягнення суспільно важливих цілей. Доведено, що запровадження Україною технологій адхократії та електронного урядування свідчить про початок її переходу до держави постіндустріального типу. В рамках дослідження дійшли висновку, що головна підприємницька роль держави всередині країни полягає у створенні якогось абсолютно нового продукту та віддати його громадянському суспільству, а вже потім останнє доведе цей продукт до досконалості. Практична цінність цього дослідження полягає в подальшому усвідомленні підприємницького статусу держави та більш чіткому розумінні державного підприємства як важливої складової державного механізму.Item Керівник: адміністративно-правовий вимір(Університетська книга, 2022) Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Куліш, Анатолій Миколайович; Кулиш, Анатолий Николаевич; Kulish, Anatolii Mykolaiovych; Білокінь, Р.М.Пропонована монографія є комплексним дослідженням інституту керівника в адміністративно-правовому вимірі. Проаналізовано управлінську діяльність керівника в її гносеологічно-функціональному, юридичному та процесуальному вимірах. Монографія буде корисна професорсько-викладацькому складу, працівникам органів державної влади і місцевого самоврядування, а особливо очільникам закладів вищої освіти, а також усім, хто цікавиться правовими проблемами університетського й загального менеджменту.Item Питання забезпечення економічної безпеки на сучасному етапі(Університет Державної Фіскальної Служби України, 2021) Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr ViktorovychУ роботі досліджується економічна безпека. Зокрема, детально розглядаються питання забезпечення економічної безпеки на сучасному етапі. Основна увага приділяється правовим засадам забезпечення економічної безпекиItem Teleological Statism in State Building: Doctrinal, Constitutional,and Historical Analysis(Sumy State University, 2021) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Stoyanov, S.Забезпечення державних інтересів як провідний напрям діяльності держави є достатньо актуальною проблемою сучасної України. Саме тому, метою статті є дослідження телеологічного етатизму в державному будівництві в його доктринальному, конституційному й історичному вимірах. Методологічну основу статті становлять синергетичний та аналітичний підходи, загальнонаукові (праксеологічний, історичний та діалектичний) та спеціальні (формально-юридичний, порівняльно-правовий) методи наукового пізнання. У статті з’ясовано, що на концептуальному рівні доктринальний аспект телеологічного етатизму в державному будівництві виникає ще в «Епоху Революцій» XVI–XVIII ст. у формі теорії регуляторної держави. Водночас доведено, що у XX ст. він реалізується в теоріях тоталітарної та корпоративної держави. Співавторами обґрунтовано, що процеси втілення телеологічного етатизму в державному будівництві здебільшого закріплюються на рівні окремих законів, котрі мають характер конституційних. Доведено, що Італія доби фашистської диктатури, яка розглядала тоталітаризм як засадничий принцип своєї державності, фактично не набула етатистського характеру. Також встановлено, що Іспанія під час фактичного регентства Ф. Франко Баамонде та Португалія доби диктатур А. Салазара та М. Каетану мали відверто етатистський характер, незважаючи на те, що світова спільнота формально їх тоталітарними не визнала. У статті з’ясовано, що ідеї «корпоративної держави» найбільш ефективно були реалізовані в Італії доби Б. Муссоліні, Іспанії періоду правління Ф. Франко, Португалії під час диктатури А. Салазара та, до певної міри, III Рейху А. Гітлера. Співавторами обґрунтовано, що у витоків ідеалів самовладдя, які характерні для сучасної Росії, була ситуація, що склалася у Володимиро-Суздальському князівстві. Завдяки аналізу історичних особливостей реалізації телеологічного етатизму у державному будівництві Росії доведено, що існує два підходи щодо його реалізації – персоналізм та стейтизм. Заразом з’ясовано, що втіленням персоналістського підходу було правління московських Рюриковичів від Івана III до Федора Івановича. Обґрунтовано, що доба стейтизму в Росії тривала з часів правління Петра I до початку правління його племінниці – Анни Іоанівни. Практична цінність цієї статті полягає у тому, що вона може бути використана як у подальшій науковій роботі, так і в процесі викладання юридичних дисциплін державознавчого циклуItem Справа «Весна» як перша спроба антивоєнних сталінських репресій: історико-політичні витоки і практика правозастосування(Наукова спільнота, 2021) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr ViktorovychУ статті досліджуються сталінські репресії, які тривали протягом 1930-х років. Зокрема, аналізується справа «Весна» як перша спроба антивоєнних сталінських репресій. Особлива увага приділяється її політичним витокам і практиці правозастосуванняItem Місце державницької теорії місцевого самоврядування у світовій доктрині муніципального права(Сумський державний університет, 2020) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr ViktorovychОдними з перших, хто привернув увагу до проблематики місцевого самоврядування були представники теорії «вільної громади». На початку ХІХ ст. за справи та майно громад відповідали казенні, тобто державні чиновники. В результаті господарство громад було практично знищено нанівець. Тому виникла потреба наукового обґрунтування необхідності обмеження втручання центральних виконавчих органів в громадську систему ведення господарства. Це завдання й була покликана вирішити теорія «вільної громади», яка доводила, що право громади вирішувати свої справи має такий же невід’ємний характер, що і права та свободи людини, адже громада історично виникає раніше за державу, яка повинна поважати свободу громадського управління. Водночас, ідея невід’ємності прав громад була достатньо уразливою, адже, з одного боку, обґрунтовувати невід’ємність прав створених державою великих територіальних самоврядних одиниць (департаментів, губерній, земель або областей) їх природним характером було досить важко, а з іншого – заперечувати інші види самоврядування, окрім невеликих сільських та міських громад, було досить дивним, адже це не відповідало реальному стану справ. Саме тому починає формуватися суспільна теорія самоврядування, яка, в якості характерних ознак місцевого самоврядування, висувала недержавний та зазвичай господарський характер діяльності органів місцевого самоврядування. Однак, практика довела, що органи самоврядування здійснюють не лише приватне-правові, а й публічні функції, тобто такі, що притаманні органам публічної влади, які отримують свої повноваження від держави. Крім того, з’ясувалася неможливість чіткого відокремлення справ громади від справ державних, які доручені для виконання громадам. Саме тому виникає державницька теорія самоврядування. Основним положенням усіх юридичних теорій було визнання громади, повіту, міста, провінції, взагалі будь-якого самоврядного місцевого союзу, юридичною особою публічного права. При цьому, всі представники юридичних теорій визнавали, що компетенція органів місцевого самоврядування не є їх самостійною функцією, це – державна функція, тобто передана державою для виконання самостійним місцевим спільнотам. Тому всі справи, що знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування, є справами державними. Державна влада сама встановлює межі своєї компетенції, доручаючи частину своїх справ місцевим самоврядним спільнотам і визнаючи їх самостійними публічно-правовими корпораціями. Органи місцевого самоврядування хоча і виконують державні обов’язки, але є органами не держави, а самостійних самоврядних спілок громад, що володіють самостійною і незалежною від держави волею і є самостійними суб’єктами публічного права, незалежними від волевиявлення державної влади, адже сама ця влада хоче зробити їх незалежними в законодавчому порядку.Item Глава держави і інститути громадянського суспільства: проблеми взаємодії(Юридична думка, 2018) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr ViktorovychРозділ присвячено главі держави в умовах демократичної, ліберальної, авторитарної і тоталітарної моделі взаємодії держави із громадянським суспільством. Питома увага приділяється статусу лідера в умовах анархії. Детально проаналізовано статус глави держави та голови уряду