Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
128 results
Search Results
Item Кримінальне право (Загальна частина)(Університетська книга, 2024) Сухонос, Віктор Володимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Білокінь, Р.М.; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha SerhiivnaУ підручнику «Кримінальне право України (Загальна частина)» подано матеріал за двадцятьма двома темами, що містять основні теоретичні засади, дефініції ключових термінів, а також схеми, які можуть бути використані під час підготовки до практичних занять та самостійного опрацювання матеріалу з освітнього компонента «Кримінальне право». Пропоноване видання призначене для здобувачів закладів вищої освіти юридичного профілю, а також для ад’юнктів, викладачів і науковців, які вивчають або викладають кримінальне правоItem Правові засади формування та функціонування демократичного режиму: антиномія лібералізму і тоталітаризму(Ужгородський національний університет, 2024) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr ViktorovychСтаття присвячена проблематиці правових засад формування та функціонування демократичного режиму в його ліберальному та тоталітарному вимірах. При цьому, оскільки нічим не обмежена влада народу таїть у собі небезпеку тоталітаризму, що неодноразово проявлялися у минулому як нашої держави, так і світу в цілому, дослідження демократичного режиму має актуальний характер. Отже, метою цього дослідження є правові засади формування та функціонування демократичного режиму у контексті його взаємодії з лібералізмом і тоталітаризмом. Реалізація зазначеної мети потребує виконання низки наукових завдань. У статті обґрунтовано, що «чисті» політичні режими мають достатньо абстрактний характер. З’ясовано, що в рамках «дуального» підходу існує дві дихотомії політичних режимів: залежно від взаємодії держави із особистістю та за приналежністю суверенітету. Доведено, що в результаті дуальності виділяється режим «тоталітарної демократії», прикладом якого можна вважати СРСР доби культу особи Й. Сталіна, та режим «ліберальної демократії», прикладом якого є США значну частину своєї історії. Стаття містить висновок про те, що філософська першооснова «тоталітарної демократії» була сформована в рамках т. зв. «теорії колективістської демократії», за якої народ розглядався як багатоголова єдина колективна істота, що часто могло мати негативні наслідки у вигляді, приміром, сентенції «ворог народу». Наголошується, що залучення широких народних мас до репресивної сталінської системи створив певний «демократичний сурогат» – радянську «тоталітарну демократію», за якої радянський народ залучається до судилищ над «ворогами народу» (демократичний вимір), а сам характер репресій має масовий характер, що наближає його до геноциду (тоталітарний вимір). З’ясовано, що ліберально-демократичний режим в США склався унаслідок поєднання того, що народ бере активну участь у відправленні державної влади (демократичний вимір) та конституційно-правового декларування, в якості засадничого принципу, свободи (ліберальний вимір). Практична цінність роботи полягає у необхідності створення запобіжників відродження тоталітаризму в світі в умовах активного використання постулатів демократії недемократичними режимами.Item Демократичний концепт первинної держави в Україні: історико-правовий та інституціональний виміри(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr ViktorovychСтаття присвячена проблематиці історичному, правовому та інституціональному аспектам демократичного характеру первинної держави в Україні. При цьому, питання первинної держави в Україні становить певний інтерес для вітчизняної юриспруденції, оскільки доводить демократичний характер української державності ще з прадавніх часів. Отже, метою цього дослідження є демократичний концепт первинної держави в Україні, зокрема, його історико-правовий та інституціональний виміри. У статті обґрунтовано, що період «неолітичної революції» характеризується потужними змінами в соціальному середовищі первісного суспільства, адже саме тоді розпочинається розкладання його племінної організації, починають формуватися перші правила співжиття та створюються перші закони. З’ясовано, що в Прикарпатті, ще задовго до «держави Рюриковичів», склалося потужне міжплемінне об’єднання на чолі з дулібами-волинянами, яке мало окремі риси державності. Доведено, що первинна держава була історично першим типом держави, яка поєднувала елементи, з одного боку, племінної організації первісного суспільства, а з іншого – державності, яка тільки-но зароджувалася. Стаття містить висновок про те, що аналіз процесів виникнення державності на території сучасної України, свідчить, що того розмаїття й строкатості, які є результатом існування окремих племен зі своїми специфічними особливостями матеріальної та духовної культури, на ній майже не було. Наголошується, що державний апарат, у зв’язку з існуванням у антів військової демократії, зокрема, його вищі щаблі, які були суб’єктами влади, втілювався в трьох інститутах: риксі (одноосібний правитель), раді очільників племен та вічових зборах. При цьому, визначається, що первинна держава антів за формою правління була спадковою монархією, що свідчило про її державний характер, проте, за формою територіального устрою вона була втіленням союзу племен, що дозволяє говорити про її племінний, себто первіснообщинний аспект. З’ясовано, що патріархальний характер рабства, яке існувало у антів, передбачало можливість для раба бути суб’єктом права. Практична цінність роботи полягає у обґрунтуванні необхідності змін уявлення про первинну державу антів, зокрема, про її демократичний характер.Item Розкрадання у кримінально-правовому вимірі: історія, теорія і практика(Університетська книга, 2024) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Куліш, Анатолій Миколайович; Kulish, Anatolii Mykolaiovych; Білокінь, Р.М.У книзі досліджується розкрадання у кримінально-правовому вимірі. Висвітлюється теоретико-методологічна складова цього явища, зокрема об’єкт та предмет розкрадання, аналізується його склад. Значну увагу приділено історії боротьби зі злочинами проти власностіItem Монархічна імперія як результат трансформації племінних союзів(ФОП Шпак В. Б., 2023) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr ViktorovychУ роботі досліджується трансформація племінних союзів в період розкладання первісного ладу і зародження державності. Зокрема, детально розглядається монархічна імперія як результат означеної трансформації та її основні форми. Основна увага приділяється антському племінному союзу.Item Роль республіканського глави держави в процесах формування та функціонування оборонно-промислового комплексу: конституційно-правовий вимір(ЮНЕСКО-СОЦІО, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr ViktorovychСтаття присвячена проблематиці конституційно-правового виміру ролі республіканського глави держави в процесах формування та функціонування оборонно-промислового комплексу. При цьому, питання ролі президента в зазначених процесах становить певний інтерес для вітчизняної юриспруденції, оскільки в сучасному вітчизняному суспільстві знову розпочалися дискусії щодо трансформації змішаної системи республіканського правління в президентську. Отже, метою цього дослідження є роль республіканського глави держави в процесах формування та функціонування оборонно-промислового комплексу, зокрема, її конституційно-правовий вимір. У статті обґрунтовано, що президент США, очолюючи виконавчу владу, та співпрацюючи із законодавчою та судовою гілками, фактично уособлює єдність законодавчої, виконавчої та судової влади США. З’ясовано, що президент США функціонально реалізує повноваження глави держави, навіть будучи інституціонально позбавлений цього права. Доведено, що функціонально обов’язки глави держави в умовах республіки виконують президенти. Стаття містить висновок про те, що в Україні президент також може впливати на процеси формування та функціонування оборонно-промислового комплексу. Наголошується, що з урахуванням того факту, що розвиток озброєння і військової техніки прямо стосується питань оборони та національної безпеки, Президент України опосередковано, через РНБО та Кабінет Міністрів України, може впливати на означений розвиток, тим самим здійснюючи свій вплив на оборонно-промисловий комплекс України. При цьому, визначається, що навіть опосередкований вплив, який він здійснює на цю сферу, дозволяє йому ефективно її розвивати. З’ясовано, що запровадження в Україні президентської системи республіканського правління не має суто негативного аспекту, про що в черговий раз свідчить досвід Сполучених Штатів Америки. Практична цінність роботи полягає у обґрунтуванні заперечення необхідності змін конституційно-правового Президента України убік президентської республіки, оскільки навіть в умовах змішаної системи республіканського правління його роль у процесах формування та функціонування оборонно-промислового комплексу нашої держави є доволі значною.Item Правові засади формування та функціонування авторитарного режиму: антиномія лібералізму і тоталітаризму(ЮНЕСКО-СОЦІО, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Sukhonos, Viktor VolodymyrovychСтаття присвячена проблематиці правових засад формування та функціонування авторитарного режиму в його ліберальному та тоталітарному вимірах. При цьому, оскільки президентська трансформація української республіки таїть у собі небезпеку відновлення авторитарних тенденцій, які проявлялися у минулому нашої держави, дослідження авторитарного режиму має актуальний характер. Отже, метою цього дослідження є правові засади формування та функціонування авторитарного режиму у контексті його взаємодії з лібералізмом і тоталітаризмом. Реалізація зазначеної мети потребує виконання низки наукових завдань. У статті обґрунтовано, що якщо ідея запровадження в Україні президентської республіки викликана певними авторитарними сподіваннями, то слід мати на увазі, що, окрім певного позитивного досвіду запровадження авторитарного режиму, існує й негативний бік подібного кроку. З’ясовано, що, на відміну від демократії, де в основу функціонування держави покладена діяльність інституцій, в умовах авторитаризму істотним чином зростає суб’єктивний чинник. Доведено, що чилійська пінократія (влада А. Піночета) характеризується авторитаризмом у сфері політики і лібералізмом у сфері економіки. Стаття містить висновок про те, що якщо економічний розвиток авторитарної держави може мати успіх як в її ліберальному, так і тоталітарному вимірі, то авторитарний персоналізм може обернутися великими проблемами. Наголошується, що досвід тоталітарного авторитаризму в нацистській Німеччині свідчить, що остання зазнала поразки у II Світовій війні унаслідок помилок А. Гітлера, тоді як досвід ліберального авторитаризму пінократичної Чилі прямо вказує, що авторитарний режим, перш за все, збагатив родину А. Піночета та наближених до нього осіб. При цьому відзначається, що присутність в умовах авторитарного режиму потужного репресивного механізму обернулося порушеннями прав людини. З’ясовано, що в умовах III Рейху політика голокосту набула характеру геноциду, а в Чилі доби правління А. Піночета широкого поширення набули катування та довільне правосуддя. Практична цінність роботи полягає у необхідності створення запобіжників авторитаризму навіть в умовах запровадження на теренах України президентської республіки.Item Взаємовплив громадянського суспільства та сил оборони України: правовий та економічний виміри(ЮНЕСКО-СОЦІО, 2023) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Янішевська, Катерина Дмитрівна; Yanishevska, Kateryna DmytrivnaСтаття присвячена проблематиці конституційно-правового та економічного вимірів взаємовпливу громадянського суспільства та сил оборони України. При цьому, оскільки саме громадянське суспільство України виявилося тим чинником, що на перших порах протистояло російській агресії, а згодом істотно вплинуло на процеси формування та функціонування сил оборони України, що не могло не мати зворотного характеру, дослідження подібного взаємовпливу має актуальний характер. Отже, метою цього дослідження є конституційно-правовий та економічний виміри взаємовпливу громадянського суспільства та сил оборони України. Реалізація зазначеної мети потребує виконання низки наукових завдань. У статті обґрунтовано, що правові засади формування та функціонування громадянського суспільства сформульовані у вітчизняному законодавстві. З’ясовано, що громадянське суспільство України є важливим елементом вітчизняного соціуму, оскільки бере на себе частку регуляторної ролі суспільства і при цьому взаємодіє із державою в якості рівноправного суб’єкта. Доведено, що вплив громадянського суспільства на сили оборони України є вкрай важливим, адже стосується як його безпосередньо прямої участі в обороні України в лавах, зокрема, ЗСУ, так і опосередкованої – через допомогу силам оборони. Стаття містить висновок про те, що вплив сили оборони України на громадянське суспільство матиме значний характер під час повоєнної ситуації в Україні. Наголошується, що під час широкомасштабного вторгнення 2022 р. на перших порах особливо відзначилися сили територіальної оборони, оскільки на деяких ділянках російсько-українського кордону стали тією силою, яка призупинила рух російського агресора. При цьому, визначається, що одним з напрямів, яким українське громадянське суспільство відзначилося під час опору, стали волонтери, значна частина який були дрібними та середніми підприємцями. З’ясовано, що вплив сил оборони України на громадянське суспільство нині здійснюється самим фактом існування та діяльності сил оборони, які захищають Україну та українське громадянське суспільство, а в майбутньому подальша технологізація сил оборони сприятиме розвитку громадянського сектора економіки, а демобілізовані ветерани можуть долучитися до політичної діяльності в лавах політичних партій. Практична цінність роботи полягає у необхідності початку вироблення стратегії розвитку громадянського суспільства та сил оборони України не лише в реаліях сьогодення, а й на майбутнє.Item Principle of application of the judge’s internal beliefs under the conditions of international rules of evidence and corruption factors(Universidad del Zulia-Venezuela, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna Serhiivna; Маланчук, Петро Михайлович; Маланчук, Петр Михайлович; Malanchuk, Petro Mykhailovych; Пахомов, Володимир Васильович; Пахомов, Владимир Васильевич; Pakhomov, Volodymyr Vasylovych; Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr ViktorovychУ системі стримувань і противаг судова влада є суттєвим елементом у забезпеченні захисту прав людини і громадянина, законності та верховенства права. Іржа судової влади неминуче призводить до градуювання вступних конституційних положень щодо сутності нашої держави та основних прав і свобод. Принципи правосуддя відіграють життєво важливу роль у здійсненні правосуддя. Правильна конструкція наведених принципів є запорукою адекватного правозастосування з дотриманням правових та етичних стандартів. Тому було приділено увагу одному з найбільш складних і неоднозначних принципів правосуддя – принципу внутрішнього переконання судді в момент прийняття пізнання. Окреслено складність реалізації зазначеного принципу в колегіальному судочинстві та його різні прояви та межі залежно від стандартів доказування в різних процесах: цивільному, господарському та кримінальному. Названо основні корупційні фактори, які можуть звести нанівець принцип реалізації внутрішнього переконання судді, та запропоновано дієві заходи протидії цим факторам.Item Система економічної безпеки України: проблеми та перспективи у юридичному вимірі(Державний податковий університет, 2023) Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сластьоненко, О.О.Стаття присвячена аналізу юридичного виміру проблем і перспектив системи економічної безпеки України. При цьому питання юридичного виміру означеної системи становить певний інтерес, оскільки розглядає її організацію й функціонування під правовим кутом зору. Отже, метою цього дослідження є аналіз системи економічної безпеки України у юридичному вимірі її проблем та перспектив. У статті обґрунтовано, що конституційне закріплення терміна «економічна безпека» створило передумову для визначення й утворення системи економічної безпеки, розробки відповідної законодавчої бази, визначення засад правового статусу органів державної влади як суб’єктів забезпечення безпеки означеного типу. З’ясовано, що немає єдиної думку й щодо визначення терміна «економічна безпека» серед науковців, хоча в теорії та на практиці розрізняють різні типи безпеки. Доведено, що через війну в Україні та недостатню наукову розробленість система залишається незбалансованою для того, щоб оперативно реагувати та результативно протидіяти суворим викликам сьогодення. Стаття містить висновок про те, що економічна безпека України є складним і багатогранним явищем, що містить у собі такі види безпеки, як виробнича, енергетична, зовнішньоекономічна, демографічна, продовольча, соціальна, фінансова, інвестиційно-інноваційна та макроекономічна тощо. Наголошується, що й досі не існує легальної дефініції поняття «система економічної безпеки України», хоча наукова спільнота й оперує рядом потужних доктринальних визначень. При цьому визначається, що, вдосконалюючи систему економічної безпеки, варто також звернути увагу на її функції, оскільки вони є необхідним атрибутом будь-якої системи минулого і сучасності, адже визначають напрям діяльності системи економічної безпеки. Крім того, доведено, що система економічної безпеки має змінюватися з часом, оскільки може набувати нових рис і ознак, змінювати пріоритети, цілі та завдання, виконувати функції, що будуть актуальними в конкретній ситуації. Практична цінність роботи полягає в обґрунтуванні необхідності змін уявлення про економічну безпеку як систему та доведенні легального закріплення поняття «система економічної безпеки України».