Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
5 results
Search Results
Item Структура збудників гострих респіраторних захворювань у військовослужбовців(Сумський державний університет, 2017) Ткачук, С.І.; Трихліб, В.І.Серед інфекційних захворювань органів системи дихання у військовослужбовців гострі респіраторні захворювання займають одне з провідних місць, що обумовлено як високим рівнем захворюваності, так і різноманітними ускладненнями. Серед військовослужбовців реєструються як спорадичні випадки, так і випадки у вигляді спалахів. Захворювання є сезонними, але в різних військових частинах існують різноманітні інші фактори, які мають ще більший вплив на захворюваність. Останнім часом також частіше реєструються і випадки з мікст-інфекцією.Item Особливості клініко-лабораторних проявів негоспітальної пневмонії у військовослужбовців, які лікувались у Національному військово-медичному клінічному центрі "ГВКГ"(Сумський державний університет, 2017) Ткачук, С.І.; Золіна, С.В.; Трихліб, В.І.Негоспітальні пневмонії залишаються актуальними і на сьогодні. Рівень захворюваності залежить від багатьох факторів (природних особливостей місцевості, стану екологічного благополуччя, кліматичних факторів, умов та характеру проживання, роботи, демографічних факторів, структури циркулюючих збудників, напруженості імунітету та багатьох ін.).Item Парентеральні вірусні гепатити у військовослужбовців(Сумський державний університет, 2016) Трихліб, В.І.; Грушкевич, В.В.; Сморгунова, В.Ф.; Рихальська, К.С.; Марущенко, К.Ю.; Павловська, М.О.; Мусієнко, Т.І.; Музика, Г.А.; Майданюк, В.П.; Герасимчук, К.Р.Парентеральні вірусні гепатити залишаються актуальними і на сьогодні, не дивлячись на успіхи у заходах профілактики. Гепатити актуальні і для військовослужбовців багатьох армій у світі. За даними Dalius Petarausks із співавт., 2007 р., поширеність HBV-інфекції серед солдат у країнах НАТО наступна: у Збройних силах США 0,3 % солдат є носіями HBsAg, у Греції – 1,1 %, Італії – 0,7%, Іспанії – 0,48 %. За даними літератури, захворюваність на HBV-інфекцію вище в арміях, де немає жодної вакцинації. Підвищення рівня ALT було виявлено у 11 % військовослужбовців з литовської армії, а поширеність серед них маркерів вірусного гепатиту «В» була близько 2 % і схожа з литовським населенням. Найбільша кількість інфікованих з наявністю HBsAg була виявлена серед військовослужбовців з морської піхоти – 4,7 %. У литовській армії вищий рівень інфікування серед військовослужбовців з низьким рівнем освіти, серед тих, хто вживав парентеральні наркотичні препарати. Автори з урахуванням того, що виявлялась активна HBV-інфекція без симптомів, зробили висновок про необхідність обстеження призовників для виявлення носіїв з HBsAg і захворювання HBV із субклінічним перебігом. За даними Гураля А.Л., носіїв маркерів вірусного гепатиту «В» з числа військовослужбовців в Україні: HBsAg – 1,3 %, anti-HBcorAg – 10,0 %. У носіїв-маркерів гепатитів, в тому числі і хронічних гепатитів, реєструються різноманітні відхилення біохімічних показників крові (прояви цитолітичного синдрому), вірусного навантаження. Відомо, що на активізацію хронічного процесу впливають різноманітні фактори, в тому числі перенесені різноманітні інфекційні захворювання, фізичне навантаження та ін.Item Інфекційні захворювання серед військовослужбовців у зоні АТО(Сумський державний університет, 2016) Трихліб, В.І.; Ткачук, С.І.; Майданюк, В.П.Під час військових конфліктів спостерігається збільшення інфекційної захворюваності, що обумовлено рядом причин: внаслідок вживання інфікованої води (холери, черевного тифу, дизентерії, гострих кишкових інфекцій), у зв‘язку з відсутністю вакцинації (гострих респіраторних захворювань, ВІЛ-інфекції, туберкульозу, малярії, кору, дифтерії, поліомієліту, правцю) та ін. Прикладами цього є наступні дані: у 1958р. під час війни в Ливані 48% військовослужбовців США в Бейруті захворіло на дизентерію, під час війни у В‘єтнамі – 43% особового складу захворіло на діарейні інфекції; під час війни в Єгипті у 1975р. 80% контингенту ВМС США перехворіло також на дизентерію, а в 1980 р. також під час війни в цій країні перехворіло аж до 93% на діарейні інфекції. В період війни в Афганістані санітарні втрати від інфекційних захворювань складали від 45,2 % до 67,8 %. У структурі інфекційних хворих провідне місце займав вірусний гепатит (від 40,6 % до 51,2 %), гострі кишкові інфекції – від 14,6 % до 20,2 %, черевний тиф та паратифи А і В – від 9,6 % до 26,9 %, малярія – 2,7 - 5,0 %, амебіаз – 3,3 – 11,1 %. Серед польських військовослужбовців під час війни в Іраку (2003-2004 рр.), Афганістані (2003-2005, 2009, 2010 гг.) гострі респіраторні захворювання були найбільш поширеними.Item Ускладнений перебіг гострих респіраторних захворювань у військовослужбовців(Сумський державний університет, 2016) Трихліб, В.І.; Боклан, Ю.О.; Грушкевич, В.В.; Третьяков, В.В.; Марущенко, К.Ю.; Ткачук, С.І.; Савчук, С.О.; Золіна, С.В.Інфекційні захворювання органів системи дихання і досі залишаються актуальними для військовослужбовців. Зростання захворюваності на ці інфекції може бути обумовлене з одного боку рядом внутрішніх причин, які існують в організованих колективах, а з іншого боку за рахунок зовнішніх впливів – від контакту з цивільним населенням в місцях дислокації частин, після прибуття нового поповнення, при застосуванні біотерористичних засобів, тобто при занесенні інфекції ззовні. При гострих респіраторних захворюваннях (ГРЗ) реєструються різноманітні ускладнення з ураженням різних органів. Ускладнений перебіг, як правило, обумовлений приєднанням вторинної бактеріальної інфекції, проте може спричинятися й безпосередньо вірусами. Серед ускладнень можуть розвинутись наступні: синусити, пневмонії, міокардити, ларингіти, реактивні (токсичні) гепатити, бронхіт, менінгізм, інфекційно-токсичний шок або енцефалопатія, менінгоенцефаліти, артрити та ін. Розвитку ускладнень сприяє наявність вторинного (екологічного) імунодефіциту, який розвивається після перенесених гострих респіраторних захворюваннях та інших вірусних захворюваннях, на фоні впливу екзо- та ендогенних факторів.