Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
10 results
Search Results
Item Clinical features of the hiv infection course and the dependence of changes in laboratory parameters on the clinical stage and on the CD4 lymphocytes level(ALUNA Publishing, 2021) Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola Dmytrovych; Olefir, A. A.; Берест, Олег Борисович; Berest, Oleh BorysovychThe aim: Is to determine the features of the HIV infection and changes in indicators of endogenous intoxication and immunoreactivity depending on the clinical stage and the level of CD4 lymphocytes. Materials and methods: 72 HIV-patients were examined. Comparison group included 40 healthy blood donors. Clinical and laboratory examination was performed. Indicators of endogenous intoxication, nonspecific reactivity and inflammatory activity were calculated. Results: Main opportunistic infections were: oropharyngeal candidiasis; tuberculosis of different localization, more often pulmonary tuberculosis; and brain toxoplasmosis (p<0,05). Indices of endogenous intoxication and immunoreactivity are important objective criteria for diagnosis. In groups where the distribution of patients depended on the level of CD4 cells – HIV (CD4≥500) and HIV (CD4≤499-200), index changes were more pronounced than in the HIV I and HIV III groups. The most significant changes in indexes were in the HIV IV clinical group and the HIV (CD4≤199) group: endogenous intoxication indexes were increased by 1,2-7,5 and 1,9-13,7 times in both groups respectively. Non-specific reactivity indexes were decreased by 1,2-1,6 and 1,3-1,6 times, respectively; nuclear index (NI) in groups was 3 and 3,4 times higher (p<0,05–0,001). Changes in indexes of inflammatory activity were observed (p<0,05-0,001). Conclusions: Main diagnosed opportunistic infections were: oropharyngeal candidiasis; tuberculosis of different localization; and brain toxoplasmosis (p<0,05). Indices of endogenous intoxication and immunoreactivity are important objective criteria for diagnosis. The most significant changes in indexes were in the HIV IV clinical group and the HIV (CD4≤199) group (p<0,05-0,001).Item Immunopathogenetic features of lyme disease(ТОВ «Інформаційно-науковий центр «Лікарська справа», 2025) Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola Dmytrovych; Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav Serhiiovych; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Delikatna, T.; Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr SerhiiovychМета. Вивчення імунологічних особливостей Хвороби Лайма та патофізіологічних механізмів, що призводять до поліорганних уражень. Матеріали і методи.Статті та дослідження, які висвітлені у базах даних PubMed, Центру громадського здоров'я МОЗ України, Karger, Onlinelibrary, CDC, Ecdc. Особливу увагу приділено дослідженням щодо імунологічних особливостей та патофізіологічних механізмів при Хворобі Лайма. Проаналізовано статті, опубліковані з 2013 по 2024 роки, із застосуванням методів систематичного огляду літератури, порівняльного аналізу клінічних результатів для забезпечення актуальності й точності висновків. Висновки. У процесі діагностики Хвороби Лайма клініцисти у теперішній час можуть стикатись з широким спектром виявів, що зумовлює як гіпо- так і гіпердіагностику цієї хвороби. Захворюваність на цю хворобу в Україні та у світі коливається, демонструючи періоди підвищення та зниження, водночас загальний її тренд має тенденцію до зростання. Розвиток хронічних форм Хвороби Лайма – це складний процес з залученням багатьох ланок клітинного та гуморального імунітету. Баланс цитокінів, серед яких IL-1β, IL-2, IL-6, IL-8, IL-10, IL-15, IL-17, IFN-γ має вирішальне значення у розвитку Лайм-артриту, хронічного атрофічного акродерматиту та нейробореліозу, а рівень IL-17 може застосовуватись як діагностичний маркер деяких хронічних форм цієї хвороби.Item Endothelial dysfunction and pulmonary lesions in Long-COVID(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2025) Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola Dmytrovych; Lendych, Yu.S.; Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav Serhiiovych; Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr Serhiiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia VasylivnaУ статті проаналізовано сучасні дані наукових досліджень щодо ролі ендотеліальної дисфункції у патогенезі Long-COVID, зокрема, досліджено її вплив на альвеоло-капілярну мембрану та розвиток легеневих ускладнень. Оцінено потенціал біомаркерів ендотеліальної дисфункції для діагностики, прогнозування та розробки нових терапевтичних стратегій. Аналіз відкритих наукових даних довів, що ендотеліальна дисфункція, спричинена SARS-CoV-2, була ключовим фактором розвитку Long-COVID, та призвела до змін у альвеоло-капілярній мембрані. У результаті чого ініціювався розвиток інтерстиціальних захворювань легень з фіброзом, порушенням дифузії та мікроциркуляції, що призвело до погіршення оксигенації тканин. Встановлено ключову роль порушень ендотеліальної функції та стану альвеолярного епітелію, що відображаються у змінах рівнів Ang-1, Ang-2, vWF, Р-селектину, ICAM-1, VEGF та KL-6, у розвитку та ступені тяжкості легеневих ускладнень у пацієнтів з постковідним синдромом. Дане дослідження розширює науково-практичні знання фахівців у галузі медицини щодо ролі біомаркерів ендотеліальної дисфункції у розвитку легеневих ускладнень, асоційованих з Long-COVID, та демонструє їхній потенціал для діагностики, прогнозування та розробки нових терапевтичних стратегій.Item The Current Epidemic Situation of Infections with Airborne Transmission of Viral Etiology in Ukraine(Ibn Sina Medical College, 2022) Podavalenko, A.; Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Zadorozhna, V.; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Birukova, S.; Чорна, Інна Валентинівна; Черная, Инна Валентиновна; Chorna, Inna ValentynivnaBackground: The infectious diseases of viral etiology with airborne transmission generally dominate in the structure of infectious incidence. Objective: To determine incidence of viral infections with airborne transmission in the north-eastern region of Ukraine, to research the impact of social and natural factors on the intensity of epidemic process. Methods: In order to determine the current epidemiological peculiarities of infections with airborne transmission in the north-eastern region of Ukraine, a retrospective and operative analysis of the incidence, reports of vaccination of decreed child population in 2009‒2019, demographic and natural indicators. Results: Trends in the incidence of influenza were characterized by chaotic nature and disorder, acute respiratory viral infections ‒ high intensity and monotony. Significant correlations were established between the incidence of influenza and number and density of the population, the incidence of acute respiratory viral infections and the coefficient of migration population movement. Direct strong correlations were found between social factors and trends in the incidence of rubella and mumps. Coronavirus infection COVID–19 has become the problem for health care facilities in Sumy oblast. Conclusion: Quantitative and qualitative characteristics of the epidemic process of infections of viral etiology with airborne transmission have changed, which requires new approaches to organization of the system of epidemiological surveillance.Item Epidemiological and laboratory features of acute enteric infections(Dhaka: Ibn Sina Trust, 2021) Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Берест, Олег Борисович; Берест, Олег Борисович; Berest, Oleh Borysovych; Suprun, O.; Svyrydenko, D.This work describes etiological structure and statistics for causes of acute enteric infections and salmonellosis in modern conditions. Method: It was analyzed the common epidemiologic signs and indices of modern acute enteric infections (AEI), caused by opportunistic microorganisms (OMO), various viruses and salmonella. Result: The research also shows the integrative intoxication indicators of causal groups in endogenous intoxication which point to these phenomena being caused by autointoxication at the moment of one’s own cells disruption as well as induced by bacterial endo- and exotoxins. Conclusion: The work compares the etiology of AEI on the basis of reviewing their epidemiological attributes, changes in the integrative indication for endogenous intoxication, as well as vectors and causal correlations between hematological and microbiotic indicators.Item Variability of complications of liver cirrhosis associated with hepatitis B and C viruses(Lithuanian University of Health Sciences, 2020) Горбачевський, Артем Олександрович; Горбачевский, Артем Александрович; Horbachevskyi, Artem Oleksandrovych; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola DmytrovychСеред обстежених 84% випадків були розподілені наступним чином: вірусний гепатит С, вірусний гепатит В 7,4% супутня інфекція В + Г 5,6%. В обстеженій групі переважали чоловіки (62,9%) та жителі міста (70,4%), середній вік пацієнтів становив 44,2 ± 0,2 року. Ймовірний шлях зараження: під час медичних втручань (18,5%); вживання внутрішньовенних препаратів, донорство (по 7,4%); стоматологічні процедури (11,1%); переливання крові або його складові (5,5%); професійна діяльність (медичні працівники) (1,8%); не визначено - у 48,3% опитуваних. Пацієнти з мінімальною активністю (68,5%) були в 3,7 рази рідше - середні (18,5%), у 6,2 рази - виражений (11,1%). Декомпенсований цироз (за класифікацією Чайлда П'ю) зареєстрований у 3,7% людей, субкомпенсований - у 37% та компенсований - у 59,3% пацієнтів. Супутня патологія була виявлена у всіх хворих, кожен третій хворий мав метаболічну кардіоміопатію (40,7%), гіпертонію (35,1%), жовчнокам’яну хворобу (31,5%), тоді як серцева недостатність та енцефалопатія були менш поширеними (відповідно - 29,6% та 14,8%). Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини виявило: збільшення розміру печінки (29,6%), збільшення ехогенності (77,7%), збільшення розміру ворітної вени (31,4%), ущільнення судин (38,8%), ущільнення стінки жовчного міхура (57,4%); збільшення селезінки (53,7%) та збільшення селезінкової вени (77,7%); ознаки портальної гіпертензії (70,4%). Варикозне розширення вен стравоходу діагностовано у 31,5% хворих, набряково-асцитичний синдром - у 24,1%. Цироз супроводжувався тромбоцитопенією (33,3%), анемією (14,8%) та лейкопенією (9,3%).Item Diarrhea infections in north-eastern Ukraine: evolution of epidemic process(Ibn Sina Medical College, 2020) Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Zadorozhna, V.; Podavalenko, A.; Birukova, S.Abstract: Background: The significance of some infection sources, pathways of pathogen transmission and etiological structure of diarrhea infections (DI) have changed. Many issues of DI epidemiology are still insufficiently studied, which prevents the organisation of quality epidemiological surveillance and diseases control. Objectives: To study the DI epidemic situation (ES) in North- Eastern Ukraine and to identify the factors that determines the characteristics of epidemic process (EP). Material and Methods: The reports of Ministry of Health of Ukraine (1960- 2018) and Head Statistics Administration of Sumy Oblast (2001-2018) have been used. The biological properties of 40 strains of K. pneumoniae, 50 - S. aureus, 40 - E. cloacae recovered from the feces of patients with DI have been studied. Results: It has been found that the EP of DI is characterized by a sharp decrease in the incidence of typhoid fever and shigellosis, increase in the incidence of salmonellosis and dominance of DI caused by other specified or unspecified pathogens (SDI and UDI) in the nosological structure (p<0.05). The incidence of DI caused by Klebsiella, Staphylococus, Enterobacters exceeds the incidence of salmonellosis, shigellosis, typhoid fever (p<0.05). Opportunistic pathogens (OP), which are pathogens of DI have antilysozyme activity and adhesion ability, which proves their pathogenic potential. The demographics indirectly affect the incidence of DI. Access to water supply, sewerage, hot water supply is correlates with the incidence of DI. Conclusion: The system of epidemiological surveillance over DI in Ukraine needs improvement by optimisation its information and analytical subsystems aimed at objective epidemiological diagnostics and ES forecasting.Item Корреляционные связи между клиническими, гематологическими, биохимическими и интегративными показателями и степенью фиброза у больных хроническим вирусным гепатитом С(Гродненский государственный медицинский университет, 2020) Лішневська, Анастасія Геннадіївна; Лишневская, Анастасия Геннадьевна; Lishnevska, Anastasiia Hennadiivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola DmytrovychВступ. Хронічний гепатит С (ХГС) - захворювання печінки, яке часто призводить до цирозу печінки і гепатоцелюлярної карциноми. Мета дослідження - встановити кореляційні зв'язки між клінічними, лабораторними, інтегративними показниками і неінвазивними методами розрахунку фіброзу печінки у пацієнтів з ХГС. Матеріал і методи. У 287 пацієнтів з ХГС, які були розділені на 5 груп (по ступеня фіброзу (F)), вивчали особливості клініки, лабораторних показників, розраховували інтегративні показники, APRI (AST to Platelet Ratio Index) і FIB-4 (Fibrosis-4 Index for Liver Fibrosis). Статистичний аналіз проводився з використанням програм Microsoft Office Excel 2016, IBM SPSS Statistics з розрахунком непараметричних критеріїв. Результати. Переважали пацієнти чоловічої статі, з помірним фіброзом, 1b генотипом і мінімальною активністю. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між F (METAVIR) і FIB-4 (р <0,05), FIB-4 і APRI (р <0,05) і тенденція до кореляції між F (METAVIR) і APRI. Відзначено прямий зв'язок між F (METAVIR), APRI, FIB-4 і віком, індексом маси тіла (р <0,05). Встановлено обернено пропорційна кореляція між F (METAVIR), APRI, FIB-4 і рівнем тромбоцитів; F (METAVIR) і активністю АЛТ, АСТ, ГГТП; між APRI, FIB-4 і кількістю лейкоцитів, FIB-4 і кількістю еритроцитів (р <0,05). Прямі зв'язку спостерігалися між трьома показниками фіброзу і білірубіном; F (METAVIR) і ЛФ; APRI, FIB-4 і ШОЕ, активністю АЛТ, АСТ і ГГТП; FIB-4 і коефіцієнтом де Рітіса (р <0,05). Висновки. Збільшення ступеня фіброзу обернено пропорційно корелювало з кількістю тромбоцитів, лейкоцитів і еритроцитів, прямо пропорційно - з ШОЕ і білірубіном. Кореляція інтеграційних показників з наростанням ступеня фіброзу вказувала на посилення інтоксикації, пов'язаної з аутоімунним процесом, зниження неспецифічної імунореактивності.Item Dependence of changes in hematological and integrative parameters in patients with chronic viral hepatitis C on the received antiviral therapy(Nicolaus Copernicus University in Toruń, Poland, 2020) Лішневська, Анастасія Геннадіївна; Лишневская, Анастасия Геннадьевна; Lishnevska, Anastasiia Hennadiivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola DmytrovychЗагалом 287 пацієнтів отримували різні варіанти противірусної терапії: група I - основна (патогенетична та симптоматична) терапія, ІІ група - пегильований інтерферон у поєднанні з рибавірином, група III - пегильований інтерферон з рибавірином та софосбувіром, група IV - противірусні препарати прямої дії. Пацієнти з хронічним вірусним гепатитом С (ХВГС) до початку лікування показали зниження кількості тромбоцитів, сегментоядерних нейтрофілів та збільшення рівня лімфоцитів, вмісту білірубіну, активності аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, порівняно з групою порівняння (практично здорові особи) <0,05. Через 4 тижні отримання інтерферонвмісної терапії, спостерігалося подальше зниження: кількості лейкоцитів, кількості еритроцитів, кількості тромбоцитів; активності АЛТ, АСТ та гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП); підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), вмісту білірубіну (р <0,05). У пацієнтів, які отримували противірусні препарати прямої дії (ПППД), спостерігалося зменшення: кількості еритроцитів, загальний вміст білірубіну, активність АЛТ, АСТ, ГГТФ; збільшення швидкості осідання еритроцитів і відношення АСТ / AЛТ, р <0,05. Після 12 тижнів лікування у пацієнтів, які отримували пегільований інтерферон, діагностовано зниження кількості тромбоцитів, кількості еритроцитів та лейкоцитів (за винятком пацієнтів з подвійною терапією, у яких спостерігалося незначне збільшення лейкоцитів) і вмісту гемоглобіну, р <0,05. Крім того, у групі II з 4 тижня знижуються: вміст білірубіну та креатиніну, активність АЛТ, АСТ, ГГТП, тоді як коефіцієнт де Рітіса збільшується (р <0,05). У пацієнтів III групи рівень ГГТП був нижчий, ніж через 4 тижні, і нижчі показники АЛТ та АСТ порівняно з початком прийому противірусних препаратів (р <0,05). У пацієнтів, які отримували ПППД, спостерігалося зниження вмісту гемоглобіну; не було змін біохімічних показників на цьому етапі порівняно з попереднім. Досліджені інтегративні показники свідчать про зміни в імунній системі пацієнтів, зокрема перевага клітинного імунітету над гуморальним та переважання автоімунного компоненту. Пацієнти з подвійною та потрійною схемами ПВТ мали більш виразні зміни, порівняно з пацієнтами, які отримували ПППД.Item Changes in clinical, biochemical, immunological and integrative parameters in patients with chronic hepatitis C virus infection according to the virus genotype and the grade of activity(Zaporizhzhia State Medical University, 2020) Лішневська, Анастасія Геннадіївна; Лишневская, Анастасия Геннадьевна; Lishnevska, Anastasiia Hennadiivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola DmytrovychМета роботи – встановити особливості перебігу ХВГС і залежність змін інтегративних показників ендогенної інтоксикації, неспецифічної імунореактивності та запалення від генотипу вірусу та ступеня активності. Матеріали та методи. Обстежили 287 хворих на ХВГС і проаналізували їхні медичні карти стаціонарного й амбулаторного хворого. У дослідження ввійшли 55 практично здорових осіб. Крім загальної групи, до якої ввійшли всі хворі, пацієнтів, яких обстежили, поділили на групи залежно від ступеня активності (мінімальна активність – 210 осіб, помірна – 68, виражена – 9) і від генотипу вірусу (1в – 150 осіб, 2 – 19, 3а – 102). Здійснили клініко-лабораторне обстеження згідно з протоколом, розрахували інтегративні показники тяжкості, неспецифічної реактивності, індекси активності запалення та інтоксикації. Статистичне опрацювання результатів здійснили у програмному забезпеченні комп’ютерних програм Microsoft Office Excel 2010 і IBM SPSS Statistic 23. Результати. Групи за статтю та віком були репрезентативні. Найчастіше виявляли хворих на ХВГС із 1в генотипом (52,30 %), помірним фіброзом печінки (F2 – 31,25 %) та мінімальною активністю (73,17 %).Найбільш часті клінічні вияви – астено-вегетативний синдром (81,88 %) і тяжкість у правому підребер’ї (64,76 %). У хворих із ХВГС, що спричинений різними генотипами, клінічні дані розподілились рівномірно (р > 0,05), крім того, в обстежених з 1в генотипом частіше, ніж у загальній вибірці діагностували телеангіектазії (в 1,3 раза); з 2 генотипом рідше – збільшення розмірів печінки (в 1,5 раза, р < 0,05), випадків анемії не було (р < 0,05). У пацієнтів із ХВГС спостерігали зменшення кількості тромбоцитів (в 1,3 раза) та сегментоядерних нейтрофілів (в 1,2 раза), підвищення – лімфоцитів (в 1,1 раза) і ШОЕ (в 1,4 раза) порівняно з практично здоровими особами (р < 0,05). Отримані зміни були однаковими у групах з усіма генотипами, за винятком того, що у хворих із 2 генотипом рівень еритроцитів та гемоглобіну був нижчим, ніж у групі порівняння та в загальній групі (в 1,1 раза в усіх випадках, р < 0,05), а ШОЕ була нижчою у хворих з 3 генотипом порівняно з усіма хворими (в 1,2 раза, р < 0,05). Групи пацієнтів із різними ступенями активності за досліджуваними показниками були однорідними за винятком того, що кількість лейкоцитів за мінімальної активності була меншою, ніж у загальній групі (р < 0,05), ШОЕ була вищою тільки в загальній групі та при мінімальній активності (р < 0,05), рівень сегментоядерних нейтрофілів і лімфоцитів при вираженій активності не відрізнявся від групи порівняння, на відміну від інших груп. Серед пацієнтів загальної групи частіше виявляли лейкопенію (15,68 %), еритроцитопенію (18,47 %), анемію (6,62 %) і тромбоцитопенію (33,10 %), ніж у групі порівняння (відповідно 5,45 %, 3,63 %, 0 %, 5,45 %), (р < 0,05). В осіб із різними генотипами HCV були подібні зміни, за винятком того, що в пацієнтів із 2 генотипом не було анемії. У всіх осіб із ХВГС були вищими значення загального білка, АЛТ, АСТ, ГГТП стосовно групи порівняння (р < 0,05), а ЛФ і креатинін були нижчими (р < 0,05). Залежності змін цих показників від генотипу не виявили, за винятком вмісту білка, він був вищим у групах із генотипом 1в і 2; ЛФ – нижча в осіб із 1в і 3а, а креатинін – з 1в і 2 генотипами (р < 0,05). Також була відсутня залежність змін у хворих на ХВГС від ступеня активності за виключенням того, що в осіб із вираженою активністю ЛФ, ГГТП були вищими, а також загальний білірубін під час зниженого рівня глюкози (р < 0,05). У загальній групі хворих на ХВГС були вищими показники ентропії лейкоцитарної формули. З індексів неспецифічної реактивності вищі значення мав КР (в 1,3 раза), Ілімф (в 1,3 раза), ІА (в 1,1 раза), а нижчі, ніж у групі порівняння, були ІСНМ (в 1,1 раза) і ІСЕЛ (в 1,3), (р < 0,05). Відбулося зниження (СІЗ – в 1,1 раза; ІК – в 1,3) або підвищення (ІЛГ – в 1,3 раза; ІЛ ШОЕ – в 1,5) показників запалення (р < 0,05). Індекси ендогенної інтоксикації знизились у хворих порівняно зі здоровими (ІЗЛК – в 1,2 раза, РВН – в 1,8 раза). Залежності змін у пацієнтів із ХВГС від генотипу не встановили, за винятком ІА, який був вищим тільки в загальній групі та у групі з 3а генотипом (р < 0,05) та ІЛ ШОЕ у хворих із 3а генотипом, який був нижчий, ніж у загальній групі (р < 0,05), але не відрізнявся від групи порівняння (р > 0,05); ПІ – з 3а генотипом нижчий в 1,7 раза порівняно з усіма хворими (р < 0,05). Показник ІСЕЛ не змінювався при усіх ступенях активності та не відрізнявся від даних здорових осіб. У пацієнтів із помірною активністю ІА був вищим, ніж у групі порівняння, а ЯІ – нижчий, ніж у загальній групі (р < 0,05). Під час ультразвукового дослідження органів черевної порожнини (незалежно від групи) найчастіше відзначали збільшення розмірів (у 76,26 % осіб) і підвищення ехогенності печінки (у 82,35 % ). Висновки. У хворих на ХВГС переважали астеновегетативний синдром, відчуття тяжкості у правому підребер’ї, збільшення розмірів печінки, кількості лімфоцитів, ШОЕ, підвищення активності трансаміназ. При 1в генотипі частіше виявляли телеангіектазії, при 2 рідше – збільшення розмірів печінки. Лабораторні зміни супроводжувалися: лейкоцитопенією, еритроцитопенією, анемією та тромбоцитопенією; підвищенням вмісту загального білка, активності АЛТ, АСТ, ГГТП. При ХВГС підвищуються показники ентропії лейкоцитарної формули, КР, Ілімф, ІА, ІЛГ та ІЛ ШОЕ. Позитивні показники АNA визначають вірогідно частіше, ніж АМА.