Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
3 results
Search Results
Item Хронічне запалення та прогресування хронічної хвороби нирок у хворих на цукровий діабет II типу(ДУ "Інститут нефрології НАМН України", "Національний нирковий фонд України", 2021) Мазур, Тетяна Станіславівна; Mazur, Tetiana Stanislavivna; Деміхова, Надія Володимирівна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Руденко, Тетяна Миколаївна; Rudenko, Tetiana Mykolaivna; Юрченко, Алла Владиславівна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Єжова, Ольга Олександрівна; Yezhova, Olha Oleksandrivna; Бокова, Світлана Іванівна; Bokova, Svitlana Ivanivna; Деміхов, А.А.Хронічне запалення, атеросклероз, тубулоінтерстиціальний фіброз та ураження судин відігра-ють ключову роль у патофізіології прогресування хронічної хвороби нирок (ХХН) у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) ІІ типу та мінімальною альбумінурією. Тим не менш, специфічні біомаркери, які визначають прогресування діабетичної хвороби нирок, включаючи пацієнтів з мінімальною альбумінурією, залишаються не визначеними. Метою роботи було визначення маркерів хронічного запалення як індикаторів прогресування ХХН у хворих на ЦД ІІ типу. Методи. До одномоментного обсерваційного дослідження залучено 45 пацієнтів з ЦД ІІ типу та ХХН І-ІІІ стадій. Аналіз клітинних механізмів прогресування ХХН виконано за показниками вмісту ендотеліну-1 (ЕТ-1), фібронектину (ФН), фактору некрозу пухлин альфа (TNF-α), трансформуючого фактору росту бета-1 (TGF-β1), моноцитарного хемоатрактантного протеїну (МСР-1) у сироватці крові. Результати. У хворих на ЦД ІІ типу підвищення більшості показників стану ендотелію та прозапальних медіаторів діагностується вже на ранніх стадіях ХХН за нормального рівня альбумінурії. Висновки. Концентрації TNF-α, ET, TGF-β1 і MCP-1 можна використовувати для оцінки прогресування ХХН у пацієнтів із ЦД ІІ типу з нормальною альбумінурією. Подальші дослідження необхідні для визначення ранніх індикаторів прогресування діабетичної хвороби нирок.Item Chronic inflammation and progression of chronic kidney disease in patients with type 2 diabetes(State Institution "Institute of Nephrology NAMS of Ukraine", 2021) Мазур, Тетяна Станіславівна; Мазур, Татьяна Станиславовна; Mazur, Tetiana Stanislavivna; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Руденко, Тетяна Миколаївна; Руденко, Татьяна Николаевна; Rudenko, Tetiana Mykolaivna; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Єжова, Ольга Олександрівна; Ежова, Ольга Александровна; Yezhova, Olha Oleksandrivna; Бокова, Світлана Іванівна; Бокова, Светлана Ивановна; Bokova, Svitlana Ivanivna; Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychChronic inflammation, atherosclerosis, tubulointerstitial fibrosis, and vascular damage play a crucial role in the progression of chronic kidney disease (CKD) in patients with type 2 diabetes mellitus (DM). However, specific biomarkers that can determine the progression of diabetic kidney disease, including patients with minimal albuminuria, remain undefined. The present study aimed to determine markers of chronic inflammation as indicators of CKD progression in patients with type 2 DM. Methods. 45 patients with type 2 DM and stage 1-3 CKD were involved in this cross-sectional observational study. Analysis of cellular mechanisms of CKD progression was performed on the concentrations of endothelin-1 (ET-1), fibronectin (FN), tumor necrosis factor-alpha (TNF-α), transforming growth factor beta-1 (TGF-β1), and monocyte chemoattractant protein (MCP) -1) in the serum. Results. In patients with type 2 DM, an increasing trend in the majority of endothelial and proinflammatory mediators was found according to the CKD stages, despite normal albuminuria. Conclusions. Concentrations of TNF-α, ET, TGF-β1 and MCP-1 can be used to assess the progression of CKD in patients with type 2 DM with normal albuminuria. Further researches are needed to determine early indicators of diabetic kidney disease progression.Item Applying Physical Therapy on Scleroderma Patients. A Clinical Case(Aluna, 2019) Ольховик, Аліна Віталіївна; Ольховик, Алина Витальевна; Olkhovyk, Alina Vitaliivna; Yurchenko, O.; Єжова, Ольга Олександрівна; Ежова, Ольга Александровна; Yezhova, Olha Oleksandrivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Мордвінова, Інна Віталіївна; Мордвинова, Инна Витальевна; Mordvinova, Inna Vitaliivna; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Salatenko, I.; Ihnatieva, Ol.РЕЗЮМЕ Вступ: Склеродермія залишається одним з найважчих ревматичних захворювань і характеризується прогресуючим перебігом, інвалідністю та високим рівнем смертності. Згідно зі світовою статистикою, середній рівень захворюваності коливається від 0,6 до 19 на 1 мільйон, поширення - від 4 до 242 на 1 мільйон. Ранній початок лікувальної фізкультури з включенням нових методів у поєднанні з медикаментозним лікуванням залишається актуальним. Мета: Розробити та експериментально перевірити ефективність комплексної програми фізичної терапії для людей з лімітованою формою склеродермії. Клінічний випадок: У дослідження залучено жінку з лімітованою формою склеродермії. На початку та в кінці дослідження проводились лабораторні дослідження: рівень гемоглобіну, ШОЕ, іонізованого кальцію, Scl-70 (ANA-Screen); були досліджені клінічні ознаки: набряк рук, феномен Рейно, фіброзна міопатія, оцінка підтяжки шкіри (за Г. Роднаном), гоніометричні дослідження та мануальне тестування м’язів. Фізична терапія складалася з: щоденної кінезіотерапії у вигляді активно-пасивних вправ з акцентом на дрібну моторику пальців та активних вправ на скронево-нижньощелепний суглоб, хвойної сольової ванни для зап'ястку, лікувального масажу та тейпування зап'ястку. Дослідження. Рухливість суглобів верхніх кінцівок збільшилася в середньому на 5-35 °; сила м’язів зросла з 3 до 5 балів, а якість життя пацієнта покращилася. Висновки: Фізична терапія дозволила поліпшити рухливість зап’ястку та п'ястно-фалангових суглобів, збільшити м’язову силу та зменшити основні прояви захворювання. Продовження комплексу лікувальної фізкультури покращить якість життя цих пацієнтів та подальший прогноз лікування.