Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 28
  • Item
    Chronic inflammation and progression of chronic kidney disease in patients with type 2 diabetes
    (State Institution "Institute of Nephrology NAMS of Ukraine", 2021) Мазур, Тетяна Станіславівна; Мазур, Татьяна Станиславовна; Mazur, Tetiana Stanislavivna; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Руденко, Тетяна Миколаївна; Руденко, Татьяна Николаевна; Rudenko, Tetiana Mykolaivna; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Єжова, Ольга Олександрівна; Ежова, Ольга Александровна; Yezhova, Olha Oleksandrivna; Бокова, Світлана Іванівна; Бокова, Светлана Ивановна; Bokova, Svitlana Ivanivna; Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii Ihorovych
    Chronic inflammation, atherosclerosis, tubulointerstitial fibrosis, and vascular damage play a crucial role in the progression of chronic kidney disease (CKD) in patients with type 2 diabetes mellitus (DM). However, specific biomarkers that can determine the progression of diabetic kidney disease, including patients with minimal albuminuria, remain undefined. The present study aimed to determine markers of chronic inflammation as indicators of CKD progression in patients with type 2 DM. Methods. 45 patients with type 2 DM and stage 1-3 CKD were involved in this cross-sectional observational study. Analysis of cellular mechanisms of CKD progression was performed on the concentrations of endothelin-1 (ET-1), fibronectin (FN), tumor necrosis factor-alpha (TNF-α), transforming growth factor beta-1 (TGF-β1), and monocyte chemoattractant protein (MCP) -1) in the serum. Results. In patients with type 2 DM, an increasing trend in the majority of endothelial and proinflammatory mediators was found according to the CKD stages, despite normal albuminuria. Conclusions. Concentrations of TNF-α, ET, TGF-β1 and MCP-1 can be used to assess the progression of CKD in patients with type 2 DM with normal albuminuria. Further researches are needed to determine early indicators of diabetic kidney disease progression.
  • Item
    Синдром плеврального випоту – маніфестація туберкульозного спондиліту
    (ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2015) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Піддубна, Галина Павлівна; Бондаренко, Л.А.; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Поддубная, Галина Павловна; Piddubna, Halyna Pavlivna
    Вступ. Актуальність проблеми полягає у складнощах лікування хворих на хіміорезистентні форми туберкульозу, а на туберкульозний спондиліт зокрема, який до 70% хворих залишає непрацездатними. Мета дослідження: ознайомити фахівців фтизіопульмонологічного і суміжних профілів з особливостями клінічного перебігу туберкульозного плевриту, визваного первинно резистентними формами мікобактерій туберкульозу,який нерідко ускладнюється туберкульозним спондилітом, діагностика останнього може затягнутися до декількох місяців з наступною невдачею лікування. Матеріали та методи. Під спостереженням авторіву 2013 році було 97 хворих на туберкульозний плеврит і 9 осіб (9,27%) – на туберкульозний спондиліт. Результати та обговорення. Серед хворих на туберкульозний спондиліт 6 осіб за 4-6 місяців до захворювання хребта перенесли плеврит. Лікування проводилося лише у двох хворих, але в обох випадках незадовільно. У одного з них після плевриту розвинувся туберкульозний спондиліт. Через 3 місяці лікування з’явилося мокротиння, в останньому знайдено мультирезистентні форми МБТ і діагностовано інфільтративний туберкульоз правої легені. Висновки. Плеврит у даного хворого був викликаний первинно резистентними МБТ, а лікувався він протягом 3 місяців протитуберкульозними препаратами першого ряду, що стало причиною подальшої пролонгації процесу: плеврит – спондиліт – туберкульоз легень.
  • Item
    Лікарські помилки при діагностиці і лікуванні плевриту та синдрому плеврального випоту
    (ТОВ «Інформаційно-науковий центр «Лікарська справа», 2018) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, В.О.; Дужий, В.І.; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Хурса, Т.Г.
    Ґрунтуючись на даних літератури, автори звертають увагу на труднощі діагностики захворювань плеври, більшість з яких супроводжується синдромом плеврального випоту. Оскільки плевральний випіт подразнює значну площу плеври враховуючи на особливості її іннервації, синдром може супроводжуватися «зміщеною» клінічною картиною, яка інколи нагадує патологічні процеси, віддалені від плевральної порожнини. Одним з таких синдромів є плеврокардіальний, який за перебігом схожий з різними патологічними процесами в серці (ішемічна хвороба, інфаркт міокарда, міокардит, перикардит, порушення провідності серця тощо). Автори описують досвід диференціальної діагностики даного синдрому у 9 (3,7 %) осіб. Завдяки запропонованому алгоритму вдалося верифікувати такі захворювання: туберкульозний плеврит – у 2 (0,8 %), метастатичний плеврит – у 2 (0,8 %), хворобу Лайма (бореліоз) – у 2 (0,8 %), синдром Дресслера – у 1 (0,4 %), неспецифічну емпієму плеври – у 1 (0,4 %), хронічну ниркову недостатність – у 1 (0,4 %). Наведено рідкісні синдроми, з якими необхідно проводити диференціальну діагностику.
  • Item
    Синдром плеврального випоту та хвороба Лайма
    (ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2016) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna
    За даними літератури синдром плеврального випоту супроводжує понад 90 патологічних процесів, лікування яких, зрозуміло, має значну відмінність. Правильний етіопатогенетичний підхід при лікуванні можливий лише за достовірної верифікації захворювання. Актуальність проблеми зумовлена складнощами диференціальної діагностики етіології плеврального випоту (процесу). Матеріали і методи. Під спостереженням авторів було два хворих на Лайм-бореліоз, що супроводжувався синдромом плеврального випоту. Результати. Перебіг захворювання та його маніфестація нагадували «пневмонію». У процес були втягнуті серцево-судинна система, суглоби та спинний мозок і права плевральна порожнина. Висновки. Синдром плеврального випоту може бути одним із маніфестуючих синдромів хвороби Лайма. Лише вірно і професійно зібраний епідеміологічний анамнез може дати підстави запідозрити хворобу Лайма і виконати специфічне дослідження для виявлення антитіл до збудника бореліозу шляхом IФA. Через неправильно зібраний анамнез не могли своєчасно діагностувати захворювання в обох хворих.
  • Item
    Реабілітація хворих з неврологічними проявами остеохондрозу хребта
    (Сумський державний університет, 2017) Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna
    Curing patients with algetic vertebrogenous syndromes using homoeopathic mounts pharmacopuncturing (PHP) and pelotheraphy methods is one of the best physiological method for affecting the body and thus leading to fast pain regress. Any side effects have not been noticed during treatment using PHP and “Pelotheraphy” methods. The biggest efficiency of PHP has been registered in patients with telebrating pain syndrome irrespective of pain focalization level, aged patients and in patients with psychogenic pain syndrome.
  • Item
    Актуальність проведення нейрофізіологічних досліджень в лікуванні хворих з післяопераційним гіпопаратіреозом
    (Сумський державний університет, 2016) Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Міронцева, Л.Н.; Д'яковченко, Л.І.; Юрченко, О.П.
    Гіпопаратіреоз (ГПТ) – захворювання, що пов’язане зі зниженням функції паращитовидних залоз, недостатньою продукцією паратгормону (ПТГ), яке характеризується вираженими порушеннями фосфорно-кальцієвого обміну і супроводжується нападами тонічних судом. Проблема післяопераційного ГПТ залишається невирішеною, частота його варіює від 5 до 10%. Серед клінічних проявів ГПТ та гіпокальціємії значне місце займають неврологічні порушення. Раніше за все з’являються неврозоподібні та вегетативно-вісцеральні прояви. Викликає складності диференціальна діагностика пароксизмальних нападів та синдрому тетанії при ГПТ з іншими пароксизмальними станами, з епілепсією, що затримує постановку діагнозу та призначення ефективного лікування. Метою дослідження було уточнення особливостей біоелектричної активності головного мозку (БЕАГМ) у пацієнтів з ГПТ та гіпокальцемією для покращення діагностики та лікування.
  • Item
    Рідкісні неврологічні вияви хронічного туберкульозного плевриту
    (ПП "ІНПОЛ ЛТМ", 2011) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Глазунова, Наталія Іванівна; Глазунова, Наталья Ивановна; Hlazunova, Natalia Yvanovna; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Ель-Асталь, Р.З.; El-Astal, R. Z.
    Несвоєчасна діагностика туберкульозного плевриту у частини хворих ускладнюється хронізацією цього процесу, що у більшості випадків вимагає травматичного оперативного втручання, яким є плевректомія. Це запобігає розвитку гіпертензії малого кола кровообігу та формуванню легеневого серця. Однією з причин несвоєчасної діагностики бувають «замінні» клінічні вияви, серед яких є й неврологічні. Автори діляться досвідом діагностики і лікування рідкісних клінічних виявів у хворих.
  • Item
    Фармакопунктура у комплексному лікуванні вертеброгенного больового синдрому
    (Сумський державний університет, 2015) Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Горох, Л.П.; Джепа, В.В.; Юрченко, О.П.
    В Україні вертеброгенні больові синдроми в загальній структурі захворювання з тимчасовою втратою працездатностізаймають друге місце та складають 20- 30% , у структурі захворюваності периферичної невової системи – до 80% у випадках втрати працездатності. Пошук нових ефективних лікувально-реабілітаційних методів вирішення цієї проблеми є однію з актуальних задач сучасної неврології.
  • Item
    Застосування препарату "Тівортін" у хворих на вестибулопатію
    (Сумський державний університет, 2015) Хижня, Ярослава Володимирівна; Хижня, Ярослава Владимировна; Khyzhnia, Yaroslava Volodymyrivna; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Яровець, А.І.; Шакотько, С.В.
    Відомо, що судинний ендотелій продукує та викидає у кров`яне русло та субендотеліальний простір біологічно активні речовини, які впливають на тонус судин, процеси росту, проліферацію фібробластів, серед яких і найбільш суттєвий вазоділататор - оксид азоту (NO). Нашу увагу привернув новий донатор NO – тівортін, який володіє антигіпоксичною, цитопротекторною дією та нормалізує тонус прекапілярів, покращує функціональний стан ендотелію судин.
  • Item
    Ефективність застосування препарату Цитофлавін у комплексному лікуванні ішемічного інсульту
    (Сумський державний університет, 2015) Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Яценко, А.О.; Стороженко, А.В.
    Проблема цереброваскулярних захворювань є однією з найбільш соціально значущих у всьому світі, а також має суттєвий вплив на такі важливі демографічні показники, як захворюваність та смертність населення. Показники захворюваності та смертності від інсульта в Україні є одними з найвищих серед розвинутих країн світу. За сучасними уявленнями інсульт представляє як клінічний синдром гострого судинного ураження головного мозку, який є исходом різних за своїм характером патологичних станів системи кровообігу: судин, серця, крові. Суттєва роль у патогенезі цереброваскулярних захворювань належить ендотеліальній дисфункції церебральних судин, що проявляється як зниження біодоступності NO. Лікування цереброваскулярних захворювань має бути спрямоване на основне захворювання, що ініціювало ураження мозкової тканини, корекцію основних синдромів, вплив на церебральну гемодинаміку і метаболізм.